images/stories/logosait.jpg

 

Репортаж


Цього року у Тернополі планують відкрити два нові дитячі садки

П'ятниця, 23 січня 2015, 06:21

Два нові дитячі садки, а також п’ять груп у вже діючих дошкільних навчальних закладах планують відкрити у Тернополі у 2015 році. За словами міського голови Сергія Надала, статті витрат на виконання даних робіт уже закладені у проекті бюджету міста.

«Згідно нового законодавства, усі витрати на утримання дитячих садочків та позашкільних навчальних закладів буде здійснюватися виключно за рахунок міського бюджету, - каже Сергій Надал. – Цього року ми плануємо спрямувати кошти на завершення робіт із заміни і придбання нового електричного обладнання у дитячих садках, плануємо відкрити п’ять нових груп у вже діючих дошкільних закладах, а також обладнати два нові дитсадки у мікрорайонах «Дружба» та «Сонячний»».

За словами міського голови, таким чином до кінця року у Тернополі для дошкільнят забезпечать 500 додаткових місць. Приблизно така ж кількість дітей сьогодні перебуває у черзі у дитячий садок.

 

Французька трагедія: то за що бореться Європа?

Четвер, 22 січня 2015, 09:26

Усіх, мабуть, шокували нещодавні атаки в Парижі. На вулиці багатьох міст вийшли десятки тисяч людей із маніфестом проти вбивства людей в ім’я ісламу. Здавалось би, цілком природна реакція на нелюдський вчинок релігійних фанатиків. Але… У цієї трагічної історії є певні підводні камені, на які хотілося б звернути увагу.

Отже, вбивство французьких сатириків викликало бурхливе обговорення – аж до закликів всюди друкувати карикатури на Муххамеда, і це зрозуміло. Терористичні акти – це дії, які спрямовані на створення, насамперед, психологічного ефекту. Вони маніпулятивні.

І є досить простий – але дуже ефективний – метод маніпуляції. Коли вам пропонують альтернативу і вимагають вибирати. Ти з нами чи з ними? Га? Так чи ні?

При цьому важливо створити атмосферу емоційної напруженості і тиску, щоб не дати вам задатися простим запитанням «а чому я взагалі повинен вибирати?» Ти за непристойну вульгарщину на сторінках якогось журналу чи ти за вбивства? Ні, ти не викручуйся, ти нам прямо скажи – ти за похабщину чи за вбивства?

В атмосфері емоційного перегріву будь-яка спроба спокійно пояснити, що крайня вульгарщина постраждалого журналу не чинить беззаконне вбивство менш беззаконним, а жахливий злочин терористів не чинить журнал менш непристойним, викликає обурення.

Ти повинен або канонізувати вбитих карикатуристів як святих мучеників за справу європейської свободи, або визнати, що терористи – не такі вже й погані хлопці. Так от, цей вибір – хибний.

Терористи – вбивці, які керуються убивчою ідеологією і які охоче вбили б нас усіх, якби добралися. Це точно такі ж самі люди, які буквально кілька дні тому розстріляли пасажирський автобус під Волновахою. Їм не потрібно шукати виправдання в ображених почуттях, важкому дитинстві, нестачі вітамінів або ще якійсь біді. Це просто вбивці.

Звичайно, безглуздо говорити про те, що якщо ви утримаєтеся від образ ісламу, то вас не чіпатимуть – чіпатимуть, знайдуть причину. Релігійний фанатизм, причому стосується він будь-якої релігії, – це той діагноз, якому не потрібен привід для насильства. В очах фанатиків ви гідні смерті вже тому, що ви – не один із них.

Звичайно, і Європі, і нам усім доведеться боротися з цим злом.

У нас немає ніяких розбіжностей щодо того, кому ми протистоїмо – є розбіжності щодо того, за що ми стоїмо. І при читанні багатьох статей, а також перегляді випусків новин на вітчизняних телеканалах у мене склалося враження, що головна європейська цінність, за яку люди рішуче виступають, – це можливість над усім глумитися і знущатися.

Люди називають «свободою» саме свободу зображати в непристойному, вульгарному вигляді кого завгодно, будь-які шановані фігури, в тому числі будь-яких релігій.

Мені потрібна свобода безперешкодно висловлювати свою думку – наприклад, у ввічливій і пристойній формі висловлювати мою незгоду з пророчим статусом Муххамеда. Але мені абсолютно не потрібно малювати непристойні малюнки – хоч про Муххамеда, хоч про кого-небудь ще. Свобода висловлювати свою думку – це одне. Непристойне похабство – це інше.

За похабство не можна вбивати. Але з нього також не можна робити піднесений принцип, за який треба боротися.

Є два погляди на європейські цінності. Відповідно до одного з них, життя будь-якої людини – високоморальної чи поганої – має цінність. Нікого не можна беззаконно позбавляти життя. Життя автора непристойних карикатур так само недоторканне, як життя людини вихованої і культурної. Його не можна вбивати, бо людей взагалі не можна вбивати. Він перебуває під захистом закону, бо він людина, а не тому, що він тиражує похабство.

Відповідно до іншого погляду – головна європейська цінність – це саме непристойна вульгарність, і обурення деяких ЗМІ викликане не тим, що людей беззаконно позбавили життя, а тим, що спокусилися на їхнє священне право похабства.

В одному й тому ж обурливому злочині можна обурюватися різними речами – тим, що людей беззаконно вбили, а ніяких людей не можна беззаконно вбивати, або тим, що спокусилися на свободу зображати кого завгодно в принизливому вигляді.

Ось обурюватися на беззаконне вбивство я буду з вами, а проголошувати вищу цінність потворних малюнків – це вже без мене. Людське життя має вищу цінність. Похабство ніякої цінності не має.

 

Адам Стрижнюк

Замітки російського блогера про «европейскую даму ватного разлива»

Середа, 21 січня 2015, 11:17

Продовжуємо серію публікацій адекватних росіян про своїх не дуже розумних співвітчизників, яких у нас прийнято називати ватниками. Цього разу герой публікації російського блогера Антона Чадського – така собі «польская Любовь». Задля збереження всього «колориту» залишаємо цей текст мовою оригіналу.

***

Довелось мне на днях в Калининграде в одной небольшой компании повстречать интересную женщину по имени Любовь, русскую барышню лет 50, гражданку Польши, там и проживающую постоянно (она имеет и российское гражданство). Сия ухоженная европейская дама, возможно, и не заслужила бы свое упоминание в данной заметке, если бы не одна маленькая, но такая роднящая всех русских ватников особенность: патологическая латентная ненависть к западному миру и к Польше в частности, которая начала фонтанировать из её рта и всех прочих отверстий в присутствии таких же, как она, россиян-ватников.

Наша Люба как «опытный эксперт», а тем более – как гражданка загнивающей Польши (что придавало ей авторитет осведомленности) с упоением битый час внушала довольным такими откровениями россиянам, как прогнило и низко пало её польское государство; как продалось Западу и рабски пресмыкается оно перед американцами; как развален в ноль сектор машино- и судостроения, промышленность встала – её заменили немцы, и все паны уехали мыть сортиры в англо-саксонскую берлогу; как задавлен бизнес и кровавый еврокомиссар устраивает продразверстку для глупых ляхов... Да и вообще поляки – проклятые русофобы, тупые от рождения, оболваненные Америкой и направляемые её костлявой рукой против России. Мерзкие пшеки не такие, как мы, русские: они бездуховны, у них искусственная улыбка, и даже «стакан сахара не у кого занять» (дословно), а их телевидение погрязло в невероятной, абсурдной лжи. Да, в Польше было бы всё просто замечательно, если бы она выбрала русский вектор развития, поляков заменили бы русскими ватниками и вообще – деды не для этого «освобождали»!

Я не утрирую, читатель, всё вышеперечисленное является фактически дословным изложением ватной аналитики, которой насытила Люба воздух Восточной Пруссии.

Доведенная поддакиванием благодарных слушателей до ватного экстаза, 50-летняя дама подскочила с места и стала натуральным образом кривляться, дрыгая руками и ногами, изображая так поляков, говорящих о Катыни. Проклятые! Тупые! Ненавистные! Нерусские! Русофобские! Пшеки! Под улюлюканье и бурные овации оргазмирующих ватой зрителей, данное отвратительное представление Любы – частички «русского мира» – стало затихать и закончилось шепотом – закрепляющей тирадой ненависти к гадкой Польше и тупым полякам.

«Люба, а Вы себя в Польше так же ведёте? Глядя на Вас, сложно не стать русофобом. Почему просто не уехать в Россию, благо есть российское гражданство?» – спросил я остывающую от своего шоу женщину. О, эти выпученные глаза... О, этот звук всасываемого в легкие воздуха... Ватная Люба налилась до самых краев праведным гневом и возмущением. Конечно, ничего вразумительного она не ответила, кроме отборного потока шаблонных фраз про дедов, пятую колонну, Госдеп и прочий шовинистский бред.

Оставим пока нашу русскую Любу. Тема действительно имеющей место быть русофобии в странах Восточной Европы обширна, про её исторические предпосылки можно писать научные труды; про источники нынешней русофобии можно говорить часами. Но один факт всегда останется фактом: русофобию преимущественно и порождают именно такие больные имперским шовинизмом Любы – глупые российские ватники, грезящие своей несуществующей империей, величием, союзом и прочим псевдоинтеллектуальным маразмом.

Ватник всегда относится с пренебрежительным снисхождением к жителям небольших относительно России восточноевропейских стран, считая их людьми второго сорта, которые вообще всем своим существованием и развитием обязаны широкой русской душе. Неблагодарные лабусы, пшеки и хохлы! Да как вы, жалкие, посмели отвергнуть наши братские российские объятия?!

Ненависть может в ответ породить только ненависть. Наша страна с успехом доказывает это. Ни экономически, ни политически, ни культурно не привлекательная Россия, страдающая от всенародного комплекса неполноценности и вселенской обиды на западный мир, пытается навязать соседям хорошее отношение к себе не пряником равноправной дружбы, а идеологическим кнутом «старшего брата». Враньем, имперским пафосом, замшелыми стереотипами, национализмом, пьяными объятиями, братскими зуботычинами, дедовскими портянками – всем этим Россия пытается завоевать любовь и уважение у окружающих её стран бывшего восточного блока. Ну или хотя бы купить, как это происходит с Арменией или Беларусью.

Россия – это одна большая Люба, уверенная в том, что её должны обожать только за сам факт румяных щек, преклонного возраста и толщины задницы. А еще коллективная русская Люба очень духовна: в церковь ходит, Богу свечки ставит, яйца красит и крест золотой носит поверх ватника. Чего вам еще надо, русофобы?! Стоит ли удивляться, что попытки нашей любимой Родины хамски самоутвердиться в регионе за счет своего былого имперского статуса и смеющихся «искандеров-тополей» обречены на непонимание и провал, на поток встречной ненависти на бытовом уровне и неприязненные межгосударственные отношения? По моему сугубо личному мнению, Российская империя и даже Советский Союз (при всех их минусах) в плане культурной, идеологической привлекательности для соседей стояли на порядок выше современной уязвленной «федерации», чья сущность – обиженные номенклатурные партработники, помноженные на подданных, которые страдают от фантомных болей в области ампутированного «величия». И вся эта формула российского чванства возведена в степень страсти к наживе. Вспомните мантру каждого ватника: «Мы хотим, чтоб нас снова боялись и уважали». Боялись. И поэтому уважали. Не суть ли?

Вернемся справедливости ради к «загнивающей» Польше, в которой «нет больше промышленности» и к «гиганту» промпроизводства России. За 2014 год объем экспорта в денежном выражении в «ничтожной и разграбленной Западом» Польше составил 203 млрд. долларов (+6% к 2013 году). В огромной, промышленной, ресурсодобывающей, энергетической сверхдержаве Россиюшке объем экспорта за аналогичный период составил 527 млрд. долларов (+0,5% к прошлому году). Как?! Всего в два раза у «жалких» ляхов меньше экспорт в сравнении с нашей самой большой в мире галактической империей?!

В структуре экспорта Польши за 2014 год главным сегментом остаются машины и оборудование – 39,2% (+6,9% к 2013 году); затем следует химическая промышленность и фармацевтика – 14,2% (+8,2 процента к прошлому периоду); замыкает тройку металлургическая продукция – 11% (+0,2%).

А что «промышленный гигант» Россия? В 2014 году в структуре экспорта на втором месте находится металлопродукция – 7,7% (исторический минимум); на третьем месте расположилась химическая продукция – 5,8 % (7-летний минимум).

Но Люба своё знает. Её ничем не переубедишь. Никакие факты не в счёт, когда речь заходит о «великой России», которая, если разобраться, на самом-то деле великая: потому что такого великого отсутствия мозгов у столько великого количества людей на такой великой территории мир ещё точно не видывал.

 

Антон Чадський,

«Фейсбук»

 

У міграційній службі застерігають: не спокушайтесь на пропозицію оформити біометричний паспорт через поесредника, бо ризикуєте втратити кошти

Середа, 21 січня 2015, 08:42

Державна міграційна служба закликає громадян не користуватися послугами сумнівних посередників, які пропонують оформлення біометричних паспортів за підвищеними тарифами. Жодна організація в Україні, окрім Державної міграційної служби України, не наділена повноваженнями щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Із запровадженням біометричних паспортів активізувалися шахраї та фірми-посередники, які пропонують «прискорити» оформлення біометричного паспорта або ж взагалі оформити цей документ. Розцінки на послуги таких посередників коливаються від 1000 гривень і більше. Закінчується це, як правило, в кращому випадку звичайним оформленням документа у міграційній службі у встановлений законодавством строк, у гіршому – втратою коштів і неотриманням документа. Інформація про вже виявлених «посередників» передана до правоохоронних органів для відповідного реагування.

На своїх сайтах шахраї пишуть, що нібито є офіційними партнерами Державної міграційної служби України, або ж Державного підприємства «Документ» у галузі оформлення документів, однак ані міграційна служба, ані ДП «Документ» не співпрацюють з питань оформлення паспорта для виїзду за кордон з жодними приватними компаніями.

Для оформлення біометричного паспорта громадянам необхідно звертатися до відповідного найближчого підрозділу міграційної служби, і нікуди більше. Тільки працівники міграційної служби здійснюють фотографування, сканування підпису та відбитків пальців рук особи, і без особистої присутності людини у підрозділі ДМС ці процедури провести неможливо. Система, на основі якої оформлюються паспорти, не приймає інформацію з жодних носіїв.

У разі виявлення приватних організацій, які пропонують послуги з оформлення біометричного паспорта, громадяни мають інформувати правоохоронні органи або міграційну службу.

 

74 тернополян подали заявки на стажування у міській раді

Понеділок, 19 січня 2015, 08:43

Прийом анкет на участь у програмі «Школа молодого реформатора» завершився на початку січня. Загалом за цей час анкети встигли подати 74 тернополян, найкращі з яких пройдуть стажування у Тернопільській міській раді та зможуть реалізувати власні проекти.

Наступний етап для претендентів – це співбесіда, яка відбудеться до 23 січня. А уже 2 лютого відібрані учасники отримають робоче місце для проходження стажування у структурних підрозділах міської ради. До обов’язків переможців входитиме допомога у підготовці рішень міської ради, розпоряджень міського голови та інших актів, інформаційних та аналітичних матеріалів, виконання інших завдань, спрямованих на підвищення ефективності роботи міської ради, підтримання зв’язків із представниками громадських організацій, сприяння розвитку волонтерського руху в місті та реалізації молодіжних і студентських ініціатив.

«Приємно, що так багато представників молоді виявило бажання ознайомитись з роботою міської ради та втілити власні ідеї в життя. Для нас така співпраця - це нові думки та ідеї, а для молоді  - практичний досвід», – зазначив міський голова Сергій Надал.

До слова, весняна програма триватиме з 2 лютого по 20 квітня. Організаторами школи виступають Тернопільська міська рада та громадська організація молодіжне об’єднання «Файне місто».

Міська рада

 

Сторінка 648 з 701

«ПочатокПопередня641642643644645646647648649650НаступнаКінець»
Банер
Банер