Зворушливі зізнання у любові тернопільських матерів

Вівторок, 30 липня 2013, 06:45

На сайті like.te.ua триває акція, організована громадською організацією «Центр розвитку Тернопільщини» та “Тернопільськими позитивними новинами”.

Листи з розповідями про Ваших дітей будуть опубліковані на нашому сайті. 30 липня стануть відомі й імена переможців акції, на яких чекають приємні подарунки: Подорож на яхті «Світлана» по Тернопільському ставу Квитки на прогулянку катером «Капітан Парій» Квитки у Кінотеатр «СінемаСіті» Свої розповіді надсилайте на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Акція може бути продовжена. Кількість квитків обмежена.

Першою учасницею була Наталя Пошелок, яка розповіла про свою донечку.

“Моя дочка – найкраща, тому що, вона – МОЯ, і в цьому її неповторність та унікальність. Можливо, хтось краще співає, швидше бігає, краще вчиться, але від цього вона не стає гіршою в моїх очах, тому що вона – найкраща і найталановитіша. Коли Юля мене обіймає, каже, що дуже любить, і зізнається, що я – найкраща мама, мені нічого більше і не потрібно. Я дуже люблю слухати як вона співає, а тепер ще й гратиме на фортепіано! Думаю, скоро у нас будуть чудові вечори при свічках, під музику фортепіано. А ще мені подобається разом із нею займатись йогою. Я кожен день кажу своїй дочці, що її люблю, і вона – найкраща . Кажу, що підтримаю і допоможу у будь-якій життєвій ситуації. Я хочу щоб моя Юля виросла впевненою у собі та в своїх силах. Щоб знала, що її люблять не «за щось», а тому, що вона – унікальна“.

А інша наша учасниця Наталя Шаблій розповіла, за що так любить свою доню.

“Я люблю її за все. За сміх дзвінкий. За очки, як волошки голубі. За волосся, як пшеничне поле. За вії намальовані. Коли Діаночка говорить: «Мамо, ну чесно я вії не малювала». За схований під столом букет квітів, обірваних на клумбі із запискою – «Найкращій мамі в світі!». Люблю її секрети, такі наївні і такі важливі. Вона, моя маленька донечка, дає сили на кожен день. Я дякую, тобі, донечко, що ти у мене є. ”

У рамках нашої акції ми отримали ще одне зворушливе зізнання матері у любові до своїх дітей. Надіслала нам його тернополянка Оксана Лабяк.

“Дітки мої як роса – волога червневого світанку , що освіжає . Тішить око грайливим різнобарв’ям сонячних зайчиків , заточених у призму водяних краплин , це життєдайне світло сонця . Красиві , малі , беззахистні . Довкола них весь світ , світ радості та сліз , супокою й тривоги , світ злетів та падінь .І небезпек багато є для крихітних краплин , де спека , вітер , та родич близький – з градом дощ . Але у них є ми , батьки – оплот надійний , що любить і леліє чада свої , й не дасть ввірватись негараздам в їхній світ . Лиш мир й добро , відвагу й честь , любов і віру взірцем своїм несем крізь років плин . Як , що потрібно і коли … Облишмо це , на все свій час і не корім своїх дітей , у них іще дитинство безтурботне. Ні , не за спортивну спритність , не за художній , чи музичний дар , і ні за лестність хитрую часами , моя хвала , А за дитячий погляд чистий , усмішку щиру і палкі обійми , за ранішній цілунок ніжний , за рідную кровинку і за просто так . Вони найкращі , бездоганні , краплинки Божої роси один Захар , другий Назар – два ріднії брати. Продовжувачі роду свого , та носії генетики , мої” .