“1000 і одна ніч” розпочнеться 27 листопада у ТНПУ ім. В. Гнатюка. Танцювальне шоу організовує школа танцю живота «Абрі». У ньому візьмуть участь представники  школи етнічних барабанів «Дарума», танцювальної школи-студії «Перлина»,  танцювального клубу «Схід сонця». «1000 і одна ніч» почнеться о 19 годині в актовій залі університету. Звучатимуть східні екзотичні ритми барабанів, учасниці танцювальних шкіл виконуватимуть танець живота. Він з кожним роком набуває все більшої популярності у Тернополі.

“Приходять до нас дівчата і жінки, щоб навчитися танцювати для коханого, – розповідає керівник школи танцю живота “Абрі” Юлія Петришин. – А потім розуміють, що це корисно й для здоров’я. Внутрішні органи працюють добре. Особливо органи травлення і малого тазу. В повсякденному житті наші руки, ноги і органи малого тазу так не задіяні, як в танці. Це можна відчути вже на першому ж занятті. Східні танці і на настрій впливають. З’являється бадьорість, якась внутрішня радість, бажання пізнавати у житті щось нове. Є  у нас дівчата, які займаються танцями  просто для себе”.

Після занять танцями живота може змінитися фігура. Юлія Петришин каже, що жінка набуває інших форм, фігура стане більш виразнішою: “Якщо займатися кожен день по 2-3 години, то швидший вплив, ніж коли займаєшся 2 рази в тиждень по годині. Тіло змінюється. Але не все зразу. Дуже часто жінки  хочуть, щоб за місяць занять відбувались великі зміни. Це неможливо. Все з часом. Але можу запевнити, що десь від 3 місяців ваш організм починає розуміти, чого ви від нього хочете”.

Юлія Петришин розповіла, що східні танці позитивно впливають не лише на фізичний  стан, а й на емоційний: “Конкурси, вечірки, хвилювання, підготовка до концентрів теж багато чого дають, – продовжує Юлія.  – До того ж виступають жінки різного віку і різних вподобань та професійних навичок”.

Під час концертів часом трапляються і кумедні випадки. Іноді не зовсім веселі. Керівник школи танцю живота Юлія Петришин сподівається, що 27 листопада на шоу обійдеться без казусів.

“Було таке, що ми забували костюми, – пригадує. – Деколи ці костюми під час танцю починають сповзати і ти відчуваєш, що ось-ось оголиться твоя п’ята точка. Буває, що босоніжки не встигаємо застебнути, а вже оголошують номер. Зазвичай танець живота танцюють босоніж. Але  в нас не жарка країна і немає усюди килимів. Тому ми  повинні взуватися. А одного разу, десь 4 роки тому, ми танцювали в аквапарку, де було дуже слизько. Ось на днях теж в аквапарку були. Там висока вологість. Вже налаштувалися, що в басейні будемо танцювати, якщо впадемо. Але все обійшлось – не попадали. А ще небезпека буває тоді, коли я танцюю з канделябром на голові і на ньому запалені свічки” – ділиться відчуттями Юлія.

Керівник школи східного танцю переконана, що танець живота може освоїти кожна жінка. Займаються ним від 5 років і доки вистачить сил, навіть у похилому віці. З дітьми працює за полегшеною програмою: “Є різні періоди освоєння танцю живота, – деталізує танцівниця. – Початковий рівень, який згодом переходить у трошки вищий і так до безмежності. У кожному періоді розумієш, що попереду є чого досягати. Але якщо зупинишся, то починаєш повертатися назад. Завдяки танцям я нормально виношувала дитину. І вже на другий день після пологів, ще в пологовому будинку, робила танцювальні рухи. Взагалі всю вагітність вела заняття. Мій організм звиклий до фізичних навантажень, тому я нічого не боялася”.

Танцівниці часто сняться східні країни, тепло і сонце. Сниться, що танцює, створює нову постановку. Юлія Петришин постійно вчиться. Нещодавно їздила до Хмельницького на заняття до хореографа з Египту Емара Магді.

7 Днів