Репортаж

Завтра в Україні очікується суха погода

Вівторок, 01 жовтня 2019, 11:39

КИЇВ. 1 жовтня. УНН. В Україні у середу, 2 жовтня, очікується суха погода, місцями вдень до 26 градусів тепла. Про це УНН повідомили в Укргідрометцентрі.

"Завтра очікується суха погода; температура вночі 5-10°, на крайньому півдні країни 11-13°, вдень 18-23°, на Закарпатті та Прикарпатті до 26°", - повідомили синоптики.

У четвер у західних, північних, Вінницькій та Черкаській областях пройдуть дощі, на Закарпатті та Прикарпатті значні дощі; температура вночі 6-13°, вдень 18-25°, на заході країни похолодає до 11-16°.

У пятницю в більшості областей, крім західних, дощитиме, в Карпатах можливий мокрий сніг; в Україні очікується зниження температури на 3-8°.

Нагадаємо, українців попередили про погіршення погодних умов.

 

Запрошуємо до обговорення правил утримання домашніх та безпритульних тварин на території Тернопільської громади

П'ятниця, 12 липня 2019, 08:52

11 липня стартує електронне обговорення "Правил утримання домашніх та безпритульних тварин (собак та котів) на території Тернопільської міської територіальної громади".

Запрошуємо жителів Тернопільської громади впродовж наступних 14-ти днів на порталі «Електронні консультації з громадськістю» подавати власні пропозиції та зауваження до проекту нормативно-правового акту щодо реєстрації домашніх та безпритульних собак, умов утримання домашніх тварин, стерилізації, вигулу, вилову безпритульних собак та інших розділів.

Коментарі можна залишати окремо до кожного розділу, ідентифікувавшись через ЕЦП або Bank ID).

Звiльнення вiд сплати земельного податку

Понеділок, 04 лютого 2019, 10:53

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.

Згідно зі ст. 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ встановлено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Враховуючи зазначене, фізичній особі, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або відповідно до цивільно-правових угод та відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, і використовує земельну дiлянку за видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 ПКУ, надано право на звiльнення вiд сплати земельного податку.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

В Україні ввели штрафи за булінг

Неділя, 03 лютого 2019, 08:25

19 січня 2019, в Україні набув чинності закон №2657-VIII щодо протидії булінгу.

Тепер учасники освітнього процесу нестимуть адміністративну відповідальність за діяння, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн. або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн. або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн. або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн. або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.

Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до органів правопорядку, підрозділи поліції у справах неповнолітніх складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи.

Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

• пояснення особи, яку притягують до відповідальності;

• пояснення потерпілого та свідків;

• висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода);

• речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,

письмові документи;

• матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе.

До прийняття змін до законів щодо протидії цькуванню відповідальності за його вчинення в Україні не існувало.

За даними міжнародних організацій, із булінгом в колі однолітків стикаються близько 67% дітей.

Із будь-яких питань, пов'язаних із захистом прав дітей, діти й дорослі можуть звертатися на Національну дитячу «гарячу» лінію за номерами 116 111 (з мобільного) або 0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону).

Додамо, що закон №2657-VIII щодо протидії булінгу був прийнятий Верховною радою 18 грудня 2018 року.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області