images/stories/logosait.jpg

 

Репортаж


Анонс новорічних заходів

Вівторок, 06 січня 2015, 10:49

Анонси основних заходів, які передбачається провести

Тернопільською міською радою або за її участю

6

Кутковецька коляда

08.01.2015 р. 16.00 год.

Управління культури і мистецтв / Бібліотека №3 для дорослих

7

«Для тих, хто в дорозі». Різдвяний концерт муніципального Галицького камерного оркестру.

08.01.2015 р. 19.00 год.

Управління культури і мистецтв / Залізничний вокзал

8

Парад вертепів серед пластунів всіх вікових категорій

08-20.01.15

Управління у справах сім’ї, молодіжної політики і спорту / Дитячо-юнацький пластовий центр, вул.. Федьковича, 11

9

Традиційний пластунський захід «Різдвяна свічечка»

09.01.2015 р.поч.16.00

Управління у справах сім’ї, молодіжної політики і спорту / Дитячо-юнацький пластовий центр/ Український дім «Перемога»

10

Показові виступи спортсменів міста з фрістайлу (могул) та сноубордингу "Відкриття сезону" (за наявності снігу)

10.01.2014 р. поч.14.00

Управління у справах сім’ї, молодіжної політики і спорту / Гірськолижна траса (вул. Тарнавського, 22а)

11

Благодійна акція «ЯЛИНКА МІСЬКОГО ГОЛОВИ»

10.01.2015р. 12.00 год. 15.00 год.

Управління культури і мистецтв / ПК «Березіль»

12

Різдвяний концерт муніципального духового оркестру «Оркестра Волі»

10.01.2015р. 15.00 год.

Управління культури і мистецтв / Театральний майдан

13

Благодійна акція «ЯЛИНКА МІСЬКОГО ГОЛОВИ»

11.01.2015р. 12.00 год. 15.00 год.

Управління культури і мистецтв / ПК «Березіль»

14

Різдвяний концерт муніципального духового оркестру «Оркестра Волі»

10.01.2015р. 15.00 год.

Управління культури і мистецтв / Театральний майдан

15

Різдвяний концерт «Ісус Дитятко з Діви народився».

11.01.2015р. 16.00 год.

Управління культури і мистецтв / Будинок культури «Пронятин»

16

Фольклорне свято «Колядує Україна»

13.01.2015 р. 15.00 год.

Управління культури і мистецтв / Бібліотека №4 для дорослих (етноцентр)

17

Святковий Різдвяний концерт «Заколядуймо всі разом…»

13.01.2015 р. 14.00 год.

Управління культури і мистецтв / Будинок культури «Кутківці»

18

Різдвяний концерт Ірини Федишин

14.01.2015 р. 19.00 год.

Управління культури і мистецтв / ПК «Березіль»

19

Година духовності «Духовні обереги українського народу»

15.01.2015 р. 13.00 год.

Управління культури і мистецтв / Бібліотека №8 для дорослих

20

Парад вертепів та Різдвяний концерт. «Нова радість стала». Нагородження переможців міських конкурсів «Різдвяне диво» та «Феєрія новорічного міста»

19.01.2015 р. 14.00 год.

Управління культури і мистецтв / Театральний майдан

21

Свято Богоявлення Господнього. Освячення води біля символічного Хреста на честь Хрещення Київської Русі. «Маланка».

19.01.2015 р. 12.00 год.

Управління культури і мистецтв / Набережна Тернопільського ставу(парк Т. Шевченка), Співоче поле (парк «Національного відродження»)

22

Театралізоване Різдвяне дійство молодіжного духовного театру “Воскресіння” (режисер - Богдан Водяний)

19.01.2015 р. 17.00 год.

Управління культури і мистецтв / Будинок культури «Кутківці»

23

«Різдво за лемківськими традиціями»

19.01.2015 р. 15.00 год.

Управління культури і мистецтв / ПК «Березіль»

24

Засідання клубу «Прем'єра»-«Поезія о.Петра Половки»

20.01.2015 р. 14.00 год.

Управління культури і мистецтв / Бібліотека №2 для дітей («Літературне Тернопілля»)

25

Спортивна акція «Руханка з чемпіоном»

21.01.2015

Управління у справах сім’ї, молодіжної політики і спорту /Т ернопільський міський центр фізичного здоров’я населення/ТЗОШ №3

26

Родинне свято «Різдвяні посиденьки»

22.01.2014 р. о 15.00 год.

Управління у справах сім’ї, молодіжної політики і спорту / Тернопільський міський центр фізичного здоров’я населення/ТЗОШ міста

27

Панорама періодичних видань «Соборність України на відстані часу»

22.01.2015 р. 13.30 год.

Управління культури і мистецтв / Бібліотека №4 для дітей

28

Урочисті збори громадськості з нагоди Дня Соборності України та 25 річчю живому ланцюгу єднання між Києвом і Львовом «Українська земля».

22.01.2015 р. 15.00 год.

Управління культури і мистецтв / Український дім «Перемога»

29

Година інформації «Соборність рідної землі-основа нації й держави»

22.01.2015 р. 12.00 год.

Управління культури і мистецтв / Бібліотека №5 для дітей

30

Відкритий турнір з вільної боротьби пам’яті М. Боровка

24-25.01.2015

Управління у справах сім’ї, молодіжної політики і спорту / Спортивний зал «Галицькі леви»

31

Чемпіонат міста Тернополя з сноубордкросу і скікросу

24-25.01.2015 р.

Управління у справах сім’ї, молодіжної політики і спорту / Дитячо-юнацька спортивна школа «Екстрім» / Гірськолижна траса (вул. Тарнавського, 22а)

32

«Новий рік на поріг» - підсумкова виставка дитячих робіт за результати майстер – класів 2014 року

26-30.01.2015 р.

Управління у справах сім’ї, молодіжної політики і спорту / Тернопільський міський центр фізичного здоров’я населення/вул. Стуса,10

33

Творча палітра «Митець світового рівня:художник Яків Гніздовський»(до 100-річчя від д.н)

26.01.2015 р. 13.00 год.

Управління культури і мистецтв / Центральна міська бібліотека

34

Година-реквієм «Крутів молода кров»

27.01.2015 р. 14.00 год.

Управління культури і мистецтв / Бібліотека №2 для дорослих

35

Майстер – клас «Козацької слави відлуння»

27.01.2015 р.

Управління у справах сім’ї, молодіжної політики і спорту / Тернопільський міський центр фізичного здоров’я населення/ТЗОШ №28

36

Історичний хронограф «Нема любові понад ту, що окропила кров'ю Крути»

28.01.2015 р. 13.30 год.

Управління культури і мистецтв / Бібліотека №4 для дітей

37

Година мужності «Через Крути-в майбуття»

28.01.2015 р. 13.30 год.

Управління культури і мистецтв / Центральна дитяча бібліотека

38

Майстер- клас «Техніка ганутель»

28.01.2015 р. 15.00 год.

Управління культури і мистецтв / Бібліотека №3 для дітей

39

Вшанування пам’яті юнаків, які героїчно загинули у бою під Крутами.

29.01.2015 р. 15.00 год.

Управління культури і мистецтв / Український дім «Перемога»

 Міська рада

 

Якшо через 10 хвилин не буде два пива, в тебе будуть проблеми!

Понеділок, 05 січня 2015, 10:10

Усім відомо, що у святкові дні жителі нашого міста, ніби вперше в житті, виходять на прогулянку. Парки, відпочинкові заклади, тераси – буквально переповнені відвідувачами. Отож, будучи уважним клієнтом в одному з відомих тернопільських закладів, переді мною вималювалась «серйозна картина», - пише сайт Культурно.

bz-BEER-07-27-10

20:04
— Налий мені коктейль – крикнув офіціант до бармена (молодої, приємної дівчини), — бо той клієнт мене вже дістав.
— Вже готове моє замовлення? – запитав дівчину інший, – Я ж замовляв два пива 10 хвилин тому!
— …
— Добрий вечір. Можна сто в один стакан?
— 100 чого? – уточнила бармен.
— Горілки, звичайно.. і соку.
Щоб ви орієнтувались, практично усі наступні запитання та прохання звучатимуть в сторону тої самої дівчини – бармена, чи то барвумена.
— Готове моє замовлення? – офіціант.
— Чекайте, не всі зразу, – спробувала заспокоїтись дівчина.
… Зал переповнений клієнтами, музиканти грають, люди підспівують, все гудить як у вулику.
— Машенька, дай мені жуйку, – офіціант.
— Машенька, ця медовуха моя? … Тим часом дівчина виконувала три замовлення : американо, сік, пиво…
— Порахуй мені, будь ласка, – прозвучало від клієнта…
— Налий мені 100 медовухи… а може, нє… – задумався інший клієнт.
Для довідки: Кожен офіціант обслуговує приблизно по 10 столиків. За кожним сидить мінімум четверо клієнтів. Замовлення від усіх припадають практично на один час. Зрозуміло, що в такі дні замовляють не лише пиво… Тільки подумайте, який це потік інформації.
— Можна запитатись? – звернувся клієнт, який не дочекався офіціанта, – у вас є вільні столики?
— Де моїх три пива? – офіціант.
— Можна хоч трошки медовухи? – клієнт.
Тим часом, у пошуках свого офіціанта, до барної стійки підійшов незадоволений клієнт. Чоловік віком за сорок, з вигляду доволі інтелігентної зовнішності, “делікатно” запитав офіціанта:
- Де моє пиво?
— Перепрошую, закінчились чисті бокали, зачекайте декілька хвилин, зараз принесу ваше замовлення, – відповів той. На що отримав солідну відповідь:
— Якщо через десять хвилин не принесеш мені пиво, в тебе будуть проблеми. Поняв мене?
— …

— А можна зробити замовлення? – запитання клієнта до бармена.
— Машенька, (вона ж бармен) там горілка була? – офіціант.
— Маша, ше треба фужерів, – інший офіціант.
— Добрий вечір, а є столики вільні? – запитання, звісно ж, до Машеньки.
— Машенька, дай стакан, – офіціант.
— Маша, а де моє пиво? Дуже срочно треба ше одне! – інший офіціант.
Запитання сипались одне за одним майже одночасно. А музиканти тим часом грали…
— Знову немає бокалів! – незадоволений офіціант.
Благородна, романтична музика, мабуть, сприймалась працівниками закладу, як похоронний марш.
— Що в вас за бар такий? – незадоволено викрикнула клієнтка – черга в туалет кілометрова.
… А й справді, потрапити до омріяної “кабінки” було майже неможливо…
— Машенька, в тебе є жувачка? – Немає! – незадовлено відповіла вона, – Я не маю часу її шукати, – абсолютно виправдано відповіла Машенька.
Робота дівчини не зупинялась ні на мить. Мабуть, кожної хвилини вона виконувала нове замовлення. У мене в голові з’явилась думка: звідки в тої дівчини стільки енергії, і чому їй до сих пір не видали золотої медалі?
— Можна запитатись – звернення від клієнта – Нещодавно мої знайомі забули тут на столику одну річ, чи можна її знайти?
— Ой… не знаю. З таким питанням вам до адміністратора, – відповіла “всезнаюча” Машенька.
— Це моє пиво? – офіціант.
— Два коктейлі, будь ласка, – замовив інший.
— А чайників нема? – офіціант.
— А “жатецький гусь” де? – ще один.
… А музиканти грають. Усі ці події відбувались протягом години. І повірте, записати все я не встигла.
Задзвонив телефон у одного з офіціантів. – Я тобі казав в робочий час до мене не дзвонити?!! – викрикнув в трубку хлопець.
Хто б не був на тому кінці проводу, ображатись просто немає сенсу…
— А де мій чай?, – офіціант.
… Настала неочікувана тиша…  І я знову задумалась… Як можна посміхатись, виконуючи таку пекельну роботу? Є також працівники кухні, адміністратори, музиканти, які прикладають усіх зусиль, аби наш відпочинок був максимально комфортним.
… І знову запитання:
— А з тим мартіні шо, Маша? – офіціант.
— А моє замовлення є? – інший.
Тим часом музиканти виконували кавер гурту Rednex. Черга в туалет не зменшується… Проте, клієнти задоволені: гучні оплески та задоволені вигуки у залі – цьому підтвердження.

— Два лате, – офіціант.
— Маша, водяру давай! – ще один.
— Дай ше дві рюмочки, Маш, – офіціант.
… Коли вже цей день закінчиться? – важко констатуючи, промовив один з офіціантів.
— Ми столик замовляли на 6 чоловік, – звернувся відвідувач до бармена.
— Який саме? – уточнила бармен.
— Не знаю, на 6 чоловік, де він? — відповів клієнт.
— …
— Можна медовуху?, – звернувся офіціант, – і ше один бокал мені, – додав він.
— А в вас є вільні стільці? – запитав клієнт Машу.
— Маш, дай ше рюмочки, – офіціант.
— Це моє пиво, Маша?, – офіціант.

21:35 – час йти.

Робота працівників продовжується, а ми плануємо свій відпочинок у іншому закладі.
Не нав’язую свою філософію. Зовсім ні! Хочу лише звернути вашу увагу на ближніх нам людей: друзів, колег, знайомих. У роботі цих працівників найважливіше завдання – зробити наш відпочинок приємним та безтурботним. Від нас, клієнтів, вимагається проста ввічливість …

Оксана Божко

Мешканці Тернопільщини отримали обласні премії у галузі культури

Неділя, 04 січня 2015, 09:30

pВідзнаки та грошові винагороди за результатами 2013 року вручали біля пам’ятника Степанові Бандері голова обласної ради Василь Хомінець та виконувач обов’язків голови обласної державної адміністрації Іван Крисак сьогодні, 31 грудня.

Комісія визначила кращих з кращих претендентів. Отож:

- у номінації «Журналістика – імені Володимира Здоровеги» премію отримала автор книги «Снилося жито хлопчині» Ярослава Пархомчук-Штокало;

- у номінації «Театральне мистецтво – імені Леся Курбаса» – актриса Марія Гонта, виконавиця ролі бабусі – старої супниці у виставі «Супниця»;

- у номінації «Твір для дітей та юнацтва – імені Іванни Блажкевич» – Марія Баліцька, автор книг «Веселкове диво», «Вишиванка для Ісуса», «Марійчині колисанки», «Пелюстки маминого щастя», «Душа бджоли», «Мар’янині секрети»;

- у номінації «Література – імені Богдана Лепкого»  – Наталя Пасічник, автор книги «Пастух бджіл»;

- у номінації «Етнографія, музейна справа – імені Володимира Гнатюка» – автори експозиції «Історико-меморіальний музей політичних в’язнів» Володимир Бірчак, Орест Савка;

- у номінації «Образотворче мистецтво – імені Михайла Бойчука» – автор циклу робіт, присвячених Т.Г.Шевченку: «Наша дума, наша пісня», «Коліївщина», «Дух волі» Олег Шупляк;

- у номінації «Декоративно-ужиткове мистецтво – ім. Ярослави  Музики»  - автор виробів «Ляльки-мотанки у строях різних регіонів України» Людмила Павлова;

- у номінації «Музичне мистецтво – імені Соломії Крушельницької» премію вручено Юрію Кіцилі, автору циклу романсів на вірші Володимира Вихруща: «Бо    Ти – блаженна і земна», партитур «Дума про Україну», «Христос воскрес»;

- у номінації «Краєзнавство – імені Петра Медведика» – Микола Лазарович, автор книги «Чин Українських січових стрільців на Тернопільщині».

Обласна рада

 

Скоро вся Росія перетвориться на «православний Пакистан»

Субота, 03 січня 2015, 15:45

Рік тому Аркадій Бабченко, відомий російський журналіст і один з найяскравіших представників сучасної військової прози, почав шкодувати про те, що не виїхав з Росії. Робити це потрібно було раніше, коли донька була меншою. Тепер, каже Аркадій, у Росії вже немає десяти років, по закінченню яких його дочка стане повнолітньою. На зустрічі зі студентами та гостями Школи журналістики УКУ у Львові Бабченко поділився своїми страхами і надіями з приводу майбутнього РФ, розповів про російського президента, опозицію і горезвісну 84% -ну підтримку політики Кремля

Його роздуми подаємо мовою оригіналу.



***

То, что происходит с Россией сегодня, – очень страшно. Я оптимист и до последнего надеюсь на хорошее, но пока вижу предпосылки лишь к тому, что та страна, которая сейчас называется Российской Федерацией, в среднесрочной перспективе прекратит существование в своих нынешних границах.

Мне кажется, мы сейчас входим в финальную стадию развала империи, который начался в 1913 году и с тех пор непрерывно продолжается. У Путина был шанс остановить этот процесс и превратить Россию в действительно развитую, демократическую, свободную страну ХХІ века, но он сделал все наоборот и только подстегнул процесс распада.

Путинизм никогда не умел решать проблемы. Путинизм всегда умел проблемы только усугублять. Если есть какая-то минимальная трудность, то режим сделает все для того, чтобы это стало общероссийской бедой. Власть же считает, что делает великое дело: возрождает империю, поднимает страну с колен, возвращает ей величие, строит «русский мир», оберегает духовные скрепы и так далее.

В сегодняшней России заоблачный уровень мракобесия, но все же никакой 80%-ой поддержки кремлевской политики нет и никогда не было. Это абсолютное вранье.

Есть такое понятие, в соответствии с которым сейчас живет российское общество: «спираль молчания». Берем условно сто человек: восемьдесят из них начнут утверждать, что белое – это черное, и тогда двадцать других, которые знают, что белое – это белое, замолкают. Потому что боятся говорить и думать не так, как большинство. И если их спросить, то эти двадцать человек скажут, что белое – это черное. Сейчас в России используется именно такой инструмент манипуляции. Этих 80% постоянно крутят по всему телевидению, убеждая людей, что так думает подавляющее большинство. А ты, который так не думаешь, ты – маргинал. Это срабатывает. Да, Путина поддерживает большинство. Но это где-то 60%, но никак не почти 90%.

Тем не менее, общество действительно сошло с ума. Мне всегда было непонятно, как Германия в 1939 году превратилась в то, во что она превратилась. Ровно все те же процессы сейчас происходят в России. Общество повально заболело шизофренией. Для социологов, конечно, это золотой век – бери и изучай.

Практика показывает, что в России общественного мнения как такового нет. Как телевизор скажет, так люди и будут думать. Телевизионная пропаганда оказалась мощнейшим инструментом. Мы это недооценили. То, что она делает с обществом, то, во что она превращают людей, – это действительно страшно. Как говорил Геббельс, дайте мне средства массовой информации, и я из любого народа сделаю стадо свиней. Начало этого процесса происходит на наших глазах. Сегодня 60% россиян кричат «мочи хохлов!», но дайте две недели свободного телевидения и они будут кричать «слава Украине!».

Украинцы сейчас назначены на роль врага. Россия ведь всегда жила борьбой с врагом. Начиная с 1992 года, врагами были эстонские фашисты, которые сносили памятники нашим солдатам. Потом врагами были чеченцы, которые вообще были враги-враги очень долго. За ними врагами были чуркобесы, дальше – таджикские мигранты, следующие – грузины, потом – геи, за ними – неверующие антихристы, дальше – пиндосы-американцы. Теперь у нас враги хохлы. Абсолютно логическая цепочка. Просто место проклятых чеченцев заняли проклятые бандеровцы.

В то же время аннексию Крыма поддержало действительно где-то 80% населения. Но одно дело – относительно бескровная аннексия, и совсем другое – война. Вторжение на Донбасс поддерживает меньшинство, даже по данным социологических опросов.

Общество помнит гробы из Афгана, Чечни, Грузии, Приднестровья, Карабаха. Воевать россияне в целом не хотят. Это я могу сказать совершенно точно.

Но государство подняло наверх именно ту небольшую прослойку каких-то абсолютно поехавших головой личностей, жаждущих войны. Им предоставляется управление страной. Эти люди способны, конечно, на многое, и во что это выльется, я не знаю.

Любая война всегда выходит за рамки того региона, где она началась. Совершенно ясно, что война, которую развязала Россия на территории Донбасса, в нынешних границах не останется. Она уже начинает перетекать в сторону России. Это приведет к серьезным проблемам. Я думаю, что в среднесрочной перспективе вся Россия превратится в одно большое ДНР.

Вертикаль власти уже разрушается, Кремль уже теряет контроль над рычагами управления обществом. В какой-то момент власть перестанет его контролировать вообще, после чего огромная территория империи будет существовать по принципу, по которому сейчас живет Донбасс. Эту территорию будут контролировать вооруженные группировки, которые погрузят ее в хаос. Мы это уже видели на Донбассе: вооруженного отряда в сто человек хватило, чтобы подчинить себе стотысячный Славянск. Ста банд по тысяче человек будет более чем достаточно, чтобы стосорокамиллионную страну погрузить в хаос.

Именно потому я считаю, что эта война – начало распада Российской Федерации в том виде, в каком мы ее знаем. России она принесет очень большие проблемы. Конечно, я все же надеюсь, что обойдется без какого-либо глобального катаклизма или хотя бы малой кровью, или совсем даже бескровно и относительно мирно. Но пока у меня пессимистические взгляды на ближайшее будущее.

Ведь надо понимать, что обеспечивает прогресс, двигает мир вперед активная часть общества, которая в любой развитой стране составляет приблизительно 15-20% населения. Остальные 80% – средний класс, который вообще не думает о какой-то политике, никуда не лезет, а зарабатывает деньги, чтобы вечером открыть свое пиво и съесть сосиски. Проблема России в том, что эта прослойка активных граждан практически утеряна. Последний геноцид гена свободы, мысли, интеллекта, думающего человека был в 1930-х годах, когда целенаправленно уничтожались именно такие люди. Великая Отечественная также подкосила. Потом к концу 1980-х эта прослойка в России восстановилась. Появились те, кого у нас называют технической интеллигенцией, физики и лирики. Но с 1990-х происходит просто гигантская утечка мозгов из России. Опять же утечка этого гена свободолюбия и вольномыслия.

При всем этом Россия – парадоксальная страна. Сколько ее ни долбят, свободные люди все равно появляются. В 2011 году двести тысяч вышло на марш за свободу, демократические ценности, честные выборы. Такого представить себе никто не мог. Когда за год до того митинг собирал триста человек, это считалось удачей. Люди проснулись. Но проиграли. Мы думали, что помахаем белыми шариками, Путин испугается и убежит.

Сейчас же общество существует по этому принципу «спирали молчания». Если надо где-то поддакнуть – поддакивает, не мешают. Свободолюбивые люди есть, но они либо посажены, либо молчат. Шанс на то, что активная прослойка сможет развернуть Россию в сторону формирования демократичного, свободного общества, остается. Он не велик, но это вполне может произойти. Но также есть шанс и на то, что страна развернется в сторону абсолютного мракобесия, в сторону православного ваххабизма, что Россия превратится в православный Пакистан. И он никак не меньше, чем возможность разворота в демократическую сторону.

Мыслящих людей в России много, преимущественно это техническая интеллигенция. Но на данный момент предпосылок к тому, что страна выберет демократический вектор, нет. Библиотекарь не может взять пулемет и пойти жечь танки. Это не его функция.

Другое дело, что сейчас активизируется ультрас. Где-то полгода назад весь ультрас заболел ватой, теперь эта ситуация сильно изменилась. Русский марш, который всегда был имперским, фашистским шествием – абсолютно жуткое зрелище – резко разделился на два: тот, где молодежь шла с флагами против войны в Украине, и тот, который с имперскими флагами за «Новороссию». Последних специально вывезли на окраину Москвы, чтобы избежать стычек. Вот в этой крайне активной националистической среде вектор начал меняться.

Я помню совершенно замечательный момент, когда какие-то национал-предатели, либералы и агенты госдепа проводили пресс-конференцию, и к ним пришли сторонники «Новороссии» помахать флагами под окнами с криками «Путин! Путин!», «Новороссия! Новороссия!». Мимо шли три молодых спортивных парня, это дело увидели и ребят с флагами «Новороссии» просто побили, тем самым поддержав либералов, которых всего год назад на каждом митинге гоняли с битами пинками по подворотням. А теперь они вместе против «русского мира».

Короче, черт его знает, что вообще происходит. Весь этот бульон, фарш и компот, который там замешивается, на самом деле сложно комментировать. А социологических служб, которые бы объяснили, что сейчас происходит с российским обществом, нет. Власть сама не понимает, какие настроения среди людей. По инсайдерской информации, последний Марш мира дали спокойно провести именно для того, чтобы посчитать, сколько людей придет, и посмотреть, как они будут настроены. Кремль также не владеет социологической информацией. Говорят, они посчитали, очень удивились, и, я думаю, больше таких акций никто провести не даст.

Власть безумно боится майданов. Но сейчас российский Майдан в том смысле, в каком я его понимаю, – движение демократического, правового, свободного общества XXI века – невозможен. У меня абсолютно никаких сомнений нет: если люди выйдут на улицу, будет отдан приказ применить силу, открыть огонь на поражение, ввести танки. 1993 год все показал.

Это была моя первая война, и я отлично помню, как танки стояли на мосту и расстреливали собственный парламент. Заметьте, это было при Борисе Ельцине, который считается, в общем-то, самым демократичным правителем за последние сто лет.

Так что при Путине любая попытка Майдана несомненно будет залита кровью.

Всю политику России, вектор ее дальнейшего движения определяет один-единственный человек – Владимир Владимирович Путин. Все, что сегодня происходит в стране, делается либо по непосредственному его указанию, либо в попытке ему понравиться. Прогнозировать дальнейшее развитие событий совершенно невозможно. Этот человек раньше был предсказуем как дважды два. Карьеру Ванги в России можно было построить на раз-два: рассматриваешь все возможные варианты, выбираешь самый плохой, говоришь «будет так» и становится именно так. Все, что можно было сделать плохо, этот человек делал всегда. Сейчас все стало непредсказуемым. Я абсолютно не представляю, в каком мире он существует, что у него происходит в голове, как он видит строение планеты Земля. Это какой-то отрыв от реальности, и какой шаг будет следующим, куда развернется этот вектор, предположить совершенно невозможно.

Но я по-прежнему остаюсь оптимистом, надеясь, что трансформация России произойдет либо мирным способом, либо малой кровью. Мне кажется, никто в мире не боролся так за свободу, как это делали русские. На протяжении тысячи лет. Но только проблема в том, что государство каждый раз оказывалось намного сильнее. Надеюсь, что когда-нибудь мы таки выиграем.

Мне сложно писать о том, что моя страна стала тем, чем она стала. О том, что Россия превращается в то, во что она превращается. Мне хотелось бы писать о том, какие мы замечательные, хорошие и великие, и как нас все любят, и «слава Путину!». Но к сожалению ситуация такова, что «слава Путину!» я писать не могу. Потому что хочу, чтобы моя страна была нормальной.

Россия – это ведь не только Путин.

 

Аркадий Бабченко,

военный журналист, лауреат премии Союза журналистов России «За мужество и профессионализм»

«Карткою Тернополянина» тепер можна скористатися у багатьох закладах міста

П'ятниця, 02 січня 2015, 14:33

За ініціативи міського голова Сергія Надала нещодавно у Тернополі презентували новий проект – «Картка Тернополянина», власники якої можуть отримати знижку на товари та послуги у різних закладах міста. Таку картку отримують інваліди, пенсіонери, багатодітні сім'ї та інші соціально-незахищені категорії.

«Тернопільська міська рада однією з перших в Україні реалізовує проект «Картка Тернополянина» на основі досвіду польського міста Тарнув, - розповідає начальник управління стратегічного розвитку Юрій Дейнека. – Наразі ми видаємо картку соціально незахищеним тернополянам, які перебувають на обліку в управлінні соціальної політики. Плануємо, що до кінця 2015 року буде видано 10-15 тис. таких соціальних карток».

На сьогодні знижку із цією карткою надають у ряді закладів Тернополя: шість аптек мережі «Борис», Центр Лазерної Мікрохірургії Ока «АS» (вул. Мазепи, 28), будівельний гіпермаркет «Епіцентр-К» (вул. Поліська, 7), ТОВ «Румед-Т» (лікувально-діагностичний центр, вул. Шашкевича, 3), стоматологічний кабінет «Люм-Дента (вул Б. Хмельницького, 19), стоматологічний кабінет «Профі-Дент» (вул. О. Кульчицької, 7), магазин дитячого одягу «Кукуся» та банкетний зал «Форум Холл (пр. Злуки, 45), перукарня «Шанс» (бул. Д. Галицького, 2) та інші. Також очікується на приєднання до цього проекту інших фірмових торговельних закладів, промислових підприємств міста та закладів сфери послуг.

До слова, основним партнером у реалізації даного проекту є Укрсиббанк, який надав найкращі пропозиції стосовно даного проекту та взяв на себе всі фінансові витрати на його реалізацію (кінцева сума складе близько 6 млн. грн.). І тому видача соціальних карток відбувається у центральному офісі Укрсиббанку (м. Тернопіль, вул. Крушельницької, 25) при наявності відповідного документу про те, що даний тернополянин відноситься до соціально-незахищеної категорії населення.

Міська рада

 

Сторінка 701 з 750

«ПочатокПопередня701702703704705706707708709710НаступнаКінець»
Банер