Репортаж

Завдяки небайдужим людям 16-річна чортків’янка, що жила зі складним викривленням хребта, отримала шанс на нове життя.

У Вікторії Куник діагностували селективний грудний спонцилоцез  – викривлення хребта 4 ступеня. Допомогти дівчинці могло лише дороговартісне хірургічне втручання.

Як розповіли у Чортківській міськраді, необхідні кошти зібрав волонтерський рух "Добро іде далі". Вікторія Куник прооперували, попереду – реабілітація.

"Завдяки їх старанням та матеріальній допомозі небайдужих людей вдалося зібрати 229 535 грн. На оперативне втручання та медикаменти витратили 223 235 грн. Решту суми використають на реабілітацію Вікторії. Щиро дякуємо кожному та кожній, хто долучився до доброї справи", – повідомили на сторінці міської ради Чорткова у Facebook.

Процес легалізації азартної сфери, який стартував влітку 2020 року, триває.

Поки що казино не надто охоче виходять з “тіні” через важкі податкові навантаження та високу вартість ліцензій. Гальмує процес і відсутність державної системи моніторингу. Проте, експерти переконані, що позитивні зміни вже почали відбуватися і в майбутньому їх ставатиме все більше.

Чого вдалося досягти після легалізації грального бізнесу?

У серпні 2020 року президент України підписав закон про легалізацію грального бізнесу. З тих пір пройшло більше півтора роки і українські казино сильно змінились. Держава на чолі з Комісією з регулювання азартних ігор та лотрей (КРАІЛ) досить активно взялась за побудову цивілізованого ринку азартних розваг.

По-перше, створено виконавчий орган державної галузі у цій сфері – КРАІЛ. Головними завданнями даної структури є:

• видання державних дозволів на здійснення азартної діяльності онлайн та офлайн;
• видання ліцензій організаторам лотерей;
• державний контроль за роботою ринку азартних ігор та лотерейної галузі.

В лютому 2021 року КРАІЛ видала першу ліцензію. Загалом, з моменту легалізації ігрової сфери державні дозволи отримали 90 операторів.

Крім цього, комісія тісно співпрацює з правоохоронцями у сфері кібербезпеки та кіберзахисту. У результаті такої співпраці за минулий рік вдалося виявити та закрити близько 1000 нелегальних інтернет-казино та 100 нелегальних наземних гральних закладів.

По-друге, з ініціативи КРАІЛ в державі створено “Реєстр лудоманів”, куди увійшли гравці, які мають ігрову залежність. На даний момент реєстр налічує близько 100 осіб. Потрапити у список можна добровільно (визнавши свою проблему та написавши відповідну заяву) чи на основі заяви від членів сім’ї або законних представників ігромана.

Також створено спеціальну організацію “Ukrainian Gambling Council”, спеціалісти якої допомагають гравцям позбутися ігрової залежності.

Що стосується фінансових показників, то по факту вони значно менші, ніж прогнозувалось раніше. За 2021 рік держава отримала лише 18% від запланованого доходу від грального бізнесу.

Покращити ситуацію повинна Державна система онлайн-моніторингу, яку почнуть впроваджувати цьогоріч.

Чи забуксує реформа без активізації фінустанов?

Першим українським банком, який отримав дозвіл на здійснення діяльності з надання послуг у гемблінг індустрії став Ibox Bank. На думку експертів цей крок дозволить вивести процес легалізації ігрової галузі в Україні на новий рівень. Прихід вітчизняних фінустанов у гемблінг-індустрію допоможе запустити повноцінний процес легалізації азартних розваг. Завдяки цьому доходи від ліцензування азартних клубів будуть залишатися в фінансовому полі України. А приклад Ibox Bank стимулюватиме інші українські банки звертатися до КРАІЛ за відповідними дозволами.

За оцінками експертів, прихід банків у гемблінг-індустрію сприятиме його подальшій легалізації, а також:

• гарантуватиме стабільний розвиток галузі не лише у короткостроковій перспективі, але й у довгостроковій;
• сприятиме збільшенню доходів держави;
• захищатиме гравців.

Крім цього, грошові транзакції стануть прозорими та безпечними А це, в свою чергу, є гарантією чесності та надійності українських казино.

У селі на Тернопільщині мати побила сина: у дитини черепно-мозкова травма