Репортаж

З квітня тернополяни платитимуть за газ, світло і тепло за новими вищими тарифами

Четвер, 26 березня 2015, 08:24

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг підвищила тарифи на електроенергію та газ.

В уряді це пояснюють вимогою МВФ. У Тернопільській міській раді кажуть, що деякі тарифи у нашому місті востаннє змінювали у 2011 році. З того часу втричі зросла вартість пального та електроенергії. Суттєво зросли ціни і на матеріали, необхідні для здійснення поточного ремонту. Приміром, за фарбу, яку у 2011 році купували за 20 гривень, зараз просять 38 гривень, цемент, який вартував 1,4 грн/кг, зараз коштує 2,6 грн/кг.

Вдвічі, а то й втричі, дорожчими стали і усі робочі матеріали. Відтак, працювати за старими тарифами комунальники не можуть.

«На вимогу МВФ енергоносії в країні приведені до ринкової ціни. Окрім того, що ціна зросла на газ і електроенергію, Національна комісія з регулювання тарифів змінила вартість послуг з теплопостачання і водопостачання. Окрім того, ще й інфляція призвела до падіння гривні і вартість паливно-мастильних зросла в декілька разів. Зокрема, з 2011 року коли ми останній раз корегували тарифи, вартість солярки збільшилась в 3 рази. І це все вимагає від нас корегувати зовсім інші тарифи», - розповідає заступник міського голови Владислав Стемковський.

До слова, працівники підприємств звернулись до тернополян з проханням віднестися до потреби у підвищенні тарифу із розумінням. І нагадують, що мешканці, які неспроможні сплачувати за послуги зможуть оформити житлову субсидію.

Міська рада

У Тернополі відкрили консульство Республіки Вірменія

Середа, 25 березня 2015, 10:32

24 березня міський голова Сергій Надал зустрівся з Надзвичайним та Повноважним Послом Республіки Вірменія в Україні Андраніком Мануяном та Почесним Консулом Республіки Вірменія Норіком Геворкяном.

Офіційна зустріч відбулася у рамках відкриття Почесного консульства Республіки Вірменія у Тернополі, яке працюватиме за адресою Майдан Волі, 4. Установа обслуговуватиме мешканців Тернопільської, Хмельницької та Житомирської областей, які хочуть працювати або ж навчатися у Вірменії. Почесним Консулом став Норік Геворкян, який тривалий час проживав у Тернополі.

Також завдяки інвестиційним коштам вірмен на території області уже цього дня відбулося відкриття підприємства «Зарубинецький спиртзавод», який буде виробляти інноваційне біопаливо. Почесний консул надіється, що з відкриттям консульства у Тернополі таких інвестицій у наше місто та область стане ще більше.

Міський голова Сергій Надал привітав гостей та запевнив, що міська рада завжди буде підтримувати проекти інвестування у Тернопіль та створення нових робочих місць.

«Для нас дуже важливо, що люди, які довший час жили у Тернополі, повертаються сюди з інвестиціями, отже це свідчить про позитивний інвестиційний клімат у місті, - каже міський голова Сергій Надал. – Це особливо важливо у період війни та економічної кризи держави, адже притік нових коштів та ідей для бізнесу допоможе розвивати місто, створювати нові робочі місця».

Надзвичайний та Повноважний посол Республіки Вірменія в Україні Андранік Манукян зазначив, що буде сприяти, щоб вірменська громада, посольства та консульство зміцнювали дружби наших народів.

Міська рада

Жах у тернопільському тролейбусі

Вівторок, 24 березня 2015, 11:07

Сьогодні, 24 березня близько 10-ї ранку тернополянка їхала маршрутом №8, який прямував з мікрорайону Березовиця. Те, що жінці довелось побачити "не вписується ні в які рамки".

На зупинці "Тубдиспансер" у тролейбус зайшло двоє чоловіків і одна жінка. Не оплативши за проїзд, вони сіли на задні сидіння. На запитання кондуктора: "що у вас на проїзд?" грубо відповіли, що у них посвідчення. При цьому, трійка пасажирів абсолютно не зважали на те, що знаходяться у громадському транспорті, адже їх розмову було чути кожному. 

- Дивись - каже один з чоловіків, - вона шось класне має, це шось нове. Сховай, нікому не показуй, бо ше люди побачать. 

На гучну розмову почали зглядатись люди. Те, що їм довелось побачити усіх шокувало.

- Один з чоловіків тримав у руках шприц і баночку з якоюсь рідиною, - розповідає очевидиця події - Згодом, він прикрив свою колегу плечима. Що там відбувалось можна лише здогадуватись... Буквально за декілька хвилин жінка, мабуть, уже була під дією речовини. Спочатку вона схилила голову до вікна. Невдовзі продовжила розмову з чоловіками. Проте, розібрати про що вона говорила було неможливо. На прохання чоловіків поділитись з ними чимсь "класним" жінка відмовила. 

Зауваження не наважився зробити ніхто. Пасажири від побаченого лиш перемістились на передні сидіння. Зрозуміло, що говорити з неадекватними людьми готовий не кожен. 

Мабуть, це були наркомани, - каже пані Ольга - На скільки я знаю, на території тубдиспансеру є кабінет "Замісної підтримуючої терапії", де наркозалежні вживають ліки за державною програмою. Розумію, що з собою препаратів їм не видають, але хто ж відповідає за них, коли вони покидають територію лікувального закладу і дозволяють собі так речі?  Як себе поводити в такій ситуації? 

Кажуть, що царь – нєнастоящій?..

Вівторок, 24 березня 2015, 08:27

Славну річницю повернення Криму «назад, у материнське лоно», як пишуть у тамтешніх виданнях, російське начальство відзначило на належному високому рівні. Перед бюджетниками, проплаченою масовкою і ентузіастами, які заповнили Червону площу в Москві, виступили «лучшіє люді страни» – Жириновський, Залдостанов, Зюганов, «Любе», Миронов, Лепс та інші. Найкращий з них – «сонценосний Влідімір» – теж звернувся до присутніх з короткою промовою і заспівав гімн. Промова запам’яталася.

Хоча, можна сказати, це був рімейк тієї, минулорічної, «кримської», що прозвучала під склепіннями Георгіївської зали Кремля, але в короткому перекладі для бюджетників, проплаченої масовки і ентузіастів. Історичні витоки російської духовності, зв’язок поколінь, росіяни й українці – один народ, і таке інше. В цілому ці тези звучали так само переконливо для росіян, як і рік тому.

Однак цього разу сказав він щось новеньке. Таке, що ніяк неможливо було почути в березні 2014-го і справило дуже сильне враження. Він був взагалі не схожий на себе. Немов біс у нього вселився.

«Ми будемо долати труднощі, – сказав Путін зі світлою своєю усмішкою, – які так легко створюємо самі для себе впродовж останнього часу». Щоправда, він тут же виправився, повідомивши, що будь-які спроби ускладнити «життя Росії ззовні» – це «даремне заняття», проте слово не горобець. Раптом з’ясувалося, що ніхто не винен у тому, що росіянам важко живеться, крім самих росіян і російського начальства, об’єднаних глибоко особистим займенником «ми». Це прозвучало дисонансом на тлі загального тріумфу і пісень у виконанні Жириновського, Залдостанова, Зюганова, «Любе», Миронова, Лепса.

Це була повноцінна політична сенсація.

Отож відразу виникли питання до оратора. З приводу ось цих загадкових, протилежних одна одній, фраз. Щодо труднощів – все-таки росіянам їх підкидають ззовні чи ж вони, росіяни, з цією справою, створенням проблем на свою голову, справляються самостійно? Смішна тоді складається ситуація: вороги пихкають, надриваються, шкодять Росії ззовні, але нічого у них не вийде. Якщо росіяни захочуть себе погубити, то впораються самі. Зсередини. Краще будь-яких ворогів. Даремно вороги стараються.

Тобто залишилося таємницею, що він взагалі мав на увазі і чи не займався самокритикою. «Впродовж останнього часу» Путін захопив Крим і спровокував війну на Донбасі, а у відповідь Захід вибив Росію з «вісімки», позбавив права голосу в ПАРЄ та обклав санкціями, що призвело до падіння рубля і вже в найближчі місяці може завершитися економічною катастрофою. Ну так, це були рукотворні «труднощі», які Росія обрушила на себе, на Україну, на Європу і Америку, але невже Володимир Володимирович здатний хоча б хвилину подібні речі усвідомлювати? Особливо в такий день, коли натовпи бюджетників, проплаченої масовки і ентузіастів славлять його і дякують. Все, що ми знаємо про Путіна, змушує з обуренням відкинути всяку надію і думку про роздуми в голові цієї людини, не кажучи про покаяння.

Але ось сказав же. Слово в слово. Без будь-якої іронії, але по-доброму посміхаючись.

Дійшло до того, що минулої середи на задану тему довелося виправдовуватися Дмитру Пєскову, путінському прес-секретарю. Виглядало це так:

– Кореспондент «Эхо Москвы»: Можна уточнити, що мав на увазі президент, коли сказав сьогодні, виступаючи на Червоній площі, про те, що «ми будемо долати труднощі, які ми так легко створюємо самі собі впродовж останнього часу». Які це труднощі ми самі собі створюємо?

– Д.Пєсков: Ви знаєте, це дуже довго відповідати на ваше запитання. Напевно, ми всі знаємо, що ми любимо собі створювати труднощі нашою неефективністю... нашим бюрократизмом. Вочевидь, це і мав на увазі президент. Я впевнений, саме це він і мав на увазі».

Пєсков упевнений, але ми не впевнені. Путін же ясно сказав про «последние наши времена», а бюрократизм чи неефективність – це категорії вічні. Втім, в одному прес-секретар правий: на таке запитання можна відповідати нескінченно довго.

У якості ж короткої робочої гіпотези запропоную таку. Є версія, викладена, до речі, приблизно рік тому, що Володимир Володимирович повністю втратив зв’язок з реальністю. Однак цей зв’язок, мабуть, він втратив не цілком. Коли нитка зовсім обірвана, він організовує референдум у Криму, слідом за ним – аншлюс і війну в Донбасі, а також загрожує світу ядерною війною. А буває (о, незвідані шляхи Господні!), щось клацає у нього в голові і світ як він є, у всьому своєму барвистому розмаїтті, постає перед ним хоча б на секунду, і тоді він здогадується про те, що накоїв і навіть здатний засумніватися у своїй правоті. На мить, не більше, а потім Путін швидко отямлюється, і реальність, зітхнувши, понуро бреде по узбіччю його свідомості і, послизнувшись, провалюється в безодню.

В безодню разом з Росією і з Кримом, не дарма ж хтось з демонстрантів тримав на Червоній площі в руках плакат Je suis Crimea. В безодню разом з бюджетниками, проплаченою масовкою і ентузіастами, а також «лучшімі людьмі страни». І всі вони разом, і всі співають, та й як не співати? Адже Крим повернувся назад, в материнське лоно, хіба ж не свято?

Адам Стрижнюк

ПроТернопіль