images/stories/logosait.jpg

 

Репортаж


В області триває реформування системи інституційного догляду та виховання дітей

Понеділок, 09 грудня 2019, 11:17

В Україні з 2020 року розпочнеться другий етап реформування державних інтернатів. Про це йшлося на розширеному засіданні Координаційної ради з питань реформування інституційного догляду та виховання дітей, яка відбулася 5 грудня у Києві під керівництвом Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука. Участь у ній взяв директор департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Вадим Боярський.

Кабінет Міністрів України повинен прийняти відповідний план реалізації. Спільно з Мінсоцполітики документ було розроблено та найближчим часом направлять на погодження та громадське обговорення. Серед ключових індикаторів у документі визначено запровадження фахівців з соціальної роботи в громадах, збільшення кількості патронатних сімей, зменшення кількості дітей в інтернатах.

Під час заходу також підвели підсумки впровадження реформи деінституалізації за минулі 2 роки та обговорили проєкт плану реалізації реформи на наступні 5 років.

Міністр соціальної політики Юлія Соколовська продемонструвала новий інструмент, розроблений Міністерством та який буде використовуватися в майбутньому – «картування» інтернатних закладів як інструмент відкритості даних, а також зручний механізм для прийняття управлінських рішень.

“Сьогодні ми надаємо перевагу системі соціальних послуг, а не системі виплат задля того, щоб не допустити потрапляння дитини до інтернату. Одним з пріоритетів Міністерства соціальної політики є розвиток патронатних сімей, поширення сімейних форм виховання та допомога сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах”, - розповіла Міністр соціальної політики Юлія Соколовська.

Прем’єр-міністр України, а також представники трьох ключових міністерств, у підпорядкуванні яких знаходяться інтернатні заклади, підкреслили важливість та пріоритетність реформи інтернатів. Також зазначили, що розвиток соціальних послуг в громаді та підтримка сімей з дітьми – це центральний елемент реформи.

 

 

У Дичкові будують нові вольєри для безпритульних собак

Понеділок, 09 грудня 2019, 11:14

Будівництво чотирнадцяти нових вольєрів в Центрі стерилізації безпритульних тварин у с. Дичків триває. Тут вже проведені роботи з влаштування бетонної підлоги, армування стяжки металічною сіткою та влаштування зовнішніх стін.

Нагадаємо, що у с. Дичків Тернопільського району функціонує Центр стерилізації та тимчасового утримання безпритульних тварин, де періодично перебуває декілька десятків безпритульних собак.

Ветеринарними працівниками проводиться стерилізація, вакцинація тварин від сказу, оброблення протиблошиними та протиглисними препаратами.

На жаль, кількість вольєрів у Центрі стерилізації недостатньо, адже безпритульних тварин з кожним днем стає все більше. Змінити ситуацію може лише гуманне та відповідальне ставлення до чотирилапих їхніх господарів.

"Львівський бронетанковий завод" достроково виконав держоборонзамовлення з ремонту партії танків Т-72, ​​- "Укроборонпром"

Понеділок, 09 грудня 2019, 06:33

Державне підприємство "Львівський бронетанковий завод", що входить до складу ДК "Укроборонпром", достроково виконало умови контракту з ремонту партії танків Т-72 і впоралося з додатковим державним оборонним замовленням.

Як інформує Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу "Укроборонпрому", про це повідомив заступник генерального директора з бронетанкової, радіолокаційної та спеціальної техніки концерну Ігор Фоменко.

"Львівський бронетанковий завод завчасно впорався із ремонтом партії танків Т-72 і в терміни, передбачені початковим контрактом, здійснив ремонт ще 3 одиниць такої бронетехніки. Цьогорічне державне оборонне замовлення підприємством виконано", – зазначив Ігор Фоменко.

Львівський бронетанковий завод може здійснювати поточний ремонт і відновлення танків Т-72, броньованих ремонтно-евакуаційних машин БРМ-1, інженерних машин розгородження ІМР-2 та броньованих машин розмінування БМР-1. Фахівці заводу також здійснюють ремонт танкових двигунів, прицілів 1А-40 та комплектуючих до танків Т-72.Джерело: https://censor.net.ua/ua/n3164148

 

Під завалами коледжу в Одесі знайшли ще два тіла

Понеділок, 09 грудня 2019, 06:24

В Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу під час розбору завалів внаслідок пожежі рятувальники знайшли ще два тіла. Таким чином, кількість загиблих зросла до дванадцяти.

Джерело: ДСНС

Дослівно: "9 грудня о 00.35 під час розбору завалів виявлено тіло 1 особи. О 05.15 під час розбору завалів виявлено тіло 1 особи."

Деталі: Із 30 постраждалих у лікарнях залишається 9 осіб.

У відомстві нагадали, що 4 грудня одна з постраждалих внаслідок пожежі померла в лікарні, 5 грудня тіло 1 загиблого було виявлено під час проведення пошукових робіт, 6 грудня під час розбирання завалів виявлено тіла ще 2 загиблих.

7 грудня під час розбору завалів виявили тіла 3 осіб, а у лікарні від травм, отриманих під час ліквідації наслідків пожежі, помер рятувальник.

До робіт по ліквідації наслідків пожежі залучено 275 чоловік та 41 одиниця техніки. Продовжуються аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи.

Передісторія:

  • Пожежа у будівлі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу сталася 4 грудня.
  • Станом на 8 грудня кількість загиблих внаслідок пожежі сягнула 10 осіб.
  • У поліції Одеської області повідомили, що в кримінальному провадженні за фактом пожежі у коледжі готуються повідомлення про підозру двом особам.
  • У зв'язку із трагедією 8 грудня в Україні оголошено день жалоби.
  • Прем'єр Олексій Гончарук доручив відсторонити від виконання обов‘язків на час розслідування пожежі в Одеському коледжі керівника ГУ ДСНС в Одеській області Віктора Федорчака, його заступника із профілактики Михайла Вовка, а також керівника Департамента освіти Олександра Лончака.

 

Українська правда

5 нормандських зустрічей до Зеленського. Як Україна домовлялась про мир

Понеділок, 09 грудня 2019, 06:20

У понеділок 9 грудня у Парижі відбудеться "нормандський саміт" щодо ситуації на Донбасі. Це буде не лише перша зустріч Володимира Зеленського з Володимиром Путіним, а й перші перемовини такого формату за останні три роки.

Український і російський президенти не зустрічались, щоб обговорити плани, з жовтня 2016 року. За цей час в Україні змінилась влада, і нова, взявши на озброєння напрацювання попередників, намагається втілити в життя мирний план за "формулою Штайнмаєра".

Однак перші кроки щодо відведення військ викликали спротив у частини громадськості. Окремі партії, організації та активісти назвали це капітуляцією і продовжують протестувати з вимогою її зупинити.

Чого очікувати від перемовин? Сам Зеленський сказав, що хотів би бачити реальні результати. А в його команді готові "побудувати стіну" на Донбасі, якщо переговори проваляться.

"Українська правда" розповідає, як проходили попередні "нормандські зустрічі" і які наслідки вони мали для України.

6 червня 2014 року, Бенувіль (Нормандія, Франція)

Хто був присутній: Петро Порошенко (новообраний, але ще не інавгурований президент України), Володимир Путін (президент Російської Федерації), Ангела Меркель (канцлер Німеччини), Франсуа Олланд (президент Франції).

У червні 2014 року Україна була охоплена війною. Крим жив під окупацією вже 3 місяці. Тривали бойові дії на Донбасі, де спроба повторити кримський сценарій із захопленням влади у містах та "референдумами" зустріла військовий опір Києва. Керовану з Москви "Новоросію" підтримували сепаратисти і в інших областях України.

У той час, 6 червня 2014 року, європейські лідери відзначали 70-ту річницю відкриття другого фронту під час Другої світової війни. За лаштунками урочистостей і розпочалися перемовини щодо війни україно-російської.

Зустріч відбулась у місті Бенувіль, розташованому у тому ж регіоні Франції, де 1944 року висаджувались союзники Нормандії. Так перемовини отримали назву "Нормандський формат".

Склад учасників теж закріпився з 2014 року. Франсуа Олланд згадував у мемуарах, що саме він запропонував провести зустріч за участю канцлера Німеччини, російського та українського президентів. Усі наступні рази зустрічі проходили за присутності представників цих країн.

 
Росія вперше офіційно назвала Порошенка президентом, таким чином визнавши вибори
ФОТО: AP

Задекларований результат: Зустріч четвірки тривала близько 15 хвилин, а її результат був скоріше декларативним.

Усіх деталей учасники не розголошували. Однак французький та український лідери заявили, що Порошенко з Путіним домовились почати переговори з врегулювання конфлікту. Зокрема, найближчими днями мали відбутись перемовини про припинення вогню.

Також від Росії чекали визнання президентських виборів в Україні та скасування рішення Держдуми, яка дозволила Путіну використати війська в Україні.

При цьому президент РФ "привітав" пропозицію Порошенка "зупинити кровопролиття", але додав, що сторонами врегулювання мають бути офіційний Київ і "прихильники федералізації".

 

 

Фактично: Протягом наступних двох тижнів Порошенко та Путін двічі поговорили по телефону, в тому числі про припинення вогню та вирішення конфлікту мирним шляхом.

Повідомляючи про телефонну розмову, Росія вперше офіційно назвала Порошенка президентом, таким чином визнавши вибори.

Пізніше Київ оголосив про припинення вогню. Бойовики погодились на перемир'я лише за кілька днів. Втім, як цього разу, так і в майбутньому, перемир'я було декларативним, але не реальним: сепаратисти продовжували стріляти, а Порошенко офіційно дозволив військовим відкривати вогонь у відповідь.

Досягти конкретних домовленостей вдалось у вересні, коли Тристороння контактна група за участі бойовиків підписала Мінський протокол. Однак протягом років ці угоди так і не були застосовані цілком, а виконання їхніх окремих пунктів не призвело до миру.

Перші Мінські угоди передбачали припинення вогню, виведення іноземних військ, звільнення всіх заручників, проведення дострокових парламентських виборів на Донбасі. Також Україна мала ухвалити закон про тимчасовий порядок самоуправління у Донецькій та Луганській областях і забезпечити амністію бойовикам.

16–17 жовтня 2014 року, Мілан (Італія)

Друга зустріч у нормандському форматі на рівні лідерів держав відбулася під час робочого сніданку на 10-му саміті форуму "Азія-Європа" в Італії.

Хто був присутній: Ангела Меркель (канцлер Німеччини), Франсуа Олланд (президент Франції), Маттео Ренці (прем'єр-міністр Італії), Девід Камерон (прем'єр-міністр Великої Британії), Герман Ван Ромпей (президент Європейської Ради), Жозе Мануель Баррозу (голова Єврокомісії).

Зустріч світових лідерів відбувалась на тлі жорстких боїв на Сході України. У липні з підконтрольної "ДНР" території був здійснений постріл з "Бука", який збив Боїнг МН17 малайзійських авіаліній. На його борту загинуло 298 людей.

У цей же час Росія стягувала до кордону з Україною регулярні військові частини, які безперешкодно вторглися через "дірки" кордону та оточили українських військових в районі Іловайська. Під час виходу із "котла" російська техніка практично впритул розстріляла українську колонну. За офіційними даними тоді загинуло 366 українських військових.

Прем'єр Італії Маттео Ренці назвав цю зустріч "сніданком без сніданку", адже перемовини тривали близько двох годин, впродовж яких учасники не випили навіть кави.

Світові лідери ставили за мету обговорити ухвалені раніше Мінські домовленості та українсько-російське газове питання.

Зустріч крім іншого запам'яталась тим, що під час протокольного фотографування президент Порошенко вдруге після початку війни на Сході потиснув руку Володимиру Путіну.

 
Петро Порошенко вдруге після початку війни на Сході потиснув руку Володимиру Путіну.
ФОТО: ТАСС

Перше рукостискання двох президентів відбулося перед початком переговорів Україна – ЄС – "Євразійська трійка" у Мінську в серпні 2014.

Не менш популярним стало фото, де російський лідер єдиний за столом переговорів сидить у навушниках для перекладу. Ця світлина надихнула соцмережі на десятки мемів – всі інші учасники володіли англійською мовою.

 
Зустріч світових лідерів відбувалась на тлі жорстких боїв на Сході України

Другий раунд переговорів пройшов у вузькому колі на рівні глав держав у міланському ресторані "Казанова".

Декларативні результати: Для характеристики результатів зустрічі той самий прем'єр Італії обрав розмите формулювання: "У дискусії зроблено перший крок, хоча зберігається й багато розбіжностей".

В офіційних повідомленнях лунало, що учасники погодилися дотримуватися Мінських домовленостей щодо звільнення заручників та моніторингу лінії розмежування безпілотниками за участі Франції, Італії та Німеччини під егідою місії ОБСЄ. Росія для патрулювання кордону наполягала на використанні своїх дронів.

Під час зустрічі Путін кілька разів називав Донецьку та Луганську області "Новоросією". Чим на той момент дав зрозуміти, що Кремль не відмовляється від реалізації проекту.

"Я налаштований не особливо оптимістично", – резюмував після перемовин Порошенко.

Жодних офіційних повідомлень про те, чи обговорювали в Мілані відповідальність Росії за збиття Боїнга та вторгнення в Україну, не було.

Фактично: Через два місяці після зустрічі у Мілані, в грудні 2014 року, відбувся великий обмін полоненими між Україною та терористами Донбасу. Тоді було звільнено 150 українських заручників, яких обміняли на 222 сепаратистів.

Щодо патрулювання дронами, то до їх використання вдавалися всі сторони конфлікту. Майже щодня про помічені або навіть збиті безпілотники бойовиків звітував на традиційних тоді брифінгах речник АТО Андрій Лисенко.

Згідно з домовленостями, представники місії ОБСЄ також моніторили лінію розмежування за допомогою БПЛА, які неодноразово фіксували порушення режимів тиші.

Читайте також: Не довіряти Путіну і не лишатись віч-на-віч. Поради Порошенка Зеленському на саміт у Парижі

11–12 лютого 2015 року, Мінськ (Білорусь)

Хто був присутній: Петро Порошенко, Володимир Путін, Ангела Меркель, Франсуа Олланд.

З моменту підписання перших Мінських угод минуло 5 місяців, але ситуація на Сході не лише не стихала, а й продовжувала загострюватись. Майже ті ж 5 місяців тривали одні з найзапекліших боїв – за Донецький аеропорт. А в той самий час, коли в Європі готувались до перемовин, Київ боровся з бойовиками за Дебальцеве.

Мирні угоди не працювали. Розуміючи це, учасники переговорів знову взялись шукати шляхи врегулювання конфлікту.

11-12 лютого 2015 року у столиці Білорусі одночасно відбулись засідання "нормандської четвірки" та Тристоронньої контактної групи за участі бойовиків. Як європейські лідери, так і члени ТКГ обговорювали у Мінську одні й ті самі домовленості, які зрештою і були підписані.

Франсуа Олланд у мемуарах описує цю зустріч як довгу ніч, під час якої Порошенко не відступав у питаннях суверенітету країни, а Путін відстоював автономію для Донбасу, хотів відтягнути припинення боїв, заперечував свій вплив на сепаратистів і вимагав консультуватись і з ними:

"Декілька разів загострюється тон між Порошенком і Путіним, який раптово дратується і загрожує просто роздавити війська свого співбесідника. І це рівнозначно визнанню присутності його сил на Сході України".

 
2015 року у Білорусі одночасно відбулись засідання "нормандської четвірки" та Тристоронньої контактної групи за участі бойовиків
ФОТО: V. TOLOCHKO

Декларативний результат: Після перемовин, які тривали близько 16 годин, "нормандський саміт" узгодив, а учасники ТКГ підписали так звані "другі Мінські домовленості". Вони мали забезпечити виконання перших і складались із переліку потрібних для цього заходів.

Крім вимог, про які йшлось і раніше, тобто припинення вогню, відведення тяжкого озброєння, амністію і обмін заручниками, Україна також зобов'язалась прийняти постійний закон про особливий статус Донбасу. Останнє передбачало, що мешканцям ОРДЛО, зокрема, забезпечать "право на мовне самовизначення", співробітництво з російськими регіонами, "загони народної міліції".

Фактично: Окремі положення Мінських угод Україна виконала, наприклад, ухваливши закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО. Наразі він тимчасовий, і депутати кілька разів продовжували його дію. У "Слузі народу" розповідали, що постійний особливий статус Донбас зможе отримати лише після демократичних виборів, визнаних ОБСЄ.

Однак увесь цей час невиконаним залишались навіть першочергові пункти: припинення вогню і відведення військ. Тому до політичних складових, які викликали суперечки, справа не доходила, і вони залишались далекими від реалізації.

Тільки зараз влада робить перші кроки – відводить війська. Але серед критиків цього рішення часто звучить думка, що спочатку Україну має залишити російська армія, докази присутності якої регулярно фіксують на Донбасі.

Опоненти Зеленського кажуть про ризики проведення виборів під московськими автоматами. Новий президент запевняє, що до виходу військ РФ виборів не буде.

 

2 жовтня 2015 року, Париж (Франція)

Хто був присутній: Володимир Путін, Петро Порошенко, Ангела Меркель та Франсуа Олланд.

Буквально за кілька днів до зустрічі лідерів нормандської четвірки була підписана угода про відведення зброї калібром менше 100 мм. Це було сприйнято як оптимістичний сигнал і новий етап відведення озброєнь мав бути серед основних тем розмови. Але вже наступного дня в "ДНР" повідомили, шо призупинили відведення зброї.

Глави держав зустрілися у Єлисейському палаці, переговори проходили за закритими дверима та тривали більше 4 годин. Самі учасники зустрічі визнали, що розмова була складною. По закінченню Путін та Порошенко по черзі, без коментарів, залишили переговорну залу. Російський президент не підійшов до власних ЗМІ і в аеропорту.

За столом переговорів найбільшу увагу приділили запланованим на 18 жовтня місцевим виборам на підконтрольних бойовикам територіях Донбасу.

Раніше сепаратисти "ДНР" і "ЛНР" вже проводили "вибори" 2 листопада 2014 року. Тоді в Донецьку "легітимізувався" ватажок бойовиків Олександр Захарченко, в Луганську – Ігор Плотницький.

Крім того обговорювалось погоджене Тристоронньою контактною групою в Мінську відведення озброєння з лінії зіткнення та моніторинг українсько-російського кордону спостерігачами місії ОБСЄ.

 
Глави держав зустрілися у Єлисейському палаці, переговори проходили за закритими дверима та тривали більше 4 годин
ФОТО: МИХАЙЛО ПАЛІНЧАК

Декларативні результати: Після зустрічі Порошенко підтвердив, що сторони домовилися про забезпечення доступу ОБСЄ до контрольованої бойовиками "ДНР" та "ЛНР" території аж до державного кордону на непідконтрольних Києву ділянках.

За словами глави держави, було погоджено, що вибори на тих територіях мають бути проведені тільки відповідно до українського законодавства й з дотриманням критеріїв ОБСЄ.

Франсуа Олланд тоді наголосив, що "вибори 18 жовтня, оголошені сепаратистами, не варті підтримки".

Фактично: про вільний доступ та пересування спостерігачів ОБСЄ сторони домовлялися й раніше у різних форматах і на різних переговорах. Цього разу йшлося про гарантії доступу експертів місії ОБСЄ саме до східного українсько-російського кордону. Але фактичного постійного доступу спостерігачів досягнути так і не вдалося.

У зв'язку з підсумками зустрічі "нормандської четвірки" в Парижі ватажки "ДНР" і "ЛНР" заявили про скасування своїх "виборів" у місцеві органи влади, призначені на 18 жовтня і 1 листопада, та перенесли їх на наступний рік.

19 жовтня 2016 року, Берлін (Німеччина)

Хто був присутній: Володимир Путін, Петро Порошенко, Ангела Меркель та Франсуа Олланд.

Наступна зустріч нормандської четвірки відбулася через рік після Парижу. У ніч на 20 жовтня у Берліні понад 4 години тривали перемовини лідерів Німеччини, Франції, України та Росії.

Незадовго до нормандської зустрічі 28 вересня Міжнародна комісія опублікувала звіт по трагедії МH17, де підтверджувалось, що "Бук" потрапив на Донбас з території Росії.

А за декілька днів до зустрічі "Нормандської четвірки" відбулась подія, яку охрестили історичною перемогою української дипломатії. Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за дві резолюції, в яких прямо говорилось про російську агресію на Донбасі.

Як припускають учасники української делегації, саме через ці факти Володимир Путін виглядав роздратовано та нервово.

Самі переговори були емоційними і напруженими. Українська делегація демонструвала докази ескалації конфлікту, переконувала, що неможливо виконувати Мінськ без реального припинення вогню, звільнення заручників і розведення сторін.

Однак Путін вдавав, що цього не розуміє і продовжував наполягати на виборах, особливому статусі, амністії – без будь-яких гарантій з боку Москви.

Як згодом розповіли учасники української делегації, під час такої дискусії Порошенко підвищив голос і сказав Путіну фразу, яка стала заголовком вечірніх новин: "Ти просто перестань стріляти!".

 
Після Берліну Путін заявив, що українська влада "перейшла до практики терору" i відмовився брати участь у наступній зустрічі нормандського формату
ФОТО: AP

Декларативні результати: Зустріч у Берліні від самого початку не передбачала підписання документів. На меті було обговорення дорожньої карти Мінських домовленостей, а саме того, як покроково буде встановлений мир на Сході.

Фактично: Розуміння щодо того, що першочергове на Донбасі – місцеві вибори чи український контроль за кордоном – було кардинально різним у Києва та Москви. В принципі, як і сьогодні.

Росія вимагає насамперед змін до Конституції і вибори на окупованому Донбасі, Україна – спершу виведення російських військ і повернення кордону, а потім все інше.

Як компроміс було винайдено озброєну місію ОБСЄ, яка до приходу українських прикордонників мала контролювати кордон з Росією, що межує з окупованими територіями.

Озброєна місія ОБСЄ на Сході України так і не запрацювала. "Дорожня карта" по Мінську мала бути підготовлена главами МЗС країн нормандської четвірки впродовж місяця після зустрічі у Берліні, але узгодженого всіма учасниками варіанту немає й донині.

Переговори в Німеччині стануть останніми на найближчі 3 роки. Після Берліну Путін заявив, що українська влада "перейшла до практики терору" i відмовився брати участь у наступній зустрічі нормандського формату.

***

З початку російської агресії та війни на Донбасі "нормандська четвірка" збиралась 5 разів. Неодноразово перемовини проходили також на рівні не президентів, а міністрів зовнішніх справ.

За результатами цих зустрічей був складений та кілька разів підтверджений план мирного врегулювання. Його узгодили як Київ і Москва, так і представники бойовиків.

Однак 5 років поспіль ці домовленості частіше залишались деклараціями на папері. Виконання окремих пунктів не приносило в Україну мир, а розмови про політичні вимоги розбивалися об питання безпеки та запеклі бої, які майже не припинялись.

Коли до влади прийшов президент Зеленський, його команда поставила внутрішній дедлайн – закінчити війну на Донбасі за рік.

"Нормандія" покаже, на які поступки готовий йти Зеленський заради такої амбітної мети та як він поєднає прагнення до швидкого миру і обіцянку не здавати інтереси України.

Соня Лукашова, Катерина Рещук

 

Сторінка 5 з 847

«ПочатокПопередня12345678910НаступнаКінець»
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер