Переселенці у Тернополі хочуть відкрити інформаційний сайт

П'ятниця, 27 листопада 2015, 07:21

Нещодавно у Тернополі для дітей-переселенців організували мистецьке дозвілля. Захід відбувся за сприяння Всеукраїнської благодійної фундації "Право на захист" та Представництва Датської Ради у справах біженців в Україні.  Впродовж зустрічі діти переглядали анімаційний фільм "Varmints" - екранізацію однойменної дитячої книги Хелен Ворд, грались та спілкувались. А батьки тим часом обговорювали проблеми адаптації.

"Такі заходи є дуже важливими, адже це - можливість для нас, переселенців, познайомитись і поспілкуватись із тими, хто опинився в такій самій ситуації, а також з батьками тернополянами. Нажаль, сьогодні в Тернополі немає можливості координувати і об'єднувати зусилля задля допомоги один одному, тому такі зустрічі є приємними і корисними не лише для дітей, а й для дорослих, які також можуть знайти підтримку і пораду в представників благодійних організацій" - каже Оксана Ліхтіна, співорганізатор акції.

Під тиском бойових дій, тисячі українців вимушено залишили свої домівки, захопивши лише необхідні речі. Окрім майна, великою проблемо для переселенців є втрата життєвої перспективи. Люди покинули усе й перебралися на нове місце, де нікого не знають. Вирішити проблему соціальної та психологічної адаптації мала б державна цільова програма. Самі ж переселенці розповідають, що від держави отримали не багато.

• Немає жодної організації, яка б нас об’єднувала. Спершу намагались шукати один одного через державні структури, але там у наданні інформації нам відмовили, аргументуючи законом про нерозголошення особистих даних, -розповідає Оксана Ліхтіна. - Кажуть, що у Тернопільській області проживає більше двох тисяч вимушених переселенців, проте наше спільнота нараховує не більше ста. Прикро, що є люди, які не мають можливості поспілкуватись про буденні проблеми, про труднощі, які виникають під час адаптації.
  

Оксана Ліхтіна разом з чоловіком та двома дітьми проживає у Тернополі півтора року. Каже, що люди тут добрі, чуйні до чужого горя.

• Ми не вимагаємо фінансової допомоги, склавши руки. Щодня намагаємось налагоджувати зв’язки, шукаємо додаткові джерела заробітку, хоч це й важко. Важко, насамперед, в психологічному плані. У рідному Луганську наша сім’я проживала у власному будинку. За освітою я дизайнер, займалась власною справою. Одного дня, під час бойових дій, поспіхом збираючи речі, нам довелось покинути рідний дім з пустими руками. Усе, над чим працювали впродовж життя забрала війна. Дякувати Богу, у Тернополі нас прихистив католицький священник.
  

Сьогодні Оксана з рідними мешкає в будинку, в якому, проживає 13 людей. Орендувати житло за теперішню зарплату практично неможливо, та  й роботу не так вже й легко знайти. Попри проблеми з майном, людям бракує поінформованості. У переселенців часто виникають запитання юридичного та медичного характеру.

• Часто у нас виникають запитання по законодавству, періодично потрібна консультація щодо медикаментів, можливо, держава виділяє безкоштовні препарати. Серед переселенців є літні люди, яким значно важче зорієнтуватись на новому місці. Трапляється, коли їм просто немає з ким поговорити, багато хто не має ні друзів, ні знайомих. Буває, що хтось може обмінятись одягом чи взуттям. Інші пропонують свої послуги, організовують зустрічі. Хотілось би створити портал, де б розміщувалась уся інформація, яка б тримала нас в курсі справ. Проблема полягає в тому, що ми не знаємо до кого звертатись.
  

Одного разу жінка написала до Міжнародного фонду міграції в м. Київ, де дізналась, що у Тернополі є організація, яка готова надати зимовий одяг для 100 переселенців.

• Про це ніхто не говорить. Такої інформації нам ніхто не повідомляє. Те, що я дізналась у фонді міграції, можна назвати щасливим випадком, так само можна назвати й знайомство з Всеукраїнською благодійною фундацією "Право на захист". Хотілось би більше уваги зі сторони державних установ, хоча б інформаційної.

Сьогоднішня програма спрямована на комунікацію та інтеграцію дітей із внутрішньо переміщених сімей, - розповідає спеціаліст з питань захисту прав людини та взаємодії з громадами благодійної фундації «Право на захист» Христина Біла. – Приємно, що окрім дітей, активну участь у наших заходах беруть і батьки. Людям необхідне спілкування та підтримка, тому подібні зустрічі будуть відбуватись періодично. В організації ігротеки нам допомагали волонтери громадської організації "Молодіжний центр розвитку "МІСТ". Це був один із трьох запланованих заходів в рамках пізнавального кіноклубу для дітей. Наступні два пройдуть для дітей інших вікових категорій.

Деталі по тел. 098-491-14-51

Оксана Божко
Моя газета