Репортаж

Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

Середа, 14 лютого 2018, 08:41

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

- Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
- Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
- Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

Дізнайтеся адресу найближчого до Вас центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги, зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги в Україні; цілодобово та безкоштовно в межах України).

Зустріч у Тернопільському Клубі бізнес-подій

Середа, 14 лютого 2018, 08:01

У Тернопільському міськрайонному відбулось чергове засідання Клубу бізнес-подій на тему: «Пенсійна реформа: коли? кому? скільки?» за участю юніт-менеджера Тернопільського представництва компанії «ТАС Life» Ірини Лазути.

Ось деякі тези з виступу, які озвучила пані Ірина:

• «З 2019 року вступає в дію другий рівень пенсійної реформи – накопичувальний. Працівники або роботодавці від їхнього імені, а в деяких системах і самозайняті особи, сплачують внески до накопичувального пенсійного фонду. Внески обліковують на індивідуальних пенсійних рахунках.

• «У деяких державах пенсійний вік вищий, ніж у нас. Наприклад, у Франції і чоловіни і жінки виходять на пенсію в 60 років; у Німечинні  - 66;  в Англії жінки у 65, а чоловіки у 60»;

• Розрахунок пенсії особи іде за формулою: розмір середньої зарплати помножено на індивідуальний коефіцієнт зарплати та помножено на коефіцієнт страхового стажу.

• «Для того, щоб знати яка ситуація із стажем варто мати персональний кабінет на сайті Пенсійного фонду»;

Відвідувачі клубу ознайомились із структурою пенсійної реформи, різницею між страховим та загальним стажем, реєстрацією в особистому кабінеті на сайті Пенсійного фонду України.

Пані Ірина обґрунтувала, чому варто володіти інформацією про наявний зараз страховий стаж, відповіла на питання присутніх.

Поняття територіальної громади!

Середа, 14 лютого 2018, 07:57

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Питання організації управління районними в містах належить до компетенції міських рад.

Стаття 10 Закону  передбачає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими  радами.

Головне територіальне управління

Етапи роздержавлення друкованих ЗМІ

Середа, 14 лютого 2018, 07:56

1 січня 2016 року в Україні розпочався процес реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ. Знаменною подією, яка дала старт зазначеним змінам, стало прийняття Верховною Радою України 24 грудня 2015 року відповідного Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Цей закон визначає механізм реформування друкованих засобів масової інформації в Україні, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого Закон України «Про реформування державних комунальних друкованих засобів масової інформації» самоврядування.
Прийняття цього закону є виконанням міжнародних зобов’язань України, зокрема підпункту 12.4 пункту 12 Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи «Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною» від 5 жовтня 2005 року № 1466, яким Україні рекомендовано розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно Закону України «Про реформування державних комунальних друкованих засобів масової інформації» право на реформування дістали:

1) друковані засоби масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких є:
- органи державної влади (тобто органи законодавчої влади, зокрема Верховна Рада України, органи виконавчої влади, зокрема Кабінет Міністрів України та підпорядковані йому міністерства, агентства, служби тощо, та органи судової влади);
- інші державні органи (наприклад, Антимонопольний комітет України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Фонд державного майна України, Національне агентство з питань запобігання корупції, Рада національної безпеки і оборони України, Рахункова палата та інші);
- органи місцевого самоврядування (зокрема обласні, районні, міські, сільські, селищні ради та виконавчі комітети місцевих рад).
2) редакції друкованих засобів масової інформації, засновниками (співзасновниками) яких   є органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування.

Стаття 2 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» визначає етапи роздержавлення друкованих ЗМІ, які будуть відбуватись у такі строки:

- перший – протягом одного року з дня набрання чинності зазначеним законом - з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- другий – протягом наступних двох років -  з 01.01.2017 по 31.12.2018.

На другому етапі відбудеться реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, не реформованих на першому етапі.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області