Чому досягнення не дорівнює успіху? Поради психолога.

Четвер, 08 червня 2023, 13:09

Часто ми вважаємо, що наші досягнення дадуть нам відчуття самодостатності та успіху. Тому  життя перетворюється на колекціонування досягнень. Так з’являються «куточки слави» з грамотами, сертифікатами, медалями. Людина в гонитві за наступним вимпелом переможця може втратити відчуття себе, розуміння, навіщо це потрібно, намарно розтрачати сили. Але чому ж людина не почувається успішною, а прагне все більше й більше досягати та їй складно зупинитися?

Успіх – поняття суб’єктивне, тобто кожен має власні внутрішні критерії уявлення про нього. Може хоч весь світ вважати вас успішною людиною, але ви при цьому не відчуваєте задоволення, є нещасними, то ні про який успіх не може й бути мови.

Давайте розберемося, які ж складові успіху?

Відомий психолог Карл Роджерс розглядав поняття «умови цінності».   Маленька дитина у всьому покладається на дорослих, які за нею доглядають, вона їм довіряє та орієнтується на їх ставлення до неї. Якщо батьки щодня транслюють непряме послання: «Я тебе буду любити, коли ти будеш таким чи таким, вміти те чи інше, відповідати моїм очікуванням», дитина вчиться не бути самою собою і прислухатися до власних потреб, а навпаки, - бути уважною до настрою, стану батьків, їх оцінок.

Чим відрізняється умовне ставлення батьків до дитини від безумовного?

Умовне – «Ти цінний/а, якщо правильно все виконуєш, досягаєш успіху».

Безумовне – «Я тебе люблю таким/такою, як ти є, тобі не потрібно доводити свою цінність для мене».

Так формується самооцінка, тобто оцінка особистістю самої себе, своїх якостей, здібностей і місця серед інших людей. Адекватна самооцінка відображає відповідність реальних можливостей, рівня домагань тому, чого людина досягла чи може досягнути.

Якщо ми з дитинства чекаємо на підтвердження своєї цінності через похвалу значущих дорослих, тоді щоразу будемо орієнтуватися на думку авторитетів про себе і їх схвалення, не буде розвиватися адекватне сприймання себе, здатність до самопідтримки, а знецінюватимемо себе при кожній невдачі.

Декілька психологічних порад для розвитку внутрішнього відчуття успішності.

• Я – це я, мені не обов’язково бути на когось схожим/ою. Розвивайте свою унікальність.

• Я ціную себе за кожен найменший свій успіх. Хваліть себе і заохочуйте за найменші свої зусилля зробити кращим своє життя та оточуючих.

• Я маю право помилятися і програвати, від цього моя цінність не зменшується. Не потрібно боятися і уникати поразок, інакше всі зусилля будуть йти не на повноцінне життя, а на підтримування хорошого іміджу.

• Я можу надати собі підтримку, не чекаючи, коли це зроблять інші. Будьте гуманними  і поблажливими щодо себе, не дозволяйте внутрішньому Критику бути головним у ієрархії субособистостей.

Пам’ятайте, народитися на світ – це вже успіх, кожного дня робити маленькі кроки до свого розвитку – це успіх, залишатися людиною – це успіх!

 

Олена Тіунова, PhD, практикуючий психолог.

098-463-95-80