images/stories/logosait.jpg

 

Понад 80% жінок в Україні вважають, що будуть заощаджувати на продуктах через пандемію. Дослідження ООН

81,8% українських жінок вважають, що через пандемію їм доведеться заощаджувати на харчових продуктах, а 77,4% очікують можливих складнощів з орендою житла й оплатою комунальних послуг.

Такими є результати онлайн-опитування 3310 жінок та 528 чоловіків, яке проводили у період між 21 березня та 12 квітня 2020 року, йдеться в прес-релізі ООН Жінки, які організація надіслала "Українській правді. Життя".

Також дослідження виявило, що 76,8% жінок прогнозують труднощі з покриттям основних витрат, пов’язаних з придбанням продуктів харчування та інших товарів першої необхідності.

Чоловіки рідше, ніж жінки, відзначали можливу потребу в економії на харчах (72,3%), складнощі з оплатою оренди та комунальних послуг (65,5%) і з покриттям основних витрат (70,3%).

Опитування також продемонструвало, що карантин посилив проблему гендерних стереотипів і патріархальних соціальних норм щодо ролей жінки та чоловіка в сім’ї, оскільки значне навантаження з хатньої та доглядової праці вдома покладається на жінок.

Жінки, які працюють удома, вимушені поєднувати оплачувану працю, хатні справи та догляд за дітьми, що залишаються вдома через карантин у навчальних закладах.

Зокрема, 63,5% респонденток відзначили збільшення часу, який вони витрачають на прибирання, 50,5% — на приготування їжі, 53,3% — на психологічну й емоційну підтримку дорослих членів сім’ї.

Спостерігаються і значні розбіжності відповідей опитаних жінок і чоловіків.

Так, лише 27,8% і 44,1% чоловіків відзначили збільшення витрати часу на приготування їжі та прибирання відповідно.

Через брак розвинених форм організації дистанційного навчання дітей шкільного віку виник ще один виклик передусім для сімей і жінок, що повинні додатково дбати про навчання дитини вдома.

78,9% респонденток, які мають дітей шкільного віку, зазначили, що переважно саме вони займаються їх навчанням у цей період.

Причому відповіді чоловіків підтверджують цю тенденцію — лише 32,3% чоловіків відповіли, що опікуються організацією навчання дітей під час карантину.

Ситуація є особливо гострою для жінок з уразливих груп, перед якими постають додаткові фінансові ризики та ризики для здоров’я.

Окрема гостра проблема — це стан жінок з інвалідністю.

Під час карантину жінки з інвалідністю стикаються з браком доступу до потрібних товарів медичного та санітарно-гігієнічного призначення, з ризиками в разі потреби отримати медичну допомогу.

"Якщо людина з вадами зору потрапляє в лікарню, вона в ситуації карантину лишається супроводу. Наші лікарні не облаштовані для таких осіб.

Ти не можеш самостійно прийняти ліки; мусиш на слово вірити, що тобі дають саме ті ліки, які потрібно; не можеш без сторонньої допомоги піти в туалет.

Коли ви не розмовляєте, то маєте змогу хоч написати. Пробачте, але я знову хочу плакати", — підкреслює Оксана, жінка з інвалідністю з Чернівців.

У ситуації загальнонаціонального карантину стають особливо вразливими й ромські жінки, оскільки не мають фінансових ресурсів для купівлі харчів, засобів індивідуального захисту та гігієни, а також належного доступу до медичних послуг, освіти, доступної (ромською мовою) інформації про профілактику захворюваності. "Вчора я займалася плетінням кошиків з лози, сьогодні поїду в сусіднє село, щоб обміняти їх на картоплю, цибулю, моркву.

Не продати, а просто обміняти. Ми тут у таборі важко живемо, але я не думала, що ситуація буде настільки складною для нас", — каже Марія.

Додаткові виклики постали перед жінками, зайнятими в медичній, соціальній сферах і сфері послуг, які не можуть перейти на дистанційну працю та змушені організовувати догляд за дітьми дошкільного й шкільного віку в контексті карантину.

"У мене дитина, 6 років, я залишаю її вдома саму, бо ні з ким мені залишити. Я весь час хвилююся за її безпеку", — відзначає Тетяна, соціальна працівниця.

В Україні жінки становлять 82,8% від загальної кількості працівників охорони здоров’я. Працівниці медичної сфери й так званих кризових сфер (соціальні працівниці, продавчині, аптекарки тощо) наражаються на підвищений ризик інфікування COVID-19 і стикаються з додатковими витратами, оскільки змушені купувати засоби індивідуального захисту власним коштом.

Зокрема, лише 13,9% жінок, які взяли участь в опитуванні та працюють у медичній сфері, сказали, що вони повністю забезпечені засобами індивідуального захисту (масками, рукавичками тощо).

59,7% респонденток забезпечені засобами захисту частково та 26,4% не забезпечені ними взагалі.

"Видали дві маски на весь період карантину, одноразовий халат (іронізує, що він уже став багаторазовим) і бахили.

Сказали, що якщо треба більше, то купуйте самі. На які гроші купувати, не сказали. У мене, медсестри зі стажем, заробітна плата мінімальна.

Добре, що на роботу довозять спецтранспортом", — каже Наталя, медсестра.

Інші вразливі групи, які мають вищий ризик опинитися за межею крайньої бідності, у ситуації відсутності продовольчої безпеки, у пастці зі своїми кривдниками в закритих приміщеннях; не мати або мати обмежений доступ до основних послуг і ресурсів:

  • жінки-ветеранки та військовослужбовиці;
  • жінки, що фактично виховують дітей самотужки;
  • жінки, що живуть з ВІЛ/СНІД;
  • літні жінки (65+);
  • жінки-підприємиці;
  • жінки, що виховують дітей з інвалідністю чи доглядають інших членів сім’ї з інвалідністю тощо.

"Вибірка не є репрезентативною для населення областей за критеріями віку та рівня освіти, але для проведення порівняльного аналізу досягнуто представництво респонденток і респондентів ключових груп", йдеться у релізі.


Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер