images/stories/logosait.jpg

 

Тернополянка Олена Підгрушна - в першій десятці на Кубку світу з біатлону

Тернополянка Олена Підгрушна - в першій десятці на Кубку світу з біатлону

На етапі Кубка світу з біатлону в фінському Контіолахті відбулися перші спринтерські гонки сезону. Найкращий результат збірної України - 10 місце. На цій позиції фінішувала тернополянка Олена Підгрушна. Як повідомляє Федерація біатлону України, Олена розпочала гонку дуже швидко і на першу стрільбу прийшла найкращою серед усіх українок. Та, на жаль, єдиний промах і штрафне коло відкинуло капітана нашої жіночої збірної за межі першої сороківки. Однак далі Олена вже помилок не припускалася - висока швидкість і влучна стрільба підняли її на 13-ту позицію після другого вогневого рубежу, а на останньому колі Олена обійшла ще трьох суперниць і і фінішувала десятою.

 

Цей результат став найкращим серед українок, серед яких лише Віта Семеренко зуміла піднятися до залікової сороківки - 38 місце. Інших спортсменок підвела стрільба. Щодо виступу нашої чоловічої команди, то тернополянин Дмитро Підручний з трьома штрафними колами фінішував 57-им. Артем Прима з такою ж кількістю штрафу був 59-им. Перемоги ж у спринтерських гонках здобули норвежець Йоханес-Тінгнес Бьо і шведка Ганна Еберг.

Враженнями від старту нового сезону Олена Підгрушна поділилась у бесіді з кореспондентом сайту Федерації біатлону України Євгеном Тарасенком.

- Лєна, по-перше, вітаємо з потраплянням до десятки кращих у спринті! Можна бути задоволеною початком сезону?
- Дякую за вітання! Ну щодо мене особисто, то я результатом задоволена. Після гонки ми завжди ретельно вивчаємо аналіз гонки по всіх показниках, і, наприклад, програш швидкістю до 30-ти секунд на старті сезону є цілком прийнятним.

- Перші старти сезону зазвичай доволі хвилюючий момент. Тим більше, ти готувалась до нього за новою для себе методикою, з особистим тренером. Перед початком цього сезону також відчувалось хвилювання, чи з огляду на досвід сприймала ці старти спокійно?
- Чесно кажучи, перед стартами була досить спокійною. Трішки бентежило те, що нам не вистачило передсезонних стартів, які ми зазвичай проводили в Шушені або десь в іншому місці. Але цього року ми провели лише дві контрольні гонки в Вуокатті, і потім одразу приїхали в Контіолахті. Але де їх взяти? (Посміхається) І зі снігом проблеми, і із коронавірусом…

- Загалом результати команди, і жіночої, і чоловічої, цими вихідними дещо нижчі, ніж зазвичай на старті сезону. Як гадаєш, із чим це пов’язано?

- Враховуючи те, що я готуюсь по індивідуальній програмі з особистим тренером, зараз я точно не в праві коментувати результат команди в цілому.

- Добре. Тоді спитаю з іншого боку: в команді не відчувається пригнічення через такі результати, і особливо через відставання у швидкості на даний момент?

- Напевне, я не бачила в своєму житті ще жодного спортсмена, який би, фінішувавши за 50-м місцем, був цим надто задоволений. Звісно, я не можу знати, що відбувається в голові у кожного, але мені, приміром, вчорашній день також важко дався. Ми багато аналізували гонку з тренером і дійшли зрештою до спільної думки з приводу результату в індивідуальній гонці і того, над чим і як далі працювати. Проте сезон лише розпочинається. Я добре бачила, як команда працювала, яку роботу виконували спортсмени, і особисто я вірю в подальші високі результати. Це те, що я можу сказати про команду, адже ми практично 95 відсотків часу в період передсезонної підготовки провели разом.

- Вже наступного тижня – перша в сезоні класична естафета, доволі рано в календарі, порівняно з минулими роками. Ви якось обговорювали – хто в якій формі знаходиться, хто бігтиме гонку…

- Я вважаю, обговорювати це ще зарано. Ми тільки стартанули, ще ані спортсмени, ані навіть тренери не встигли провести ретельний аналіз гонок по кожному спортсмену. На все це потрібен час. Та й ще варто подивитись на результати спринту, який відбудеться в четвер. І ось після спринту можна буде об’єктивно говорити про естафету.

- Зараз вже не перший досвід проведення гонок без глядачів. Як особисто ти їх сприймаєш? Це допомагає сконцентруватись, заважає проявити найкращі якості на дистанції, чи взагалі не має особливого значення?

- Враховуючи всі обставини, пов’язані з епідеміологічною ситуацією – маски, заборони, регулярні тестування, – відсутність глядачів на цьому фоні виглядає не найголовнішою проблемою. Хоча звісно, завжди приємніше змагатись із вболівальниками. Сьогодні я була сконцентрована на гонці, на підказках тренерів на трасі, і на відсутність глядачів намагалась не звертати уваги.

- А як щодо карантинних обмежень? Які незручності це додає безпосередньо на етапах, що відчувається найбільше?

- Маски! Сказати, що вони набридають – це нічого не сказати. Є досить суворі правила: виходячи з кімнати – одягаємо маску, виходячи з сервісної кімнати на стадіоні – одягаємо маску, встав на лижі – зняв маску, зняв лижі – одяг маску… Ми постійно на морозі, постійно рухаємось, ця маска мокра. Відповідно, коли мороз буде більший, вона перетворюватиметься на крижану. І нам доведеться або одягати її на себе, або носити з собою кілька запасних.

Зараз вже є кілька лайфхаків від спортсменів – придумують, як чіпляти маску, тому що дійсно доводиться це робити десятки разів на день, а коли ти в шапочці, окулярах, то постійно чіпляти її резинками за вуха дуже складно. З одного боку, це – дрібниці. Але в цьому режимі ти постійно: до гонки, після гонки, на тренуванні, після тренування… Я вже скоро спатиму в масці. (Посміхається) Ну це поки що. Можливо, звикнемо, і до весни вже взагалі все буде нормально.

- Ну найголовніше – щоб сезон пройшов в повному обсязі і тривав до весни…

- Так, на сьогодні головне – те, що гонки проводять, що є змагання. І IBU досить рішуче налаштований повністю провести сезон. І це нас, як спортсменів, звісно, радує…

- Нас, як вболівальників, теж…

(Сміється) Коли ми півроку відпрацювали, вкладаючи в підготовку всі сили і ресурси, не хочеться потім просто просидіти на дивані.

- А ви зараз живете по одному в кімнаті?
- По-різному. Скажімо, Катя живе з Дашею, Віта з Валею разом, ми з Юлею окремо по одній… У хлопців також хтось живе вдвох, хтось – окремо. Власне, я думаю, у організаторів просто готельного фонду не вистачить, щоб всіх по одному розміщувати. Але, звісно, є якийсь резерв на випадок, якщо хтось дійсно захворіє і потребуватиме ізоляції.

- Між двома етапами в Контіолахті ви проходите тестування на наявність коронавірусу, чи лише перед переїздом на наступне місце?

- За час перебування в Контіолахті ми тестувались вже двічі. Тобто, один раз ще в Вуокатті, потім - щойно приїхали сюди, і ось вчора – повторне тестування. Перед сезоном нас офіційно попереджали, що тести будуть кожні 4-5 днів. Тобто на рахунок тестування, на рахунок масок – все досить суворо. Санітайзерами руки обробляємо майже на кожному кроці. Навіть харчування в їдальні у нас розписане – по півгодини на команду. Тобто, турбота про здоров’я спортсменів з боку організаторів на дуже серйозному і відповідальному рівні, і це тішить.

- Лєна, дякуємо за інтерв’ю! І в першу чергу побажаємо, щоби всі ці коронавірусні історії залишились для нашої команди в минулому і сезон ви провели в оптимальному складі і в повному обсязі. І щоб рівень форми команди і твої персональні результати від гонки до гонки поліпшувались.

- Дякую! Я також, як не банально, бажаю всім здоров’я в першу чергу. А з приводу результатів можу запевнити – кожен з нас щодня робить максимум для цього.

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер