Репортаж
Оголошено бліц-конкурс на проект пам’ятника «Небесній сотні»
Понеділок, 27 квітня 2015, 08:23
Тернопільська міська рада оголошує бліц-конкурс на кращий ескізний проект пам’ятника Небесній сотні на Площі Героїв Євромайдану в Тернополі з метою увіковічення пам'яті загиблих Героїв. Триватиме конкурс один місяць з 27 квітня 2015 року.
«Уже був проведений конкурс у двох етапах на кращий ескізний проект пам’ятника, у результаті яких було обрано переможця, - розповідає головний спеціаліст сектору розвитку культури та духовної спадщини Наталя Бабій. – Потім відбувалися розширені художні містобудівні ради за участю членів Спілок архітекторів та художників, на яких прозвучали пропозиції для доопрацювання проекту. Переможець не сприйняв рекомендації і написав відмову від подальшої участі у конкурсі. Після цього відбулося засідання членів журі конкурсу, на якому вирішено, відповідно до законодавства, оголосити бліц-конкурс».
До участі у бліц-конкурсі запрошуються фахівці та авторські колективи Тернопільської обласної організації НСА України та Тернопільської обласної спілки художників України, які подали на конкурс проекти, що відповідають його умовам.
Реєстрація учасників конкурсу та видача конкурсної документації проводиться з 27 квітня 2015 року за адресою м. Тернопіль бульвар Т. Г.Шевченка, 1, пов. 3-й, контактний тел. 42-06-72 ; 52-67-32 з 1000 до 1300, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .
Проектні пропозиції подаються на конкурс анонімно під девізом у формі шестизначного числа з позначкою «Бліц-конкурс», яке проставляється у верхньому правому кутку на перших сторінках усіх матеріалів проекту та пояснювальній записці. Інформація про авторів проекту (прізвища, імена, по-батькові, адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди), а також пропозиції розподілу можливої премії між членами авторського колективу, завірені їх підписами, подаються у закритому конверті під девізом.
Графічні матеріали подаються на планшетах не менше формату А-2 загальною площею не більше 2м2(окрім макетів та моделей) в Управління культури і мистецтв за адресою м. Тернопіль, бульвар Т.Г.Шевченка, 1, пов. 3-й, контактний тел. 42-06-72 ; 52-67-32 з 1430 до1630.
Реконструкція комунального ринку на вул. Шептицького знаходиться на стадії завершення
Неділя, 26 квітня 2015, 18:01
Уже зовсім скоро підприємці, які продають товари на прилеглих територіях та приїжджі з сіл дрібні торгівці, зможуть перейти торгувати продуктами у новому ринку. Там передбачений не лише покращений сервіс для покупців, а й дотримання усіх санітарних норм.
«Новий ринок вирішить питання торгівлі продуктами, адже наразі люди торгують просто з землі, - розповідає директор комунального ринку Олег Фляк. – Умови на новому ринку будуть набагато кращі, як для покупців, так і для продавців. Для підприємців передбачено достатньо місць, так що торгувати зможуть бажаючі дрібні приїжджі торговці та приватні підприємці навіть з автотранспорту. Також ми звернули увагу на створення торгових місць для соціально незахищених, які вирощують сільськогосподарську продукцію на власних присадибних ділянках».
На цьому ринку буде обладнано приміщення для торгівлі м'ясо-молочними продуктами, ветеринарна лабораторія, працівники якої перевірятимуть якість пропонованої продукції, споруджено складські приміщення для належного зберігання товарів, підведені комунікації. Передбачено і облаштування автостоянки, адже без її наявності будуть складнощі руху на прилеглих проїжджих частинах. Щодо питання з торгівлею овочів та фруктів, то це технічні моменти, які будуть вирішуватися.
«Була інформація, ніби з підприємців збиралися кошти для побудови цього ринку. Насправді, вони здавали гроші, як і всі інші підприємці, лише за здійснення торгівлі. Додаткових ресурсів для будівництва сучасного ринку ніхто не збирав», - зазначає Олег Фляк.
Будівельні роботи з реконструкції ринку проводилися за кошти інвестора, оскільки у комунального підприємства було недостатньо коштів для втілення цього проекту. Процедура пошуку інвестора була реалізована згідно чинного законодавства, а земельна ділянка й надалі залишається у комунальній власності.
Ще до початку реконструкції даного ринку підприємцям, які торгували на постійно діючому ярмарку, були запропоновані вільні місця на територіях існуючих ринків міста. Однак, торговці не прислухалися до пропозиції та продовжують торгувати на тротуарах міста, що призвело до поширення несанкціонованої торгівлі. У наступні два тижні буде проінформовано усіх торгівців про вільні місця на існуючих ринках та зобов’язано їх змінити місце торгівлі. Адже у травні буде прийнято рішення, згідно з яким торгувати на вул. Шептицького буде заборонено і всі торгові об’єкти, які залишаться на цій території, будуть демонтовані.
Тернополяни побували на батьківщині козацтва
Субота, 25 квітня 2015, 08:43
|
Я з тих людей, які запам’ятовують світ візуально. Коли читаю книжку, мушу уявляти собі всі деталі. А як не виходить — шукаю в Інтернеті незрозумілі мені речі. І лиш після цього повертаюся до тексту. Але ж, погодьтеся, значно цікавіше побачити прочитане не лише на картинці, але й стати його героєм, пише Культурно.
От, наприклад, читавши про запорізьких козаків, мені важко було уявити: делію, кунтуш чи бурку – військовий одяг тодішніх вояк. У наш час такого не носять. І хоч машину часу ще не винайшли, побувати на батьківщині козацтва мені, все-таки, вдалось. Приїхавши у Дніпропетровськ, учасників проекту «Від Сходу до Заходу», чекала насичена культурна програма: Музей етнографії та народно-прикладного мистецтва, Центр Петриківського розпису, Культурний центр «Менора», і , звичайно, подорож до етно-хутора «Козацька Січ».
Цікаво, що із восьми існуючих колись Запорозьких Січей, п’ять розташовано на Дніпропетровщині. Тож, година їзди в роздумах про значимість цієї місцевості промайнула як мить. Саме тут, у селі Гречино, досі проживають нащадки справжніх козаків.
За давнім звичаєм, біля воріт нас зустріли хлібом-сіллю. Проте, потрапити на територію етно-хутора вдалось лише по-козацькому – випивши чарку самогонки з шаблі, при цьому не проливши ані краплі. Увійшовши на подвір’я, пройнятись войовничим духом довелось відразу. З перших хвилин нас привітали вистрілом з гармати. Довелось також стати учасниками стародавніх бойових мистецтв та показових трюків з верхової їзди. Можу запевнити, що мужність хлопців ніскільки не відрізняється від опису героїв у книжках. Тож, перебування на козацькій території, безперечно, потребує шанобливого ставлення до тамтешніх традицій.
Етно-хутір «Козацька Січ» об’єднує близько десяти садиб, оздоблених за українською традицією часів козацтва. На території споруджені етнографічний музей, стародавня кухня, кузня, а також різноманітні козацькі розваги. Кожна річ, що тут знаходиться, виготовлялась чи купувалась господарем на замовлення. Усі знаряддя – частина історії. Навіть вбрання мешканців садиби традиційне – козацьке.
Запросивши до хати, господар Роман Ламза розповів історію козацтва, про зброю та обереги козаків. Наприкінці ХVIII ст., коли європейські війська беруть собі на озброєння пістолі, мушкети та гармати, українські, в свою чергу, продовжують користуватися луками. Насамперед, «…вони дешеві, і легкі у користуванні»,- розповідає господар. Проте головною їх перевагою була швидкострільність. За одну хвилину козак випускав від 15 до 20 стріл, в той час як із мушкета чи пістоля можна було вистрілити лише двічі.
Зброя-зброєю, але козака не можна уявити без люльки. Вона для козака була святинею, оберегом та лікувальницею. Забита різноманітними травами, люлька використовувалась «запорожцями» як засіб аромотерапії. Історичні факти свідчать, що люлька використовувалась в бою, а саме – нічному. За словами господаря, щоб краще орієнтуватися у темряві, козаки забивали її полином та звіробоєм. Така суміш трав загострювала зір, – запевняє Роман.
Не менш цікавою виявилась історія культури споживання сала. Відомий світу український делікатес зародився під час набігів на наші землі турків і татар. Грабувавши українські господарства, вороги залишали на маєтку лише свиней. (Згідно з мусульманським віруванням, свинину не можна споживати). Тож любов до сала у нас зародилась неспроста.
Щоб історія не залишалась на словах, гостей запросили скуштувати традиційних українських страв, приготовлених за стародавніми рецептами. Розповідати про цю смакоту не буду. Їдьте — і пробуйте. Про етно-хутір «Козацька Січ» читайте на сайті www.etno-galushkivka.com.ua Оксана Божко |
Тернопіль відвідали майже сотня відомих українських митців
П'ятниця, 24 квітня 2015, 14:12
|
Цьогорічний весняний сезон тернополяни відкрили з культурної програми. Незважаючи на похмуру погоду, понад дев’яносто сучасних літераторів, музикантів, художників, фотографів та режисерів сповнили наше місто атмосферою роздумів та відпочинку. Триденний фестиваль «Ї» відбувся у файному місті втретє, пише сайт Культурно.
17-19 квітня, в рамках заходу, до нашого міста завітало майже 600 любителів мистецтва. Ініціатором проведення стала громадська молодіжна організація «Файне місто». За словами засновника фестивалю Василя Томчишина, ідея створення виникла на книжковому форумі.
Ті, хто цікавляться мистецтвом, мабуть уже помітили, що назва фестивалю однойменна із львівським культурологічним часописом «Ї». Проте, як запевняє Василь, відношення до нього немає.
Вперше «Ї» пройшов під «назвою» «Фестиваль сучасної української літератури та музики» і зібрав не більше двохсот відвідувачів. Захід позиціонувався більш як поетичний, ніж музичний і об’єднав, в основному, тернополян.
Експерименти експериментами, а вже наступного року хлопці досягли неочікуваних результатів. 2014 року, в рамках фестивалю «Ї», до нашого міста з’їхалось понад 300 поціновувачів мистецтва зі всієї України. Тоді у фестивалі взяли участь відомі українські письменники Юрко Іздрик, Юрій Андрухович, Ірена Карпа, Андрій Любка, Олександр Ірванець, Тарас Прохасько та інші. Мистецький проект розширив свої границі та залучив відомих художників, креативних фотографів та музикантів. Літературну сцену розбавили виступи гуртів QARPA «Kompas», «Медовий Полин», «Who’s Next?».
Сьогодні фестиваль «Ї» претендує увійти до п’ятірки кращих мистецьких заходів України. До його створення залучилось майже п’ять десятків волонтерів, фотографів, дизайнерів та представників оргкомітету. Над організацією працювали: координатор Василь Томчишин, прес-секретар Степан Гречківський, співорганізатор Ігор Білик, письменник та головний редактор видавництва «Крок» Юрій Матевощук, а також поетеса Юлія Іванчук. Усі вони працюють на ентузіазмі. Саме так зароджується справжнє мистецтво.
Цьогоріч «Ї» став фестивалем всеукраїнського рівня, адже об’єднав понад півтисячі любителів мистецтва.
Можна із впевненістю сказати, що «Ї» пройшов більш ніж успішно, адже до нашого міста завітали митці з України, Польщі та Білорусі. Тож, в перспективі, фестиваль впевнено крокує до міжнародного рівня.
Не вдалось поаплодувати і Братам Капрановим.
Перший день фестивалю пройшов досить динамічно. На відкритті тернополянам презентували виставку картин художників Юрія Журавля, Христини Венгринюк, Миколи Мамчура та інших. Літературна сцена ожила під час вечірньої програми, де польський письменник Томаш Деяк презентував нову книгу «Колискова Кусто». Загадковості додав Юрій Іздрик, представивши шанувальникам новий літературно-музичний проект.
«… етнічно найчистіше місто України» Другого дня до нашого міста завітав відомий український письменник Василь Шкляр Автор розповів про любов до нашого міста, назвавши його «… етнічно найчистішим містом України». Письменник також відкрив секрет написання нового роману, герої якого родом із Тернопільщини. Не менш відомий український письменник Юрій Андрухович презентував публіці нову книгу «Тут похований фантомас», яка складається із 72 есе. Цікаво, що ілюстрації до видання малював тернопільський художник Тарас Бріль, він же Taz. Третього дня мистецького фестивалю на літературній сцені виступили декілька десятків поетів-початківців. На «молодіжній сцені» автори представили загалу свої творчі доробки. Того ж дня, у книгарні «Є» відбулась зустріч з відомим сучасним письменником Тарасом Прохаськом. Прихильники творчості автора мали змогу поспілкуватись з митцем у затишній атмосфері. В день закриття фестивалю, відбувся спільний творчий вечір Сергія Жадана та Андрея Хадановіча. Автори презентували свої книги українською та білоруською мовами. Зокрема, книгу Жадана «Українські авіалінії» відтепер можна прочитати на білоруській. Українці, в свою чергу, зможуть ближче ознайомитись із творчістю білоруського поета. Книгу «Білоруський мужчина» автор презентував у перекладі українською. Літературну сцену розбавили виступи відомих українських гуртів. Серед них гурт «Ot Vinta», «Один в каное», «Vivienne Mort», «Холодне сонце», «Piаno» та Діор. Окрім того, на музичній сцені звучали відомі тернопільські гурти «Nameless», «Zsuf», «Медовий полин» та інші.
Згадати виступи всіх учасників, на жаль, мені не вдасться. Програма була настільки насиченою, що побувати одночасно на декількох подіях було просто неможливо. На фестивалі презентували антологію, до якої увійшли твори учасників літературної сцени.
До речі, логотип фестивалю та усю інформаційно-рекламну продукцію розробив тернопільський дизайнер Сергій Гуменюк. За словами Василя Томчишина, на досягнутому організатори не зупиняються, і вже цього літа планують започаткувати мандрівний фестиваль з однойменною назвою «Ї». Усім, кому не вдалось побувати на чудовому мистецькому заході, пропонуємо переглянути відео, а також фотографії. І обов’язково завітати до нашого міста відкривати весну по-мистецьки наступного року. Буде файно, буде «Ї». Фото з офіційної сторінки фестивалю
Оксана Божко |
У художньому музеї відображають любов до України
П'ятниця, 24 квітня 2015, 06:53
До 80-річчя від дня народження Михайла Піпана і 40-річчя його сина Петра у комунальній установі Тернопільської обласної ради – художньому музеї відкрито виставку їхніх робіт з приватної колекції тернополянина Петра Килимника.
Михайло Піпан
На виставці представлено 60 картин Михайла Піпана. Це частина його доробку 80-90-х років – найбільш продуктивного періоду його творчості. “Це краєвиди Тернополя та околиць, натюрморти, портрети, сюжетні композиції. У картинах відображається любов до України, її історії та народу. Усі твори емоційні, імпульсивні, з чіткими образами, сповнені сміливих поєднань кольорів. Досконало володіючи технікою малюнку, митець вибудовує чітку композицію у кожній картині”, – наголосила заступник директора музею Ольга Ваврик.
Михайло Піпан
Кілька років тому Петро Піпан, зустрівши колекціонера та мецената Петра Килимника, довірив йому батькові картини. “І не помилився, – додала Ольга Ваврик. – Картини набули оновленого вигляду, стали доступні широкому колу шанувальників образотворчого мистецтва”.
Петро Піпан
Петро Піпан на своїй першій персональній виставці представив 30 картин. Його картини також експресивні, наповнені сміливими замісами кольору та швидким емоційним пензлем.
Виставка діятиме до 5 травня.
Довідково. Михайло Піпан народився 7 квітня 1935 року в с.Стібне Перемишлянського повіту (Польща). У 1945-му родина дуба депортована в УРСР, поселилася в с.Забойки на Тернопільщині. У 1960-1965 роках навчався в Одеському художньому училищі імені М.Грекова на живописно-педагогічному відділенні. Після закінчення училища переїхав до Молдавії, працював художником-оформлювачем. З 1966 року жив у Тернополі, працював у виробничій майстерні Художнього фонду України. З 1968 року художник брав участь у численних збірних виставках у Тернополі, Львові, Києві, Москві, Болгарії. Персональні виставки Михайла Піпана відбулися у Тернополі (1971,1982,1986, 1989, 1994), Одесі (2001), Ненсі (Франція, 2001), Тоді, Мілані (Італія, 2003). Виконував митець і монументально-декоративні роботи: настінний розпис у церкві м. Ненсі (Франція, 2001), ікони для церкви Святого Василія Великого у Тернополі (2004), розписи церквов у селах Тернопільщини. Помер художник у Тернополі 4 червня 2007 року.
Петро Піпан народився 1 липня 1975 року. Навчався в Одеському художньому училищі імені М.Грекова.
Більше статтей...
Сторінка 1394 з 1473
«ПочатокПопередня1391139213931394139513961397139813991400НаступнаКінець»
вугілля і дрова
