Репортаж

Внесення змін до Статуту

Середа, 07 червня 2017, 12:47

Для реєстрації громадського об’єднання керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, подають (надсилають) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об’єднання документи, необхідні для реєстрації, серед яких – статут.

Статут – це цілий комплекс правил, прийнятий будь-яким добровільним об’єднанням людей і покликаний організувати і врегулювати діяльність цього об’єднання найкращим чином. Він також визначає мету (цілі) та напрямки діяльності даного об’єднання людей.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про громадські об’єднання» статут громадського об’єднання має містити такі відомості:

1) найменування громадського об’єднання та за наявності – скорочене найменування;

2) мету (цілі) та напрямки його діяльності;

3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об’єднанні, права та обов’язки його членів (учасників);

4)  повноваження керівника вищого органу управління, інших органів управління ( далі – керівні органи) громадського об’єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об’єднання та її заміни ( для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об’єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв’язку;

6) порядок звітування керівних органів громадського об’єднання перед його членами (учасниками);

7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об’єднання та розгляду скарг;

8 ) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання;

9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об’єднання (у разі їх створення громадським об’єднанням, яке має намір здійснювати діяльність за статусом юридичної особи);

10)  порядок внесення змін до статуту;

11)  порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об’єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилося після саморозпуску – для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У статуті можуть бути передбачені і додаткові положення щодо утворення, діяльності та саморозпуску чи реорганізації громадського об’єднання, що не суперечать Закону України «Про громадські об’єднання» та чинному законодавству України.

Також слід наголосити на тому, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про громадські об’єднання»  передбачено безоплатну процедуру внесення змін до статутів громадських організацій протягом п’яти років з дня введення його в дію (з 01 січня 2013 року).

Для приведення статутних документів у відповідність до Закону України «Про громадські об’єднання»,  зареєстрованим громадським об’єднанням необхідно:

• прийняти рішення про скликання вищого органу управління громадського об’єднання;

• провести засідання вищого керівного органу управління громадського об’єднання;

• розглянути питання внесення змін до статуту та доповнити статут відомостями, наявність яких вищезазначені. (ст.11 Закону України «Про громадські об’єднання»).

Після оформлення необхідних документів, громадське об’єднання
повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації, протягом 60 днів з дня прийняття такого рішення. (ч.12 ст.9 Закону України «Про громадські об’єднання»).

 

 

Головне територіальне управління юстиції

у Тернопільській області

Новий універсальний спортивний майданчик відкрили на вул. Купчинського

Середа, 07 червня 2017, 11:04

Символічно, у День захисту дітей, відбулося відкриття оновленого універсального спортивного майданчика на вул. Романа Купчинського. На відкриття прийшло чимало мешканців прилеглих будинків та очільник Тернополя Сергій Надал.

«Цього року ми відкриваємо вже другий універсальний спортивний майданчик. Перший був відкритий нещодавно біля школи №11, - розповідає міський голова. – На вул. Купичинського спортивний майданчик поділений на два сектори, на одному, зі штучним покриттям, облаштовані місця для занять різними ігровими видами спорту, а на іншому – вуличні тренажери».

До слова, до кінця року нові спортивні майданчики облаштують біля ЗОШ №2 та 16.

МОЗ: 10 фактів про медреформу

Середа, 07 червня 2017, 05:57

6 червня народні депутати Верховної Ради голосуватимуть за включення до порядку денного законопроектів, які мають запустити медичну реформу в Україні. Ці законопроекти розроблені Урядом на виконання Концепції реформування охорони здоров’я, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1013-р 30 листопада 2016 року, та доопрацьовані парламентською робочою групою. Вони запроваджують новий дієвий механізм реалізації пацієнтами конституційного права на безкоштовну медичну допомогу, отримання якісних медичних послуг та лікарських засобів.
Що саме запроваджують ці законопроекти:
1. Новий дієвий механізм реалізації конституційного права на безкоштовну медичну допомогу, отримання якісних медичних послуг та лікарських засобів.
2. Державні гарантії оплати наданих пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів держбюджету за принципом «гроші ходять за пацієнтом».
3. Поняття «державного гарантованого пакета» – визначеного обсягу медичних послуг та лікарських засобів, які держава зобов'язується оплачувати за наперед встановленим єдиним тарифом, що затверджується КМУ щороку. Державні фінансові гарантії надаються незалежно від будь-яких додаткових критеріїв усім громадянам України.
4. Повній оплаті з держбюджету підлягатимуть медичні послуги та лікарські засоби на рівні первинної та екстреної (близько 80% всіх звернень громадян), а також паліативної медичної допомоги. Обсяг фінансування інших видів медичних послуг буде визначатися КМУ. При цьому компонент медичної допомоги на всіх рівнях і завжди буде оплачуватись державою.
5. У разі часткового покриття запроваджується офіційна співоплата за отримані медичні послуги. Співоплата може здійснюватися за рахунок коштів пацієнтів чи за рахунок інших джерел (наприклад, загальнообов’язкового соціального медичного страхування, добровільного медичного страхування, коштів місцевих бюджетів) за встановленим КМУ фіксованим тарифом співоплати, поза яким стягнення плати заборонено.
6. Медичні послуги в рамках державного гарантованого пакета надаватимуться закладами охорони здоров'я будь-якої форми власності та фізичними особами-підприємцями, що мають ліцензію на медичну практику, відповідно до договорів про медичне обслуговування населення, укладених з Національною службою здоров'я України («НСЗУ»). Оплата за надані пацієнтам послуги здійснюватиметься НСЗУ на підставі такого договору.
7. Державні фінансові гарантії запроваджуються поступово, на первинному рівні вже з січня 2018 року, на інших рівнях – до 2020 року.
8. В Україні визнаватимуться міжнародні клінічні настанови, що дозволять застосувати кращі світові практики та досягнення доказової медицини.
9. Пільги, що вже існують у сфері медичного обслуговування, залишаються чинними та реалізуються у відповідності до тих законів, якими вони впроваджені.
10. Додаткові державні фінансові гарантії повної оплати лікування для учасників антитерористичної операції ("АТО") для визнання їх вкладу та самопожертви заради захисту України.

Позиція Мін’юсту щодо обрання нового керівника Координаційного центру

Вівторок, 06 червня 2017, 12:34

 

1. Ми завжди стоїмо на сторожі розвитку демократичних процесів в Україні. Міністерство юстиції було ініціатором проведення конкурсу на посаду директора Координаційного центру з надання правової допомоги.

Це було зроблено саме з волі Міністра юстиції. Адже раніше законодавчими актами ні можливість, ні обов’язковість проведення конкурсу на цю посаду передбачено не було.

Але наша ціль – прозорість та відкритість, саме тому було прийняте рішення про відбір  з залученням громадськості.

 

 

1. Якби Міністр юстиції реагував на тиск, то свого часу не було б призначено минулого керівника БПД, який за три роки побудував цю систему.

 

1. Ми завжди раді, коли неурядовий сектор представляє нам своє бачення розвитку і ми готові бути з ними партнерами. Але ми проти прямого тиску, який в результаті не йде на користь ні системі безоплатної правової допомоги, ні тим, хто його вчиняє.

 

1. Допуск до конкурсу було проведено за рівних можливостей для кожного охочого, хто чітко відповідав визначеним у порядку проведення конкурсу критеріям.

 

1. Була розроблена абсолютно об’єктивна система оцінювання, що надала кожному члену комісії рівноцінне право голосу*. Як для представників громадськості, так і для представників Міністерства юстиції.

 

1. Комісія складається з восьми осіб: п’ять представників Міністерства юстиції та три представники від громадських об’єднань, які мають бездоганну ділову репутацію та високий суспільний авторитет.

Такий розподіл є правильним, адже:

 

• Міністерство юстиції несе відповідальність за роботу Координаційного центру. Тому абсолютно логічно, що більшість членів Комісії є представниками Мін’юсту. Адже результат роботи Координаційного центру – безпосередня відповідальність Мін’юсту;

• керівник системи БПД  - це, у першу чергу, юрист! Тому оцінити його професійні якості повинні саме фахові авторитетні юристи Мін’юсту;

• три голоси для громадськості – це 40% результату, тобто серйозний вплив на фінальний результат конкурсу. Без підтримки громадськості перемогти у відборі майже неможливо.

 

1. Відбір проводився за чіткими критеріями, ключові з яких – досвід роботи, бачення концепції розвитку системи БПД та особисті лідерські якості. Також вагому роль відігравав фактор володіння англійською мовою, адже новому очільнику БПД доведеться багато спілкуватися з іноземними донорами, що є партнерами Координаційного центру. Це необхідно для повноцінної реалізації стратегії розвитку цієї структури.

 

1. Члени Комісії визначилися з претендентами, які набрали 4 і більше голосів, та продемонстрували найкращі результати по усім критеріям оцінки.

 

1. Радикальні розбіжності щодо обрання найсильніших кандидатів у членів Комісії були відсутні, адже їх було визначено за переважною більшістю голосів. Їх підтримали як представника громадськості, так і представники МЮ.

 

1. Відповідно до Порядку проведення конкурсу Комісія внесла обрані кандидатури на розгляд державного секретаря Міністерства юстиції, який і прийняв остаточне рішення щодо призначення на посаду директора Координаційного центру. Перевага була надана кандидату, який має практичний досвід впровадження ефективних реформ.

 

1. Паралельно зазначу, що серед членів Комісії не було жодного підлеглого Павла Мороза.

 

1. Ці чутки є нічим іншим, як маніпуляцією громадською думкою з ціллю  захистити чиїсь приватні інтереси.

 

1. Також важливо наголосити на тому, що не буде жодних безпідставних звільнень працівників системи Безоплатної правової допомоги. Прохання до працівників не піддаватися маніпуляціям.

 

1. Наразі усі центри працюють у штатному режимі, немає жодних збоїв у роботі системи.

 

1. Єдине завдання, що наразі є у нового керівництва – вдосконалити роботу системи надання безоплатної правової допомоги, що була якісно вибудувана раніше.

 

1. Серед цілей, досягнення яких найближчим часом буде пріоритетом системи БПД, Павло Мороз назвав підвищення якості та швидкості надання послуг, розвиток онлайн сервісів, популяризація послуг БПД серед населення, підвищення правової грамотності громадян, а також підсилення інституційної спроможності та незалежності Координаційного центру.

 

1. Підсумовуючи, хочу наголосити, що конкурс було проведено в рамках чинного законодавства, прозоро та публічну.