Мовою дерев

Понеділок, 12 жовтня 2015, 07:12

Подорожуючи світом, митець вивчає не лише дерева. Прислухаючись до розмов, вподобань, традицій, він, насамперед, спостерігає за людьми.  Тож, образи, що народжуються  у роботі з деревом, в певній мірі, відображають настрої місцевих жителів. 

Третього жовтня у галереї «Бункермуз» відбулось відкриття виставки американського скульптора та  художника  Ліланда Беті, який представив тернополянам унікальні роботи.

У кожного дерева, як і в людини – своя історія. Його форма та вигини з’являються не лише в результаті природних умов. Дерево, як і кожен живий організм має здатність переймати енергію. Саме вона, за словами автора, формує неповторний образ.

• На цій скульптурі відтворений рух двох людей, які симпатизують одне одному. Як бачимо у кожного з них зігнуті коліна, що демонструє сором’язливість, небажання відкритись. Це одна із манер поведінки тернополян, — каже митець. — Для мене лінії цього дерева передають саме такі емоції. Тим не менш, кожен може бачити у ньому свій образ.

Дерево — це завжди несподіванка.

Протягом життя Ліланд творив образи з допомогою фарб. Працювати з деревиною художник почав близько п’яти років тому. Митець зізнається, що малювати картини для нього значно легше і простіше, адже ти точно знаєш, що має бути зображено. Та з деревом все по-іншому: воно завжди приховує у собі якусь несподіванку, інтригує емоціями, що з’являються в процесі . Тому, працюючи з ним, автор намагається вловити образи, що диктує природа.

Коли Ліланд починає роботу, то не знає напевне, над яким образом працює. Ззовні його вигини можуть нагадувати одну картину, проте, коли його розрізати, порохнявість середини, тріщини чи малюнки передають глибшу суть. Саме тут починається мова дерев.

• Настрій, який бачу в кожному дереві передаю через абстрактну людиноподібну форму. Працюю лише з сухими деревами, що колись росли у конкретній місцевості. В процесі створення нових образів, черпаю енергію землі. Кожному місту притаманна своя атмосфера.
   

Приміром, у Тернополі, працював над деревом, яке росло поблизу будинку, так званого «воронячого гнізда», де проживали колишні кадебісти. Образ з цього дерева  вдався автору не просто, що напевне є відбитком негативної енергії тодішніх часів.

Мандруючи світом, Ліланд побував у 50-ти країнах, у кожній з яких творив нові образи. Точну кількість створених скульптур автор не пригадає, каже що їх надто багато. Яка країна буде наступною після України, Ліланд не визначив. Як і в процесі роботи, митець не любить загадувати наперед.

Представлені скульптури автор розмістив у порядку розвитку соціальних відносин: «від несприйняття до дружби».

Виставка діє до 23 жовтня у дворику галереї «Бункермуз».

Оксана Божко