Помаранчева революція і продажна музика: дев’ять років потому
Понеділок, 25 листопада 2013, 11:54
22 листопада минуло 9 років з часу початку Помаранчевої революції. Ми вирішили згадати, як це було, але не розставляючи політичних акцентів. Хоч зараз все частіше лунають заклики до нової революції, політики все частіше запрошують електорат виходити на «нові майдани» – цього власне й стосується наше опитування, та навряд чи хтось всерйоз це сприймає. Занадто-бо багато розчарувань залишила по собі революція попередня. Однак найбільше розчарування полягає в тому, що вона нас так нічому й не навчила. І доказ цьому – наші музиканти…
Тернопільська продажність?
Співати чи не співати – ось в чім питання. Такими думами переймаються українські співаки у передвиборчий період. Пропозицій від різноманітних кандидатів у депутати – до кольору до вибору. Платять вони добре, роботи пропонують багато... Агітаційні співи навіть вигідніші за новорічні корпоративи (так звані «йолки», на які співаки чекають цілий рік). Не відомо, що вигідніше для виконавців – новорічні корпоративи чи політичні агітки. Одні артисти до політичного болота зараз ні ногою. Ще одні перебирають замовленнями і співають лише за близьку їм партію. Чимало є й таких артистів, які за «бабло» соловейком щебетатимуть і за того, й за іншого, і за двадцять третього.
Ось маємо новий приклад «співочої агітації». Цього разу – з тернопільським присмаком. Із 19 жовтня по 9 листопада в Севастополі, Херсоні, Одесі, Черкасах, Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку, Кіровограді , Харкові та Києві відбувався концертний тур, ініційований рухом Віктора Медведчука «Український вибір». І все було б нічого, якби в цьому турі не виступав тернопільський гурт «С.К.А.Й.». Той самий, який ще в травні цього року виступав у підтримку об’єднаної опозиції на мітингу «Вставай, Україно!», а вже з жовтня заспівав в інтересах Москви. Відразу після появи цієї новини соціальні мережі просто вибухнули: «С.К.А.Й» продався», «Коли башляє Медведчук – грошей не випуСКАЙ із рук».
Музичний критик Олександр Євтушенко у коментарі «Україні молодій» сказав: «Те, що зараз робить «С.К.А.Й.», – це продажність. Спершу вони підтримували опозицію, і щось дуже різко у них змінилися погляди. Якщо люди їдуть у тур за Медведчука – то що це може бути? Тільки гроші».
Як це було: музично-політичне протистояння
До 2004 року музиканти не настільки активно залучалися до передвиборно-агітаційних турів, і здебільшого сприймали свій виступ після політичного мітингу не як прояв громадянської позиції, а як спосіб підзаробити грошей. Наприклад, Святослав Вакарчук у 2002 році грав у концерті на підтримку команди «Озимого покоління». На запитання журналіста він відповів: «Ми брали участь у концерті як музиканти. Ми не брали участі в їхніх політичних акціях. Я не виголошував жодних політичних лозунгів, і не збирався оголошувати... А свої політичні погляди я висловив на виборах у скриньці для голосування». А от Ані Лорак виголошувала у далекому 1999 році дивні слогани: «Голосуй по уму – голосуй за Кучму, будешь спать спокойно ты поутру».
А вже під час президентських виборів 2004-го значна частина музикантів проявила свою громадянську позицію, підтримавши «синього» чи «помаранчевого» кандидата. Особливо це стосується другого та третього туру виборів, знаних у світі як Помаранчева революція. Адже саме тоді на сцену Майдану Незалежності приходили україномовні й проєвропейськи налаштовані Марійка Бурмака, Тарас Чубай, Тарас Петриненко, Росава, «Океан Ельзи», ВВ, «Мандри», Олександр Пономарьов, «Танок на майдані Конго», «Тартак» та інші. За словами організаторів «майданних» концертів, значна частина музикантів співали тоді не за гроші, а за ідею, тож і за виступи не просили винагороди.
Команда Януковича також розуміла силу впливу «прекрасного» на народні маси, тому на підтримку, як тоді казали, «провладного» кандидата на Донеччині, у Харкові та Криму відбулися великі концерти. У рамках турів «Молодь – проти, молодь – за!» та «Ми діти твої, Україно» виступали співаки, яких умовно можна зарахувати до «синьої» команди: Ані Лорак, Ірина Білик, Наталя Могилевська, Таїсія Повалій, «Скрябін», «Грін Грей», Альона Вінницька, Віктор Павлік, «Алібі», Каріна Плай, Асія Ахат, Ірина Шинкарук, Тетяна Нєдєльська та інші.
Цікаво, що на «синіх» концертах виступали переважно поп-виконавці, а більшість «помаранчевих» музикантів грали рок-музику, яку ще називають музикою протесту. Хоча нічого дивного тут немає – основним гаслом команди Януковича була «стабільність», а тоді ще опозиційний Ющенко ратував за зміни.
Іноземні артисти
Як громадянин сусідньої держави до Києва приїхав «на свій власний Майдан» російський рокер, лідер гурту ДДТ Юрій Шевчук. У листі, «вивішеному» на офіційному сайті групи, він пояснив: «Поїхав на Майдан, щоб на власні очі, а не через «непідкупні» й «найчесніші» російські телеканали подивитися на те, що відбувається в Україні. «Люди піднялися проти бандитів, рекету, продажної влади, жирних чиновників... – зробив висновок Шевчук. – Звісно, наш російський бомонд вкотре обісрався... Мерзотні каравани російської попси у стилі «голосуй, або програєш» на чолі з Кобзоном і Кіркоровим стали, на жаль, нашим головним козирем (хлопці як завжди заробили чималі гроші)».
На підтримку Віктора Федоровича співали з російських виконавців Філіпп Кіркоров, Йосип Кобзон, Надєжда Бабкіна, Маша Распутіна, Альона Апіна, Наташа Корольова, Діма Білан та Ніколай Басков. Своє вагоме слово на тему «кого я поважаю» і «за кого голосувати» свого часу сказали Іво Бобул, Ян Табачник та Кіркоров-старший – пан Бедрос.
Під час виступу останнього у Павлограді трапився казус. Виступаючи на концерті, організованому на підтримку Януковича, далекий від української політики болгарин палко вигукнув: «Україна буде великою країною, якщо обере... Ющенка!». Вибігши з-за куліс до ошелешеної публіки, Кіркоров-старший вибачився за помилку й знову побажав присутнім голосувати за... Віктора Федоровича Ющенка.
Російський співак Ніколай Басков на концерті в Черкасах налаштував проти себе частину публіки вигуками: «Правительство и президент России не позволят поставить Украину на колени перед Америкой», «Что вы там машете своими рыжими флагами, берите их и убирайтесь к себе в Америку!». Після цієї скандальної історії концерти Баскова в Америці було відмінено, а Комітет виборців України довго розбирався, чи була це агітація іноземних громадян, що заборонено законом про вибори, чи ж просто розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Врешті-решт інцидент вдалося «зам’яти».
Скільки коштує передвиборний концерт?
Як неодноразово писали у пресі, реальні суми гонорарів, отриманих за передвиборно-агітаційні концерти, й артисти, і виборчі штаби партій ретельно приховують. Чи не тому, що працівники штабів «притримували» або ж отримували як «відкат» «гонорарчик» і для себе? Адже стверджують, що близько 40 відсотків грошей, неофіційно виділених на рекламну кампанію партій, за влучним виразом Остапа Вишні, «усушувалися» й «утрушувалися».
Як писала газета «24», виконавець «першого ешелону» (зірка рівня Могилевської, Сердючки, Руслани, Софії Ротару) може отримати за концерт від $10 до 50 тисяч. У передвиборному турі, під час якого виконавець може дати кілька десятків концертів, діє «гнучка знижка». Існують також надбавки «за політику», які мають переконати артиста, якщо у нього виникають сумніви, чи варто співати за ту чи іншу політичну силу. Приміром, кілька років тому в інтерв’ю Кузьма з гурту «Скрябін» зізнався, що за виступи на підтримку Януковича отримував подвійний гонорар. «Як цьому не радіти?» – риторично запитував він.
Зірки «другого ешелону», менш розкручені, отримували за концерт від $1 до 7-8 тисяч.
Хоч як прикро, але українські виконавці отримують менше, ніж російські. Зірки російської естради можуть зажадати й мільйон «зелених» за концерт.
Російське видання «Профиль» повідомляло, що штаб Януковича працював на так званій проектній основі, коли всі бажаючі могли подавати свої ідеї «розкручування» кандидата, а вже у штабі вирішували – «запускати» той чи інший проект або ні. Це непогана, загалом, ідея, але журналіст видання зазначала, що у команді Януковича «прокатували» всі проекти.
А їм все мало…
Нещодавно журналісти видання «Сегодня» провели експеримент: вони запропонували відомим українським виконавцям заспівати у дворі на лівому березі Києва і підтримати… видуманого кандидата у депутати. Як це не дивно, погодилися майже всі.
КОЗЛОВСЬКИЙ. У співака Віталія Козловського миттєво відгукнулися на пропозицію заспівати у дворі на лівому березі столиці. «Так, це можливо, ми таке практикуємо. Якщо ставиться сцена і звук, то можна заспівати і в полі. Концерт у Києві – 10 тис. доларів, тривалість до 50 хвилин», – сказала директор співака Яна. Вимог у артиста висунули небагато.
«Ви повинні зараз внести передоплату 50%, щоб забронювати дату, решта грошей – в день концерту, на репетиції. Замовити потрібно раніше, тому що дата може бути зайнята. У нас вимога до сцени і звуку, є моменти, які важливі для виступу». А ось про кандидата не запитали нічого, поки журналісти самі не нагадали: «Ім’я кандидата має для вас значення? Наша кандидатка – дуже хороша жінка, така позитивна, багато працює. Сказати буде потрібно всього кілька слів: «Це ваш кандидат». «Ні, ну нам не зовсім все одно, – відповіла Яна, – але ми все скажемо, не питання».
ЛОРАК. У Лорак запитали тільки про дату. «Яка у вас дата концерту? Просто у нас всеукраїнський тур. Якщо ваш захід не потрапляє в ці терміни – ми готові. Тільки дату повідомте днів за 10», – сказав представник Лорак Володимир. Однією з умов директора співачки була якість сцени, але пропозицію заспівати у дворі теж були готові розглянути. «Все можливо, скажемо все, що потрібно про вашого кандидата. Давайте спочатку узгодимо дату з артисткою, а потім все інше, в тому числі і фінансові умови», – сказав директор.
ЛОБОДА. Представника Світлани Лободи в першу чергу зацікавило прізвище кандидата і його партприналежність. «Розумієте, справа не в особистісних даних вашого кандидата. Просто є деякі суто робочі нюанси». «А... Зрозуміло, ви ще за когось маєте намір співати?» – запитали журналісти. «Ну так. Надішліть мені смс-кою дані кандидата. Ми повинні узгодити його кандидатуру. І якщо все нормально, наша ціна 25 тис. євро», – сказав директор Ігор.
РУСЛАНА. «У нас спеціальний гонорар на політику – 15 тисяч євро», – відразу заявили у Руслани. – На сцені жива група, балет. І яка там у вас дата? Бо у нас зараз все щільненько йде. Ми щосуботи з 19:00 на Майдані. Але якщо до цього часу, можемо підскочити. Крім того, ще кілька днів у вересні і в жовтні зайнято. Ми можемо заспівати й декілька пісень, можемо дати повноцінний концерт. Про особу кандидата потім розкажете, Руслана все скаже, що потрібно, не хвилюйтеся», – сказала менеджер Каріна.
ГАЙТАНА. А ось у співачки Гайтани прискіпливо запитували про політичну приналежність нашої кандидатки. І після довгої розповіді про її політичну незалежність і бажання зробити життя людям краще сказали, що треба порадитись. «Розумієте, ми зараз працюємо з однією політичною силою і не можемо за когось ще агітувати. Ну, щоправда, якщо ви не будете наполягати на прямій агітації... Словом, зараз не можу сказати, а розцінка 20 тисяч доларів», – сказав представник Гайтани Олександр.
АХАТ. Не відмовили і у співачки Асії Ахат. Щоправда, попросили надіслати точні дані кандидатки, за яким округом вона йде. «У нас все вирішується в індивідуальному порядку. Але нам потрібні деталі, щоб обговорити. А потім ми вам скажемо нашу позицію», – сказав представник співачки Станіслав.
ВАКАРЧУК. А ось екс-нардепа та лідера групи «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука не вдалося вмовити підтримати кандидата. Як сказала його директор Вікторія, ані група, ані сам співак не беруть участь у політичних агітаціях. «Ми не беремо участі в будь-яких політичних агітаціях. Навіть якщо це дуже хороша людина, але вона займається політичною діяльністю, ми не виступаємо», - сказала Вікторія.
Підготував Адам Стрижнюк
P.S. Якщо після революції в країні всі продаються і всі купуються, значить якоюсь не такою була та революція. Або її гасла були не відповідними, або ж ті, хто кидав їх у маси, сам ніколи не сприймав ці гасла всерйоз. Опитування, яке ми провели, якраз і засвідчило: більшість людей розчарувалися. Вони вже не вірять ні в гасла, ні в заклики, ні в тих, хто їх придумує й виголошує. Дивлячись на своїх кумирів, які ще вчора співали на сцені Майдану за «наших», а сьогодні поспіхом продаються «чужим», люди розуміють: політика в Україні не перестала бути брехливою. А отже, який сенс йти на чергові барикади, якщо через рік-другий все закінчиться ще кращим «покращенням»?
Типізація українських артистів від Андрія Кузьменка, лідера гурту «Скрябін»
- Популярні й непопулярні.
- Популярні діляться на тих, які їздять на вибори, й тих, що обламалися, і вже не хочуть.
- Непопулярні їздять на вибори завжди і за будь-кого, лиш би взяли.
- Популярні, які їздять, перебирають харчами й також їздять за будь-кого, але хто більше дасть.
- Популярні, які не їздять, «гонять» на популярних, які їздять (як я зараз).
- Непопулярні готові писати і співати адресні пісні про того, хто забашляв.
- Популярні готові співати такі пісні за подвійний гонорар.
- Непопулярні готові світитися в рекламній продукції.
- Популярні готові з’являтися на біґбордах за окрему платню.
- Непопулярні чекають на цей час два роки й від виборів до виборів ставлять свічку за того, хто придумав, щоб президентські та парламентські не проводилися разом.
- Популярні мають із чого жити, але з хитрою посмішкою зустрічають біґборди із потенційними роботодавцями на вулицях. Вони намагаються підійти до цього моменту на піку слави з новою піснею, яка на устах в українського народу, щоб підняти ціну.
- Непопулярні артисти охоче погоджуються брати участь у рекламних прес-конференціях свого боса, але їм ніхто не пропонує.
- Популярні на цій конференції швиденько кидають фразу про те, що вони тут випадково, беруть за неї гонорар і вибігають із зали.
- Непопулярні готові співати добу за свого боса. І необов’язково на сцені і в мікрофон.
- Популярні виламують руки майбутнім депутатам різноманітними райдерами та забаганками, підкреслюючи власну незамінність