images/stories/logosait.jpg

 

В обласному краєзнавчому музеї розповіли про першу радіопередачу в Тернополі

В обласному краєзнавчому музеї розповіли про першу радіопередачу в Тернополі

Одне з найбільш значних досягнень людства у XX столітті — створення та розвиток систем звукового й телевізійного мовлення. Ці системи вдіграють величезну роль у житті сучасного суспільства, даючи можливість практично кожній людині бути в курсі всіх подій, що відбуваються у світі, та сприяючи широкому поширенню нових досягнень культури і науки.
0За своїм значенням для людської цивілізації радіомовлення має величезне значення, не менше, ніж винахід друкарства у XVI столітті. Радіомовлення відкрило третю епоху «історії розуму». У XX столітті воно стало потужним каталізатором інтелектуального та політичного розвитку людської спільноти.
Початком офіційного регулярного радіомовлення вважається 1920-й рік, коли інженер американської компанії Westinghоuse Electric Corporation Френк Конрад закінчив будівництво станції мовлення. З того часу радіо ефіри стали невід’ємною частиною життя людства практично на століття. В Україні радіо використовується з 1902 року, спершу для проведеня радіотелеграфного зв'язку. Початки радіомовлення припадають на 1924 рік, коли у Харкові, через 4 роки після того, як почали діяти 4-кіловатні радіостанції в Москві, Ленінграді й Казані, розпочато радіопересилання через малопотужні передавачі.
116 листопада 1924 о 19:00 в Харкові — тодішній столиці УСРР — вийшла в ефір перша вітчизняна радіопередача Українського радіо. Рівно 70 років потому, 16 листопада 1994 року, на честь початку мовлення Українського радіо, з ініціативи працівників радіо, телебачення та галузей зв'язку, Указом Президента України (від 11.11.1994 №667/94) проголошено професійне свято — День працівників радіо, телебачення та зв'язку яке відзначається щорічно.
Чи знаєте ви, коли тернополяни вперше почали слухати радіо? У ще неопублікованій другій частині рукопису щоденника, який охоплює період з 1914 по 1939 роки (зберігається у фондах ТОКМ), одна з найпомітніших постатей у краєзнавстві і музейництві Тернопілля, Стефанія Садовська (1888-1968) залишила корткий запис: «Рік 1925. 1 січня Перший радіо-концерт в Тернополи». Звідки транслювали цей радіо-концерт і на чому слухали залишається невідомим, можна тільки здогадуватись. Проте, в експозиції та фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею, є ряд цікавих екземплярів, радіоприймачів, радіостанцій, телефонних та телеграфних апаратів військового і цивільного призначення першої половини ХХ ст., виробництва різних країн, які використовувались у нашому краї і були свідками багатьох етапів становлення радіо та можуть багато чого розповісти нам про минуле. Є також унікальні, рідкісні фотоматеріали та друковані джерела про відомих працівників і дикторів Тернопільського обласного радіо.
2«Говорить Тернопіль...» Під її голос вставали і засинали, народжувалися і жили, тішилися і сумували, будували плани дня насущного і майбуття. Саме від Галини Петрівни Константинової (дівоче прізвище Литвиненко) тернополяни упродовж півстоліття дізнавалися про всі головні (допущені і схвалені тодішньою цензурою) новини», — писав відомий журналіст Михайло Маслій на своїй сторінці у соцмережі. І далі: «Хто хоча раз почув її голос, неодмінно відзначав, наскільки жіночі інтонації вражали величністю і душевністю, тембр заворожував і причаровував з року в рік. Тернополю світло і ревно заздрили навіть Київ та інші обласні центри, що голос цей належав чомусь не їм. Так, біля чорної тарілки, в маленькій студії зі з вуконепроникними стінами пройшло все її життя — вродливої жінки, котра малим дитям пройшла пекло Сталінгадської та Курської битв, визволяла Варшаву і шістнадцятирічною залишила свій переможний автограф на берлінському рейхстазі. Перед кожним ефіром страшенно хвилювалася. Так було завжди. Вона ніколи не могла б залишити Тернопіль, зрадити своїх друзів...»
34
Роман Мацелюх, заступник директора
з питань розвитку та комунікацій ТОКМ.
Галина Гнатишин, старший науковий
співробітник відділу фондів ТОКМ.
Банер