images/stories/logosait_new.jpg

 

Репортаж


У Тернополі триває виставка вуличного мистецтва

П'ятниця, 04 грудня 2015, 09:53

Людей, які малюють графіті можна назвати інкогніто, деякі з них невідомі навіть у колі райтерів. Автори цього виду мистецтва не дуже люблять заявляти про себе публіці. Завдячуючи проекту StanціяMisto організаторам вдалось не лише об’єднати художників, але й дати поштовх для роздумів над стріт-артом  нашого міста.

Нещодавно в галереї «Бункермуз» відбулось відкриття експозиції вуличного мистецтва, в рамках проекту StanціяMisto. Це серія виставок, об’єднаних ідеєю сучасних урбаністичних проявів мистецтва, від трафаретів і стікерів до інсталяцій і муралів.

DSC08468DSC08458DSC08455

В експозиції представлені роботи сімнадцяти художників із восьми міст України. Серед них тернополяни —  Fleck та Feris. Організатор заходу Костянтин Вогас  каже, що завдяки цьому проекту формується розвиток культурного сприйняття вуличного мистецтва, а також це можливість для творчих експериментів та обміну досвідом.

  • Експозиція дуже насичена. Тут представлені роботи художників різних поколінь. В основному зібрані багатогранні роботи людей, які мають за собою графіті бек-граунд, деякі з них сьогодні працюють у напрямку стріт-арт. Тут представлені не тільки шрифти, але й абстрактні полотна, які народжуються після досвіду малювання на вулиці.
    DSC08469DSC08467DSC08453DSC08454

Графіті та стріт-арт поняття різні. Графіті – адаптація своїх шрифтів у міських просторах, стріт-арт – адаптування малюнків не лише з ціллю розповсюдження свого імені. Художники, що вибирають вулиці в якості своїх картинних галерей, займаються стріт-артом у більшості випадків для того, щоб безпосередньо спілкуватися з громадськістю в цілому та привернути увагу як молоді, так і старшого покоління.

DSC08466DSC08471DSC08470

Сам Костянтин розповідає, що захоплюється таким напрямом як стікер-арт — форма стріт-арту, в якій зображення або повідомлення передаються завдяки наліпкам . Хлопець довго збирав наклейки та стікери з Європи. В 2014 році створив паблік «Ukrainian sticker culture».

  • Я почав збирати роботи українських авторів, які працюють у цьому напрямку. Це ілюстратори, художники. Згодом вдалось створили виставку, яка представляє таке мистецтво по всій Україні.
    DSC08464

В подальшому проект націлений розширити свою діяльність, окрім полотен, організатори також планують виставляти інсталяції і влаштовувати перформанси. Для його реалізації наразі шукають спонсорів.

DSC08465

Свого часу у Тернополі культуру графіті започаткували хлопці з команди райтерів SWB. Наприкінці дев’яностих альтернативою пострадянським галереям для художників слугували стіни жилих будинків. Тоді андеґраундна хвиля в образотворчому мистецтві проявилась анонімним стихійним вуличним графіті, що ретельно присікалось правоохоронними органами.

DSC08457

На виставці тернопільські художники представили близько двох десятків робіт. Один із учасників SWB – Feris-  розповів про графіті:
DSC08462

  • Сьогодні райтери рідко пересікаються, кожен займається своє справою. Добре, що знайшлася така людина, яка не полінувалася зібрати художників і представляти їх роботи по всій Україні. Що стосується графіті в нашому місті, можу сказати воно дещо згасло. Маємо декілька причин. Свого часу з нами боролася влада. Я вважаю, що замість того, щоб викорінювати цей вид мистецтва, його потрібно було підтримати. Наприклад, у міській раді в Афінах є окремий кабінет, який займається саме питаннями графіті. Аби не розпалювати війну муніципалітет історичного міста виділяє художникам велику кількість стін, а тим, хто приходить зі своїми ідеями та ескізами — компенсують витрати. Наступна причина затишшя культури графіті у нашому місті – ціни. Якщо в 2004 році фарба вартувала 20 гривень, то сьогодні вартість одного професійного балончика становить близько 200 гривень. Розхід балончика – 1-2 м. кв. Окрім цін, молодь сьогодні не дуже цікавиться мистецтвом, зокрема й графіті. Сьогодні весь світ зосереджений в Інтернеті.

Що стосується команди SWB, то вона продовжує свою діяльність. Сьогодні до їх складу входять олдскульні райтери Neck, Fleck та Feris. Роботи хлопців можна побачити на Instagram  та Thumbler.


Людей, які малюють графіті можна назвати інкогніто, деякі з них невідомі навіть у колі райтерів. Автори цього виду мистецтва не дуже люблять заявляти про себе публіці. Завдячуючи проекту StanціяMisto організаторам вдалось не лише об’єднати художників, але й дати поштовх для роздумів над стріт-артом  нашого міста.

Нещодавно в галереї «Бункермуз» відбулось відкриття експозиції вуличного мистецтва, в рамках проекту StanціяMisto. Це серія виставок, об’єднаних ідеєю сучасних урбаністичних проявів мистецтва, від трафаретів і стікерів до інсталяцій і муралів.

DSC08468DSC08458DSC08455

В експозиції представлені роботи сімнадцяти художників із восьми міст України. Серед них тернополяни —  Fleck та Feris. Організатор заходу Костянтин Вогас  каже, що завдяки цьому проекту формується розвиток культурного сприйняття вуличного мистецтва, а також це можливість для творчих експериментів та обміну досвідом.

  • Експозиція дуже насичена. Тут представлені роботи художників різних поколінь. В основному зібрані багатогранні роботи людей, які мають за собою графіті бек-граунд, деякі з них сьогодні працюють у напрямку стріт-арт. Тут представлені не тільки шрифти, але й абстрактні полотна, які народжуються після досвіду малювання на вулиці.
    DSC08469DSC08467DSC08453DSC08454

Графіті та стріт-арт поняття різні. Графіті – адаптація своїх шрифтів у міських просторах, стріт-арт – адаптування малюнків не лише з ціллю розповсюдження свого імені. Художники, що вибирають вулиці в якості своїх картинних галерей, займаються стріт-артом у більшості випадків для того, щоб безпосередньо спілкуватися з громадськістю в цілому та привернути увагу як молоді, так і старшого покоління.

DSC08466DSC08471DSC08470

Сам Костянтин розповідає, що захоплюється таким напрямом як стікер-арт — форма стріт-арту, в якій зображення або повідомлення передаються завдяки наліпкам . Хлопець довго збирав наклейки та стікери з Європи. В 2014 році створив паблік «Ukrainian sticker culture».

  • Я почав збирати роботи українських авторів, які працюють у цьому напрямку. Це ілюстратори, художники. Згодом вдалось створили виставку, яка представляє таке мистецтво по всій Україні.
    DSC08464

В подальшому проект націлений розширити свою діяльність, окрім полотен, організатори також планують виставляти інсталяції і влаштовувати перформанси. Для його реалізації наразі шукають спонсорів.

DSC08465

Свого часу у Тернополі культуру графіті започаткували хлопці з команди райтерів SWB. Наприкінці дев’яностих альтернативою пострадянським галереям для художників слугували стіни жилих будинків. Тоді андеґраундна хвиля в образотворчому мистецтві проявилась анонімним стихійним вуличним графіті, що ретельно присікалось правоохоронними органами.

DSC08457

На виставці тернопільські художники представили близько двох десятків робіт. Один із учасників SWB – Feris-  розповів про графіті:
DSC08462

  • Сьогодні райтери рідко пересікаються, кожен займається своє справою. Добре, що знайшлася така людина, яка не полінувалася зібрати художників і представляти їх роботи по всій Україні. Що стосується графіті в нашому місті, можу сказати воно дещо згасло. Маємо декілька причин. Свого часу з нами боролася влада. Я вважаю, що замість того, щоб викорінювати цей вид мистецтва, його потрібно було підтримати. Наприклад, у міській раді в Афінах є окремий кабінет, який займається саме питаннями графіті. Аби не розпалювати війну муніципалітет історичного міста виділяє художникам велику кількість стін, а тим, хто приходить зі своїми ідеями та ескізами — компенсують витрати. Наступна причина затишшя культури графіті у нашому місті – ціни. Якщо в 2004 році фарба вартувала 20 гривень, то сьогодні вартість одного професійного балончика становить близько 200 гривень. Розхід балончика – 1-2 м. кв. Окрім цін, молодь сьогодні не дуже цікавиться мистецтвом, зокрема й графіті. Сьогодні весь світ зосереджений в Інтернеті.

Що стосується команди SWB, то вона продовжує свою діяльність. Сьогодні до їх складу входять олдскульні райтери Neck, Fleck та Feris. Роботи хлопців можна побачити на Instagram  та Thumbler.

Виставка триває до 11 грудня в галереї «Бункермуз».

Оксана Божко


 

Медики Тернополя закликають тернополян робити щеплення від грипу

П'ятниця, 04 грудня 2015, 08:25

Нарада за участю медиків міста, представників санітарно-епідеміологічної служби, міської ради та комунальних установ та організацій міста щодо епідеміологічної ситуації захворюваності на грип та ГРВІ відбулася у міській раді.

У цьому сезоні тернопільські медики очікують на три види грипу: грип А «Каліфорнія», грип А «Швейцарія» та грип В «Кукет». Найбільший підйом захворюваності очікується в кінці грудня, а також в кінці лютого – на початку березня. Для того, щоб не допустити спалаху грипу, фахівці рекомендують робити щеплення.

«Із міського бюджету виділено понад 44 тис. грн. на закупівлю вакцин для тернополян, які входять до груп ризику та ще на останній сесії міської ради додатково для цих потреб виділили 80 тис. грн., - розповідає заступник міського голови Леонід Бицюра. - Також вакцини можна придбати у аптеках міста».

Тернопільський міський комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги» готовий до індивідуального та колективного щеплення, а сімейні лікарі нададуть необхідну консультацію щодо вакцинації. Для більш детальної інформації можна звертатися за тел. 52-46-50.

Фестиваль Respublicа запрошує тернопільських музикантів

Четвер, 03 грудня 2015, 12:29

Фестиваль «Республіка», який відбудеться 2,3,4 вересня 2016 року, оголошує прийом заявок від гуртів.

Кожна молода музична команда, яка бажає показати себе фестивальній сцені, може подати заявку на участь у фестивалі, пройти процедуру онлайн голосування, а також бути відібраною для виступу на одній зі сцен фестивалю «Республіка».DSC07508

Для цього необхідно заповнити анкету, яка включає наступні пункти:
— Назва гурту та місто
— Стиль виконання та додаткова інформація: де виступали, з ким грали на сцені, рік заснування тощо.
— Фото та відео (мінімум 2, максимум 3, бажано відео live)
— Аудіо (мінімум 3, максимум 5)
— На якій сцені ви б хотілм виступати (Головна, Арт-Двір, Тунель, Ратуша)

Як і щороку, гурти, які виступатимуть на сценах фестивалю будуть вибрані за допомогою онлайн-голосування.  Також організатори відбиратимуть гурти шляхом прослуховування.

Залишити заявку для участі у фестивалі ТУТ: https://vk.com/topic-11375758_33130232


 

ЖЕКи чи ОСББ?

Четвер, 03 грудня 2015, 11:28

Усі ми рано чи пізно, зустрічаємось із проблемами нашого будинку. Можливо, не прибирають у будинку, поганий ремонт чи затоплений підвал. У кожному домі є свої недоліки, за якими повинні доглядати працівники ЖЕКу. Нажаль, на практиці ми бачимо, що догляд за будинком та прилеглою територією не є належним. Тернополяни платять від 80 копійок до 2 гривень 45 копійок за м/кв і за це не отримують якісних послуг по догляду за їх житловою площею. Ми можемо відмовитись від послуг ЖЕКу та перейти на ОСББ. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - це неприбуткова юридична організація, створена власниками житлових та нежитлових приміщень для спільного користування, утримання та управління своїм будинком та прибудинковою територією. Можливо саме ОСББ буде якісніше виконувати довірені йому обов’язки. Запитаємо жителів міста кому вони надають перевагу.

Ніна, 60 років
Я до створення ОСББ ставлюсь позитивно. На данний момент із ЖЕКу немає ніякої користі. Потрібно змінювати стару структуру обслуговування будинків. Як ми бачимо, із часом, люди все більше обурюються на роботу працівників Житлово-експлуатаційної контори, саме через це їх потрбіно замінити.

CAM00718

Анна Цигилко, 25 років
На мою думку, що ЖЕК що ОСББ це просто заміна шила на мило. Мешканці будинків повинні брати ситуа-цію у свої руки. Наприклад, у моєму будинку все гаразд. Ми за свій кошт зробили ремонт, замінили вікна, та утеплили фасад. Звичайно, коштів витратилось багато, але і ефект є.

CAM00709

Іванка Глушко, 35 років
ОСББ, звичайно, хороша структура але все ж я прихильниця ЖЕКу. Вже роками він обслуговує наш будинок і мене цілком усе влаштовує. Можливо десь є незначні недоліки, але потрібно розуміти, що у них є ще багато інших обов’язків. Якщо у будинку виникають проблеми, працівники ЖЕКУ вирішують їх одразу. Саме через це на даний момент потребі у об’єднанні співвласників багатоквартирного будинку немає.

CAM00721

Олег Шевчук, 20 років
Мешканці мого будинку давно створили ОСББ. Я пригадую, колись був безлад. Ніхто не доглядав за підвалами, світлом, прибиранням, дитячим майданчиком. А тепер ми самі вирішуємо, що і коли потрібно робити. Під’їз пофарбований, чистий, усюди освітлений. Саме через те, що мені є з чим порівнювати, я прихильник ОСББ.

CAM00713

Каміла, 29 років
Працівники ЖЕКу уже давно не виконують своїх обов’язків. За що ми платимо гроші? Якщо у під’їзді не має світла то ми самі замінюємо його. Недавно у нас прорвало трубу, і стояв жахливий запах у дворі. Працівники ЖЕКу приїхали на виклик лише на другий день. Це просто абсурд. Я мрію про те, щоб відмовитись від їхній послух і перейти на ОСББ. Нажаль не усі мешканці підтримують мою ініціативу.

CAM00722


Дмитро Кірічок, 20 років
Я вважаю що потрібно перейти на ОСББ. В Україні на сьогодні тривають різного типу реформи. Звичайно, вони всеукраїнського маштабу, але потрібно і місцеві реформи проводити. Ми мусимо ЖЕК реформувати у ОСББ. Це змінить місцеву ситуацію. Я прихильник об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

CAM00714

Галина Іванівна, 69 років
Я думаю що ОСББ буде виконувати свої обов’язки якісніше. За свої роки я мала багато суперечок із ЖЕКом. В їхній не ефективності я не вагаюсь. Ще до незалежної України ситуація була аналогічною. Добитися якоїсь допомоги від працівників ЖЕКу було просто не можливо. Сьогодні я уже переконалась, що потрібно міняти цю структуру на іншу. Саме через роки неякісної роботи, халатності, я виберу ОСББ ніж наш теперішній ЖЕК.

CAM00720

Зоряна Бойчук, 21 рік
За ОСББ я чула раніше. Але не надавала цьому уваги, і була цілком задоволена роботою ЖЕКу до недавніх подій. Розумієте, минулого тижня у нас в під’їзді пропало світло, була проблема в щитовій у підвалі. Працівників ЖЕКу ми викликали півтора дні, і ось вони прийшли, свою відсутність пояснили словами “не було на місці електрика”. Це халатність. Мій батько, сам міг полагодити, але доступу до щитової не було, тому що ключі були у працівників ЖЕКу. Я вважаю що у ОСББ не було такої халатності і ремонт відбувся б одразу.

CAM00712

Людмила Строгач, 34 роки
ОСББ потрібна структура. Звичайно, витрати будуть високими а якість буде належна. У наш ЖЕК ми платимо багато грошей. Але нічого не робиться. Дитячі майданчики не оновлюються, прибудинкова територія не прибирається, фасади будинків не фарбуються, навіть лампочку у під’їзді немає кому замінити. Наші кошти просто ідуть нікуди. ОСББ за ті самі кошти, виконували б свою роботу на значно вищому рівні.

CAM00723


Уляна Скакун, 20 років
Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків є перспективним. Адже люди самі дбають про затишок свого проживання. Непотрібно покладатися на когось, очікувати працівника ЖЕКу. Ми мусимо просто брати ситуацію у свої руки. Я вважаю, що ЖЕК це минуле. Потрібно найти інші, перспективніші, організації на заміну і ОСББ одна з них.

CAM00726

Отже, думки тернополян майже одноголосні. Мешканці нашого міста прихильники об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Це перш за все через халатність працівників ЖЕКу. Навіщо кожному із нас очікувати їхньої допомоги днями? Для чого нам платити важко зароблені гроші? І найважливіше, за що ми платимо? Адже ніхто нічого не робить. Дитячі майданчики в іржі, під’їзди брудні, вулиці не освітлені, фасади не пофарбовані. За ті витрачені кошти, кожен мешканець повинен отримувати якісні умови проживання. За роки незалежності, робота ЖЕКу не змінилась безліч скарг від людей, і ні слова похвали. Саме через це тернополяни прихильники створення ОСББ у нашому місті.

Jazz Bez 2015: акцент на українізацію

Четвер, 03 грудня 2015, 10:11

Організовуючи перший фестиваль, ми думали, чи прийде хоч хтось, адже наприкінці дев’яностих джазу в Тернополі практично не було. Були ентузіасти, які зробили один концерт в такому жанрі. Діяв також джаз-клуб, щоправда підпільно. Тому перший «Jazz Bez» був авантюрним. Однак коли ми побачили, що у залі був аншлаг, зрозуміли, що нашому місту це потрібно, — розповів на прес-конференції директор фестивалю Олег Макогін.
DSC08568
Цьогоріч «Jazz Bez» святкує  15-ту річницю. Заснований він мистецьким об’єднанням «Дзиґа» у 2000 році. Тоді концерти відбувались лише у Львові та Перемишлі. Першим українським містом, яке розширило географію фестивалю був Тернопіль. З 2005 року у нас виступило сотні відомих виконавців, а музичний простір поповнився новими джазовими колективами.12243163_1691701317741467_247602041607646119_n

Впродовж  десяти днів,  3-12 грудня, «Jazz Bez» пройде у 14-ти містах України та Польщі. Любителі джазу зможуть послухати музикантів США, Великобританії, Німеччини, Франції, Швеції, Росії, Вірменії, Аргентини, Єгипту, Швейцарії, Чехії, Білорусії, Польщі та України. В рамках тернопільської  програми до нас завітають п’ять музичних колективів  Польщі, Індії, США та України.

Цьогорічний фестиваль робить акцент на українізацію. Практично кожен колектив має наших учасників. Очевидно, що Україна, зокрема Тернопіль, входить в джазову культуру на високому рівні.

  • Відкриє цьогорічний фестиваль колектив Ігоря Закуса «Jazz Kolo». До його проекту запрошуються кращі джазові виконавці української імпровізаційної музики. — продовжує Олег Макогін. — Музиканти виконають програму «У колі друзів» у складі семи учасників. Цього року нам також вдалося привезти виконавців, яких ще не було в Тернополі — колектив «Saagara». Він об’єднав віртуозів  індійської та європейської музики. Другого дня тернополяни матимуть змогу побувати на виступі досить відомого міжнародного проекту за участю музикантів з США, України і Польщі «Logan Richardson & Igor Osypov Quartet». Американський саксофоніст Logan Richardson свій виступ поєднає  з не менш відомим українським  джазовим гітаристом Ігорем Осиповом. Квінтет грає не перший рік і побував на багатьох знаних фестивалях Європи. Також ми почуємо молодих київських авторів, які про себе гучно заявили на минулорічному «Jazz Koktebel», де отримали титул «Відкриття року». За плечима колективу два повноформатні альбоми (в тому числі на вінілі) та виступ на розігріві у легендарних «Red Snapper». На завершення, у арт-клубі «Коза» виступатиме молодий польський колектив «Vehemence Quartet», володарі гран-прі престижного польського фестивалю «Jazz nad Odra».

За словами Сергія Лазо, великим досягненням фестивалю є те, що за десять років його існування у Тернополі сформувалась так звана «музична еліта».

  • У нашому місті з’явилась чимала кількість прихильників сучасної джазової музики. Окрім формування музичних вподобань, також зародились потужні тернопільські команди «Фіра» та D.Край. Загалом для місцевих музикантів «Jazz Bez» став переломним моментом. З часу його заснування, в певній мірі була зламана система ресторанної музики, коли виконавці фактично працювали на замовлення. На джазовому фестивалі вони мали змогу грати виключно від душі. Це було серйозним ударом по їхніх кишенях, але, разом з тим, у нас почала формуватись «музична еліта». Так само з’явилась і «глядацька еліта».1530382_1411794429065492_1594975389_n

На ювілейному фестивалі організатори також продемонструють відеоролик, в якому зібрані найкращі моменти історії «JazzBez» у Тернополі.

4 та 5 грудня концерти будуть проходити у драмтеатрі. 6 грудня — в арт-клубі «Коза». Вартість квитків 50-100 грн. Початок концертів  4-5 грудня  – 19:00, 6 грудня – 20:00. Тривають виступи 2-2,5 години.  Щодня, по завершенню концертів, у неформальній дружній атмосфері арт-клубу «Коза» відбуватимуться джем-сейшени.

Організаторами «JazzBez» у нашому місті є міська рада, мистецьке об’єднання «Коза» та музичний центр «Бастер».

Оксана Божко

 

Сторінка 1256 з 1451

«ПочатокПопередня1251125212531254125512561257125812591260НаступнаКінець»
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер