Репортаж

Сьогодні у Тернополі акція мовчання

Понеділок, 26 січня 2015, 08:28

«ЯCharlie...ЯВолноваха...ЯМаріуполь.... ЯУКРАЇНА???»

Сьогодні, 26.01.15. громадська організація «Файне місто» збирає небайдужу молодь Тернополя, аби висловити свій протест щодо бездіяльності влади, ООН, ЄС та світової спільноти стосовно останніх подій на Сході України. Захід проходитиме у вигляді акції мовчання.

Збираємось о 12:00 біля Драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка.

Контактна особа Віталій Круцько 0971889398

Тернопільська міська рада у 2015 році планує закупити ще вісім тролейбусів

Субота, 24 січня 2015, 00:00

У 2015 році Тернопільська міська рада планує придбати вісім тролейбусів, а також прокласти дві нові тролейбусні лінії у мікрорайонах «Аляска» та «Дружба». Про це розповів міський голова Тернополя Сергій Надал.

«У проекті бюджету міста ми передбачили кошти на прокладання нових тролейбусних ліній, щоб сполучити вул. Тролейбусну та вул. Лучаківського, а також вул. Морозенка із комунальною лікарнею №2, - каже Сергій Надал. – Також ми продовжуємо практику оновлення тролейбусного парку. Цьогоріч заплановано закупити вісім тролейбусів та впроваджувати автоматизовану систему оплати за проїзд».

Цього року у Тернополі планують відкрити два нові дитячі садки

П'ятниця, 23 січня 2015, 06:21

Два нові дитячі садки, а також п’ять груп у вже діючих дошкільних навчальних закладах планують відкрити у Тернополі у 2015 році. За словами міського голови Сергія Надала, статті витрат на виконання даних робіт уже закладені у проекті бюджету міста.

«Згідно нового законодавства, усі витрати на утримання дитячих садочків та позашкільних навчальних закладів буде здійснюватися виключно за рахунок міського бюджету, - каже Сергій Надал. – Цього року ми плануємо спрямувати кошти на завершення робіт із заміни і придбання нового електричного обладнання у дитячих садках, плануємо відкрити п’ять нових груп у вже діючих дошкільних закладах, а також обладнати два нові дитсадки у мікрорайонах «Дружба» та «Сонячний»».

За словами міського голови, таким чином до кінця року у Тернополі для дошкільнят забезпечать 500 додаткових місць. Приблизно така ж кількість дітей сьогодні перебуває у черзі у дитячий садок.

Французька трагедія: то за що бореться Європа?

Четвер, 22 січня 2015, 09:26

Усіх, мабуть, шокували нещодавні атаки в Парижі. На вулиці багатьох міст вийшли десятки тисяч людей із маніфестом проти вбивства людей в ім’я ісламу. Здавалось би, цілком природна реакція на нелюдський вчинок релігійних фанатиків. Але… У цієї трагічної історії є певні підводні камені, на які хотілося б звернути увагу.

Отже, вбивство французьких сатириків викликало бурхливе обговорення – аж до закликів всюди друкувати карикатури на Муххамеда, і це зрозуміло. Терористичні акти – це дії, які спрямовані на створення, насамперед, психологічного ефекту. Вони маніпулятивні.

І є досить простий – але дуже ефективний – метод маніпуляції. Коли вам пропонують альтернативу і вимагають вибирати. Ти з нами чи з ними? Га? Так чи ні?

При цьому важливо створити атмосферу емоційної напруженості і тиску, щоб не дати вам задатися простим запитанням «а чому я взагалі повинен вибирати?» Ти за непристойну вульгарщину на сторінках якогось журналу чи ти за вбивства? Ні, ти не викручуйся, ти нам прямо скажи – ти за похабщину чи за вбивства?

В атмосфері емоційного перегріву будь-яка спроба спокійно пояснити, що крайня вульгарщина постраждалого журналу не чинить беззаконне вбивство менш беззаконним, а жахливий злочин терористів не чинить журнал менш непристойним, викликає обурення.

Ти повинен або канонізувати вбитих карикатуристів як святих мучеників за справу європейської свободи, або визнати, що терористи – не такі вже й погані хлопці. Так от, цей вибір – хибний.

Терористи – вбивці, які керуються убивчою ідеологією і які охоче вбили б нас усіх, якби добралися. Це точно такі ж самі люди, які буквально кілька дні тому розстріляли пасажирський автобус під Волновахою. Їм не потрібно шукати виправдання в ображених почуттях, важкому дитинстві, нестачі вітамінів або ще якійсь біді. Це просто вбивці.

Звичайно, безглуздо говорити про те, що якщо ви утримаєтеся від образ ісламу, то вас не чіпатимуть – чіпатимуть, знайдуть причину. Релігійний фанатизм, причому стосується він будь-якої релігії, – це той діагноз, якому не потрібен привід для насильства. В очах фанатиків ви гідні смерті вже тому, що ви – не один із них.

Звичайно, і Європі, і нам усім доведеться боротися з цим злом.

У нас немає ніяких розбіжностей щодо того, кому ми протистоїмо – є розбіжності щодо того, за що ми стоїмо. І при читанні багатьох статей, а також перегляді випусків новин на вітчизняних телеканалах у мене склалося враження, що головна європейська цінність, за яку люди рішуче виступають, – це можливість над усім глумитися і знущатися.

Люди називають «свободою» саме свободу зображати в непристойному, вульгарному вигляді кого завгодно, будь-які шановані фігури, в тому числі будь-яких релігій.

Мені потрібна свобода безперешкодно висловлювати свою думку – наприклад, у ввічливій і пристойній формі висловлювати мою незгоду з пророчим статусом Муххамеда. Але мені абсолютно не потрібно малювати непристойні малюнки – хоч про Муххамеда, хоч про кого-небудь ще. Свобода висловлювати свою думку – це одне. Непристойне похабство – це інше.

За похабство не можна вбивати. Але з нього також не можна робити піднесений принцип, за який треба боротися.

Є два погляди на європейські цінності. Відповідно до одного з них, життя будь-якої людини – високоморальної чи поганої – має цінність. Нікого не можна беззаконно позбавляти життя. Життя автора непристойних карикатур так само недоторканне, як життя людини вихованої і культурної. Його не можна вбивати, бо людей взагалі не можна вбивати. Він перебуває під захистом закону, бо він людина, а не тому, що він тиражує похабство.

Відповідно до іншого погляду – головна європейська цінність – це саме непристойна вульгарність, і обурення деяких ЗМІ викликане не тим, що людей беззаконно позбавили життя, а тим, що спокусилися на їхнє священне право похабства.

В одному й тому ж обурливому злочині можна обурюватися різними речами – тим, що людей беззаконно вбили, а ніяких людей не можна беззаконно вбивати, або тим, що спокусилися на свободу зображати кого завгодно в принизливому вигляді.

Ось обурюватися на беззаконне вбивство я буду з вами, а проголошувати вищу цінність потворних малюнків – це вже без мене. Людське життя має вищу цінність. Похабство ніякої цінності не має.

 

Адам Стрижнюк