Їстівний посуд – новий тренд. Як смачні горнятка, тарілки та столові прибори витісняють пластик та папір
Середа, 07 вересня 2022, 11:02
Їжа легко поєднується з напоями, а як щодо поєднання їжі та посуду?
Ідея їстівного посуду виникла ще в Середньовіччі. Легендарний польський суп "Журек", що подається в хлібній тарілці, з’явився у 15 столітті. Крім смакового задоволення та поживної користі, їстівний посуд має неочевидний, на перший погляд, ефект: він допомагає зберігати довкілля.
У 2017 році журнал Science Advances опублікував дослідження американських екологів. Його результати свідчили, що з 8,3 млрд тонн пластику перероблено лише 9%. Решта – 6,3 млрд тонн – стали відходами, що забруднюють природу.
За даними некомерційної організації Habits of Waste, тільки в США в довкілля щорічно потрапляють 40 млрд одноразових виделок, ножів та ложок. Їх вживання може викликати смерть у птахів, морських черепах і ссавців.
Бренди та споживачі розуміють небезпечність пластику і починають використовувати їстівний посуд. Як розвивається новий ринок?
Глобальний та український ринки їстівного посуду
Сегмент їстівного посуду у світі виник за запитами представників покоління Y або міленіалів (народжені у 1981-1996 роках). За даними Statista, у 2021 році саме на це покоління припадала найбільша частина мешканців США – 21,75%.
У 2019 році українські дослідники виявили такі споживчі запити міленіалів.
◊ Foodie або стиль життя "любителя поїсти в модному закладі та викласти фото їжі в Instagram".
◊ Fast-casual або "домашній" стиль їжі: з простих, свіжих та якісних інгредієнтів.
◊ Вегетаріанство.
◊ Інвестиції в якість інгредієнтів їжі, а не в рекламу.
◊ Перехід від "шкідливого" до "корисного" або органічного фастфуду.
На американських міленіалів припадає 1,3 трлн дол купівельної спроможності країни, тож там ринок їстівного посуду активно розвивається. Його обсяги у 2021 році становили 29,4 млн дол, а до 2027 року сягнуть 49,3 млн дол.
Крім того, ринок росте в Канаді, Індії, Китаї, Японії, Німеччині, Польщі, Великобританії та ОАЕ. Заробляють на ньому польська компанія Biotrem, британська Founcy, індійська EdiblePRO, німецька FRENVI.
В Україні ця тенденція тільки приживається. За результатами опитування 406-ти українських студентів, лише 11,8% респондентів використовували органічний посуд, при цьому основним джерелом інформації про нього був інтернет.
Тренд підхоплюють не лише міленіали, а й зумери – покоління народжених у 1997-2012 роках. 58% останніх люблять смакувати трендовий фастфуд.
Обсяг українського ринку одноразового посуду перевищує 40 млн дол. Його використовують переважно ресторани, кейтерингові компанії та фабрики-кухні. Проте зміни в законодавстві можуть дати поштовх зародженню нового ринку.
У 2021 році в парламенті зареєстрували законопроєкт, який забороняє обіг пластикового посуду. За його використання пропонують ввести штрафи: 17-51 тис грн – за перше порушення, до 170 тис грн – за повторне.
У разі схвалення законопроєкту зміняться виробничі процеси в багатьох вітчизняних компаніях. Український стартап BIOC готовий до змін. У 2019 році компанія розробила пакування для продуктів з органічного матеріалу. У його основі – кукурудзяний крохмаль, полімолочна кислота та домішки.
Який він – їстівний посуд
Їстівний посуд – це екологічна розробка. За прогнозами агентства Bloomberg, у майбутньому він стане альтернативним способом харчування людей.
Зазвичай виробники виготовляють їстівні ложки, виделки, соломинки, чашки, тарілки, ножі. Вони створюються з борошна або рослинного желатину. Ці столові прибори можуть бути солодкими, солоними або приправленими прянощами, аби смак був сумісним зі сніданком, кавою-брейком або вечерею.
Ідея зробити посуд їстівним виникла у 2000-х роках. Індійський дослідник Нараяна Пісапатіс турбувався кількістю пластику, що забруднює природу. Він розробив прототип посуду з рисового, пшоняного та пшеничного борошна.
Згодом Пісапаті заснував стартап Bakeys і почав продавати їстівні столові прибори споживачам та компаніям з усіх куточків світу.
Тренд почав поширюватися. У 2009 році нідерландська художниця Гек Уотерс створила посуд з буряка, перцю, моркви, томатів та фруктів. Вона використала особливу систему висушування та обробки продуктів, завдяки якій волокна рослинної клітковини відмінно тримають форму. Щоправда, такий вегетаріанський посуд художниці призначений для сухих страв.
Дизайнер з Венесуели Енріке Луіс Сарді розробив їстівну екочашку для відомого італійського виробника кави Lavazza. Витвір назвали Cookie Cup.
Зовні чашка зроблена з пісочного печива, а зсередини – вкрита королівською цукровою глазур’ю методом "айсингу". Завдяки цьому Cookie Cup тримає форму. Такі чашки-кекси поширені в кафе в Німеччині та Чехії.
У 2013 році американська дизайнерська студія Triangle Tree презентувала їстівну ложку-пряник Edible Spoon. Вона виготовляється з кукурудзяного борошна, цукру, яєць, молока, солі та прянощів. Виріб може слугувати десертом та легко розкладається в навколишньому середовищі.
У липні 2022 року Disney, Busch Gardens, Carnival Cruise Lines і Tropical Smoothie Cafe почали використовувати їстівні ароматичні соломинки Sorbos. Youtube-блогерка Supersupergirl показала, як вона їх смакує.
Занурені в напій соломинки зберігають форму протягом 40 хвилин і мають десять смаків. Крім того, можна обрати колір, аромат і трафаретний друк логотипів чи брендів. Компанія-розробник соломинок зазначає, що завдяки еко-продукту вдалося запобігти викиду 64 тонн пластику в океан.
Талановиті винахідники навіть звільняються з роботи, аби заснувати стартапи із створення їстівного посуду. Так, Шайла Гурудутт та Лакшмі Бхімачар покинули роботу в IBM і відкрили фірму EdiblePRO. Стартап пропонує скуштувати їстівні шоколадні миски для морозива та хрусткі ложки з пряним смаком.
Засновник стартапу Biotrem Єжи Висоцький керував фабрикою для подрібнення пшениці, тож їстівні тарілки та ложки виготовляються саме з неї. Усі інгредієнти натуральні та органічні, а виробляються вони на млинах Висоцького.
Компанія досягла успіху на ринках Євросоюзу та Південної Америки.
Український проєкт FoodBIOPack
В Україні попит на їстівний посуд лише формується, однак українські винахідники та науковці вже мають напрацюванні в цій сфері.
Дмитро Бідюк, старший викладач кафедри технології харчування Сумського національного аграрного інституту та співзасновник проєкту rekava, випадково отримав невелику порцію плівки, придатної для споживання. Вона утворилася в результаті висихання розчину харчових полісахаридів (крохмаль і целюлоза).
Це заклало підґрунтя для створення проєкту FoodBIOPack, який у 2018 році переміг на міжнародному конкурсі студентських стартапів у Данії. З плівки можна робити їстівні мармеладні соломинки, білкові стакани, пакети та пакування для харчових продуктів.
"Перевага їстівного посуду в тому, що це комбінація посуду та їжі. З’ївши таку ложку або тарілку, людина не генерує відходів та отримує певну кількість поживних речовин. Щоб зробити такий продукт корисним і водночас смачним, туди можна додавати овочеві чи фруктові наповнювачі, насіння тощо", – пояснює Бідюк.
Дослідник продовжує створювати екологічні продукти. Разом з партнером Юрієм Тустановським він виготовляє посуд, горщики для рослин та декоративні свічки з кавової гущі. Це повністю біорозкладні одноразові вироби. Для їх створення кавова гуща збирається від постачальників та переробляється, і завдяки цьому не окислює ґрунт.
Чому слід відмовитися від пластикового посуду
Випивши каву, люди викидають пластикові стаканчики і навіть не замислюються, що вони забруднюватимуть природу ще близько 400 років. Паперовий посуд не менш шкідливий. Учені Індійського інституту виявили: якщо в паперовий стаканчик налити гарячу воду, склад рідини зміниться.
У результаті люди п’ють не еспресо, а суміш з десятків тисяч мікрочастинок пластику та паперу, що потраплять в організм. Власникам кафе та ресторанів слід відмовитися від пластикового та паперового посуду і перейти на їстівний.
Які аргументи на користь такого рішення?
По-перше, світове виробництво пластику продукує 3,8% викидів парникових газів, які сприяють зміні клімату. Також для виробництва пластику використовується невідновлювальний ресурс планети – вода.
Їстівний посуд підлягає біологічному розкладанню і виробляється з меншим рівнем енергоспоживання, ніж пластиковий посуд. Введення їстівних сервізів у побут – це дієвий спосіб зберегти довкілля, зменшити викиди парникових газів і посприяти зниженню рівня забруднення в океанах, річках та морях.
Їстівні столові прибори мають термін придатності до 18 місяців. Якщо термін їх придатності вийшов, на них можна налити трохи води і почекати, доки вони розчиняться. На цей процес піде до трьох днів.
По-друге, їстівний посуд корисний для здоров’я. Він містить залізо, білок, клітковину та кальцій, у ньому відсутні шкідливі хімікати.
По-третє, їстівні прибори мають різні смаки та аромати. Кожен предмет містить близько 35 калорій, чого достатньо, аби почуватися бадьоро кілька годин.
Чому їстівний посуд досі не мейнстрим
Їстівний посуд має і недоліки. Через них в Україні на нього невеликий попит.
"З їстівного посуду незручно їсти. Я не раз його тестував. Припустімо, ви споживаєте суп з хлібного стакана. Він важить більше за звичайну порцію хліба, яку людина зїдає за один прийом їжі. Однак з’їдаєш, бо шкода викидати.
Водночас з кавових їстівних стаканів незручно пити. Якщо вкусити такий стакан і він трісне, то кава може вилитися. Або ж випиваєш каву, заїдаєш стаканом, та все одно хочеться пити, бо він сухий", – зазначає Бідюк.
За його словами, їстівні столові прибори – дороге задоволення. Їх вартість у пʼять-десять разів вища за пластиковий або паперовий посуд. Середня ціна 200 пластикових стаканчиків становить 79 грн, паперових – 312 грн. Натомість 200 їстівних стаканчиків Cupffee коштують 84 євро або близько 3 070 грн.
Висока ціна пояснюється тим, що в Україні цей посуд пропонують закордонні бренди. Якщо з’явиться більше українських виробників, ціни впадуть.
вугілля і дрова
