Репортаж Новини Тернополя Україна та світ Корисні поради Культура Пряма мова Спортивні новини Публікації

Репортаж

За несплату військового збору доведеться відповісти

Четвер, 20 грудня 2018, 08:15

Згідно з п. п. 1.5 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПКУ, зокрема, податковий агент.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Також частиною першою ст. 163 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) встановлено, що неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 4 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, якщо самостійне виправлення помилки, щодо нарахованої (сплаченої) суми військового збору, призвело до збільшення податкового зобов’язанння, до податкового агента застосовується відповідальність у вигляді штрафу та адміністративної відповідальності.

Крім того після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Визначаємо платників податку за воду

Четвер, 20 грудня 2018, 08:13

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Згідно з частиною першою ст. 48 Водного кодексу України (далі – Водний кодекс) спеціальне водокористування – це, зокрема, забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води.

Абзацом дванадцятим частини третьої ст. 48 Водного кодексу встановлено, що не належать до спеціального водокористування забір та/або використання води в об’ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води.

Пунктом 5 Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2012 року №963, встановлено, що водокористувачі облаштовують артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання об’єму видобутих підземних вод, які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок.

Обов’язок платника Рентної плати виникає у суб’єктів господарювання, що ідентифікуються як первинні водокористувачі – суб’єкти, ключовою ознакою яких є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води (частина третя ст. 42 Водного кодексу), а також наявність відповідного дозволу на спеціальне водокористування (частина перша ст. 49 Водного кодексу), яким надано право провадження господарської діяльності із спеціального водокористування шляхом забору води.

Таким чином, якщо суб’єкт господарювання не має дозволу на спеціальне водокористування та видобуває підземну воду у обсязі до 5 кубічних метрів на добу, то такий суб’єкт господарювання не є платником рентної плати та не подає розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати).

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Звітність екологічного податку: визначаємо стаціонарні джерела забруднення

Середа, 19 грудня 2018, 08:14

Суб’єкт господарювання, який має кілька стаціонарних джерел забруднення що здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єктів за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу (по кожному КОАТУУ контролюючого органу) за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку. До податкової декларації екологічного податку такий суб’єкт складає відповідний розрахунок (додаток) щодо кожного: стаціонарного джерела забруднення що здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єкту за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкту (по кожному КОАТУУ) окремо.

Нагадаємо, що до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Мінімальна заробітна плата у 2019 році

Середа, 19 грудня 2018, 08:12

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що 12.12.2018 в офіційному виданні «Голос України» №237-238 опубліковано Закон України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Так, з 1 січня мінімальна заробітна плата встановлена:

- у місячному розмірі: з 1 січня – 4 173 гривні;

- у погодинному розмірі: з 1 січня – 25,13 гривні.

Відзначимо, що мінімальна заробітна плата впливає, зокрема, на:

- розрахунок єдиного податку для платників 2 групи;

- розмір добових по Україні відповідно до Податкового кодексу України;

- збір за місця для паркування транспортних засобів;

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- штрафи за неподання звіту про контрольовані операції;

-·розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- штрафи за порушення законодавства про працю.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Власність громадського об'єднання

Середа, 19 грудня 2018, 08:11

Відповідно до стаття 24 Закону України «Про громадські об’єднання» (далі - Закон) громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Право власності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління в порядку, передбаченому законом та статутом громадського об'єднання. Окремі функції щодо управління майном за рішенням вищого органу управління громадського об'єднання можуть бути покладені на створені ним відповідно до статуту керівні органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи таких об'єднань або передані громадським спілкам, утвореним цими громадськими об'єднаннями.

У разі саморозпуску громадського об'єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об'єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об'єднанню, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету.

У разі реорганізації громадського об'єднання його майно, активи та пасиви передаються правонаступнику.

Головне територіальне управління юстиції

У Тернопільській області