На алеї зірок у Тернополі з’являться три нові зірки

Середа, 05 липня 2017, 07:16

Традиційно наприкінці серпня, у День Тернополя, на Алеї зірок, що на вулиці Сагайдачного, з’являються нові зірки. Цьогоріч таких буде одразу три – дві іменні й одна групова.

Подружжя Дмитро та Віра Стецьки

Зіркою добровольцям АТО тернопільська влада вирішила вшанувати всіх учасників АТО, які добровільно, за покликом серця, ціною свого життя та здоров’я боронили і боронять українську землю від російсько-терористичних угрупувань на сході України, пише Номер один.

Ще дві зірки – персональні, одна з них – подвійна. Нею буде удостоєно талановите творче подружжя Стецьків – художника Дмитра та мистецтвознавця Віру. Родини Стецьків не стало серед нас зовсім нещодавно. Невблаганна хвороба забрала у серпні 2016-го життя Віри, а Дмитро пережив свою дружину всього на кілька місяців. Без талановитого творчого подружжя Стецьків Тернопіль якось умить збляк, збіднів.

За більш ніж 30 років роботи у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї Віра Стецько організувала понад 300 виставок. Водночас вона ретельно досліджувала архівну спадщину, повернувши не тільки Галичині, а й усій Україні ім’я першого українця – бургомістра Тернополя Володимира Лучаківського, вивчала творчість скульптора Антона Осинського (припускають, що він був учнем І. Пінзеля) та художників діаспори, вихідців із наших земель: Якова Гніздовського, Михайла Мороза, Михайла Паращука, Ярослава Музики. Повернула із забуття ім’я іконописця Андрія Наконечного на псевдо «Підкова», який зобразив Ісуса Спасителя в українській вишиванці. Також пані Віра була укладачем унікального каталогу-альбому «Таїна Пінзеля» та автором текстів до нього, в якому розкрила творчість відомого скульптора.

Ім’я Дмитра Стецька, одного з небагатьох вітчизняних митців сучасності, увійшло до видрукуваної в Канаді енциклопедії «Україна», занесено до каталогів «Мистецтво ХХ століття» та «100 художників України». Всю творчість Дмитра Стецька мистецтвознавці порівнюють із фільмами Олександра Довженка. Сам пан Дмитро щиро зізнався: «Моє мистецтво – поза часом. Я пролітаю повз земну кулю у своєму просторі. Не піддаюся моді, бо я є сам формула, я є сам стиль. У моїх роботах немає агресії, а кожна з них виконує свою місію морально, гуманно і чесно. Мої картини передають стан марева і задуми. Я пишу для того, щоб людина читала мої картини роками, і зашифровую в них речі, котрі не розкриваються з першого погляду».

Василь Ярмуш

Ще одна зірка на Алеї дістанеться поету і прозаїку Василю Ярмушу. Василь Ількович народився в селі Острів під Тернополем. Творити почав ще на шкільній лаві, коли навчався в Острівській семирічці, а потім – у Тернопільській СШ № 8 (с. Велика Березовиця). Перші його публікації з’явилися у районній газеті в Микулинцях. Працював позаштатним кореспондентом обласної молодіжної газети «Ровесник», друкував свої твори тут і на сторінках «Вільного життя» та інших видань. Підготував збірки поезій “Казка про тебе” (1972) та “Граніт і полум’я” (1977). Для дітей уклав книжечку своїх віршів “Над Серетом”, до якої увійшло 15 поезій. До творчого доробку Василя Ярмуша також належать драматична поема “Соломія Крушельницька” і прозовий твір “Олесина любов”. У 1960-х роках зазнав переслідувань органів КДБ за прогресивні погляди, а також цькування з боку місцевої влади. Часто перебував у Денисові в рідної сестри Богданни, підтримував щиру дружбу з письменницею Іванною Блажкевич, листувався з нею і присвятив їй кілька віршів.

Додамо, що протягом останніх років громадськість Тернополя активно пропонувала увіковічити зіркою поета, правозахисника та громадського діяча Степана Сапеляка.  Однак після того, як у травні ц.р. Сапеляку на фасаді музею політв’язнів відкрили меморіальну дошку, тема про зірку для нього вичерпалась.

Нагадаємо, закладання нових зірок відбудеться 28 серпня під час святкування Дня міста.