На День Героїв у Тернополі - марш у вишиванках та концерт патріотичної пісні

Середа, 20 травня 2015, 07:24

23 травня традиційно в Україні відзначається День Героїв – щорічне свято на честь українських вояків – борців за волю України, лицарів Київської Русі, козаків, опришків, УСС, вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. У цей десь у Тернополі відбудеться ряд заходів, зокрема марш у вишиванках та концерт патріотичної пісні.

Розпочнеться вшанування пам’яті Героїв о 17 год. святковим маршем у вишиванках, під час якого тернополяни пройдуть проспектом С.Бандери, вул. Руською до Театрального майдану. А о 18 год. відбудеться покладання квітів до пам’ятників героям України В.Чорноволу, С.Бандери, Я.Стецька, Героям Небесної Сотні та АТО.

О 19 год. на Театральному майдані розпочнеться концерт патріотичної пісні до Дня Героїв України.

Зазначимо, що активну участь у вшануванні Свята Героїв візьмуть школярі загальноосвітніх закладів міста, зокрема переможці та лауреати конкурсу патріотичної пісні виступатимуть під час концерту на Театральному майдані.

Для обдарованих тернополян встановили 17 іменних премій

Вівторок, 19 травня 2015, 07:53

Голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна підписав розпорядження про обласні іменні премії обдарованій молоді. Згідно нього передбачено вручення талановитим учням та студентам  премій, яким присвоєно імена видатних уродженців Тернопільської області.

 

«Молоде покоління відіграє вирішальну роль у формуванні нації, - зазначив Степан Барна. - Наша молодь виявила стійку громадянську позицію під час подій Майдану, Революції Гідності, продовжує демонструвати патріотизм та мужність сьогодні під час проведення антитерористичної операції. Ми робитимемо усе можливе, щоб учні та студенти відчували свою значимість та бажання рухатись вперед, здобувати знання, розвиватись,  щоб в майбутньому вміло розбудовувати свою державу. Високі показники рейтингу навчання, перемоги у Всеукраїнських олімпіадах та конкурсах, досягнення в галузі позашкільної освіти та спорту будуть стимулюватись відзнаками та ставитись в приклад іншим».

Відтак, школярі та студенти матимуть нагоду позмагатись за здобуття 17 премій з:

- української мови і літератури – імені Богдана Лепкого;
- математики та інформатики – імені Миколи Чайківського;
- біології та хімії – імені Івана Горбачевського;
- фізики – імені Івана Пулюя;
- географії – імені Степана Рудницького;
- історії – імені Олександра Барвінського;
- правознавства – імені Станіслава Дністрянського;
- іноземних мов – імені Зенона Кузелі;
- трудового навчання і фахової майстерності – імені Михайла Паращука;
- музичного мистецтва – імені Соломії Крушельницької;
- спортивного туризму, краєзнавства і народознавства – імені Володимира Радзієвського;
- спортивної майстерності – імені Івана Комарова;
- екології – імені Івана Верхрадського;
- астрономії – імені Івана Климишина;
- економіки – імені Богдана Гаврилишина;
- педагогіки та психології – імені Степана Балея;
- винахідників та раціоналізаторів – імені Олександра Смакули.

Відбулося офіційне відкриття вуличних тренажерів

Вівторок, 19 травня 2015, 07:52

У парку ім. Тараса Шевченка, на острівку «Чайка», встановили антивандальні вуличні тренажери, займатися на яких можуть усі бажаючі. Наразі там облаштовано 21 такий тренажер. У планах міської влади встановити там ще лавки зі штангами та столик для армреслінгу.

Офіційне відкриття спортивного майданчика відбулося у неділю, 17 травня. Участь у заходів взяв міський голова Сергій Надал.

«Парки – це місце відпочинку і занять спортом. Навколо таких справ повинна формуватись справді європейська культура дозвілля, пов'язана з самовдосконаленням і відмовою від шкідливих звичок, - зазначає Сергій Надал. - Відтепер у парку ім. Т. Шевченка зможуть тренуватися усі бажаючі тернополяни, а для новачків консультації будуть надавати тренери зі спортивних залів міста».

Міський голова запевнив, що вуличні тренажери заплановано встановлювати у кожному мікрорайоні міста. І з відкриттям таких майданчиків Тернопіль підкреслює, що радо переймає кращий досвід світу для розвитку громади та підтримує ініціативи, які популяризують здоров'я, фізичну культуру і спорт.

 

До Тернополя із зони АТО повернулися півсотні працівників міліції

Понеділок, 18 травня 2015, 09:12

Теплу зустріч влаштували міліціонерам, які понад місяць несли службу в зоні антитерористичної операції. З поверненням захисників вітали керівництво обласної міліції, колеги, товариші, рідні та близькі.

- Особовий склад сумлінно виконав поставленні завдання та повернувся додому в повному складі, – відзвітував присутнім начальник управління кадрового забезпечення Василь Крайник, який супроводжував правоохоронців із зони АТО.

На сході співробітники тернопільської міліції несли службу на блокпостах, охороняли громадський порядок у населених пунктах, підконтрольних українським військовим. Тернополяни допомагали колегам із місцевих райвідділів міліції розкривати злочини, вилучали з незаконного обігу зброю та боєприпаси. Завдяки проявленій пильності нашим бійцям вдалося затримати декількох осіб, яких підозрюють у співпраці з сепаратистами.

З квітами, синьо-жовтими кульками зустрічали захисників. Рідні не стримували сліз.

У пенсіонера ОВС Михайла Смаля подвійна радість – зі сходу повернулися двоє його синів.

- Дуже важко було пережити цей період, - не приховуючи хвилювання, зізнається чоловік. - У нас одразу обидва сина поїхали захищати Батьківщину. Молилися за них, за усіх наших захисників, щоб повернулися додому живими.

Бійці теж радіють зустрічі з рідними, коханими, дітьми. Як кажуть, найважче для них –розлука з близькими.

Правоохоронцям надали короткострокові відпустки для відпочинку та відновлення сил у родинному колі. Після цього вони повернуться до виконання своїх службових обов’язків на місцях.

 

СЗГ УМВС України

в Тернопільській області

До Тернополя із зони АТО повернулися півсотні працівників міліції

Понеділок, 18 травня 2015, 09:10

Теплу зустріч влаштували міліціонерам, які понад місяць несли службу в зоні антитерористичної операції. З поверненням захисників вітали керівництво обласної міліції, колеги, товариші, рідні та близькі.

- Особовий склад сумлінно виконав поставленні завдання та повернувся додому в повному складі, – відзвітував присутнім начальник управління кадрового забезпечення Василь Крайник, який супроводжував правоохоронців із зони АТО.

На сході співробітники тернопільської міліції несли службу на блокпостах, охороняли громадський порядок у населених пунктах, підконтрольних українським військовим. Тернополяни допомагали колегам із місцевих райвідділів міліції розкривати злочини, вилучали з незаконного обігу зброю та боєприпаси. Завдяки проявленій пильності нашим бійцям вдалося затримати декількох осіб, яких підозрюють у співпраці з сепаратистами.

З квітами, синьо-жовтими кульками зустрічали захисників. Рідні не стримували сліз.

У пенсіонера ОВС Михайла Смаля подвійна радість – зі сходу повернулися двоє його синів.

- Дуже важко було пережити цей період, - не приховуючи хвилювання, зізнається чоловік. - У нас одразу обидва сина поїхали захищати Батьківщину. Молилися за них, за усіх наших захисників, щоб повернулися додому живими.

Бійці теж радіють зустрічі з рідними, коханими, дітьми. Як кажуть, найважче для них –розлука з близькими.

Правоохоронцям надали короткострокові відпустки для відпочинку та відновлення сил у родинному колі. Після цього вони повернуться до виконання своїх службових обов’язків на місцях.

 

 

СЗГ УМВС України

в Тернопільській області

У Тернополі відкрили cупрематичний парк

Понеділок, 18 травня 2015, 08:05

Біля пам’ятника Степану Бандері, просто неба минулої неділі представили арт-проект «Парк супрематичного мистецтва». Його створив київський художник Анатолій Федірко за підтримки галереї «Бункермуз».

*Супрематизм — напрям авангардного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку XX століття.

Спеціально для цього проекту в Тернополі за сім днів митець виконав сім картин розміром 1,5 на 1,5 метра.

Анатолій Федірко: «Це проект комунікації минулого та теперішнього. Хотів реалізувати його саме у Тернополі. Це місто супрематичне. Непередбачуване. Важливо, що у роботах закладений простір для комунікації із середовищем. Вони не мають замкнутого простору. У них є «проходи» (випиляні елементи), через котрі глядач бачить місто. Кожен побачить себе не просто через супрематичні елементи, а через Тернопіль. Ця виставка — мій діалог із соціальним та архітектурним середовищем. «

Парк супрематичного мистецтва» — проект не одного дня. У планах художника змінювати місце експозиції. Згодом картини можна буде представляти як у Парку супрематичного мистецтва, так і в галерейному або в приватному просторі. Роботи Анатолій Федірко залишить у Тернополі. Довідково: 2015 рік ЮНЕСКО оголосила Роком Казимира Малевича. Анатолій Федірко народився 7 квітня 1958 року у Чернівцях. Живе і працює у Києві. Член Національної спілки художників України.

Працює в галузі живопису, візуального мистецтва. Митець вважає себе послідовником Казимира Малевича. В Україні він відомий багатьма епатажними арт-проектами та перфоменсами. Бере участь у численних виставках у різних країнах світу. Серед творів: «Зимовий вечір в Києві» (1988), арт-проекти — «Віртуальне малярство» (1994), «Нова реальність. Парк I» (1995), «Таємна вечеря 2000» (1999), «Ранок Батьківщини» (2000–2001). У 2013 році із проектом «Супрематична Україна» був висунутий на здобуття національної премії ім. Т. Шевченка. Автор та куратор численних Міжнародних та Всеукраїнських художніх проектів. Відзначений численними преміями. Зокрема, першою премією Міжнародного Бієнале сучасного мистецтва «Пан Україна 92», м. Дніпропетровськ, 1992 р. Першою премією International Print Triennial Krakow 2003, м. Краків, Польща, 2003. Дипломом журналу «Афіша», вибір «Афіші» за найкращий арт-проект 2004–2005рр., («Діти проф. Й.Бойса»). Дипломом 3rd International Experimental Engraving Biennial, Mogosoaia, Бухарест, Румунія, 2008 р.

Прийнято закон про відміну військового збору

Понеділок, 18 травня 2015, 07:15

Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору".

Законодавчим актом скасовано оподаткування військовим збором операцій з купівлі-продажу фізичними особами іноземної валюти, виключивши з підпункту 1.7 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України цифри та знаки "165.1.51".

Для отримання детальної інформації щодо податку на доходи фізичних осіб звертайтесь у Центр обслуговування платників (Білецька 1) або за телефонами: 43-46-40 та 43-46-46.

Відділ комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС у Тернопільській області

У Тернополі триває реконструкція Набережної

Неділя, 17 травня 2015, 07:52

У Тернополі триває реконструкція Набережної тернопільського ставу, під час якої передбачено вкладання тротуарної плитки, заміну огорожі, укріплення берега, благоустрій території та облаштування місця біля Хреста на честь 1020-річчя Хрещення Київської Русі. Також уже цього літа вздовж Набережної будуть відведені окремі місця для проїзду велосипедистів.

«Наразі у місті, окрім реконструкції Набережної, триває реконструкція бульвару Вишнівецького, - розповідає міський голова Сергій Надал. – Там проводяться підготовчі роботи до облаштування пішохідних доріжок та дитячого майданчика. Незабаром розпочнеться реконструкція бульвару Куліша».

Нагадаємо, що у місті цього року також заплановано завершити реконструкцію бульвару Данила Галицького, облаштувати екстрим-парк та «Парк Здоров’я».

У Тернополі пам'ять Слави Стецько вшанували покладанням квітів

П'ятниця, 15 травня 2015, 09:19

З нагоди 95-тої річниці від дня народження Слави Стецько - засновниці Конгресу Українських Націоналістів, Голови Проводу ОУН, співорганізатора Червоного Хреста УПА, відомої української політичної діячки, у Тернополі відбулося символічне віче. Представники влади та громадськості поклали квіти до барельєфу Слави Стецько та її соратника, чоловіка Ярослава Стецька.

Хор національно-патріотичної пісні «Заграва», у який входять учасники національно-визвольної боротьби, колишні політичні в’язні та репресовані виконали для усіх присутніх патріотичні пісні.

Звертаючись до присутніх міський голова Тернополя Сергій Надал зауважив, що своїми діями Слава Стецько дала натхнення до боротьби сьогоднішньому поколінню українців на долю яких випала російсько-українська війна.

«Багато епізодів з біографії Слави Стецько стали легендами ще за її життя. Мене особливо вражало те, що ні Ярослав, ні Слава Стецько до кінця життя так і не взяли собі громадянства жодної країни. Навіть після здобуття Незалежності, вороги України всіляко затягували цей процес. Пані Слава отримала український паспорт лише у 1997 році, після чого, з рекордним у новітній історії результатом, перемогла на довиборах до Верховної Ради України, - зауважив Сергій Надал. – Ярослава Стецько - приклад справжньої жінки, гідної доньки України, лицарки духу та віри. Взірець жертовного громадського діяча, політика, яким рухала висока шляхетна Ідея. Слава світлій пам'яті Слави Стецько! Слава Україні!».

У Тернополі встановлять чотири універсальні спортивні майданчики

П'ятниця, 15 травня 2015, 09:17

Цього року у Тернополі встановлять чотири універсальних спортивних майданчики, 18 дитячих майданчики біля житлових будинків та ще 36 у дитячих садочках. Про це повідомив міський голова Сергій Надал.

«Минулого року ми встановили два спортивних універсальних майданчики для занять різними видами спорту. Цього року таких з’явиться ще чотири у різних житлових мікрорайонах міста – на вул. Старий ринок, вул. П.Орлика, вул. Д. Галицькогота вул. Л. Українки, - розповідає Сергій Надал. – На усіх майданчиках буде штучне покриття, нова огорожа, освітлення та спортивний інвентар».

Слідкувати за станом даних спортивних майданчиків буде комунальне підприємств міської ради, щоб забезпечити доступ до нього усіх бажаючих та утримання.

Нагадаємо, що 16 травня у Тернополі відбудеться офіційне відкриття вуличних тренажерів, які облаштували у парку ім. Т. Шевченка.

Пізнавальна та захоплююча зустріч школярів із міліціонерами…

Четвер, 14 травня 2015, 10:50

Незабаром у школах розпочнуться канікули. Діти заполонять двори, дитячі майданчики та вулиці. Юні дослідники світу будуть насолоджуватися відпочинком та випробовувати себе в різних життєвих ситуаціях без нагляду дорослих.  А щоб випробування «на міцність» не закінчилися для когось трагічно, працівники Управління Державної служби охорони при УМВСУ в Тернопільській області намагаються відвідати школи та поспілкуватися з учнями, ажде, як відомо, злочин краще попередити, ніж розкривати.

 

Зустріч, котру днями організували працівники ДСО у спеціалізованій школі II-III №29 з поглибленим вивченням іноземних мов, була сприйнята дітками з ентузіазмом. Школярі з неприхованою цікавістю оглядали людину у формі та захоплено слухали розповідь про роботу правоохоронців. Зокрема, довідалися, як правильно поводитися на вулиці з незнайомими людьми, як уникати небажаних ситуацій тощо.

Під час зустрічі діти задавали численні запитання, на котрі отримали відповіді. Особливе захоплення викликало наочне представлення засобів захисту та затримання (бронежилет, шолом, кийок гумовий ПР-73, наручники, навчальні зразки зброї).

Сподіваємося, учні зрозуміли, що міліція є каральним органом лише для тих, хто порушує закон, скоює злочин. А для чесних, законослухняних громадян правоохоронці- рятівники, завжди готові прийти на допомогу й захистити від злочинних проявів.

УДСО при УМВСУ

в Тернопільській області

 

 

Начальник податкової зустрівся з представниками бізнесу заради максимального виведення зарплати з тіні

Четвер, 14 травня 2015, 08:35

Заборгованість по виплаті заробітної плати, як явище, все частіше стає знайомим пересічним тернополянам. Користуючись «відмовками» про не просте фінансове становище, в якому зараз перебуває наша країна, деякі роботодавці навмисно не забезпечують своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати найманим працівникам, або ж виплачують її «в конвертах», тим самим позбавляючи своїх робітників соціальних гарантій та впевненості у фінансовому майбутньому. Бюджети усіх рівнів, при цьому, теж не отримують належні платежі.

Роботодавці списують такі факти на високе навантаження на фонд оплати праці. Але ж тільки впродовж останніх пів року відбулись неодноразові зміни щодо його зменшення, шляхом запровадження права застосування понижуючого коефіцієнту по ЄСВ.

Однак, проведений ретельний аналіз діяльності суб’єктів господарювання окремих галузей показав, що легалізацією фактично зайнятих працівників та їхньою зарплатою переймаються далеко не всі. Непоодинокими є факти реєстрації лише одного працівника при наявних декількох торгових точок, чи цілодобовому режимі роботи, а також оформлення працівників на «половину ставки», тощо.

Обговоренню саме цих питань і було приурочено зустріч начальника Тернопільської об’єднаної ДПІ Петра Якимчука з представниками бізнесу, яка відбулась нещодавно.

«Ми не хочемо тиснути на бізнес і шукати причини, щоб проводити позапланові чи фактичні перевірки. Ми хочемо вашого розуміння у необхідності виконувати те, що само собою розуміється – легально працювати, легально виплачувати зарплату та працевлаштовувати працівників, у повному обсязі сплачувати платежі до бюджету», - зазначив очільник податкової інспекції.

Загалом, судячи із реакції та настроїв запрошених, діалог видався конструктивним та потрібним обом сторонам.

Також хочеться звернутись і до найманих працівників: якщо роботодавець з тих чи інших причин не виплачує зарплату, чи виплачує її в конверті, в розмірах менших за мінімальний розмір заробітної плати, чи не бажає офіційно укладати з вами трудовий договір, звертайтесь у відповідний державний орган та податкову інспекцію.

Не будьте осторонь своїх проблем нинішніх та майбутніх.

Відділ комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС у Тернопільській області

В Тернополі американські хористи заспівали Українську молитву

Четвер, 14 травня 2015, 05:34

Вчора в Тернополі співали хористи зі штату Техас.

Концерт в рамках туру Україною хору Лаббокського християнського університету пройшов в Обласній філармонії. У програмі пролунали уривки традиційного богослужіння, американські спірічуелс, гімни та співи сучасного християнського прославлення, пише сайт Культурно.

Приємно порадувала слухачів «Молитва за Україну» в аранжуванні Байрона Роджерса.  За словами учасників хору, це прекрасна молитва за прекрасну країну, яка стала також і їх молитвою.

Американські співаки не вперше відвідують Україну із своєю місією — благодійними концертами, після яких охочі мали змогу придбати диски із записами хору. Як запевняють організатори, зібрані кошти колектив передасть до місцевих сирітських притулків.

Оксана Божко

У Тернополі встановили вуличні тренажери

Четвер, 14 травня 2015, 03:30

У парку ім. Т. Шевченка облаштували вуличні тренажери, де відтепер зможуть тренуватися усі бажаючі тернополяни. Офіційне відкриття відбудеться у суботу, 16 травня.

«Наразі тут встановлено 21 тренажер, на яких спортсмени чи перехожі зможуть тренуватися лише з власною вагою, - розповідає заступник міського голови Владислав Стемковський. – Усі встановлені предмети антивандальні, закуплені були ще минулого року. На майбутнє тут плануємо встановити ще декілька лавок зі штангами, столик для армреслінгу, щоб можна було проводити змагання серед тернополян».

Як додає Владислав Стемковський, облаштування таких майданчиків для занять спортом – це європейська практика, адже сьогодні у світі все більш популярним стає здоровий спосіб життя. Для новачків на початках консультації будуть надавати тренери з спортивних залів міста, а для додаткової безпеки на місці обладнають відеокамери.

Ах, какую страну потєрялі…

Середа, 13 травня 2015, 08:16

Травень – найбільш «комуністичний місяць» в сучасній Україні. Бо хоч Верховна Рада і прийняла закони про декомунізацію, про відзначення – разом з усім цивілізованим світом – Дня пам’яті і примирення 8 травня, і все ж в нашій країні знаходяться індивіди, яких хлібом не годуй, а дай хоча б разок сплакнути за «нашим світлим минулим». А на сльози «українських ватників» пробиває найчастіше у травні – бо ж тут тобі і День солідарності трудящих, і Дєнь Пабєди…

І ось саме в ці дні старше покоління, яке не дуже задоволене теперішньою українською владою, розповідає свої молодим внучатам і правнукам «незабутні історії» з героїчного минулого. Натякаючи, мовляв, какую страну потєрялі…

Але що ми насправді втратили в 1991 році? Чи дійсно є привід за цим сумувати?

Гадаю, сучасній молоді не завадить пороздумувати над цим питанням. Бо занадто вже багато міфів крутяться навколо всього цього. І починаються ці міфи зазвичай з банального.

От, наприклад, мені подобається, коли хтось викладає в Інтернет фотографію кефіру в скляній пляшці або там якоїсь горілочки з корком «чебурашка» і млосно так приписує внизу: «А пам’ятаєш?»

Так, прекрасно пам’ятаю!

А багато чого не пам’ятаю, хоч ти вбий.

Свіжих помідорок взимку не пам’ятаю.

Балика, сирокопченої ковбаси, ікри, осетрини, лососів не пам’ятаю.

Приховує моя пам’ять інформацію також про джинси, пристойне взуття, нормальну побутову хімію, нетоксичні дезодоранти, одеколон, який не викликав би головного болю (навіть якщо його не пити), надійні засоби від тарганів...

А самих тарганів пам’ятаю прекрасно.

А пам’ятаєш?

Звичайно!

Незліченні орди рижих тарганів входили до продуктового кошика радянської людини і крали те нечисленне, що там було.

Щоб вивести їх, треба було зварити яйце, картопляне лушпиння, все це змішати з борною кислотою, накатати кульки і розкидати по кухні.

Таргани жерли і раділи...

А холодильник пам’ятаєш?

«Дніпро» або «Донбас».

Надійний, як танк, і такий же за звуком двигуна.

Він взагалі був дуже схожим на танка: і лобовою бронею, і обтічним корпусом.

Я завжди чекав, коли звідти вилізе веселий замурзаний танкіст із залишками наших сосисок в будьонівських вусах і дзвінко запитає: «на Берлін куди?»

А Берлін пам’ятаєш?

Не пам’ятаєш?

Ось і я теж... Бердянськ пам’ятаю, смутно Ялту. А Берлін не пам’ятаю, і Варшаву, і Прагу, і Лондон, і Париж...

А радіо пам’ятаєш?

В ефірі «піонерська зорька»... Це з розетки...

І «Голос Америки» на коротких хвилях... За це можна було сісти... За те, що ти слухаєш радіо іншої країни...

А за те, що в тебе волосся на 20 сантиметрів довше або, навпаки, віски поголені – батьків до школи, громадський осуд, з піонерів виключають...

А пам’ятаєш?

Гігантські забудови, єдиний голодний патріотизм, і всі повинні бути однаковими, пам’ятаєш?

В ідеалі – у військовій формі, бажано, щоб всі жили в казармі, старші і діти підносять снаряди, жінки (пардон – баби) народжують нових захисників Вітчизни, які завтра підуть у наступ.

Захисники Вітчизни завжди ходять тільки в наступ, як це не парадоксально.

Вони захищають нас в Анголі, в Ефіопії, в Афганістані.

Страшно подумати, що було б з Тернополем чи Жмеринкою, якби захисники вітчизни НЕ гинули на гірських серпантинах Афгану...

Пам’ятаєш?

А хочеться забути...

Для молодих людей, які народилися вже після розпаду СРСР, перераховані вище факти можуть видатися незрозумілими. Тому опущуся до більш приземленого, до чогось такого, з чим навіть теперішня молодь стикається постійно.

Йогурт

Йогурт я вперше спробував після 1991 року.

До цього з кисломолочних продуктів був лише кефір і ряжанка, в уже згаданих вище скляних пляшках.

Про різні марки і смаки тоді не йшлося. Зі смаком – як пощастить. Типу лотереї.

Овочі і фрукти

З фруктів і овочів цілий рік – тільки картопля, морква, цибуля, буряк і яблука.

Півроку продавалася капуста. Через це в овочевих магазинах завжди стояв огидний запах гнилі.

Опалення

Тільки після 1991 року мені вдалося позбутися від постійного відчуття холоду в зимовий період.

Де б ми не жили, вікна завжди були з величезними шпарами, а опалення працювало огидно.

Не вірите?

Запитайте про щорічне заклеювання вікон у своїх батьків, яким доводилося займатися цим не тільки вдома, але й у школі, і на роботі.

«Солодке життя»

Те, що особливо актуальне для дітей – шоколадні цукерки, жувальні гумки і «Кола» – були розкішшю.

У щоденному продажу тільки карамель, льодяники, вітчизняна газировка: лимонад і ситро. «Тархун» і «Байкал» – теж розкіш.

Їх треба було діставати.

Харчування

Щоденний раціон був досить одноманітним.

Гречка, рис, картопля, макарони, консервів дуже багато, з м’яса – в основному котлети.

Назви «гуляш» і «відбивна» я вивчив і навчився розрізняти тільки після 1991 року.

Річ у тім, що хороше м’ясо було в дефіциті.

Його треба було діставати.

На полицях магазинів не було нарізок.

Ніколи і ніде.

Брали кістки, варили на них суп. Змішували з нутрощами, крутили котлети.

Шашлики наполовину складалися з жиру і сухожиль.

Дуже популярними були сосиски з ковбасами. Тільки треба розуміти, що ковбаси ці були – НЕ сервелат.

Сервелат треба було діставати.

Ще з м’ясного їли пельмені, біляші, чебуреки і пиріжки з м’ясом.

В основному тому, що, як і в ковбасу, сосиски та котлети, туди можна було «напхати» все, що завгодно: ліверу, перемелених кісток і сухожиль, жиру.

Коли совок підходив до кінця, почали лунати заповзятливі чутки, що, мовляв, «докторська ковбаса» на 70% складається з... паперу.

До речі, а ви знаєте чому на початку 90-х особливу популярність серед населення завоювали так звані «ніжки Буша» – тобто курячі стегенця?

Тому що вони були м’ясисті.

Що не йшло ні в яке порівняння з дохлими синюшними курми, які продавалися в радянських магазинах до цього.

Дефіцит

Щоб смачно і різноманітно харчуватися, треба було володіти «спеціальними якостями».

Наприклад, мати доступ до дефіцитних продуктів через знайомих начальників і директорів продовольчих баз, магазинів, спецрозподільників.

Доступ могла мати й проста людина (наприклад, інженер), але за пристойні хабарі.

Заробити по-чесному в Країні Рад було неможливо.

На будь-якій роботі платили не більше 300-500 рублів. Для порівняння – гарне м’ясо, ковбаса, сир або алкоголь продавалися «з-під поли» за 25-100 рублів.

Та й для того, щоб отримувати хоча б 300 рублів, треба було бути хорошим фахівцем.

Вихід знаходився досить швидко.

Тисячі рублів зароблялися калимом. Тобто незаконно. «Підкалимити» можна було на приватних замовленнях, які давали такі ж хабарники і спекулянти, як ти сам.

Тільки не треба мені розповідати про знайомих моряків далекого плавання, воїнів-інтернаціоналістів, працівників за полярним колом або ліквідаторів Чорнобиля.

Все це – екстремізм і не може вважатися нормальним заробітком, прийнятним для звичайної людини.

Нормально заробити в совку можна було тільки калимом, хабарами, «толкачьом лівака» та іншими подібними речами, за якими полювало МВС і ОБХСС.

Предмети особистої гігієни

Уявіть, що немає ніяких памперсів. Немає ніяких жіночих прокладок. Немає ніяких вологих серветок.

Ці буржуазні винаходи прийшли до нас з-за кордону тільки разом з ринковими відносинами.

А замість туалетного паперу в туалеті часто висіла газета.

Уявили?

Годинники та аксесуари

Знаєте, які годинники вважалися найкрутішими в СРСР?

Casio і Orient. Уявляєте?

Я не пригадую, якими за якістю були радянські годинники, але найдешевші сьогодні на ринку Casio і Orient вважалися найкращими.

Здуріти можна.

Побутова техніка

Окремо варто сказати про побутову техніку. В СРСР вона була ДУЖЕ дорога.

У порівнянні з теперішнім часом просто запаморочливо дорога.

У той час, коли наші ровесники за кордоном насолоджувалися кольоровими телевізорами, електронними іграшками, автоматичними пралками, двокамерними холодильниками, музичними центрами, плеєрами, відеомагнітофонами, а дехто й персональним комп’ютером, в СРСР на це треба було довго збирати гроші, стояти в черзі (до 5 років) або діставати у спекулянтів.

Верхом шику була іноземна техніка. Японська, англійська або німецька.

Вартість одиниці такої техніки сягала декількох тисяч рублів, тобто однієї-двох річних зарплат.

Зараз навіть смішно згадувати, що відеомагнітофон (аналог DVD-, Blue-ray- плеєра) міг коштувати 3000 рублів при середній зарплаті в країні – 150.

До речі, персональні комп’ютери і стільникові телефони в нашій країні з’явилися через 10 років після того, як вони з’явилися в Європі та США.

А якби Радянський Союз не розвалився, ми б їх побачили напевно через років 15-20.

Автомобілі

Все, що я пам’ятаю про радянські автомобілі, це те, що їх було складно дістати (за держціною) і треба було постійно ремонтувати.

Кожен автолюбитель в СРСР був одночасно автомеханіком, який багато часу проводив у гаражі.

Як тільки залізна завіса впала, десятки тисяч людей потягнулися до Польщі, Німеччини і Японії за вживаними іномарками.

Одяг і взуття

О! Це біль кожної радянської людини.

Асортимент у магазинах категорично не годився для щоденного вжитку. Хороші речі треба було діставати.

Діставали кросівки, сандалі, джинси, куртки, туфлі, светри, пальта.

Деякі жінки примудрялися «спробувати» імпортні колготки, і після цього все життя прагнули купувати тільки їх.

Костюми та сукні шили лише на замовлення. Щоправда, хорошу тканину теж важко було дістати.

Шуби і зимові шапки, в принципі, були в продажу. Тільки коштували – мама не горюй. Народ ходив у заячих або штучних.

Всі жінки вміли в’язати і вдома зберігали швейні машинки.

Якщо мати доступ до гарної вовни, тканин, фурнітури і ниток, то можна було, в принципі, пристойно одягнутися (щоправда, залежало від уміння). Викрійки брали з іноземних журналів.

З взуттям – складніше. Його сам не пошиєш. Діставали румунське і югославське. У відкритому продажі його практично не було.

«Євроремонт»

У 90-ті роки було дуже популярне слово «євроремонт». Насправді, це просто ремонт квартири з використанням сучасних матеріалів і сантехніки.

Грубо кажучи, зараз кожен ремонт – «євро».

Але не в 90-і роки. Радянська сантехніка і будматеріали були настільки убогими, що заміна їх на щось нормальне і сучасне сприймалася за щось неймовірне.

Відпочинок

Шиком літнього відпочинку в СРСР була поїздка до Болгарії.

Окремі люди були в Югославії (зараз – Хорватії та Чорногорії).

Це було настільки круто, як приблизно зараз злітати на Гаваї, Багами або провести відпустку в Маямі.

Тобто ДУЖЕ ДОРОГО та дефіцитно.

Так-так, поїздку куди б то не було теж треба було «діставати». Якщо, звичайно, ви згодні були жити не в готелі, а шукати житло самому – на місці.

Закордон взагалі одночасно манив і п’янив, ні про яке вільне отримання візи та вільний продаж авіаквитків в Берлін, Лондон або Париж навіть мови не могло бути.

Там бували одиниці, та й ті не з середовища близьких знайомих.

Життя в СРСР взагалі було дуже бідним матеріально і убогим психологічно. Якщо дивитися на нього з 2015 року.

При мені від голоду, звичайно, вже ніхто не вмирав (хоча, хто його знає, статистики в СРСР ніякої не було). А от мудрі люди старшого віку розповідають, що вони в свій час росли з постійним відчуттям голоду. І заздрості до ровесників в новому одязі.

А що ж було в СРСР?

В Радянському Союзі була… ідея!

Вона заміняла масло, хліб, яйця і мізки.

Ви розумієте, що в сенсі калорійності ідеї сильно поступаються яйцям, м’ясу і навіть гарбузовому насінню, і мріяти про «великі ідеї» потрібно у вільній країні і на ситий шлунок.

Тоді й почуття гордості буде довгим і стійким, як смак американської жуйки.

Натомість в СРСР не було нічого. Навіть жуйки.

То чи варто за цим сумувати?

 

Підготував Адам Стрижнюк

Тернополянам проведуть діагностику професійних нахилів

Середа, 13 травня 2015, 08:08

15 травня 2015 року о 12.00 в рамках програми «Бібліоміст», у приміщенні Тернопільської обласної наукової бібліотеки за участю бібліотек с. Мишковичі, с. Настасів, смт Великі Бірки та смт Велика Березовиця Тернопільського району відбудеться вебінар для учнівської молоді на тему «На порозі вибору».

Захід заплановано в рамках співпраці Державної служби зайнятості (Центрального апарату), Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Організатори вебінару: Тернопільський міськрайонний центр зайнятості та Тернопільська обласна наукова бібліотека.

Захід передбачає:

- інформаційно-дискусійну бесіду про вибір професії

- проведення експрес діагностики на визначення професійних нахилів;

- консультації фахівців з профорієнтації центру зайнятості.

За довідками зверніться у Тернопільський міськрайонний центр зайнятості за телефоном - 52-89-30.

 

Відділ активної підтримки безробітних

Тернопільського міськрайонного центру зайнятості

А Росія таки хвора. Тепер уже безсумнівно

Вівторок, 12 травня 2015, 08:04

З цього року в Україні нарешті відмовилися від совкового «Дня Перемоги» і 9 травня ми святкували День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Але низка країн – переважно пострадянських – ще святкували День Перемоги. Однак лише в Росії з цієї нагоди населення охопила істерія, яка знайшла вихід у, м’яко кажучи, недоречних заходах. І чим ближче було 9 травня, тим страшніше ставало всьому адекватному світу: що ще вигадають росіяни, аби по-своєму відзначити цей день?

Журналісти Еспресо.TV пригадали ті недолугі заходи, за які стає соромно перед ветеранами.

Святковий боді-арт

Хіт-парад абсурду відкриває конкурс боді-арту. Його провели ще в березні в Іжевську. Студенти Іжевського державного технічного університету вийшли на сцену з намальованою радянською символікою на різних частинах тіла. Здивував, але не порадував, вічний вогонь, якому виділили місце майже на сідницях. Викликати патріотичні почуття спробували і георгіївською стрічкою на пів-обличчя.

Цукрові танки, ветерани та похоронки: конкурс кондитерів

Не меншого галасу наробив і недоречний та навіть образливий конкурс кондитерів, який провели в Красноярську. Його знову-таки приурочили 70-річчю перемоги.

Кондитери виготовили триярусні торти і представили їх на експозиції «Подвигу народу жити у віках». Зокрема, вони представили торти у формі пам'ятника «Батьківщина-мати», обгорілих солдатських листів, військової техніки та навіть оздобили фігурками жертв війни.

Звабливий тверк біля військового меморіалу

Жительки Новоросійська – студентки Вікторія Юр'єва (1993 року народження) і Маргарита Радецька (1996 року народження), інструктор-методист спортивно-оздоровчого закладу «Відродження» Яна Кутакова, а також Катерина Щербединська (1989 року народження) і Алла Коркач (1986 року народження) потрусили сідницями біля військового меморіалу «Малая земля».

За це дівчатам дали 15 діб, притягнувши до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство.

Стриптиз для переможців

Однак росіяни пішли ще далі. У нічному клубі вони вирішили влаштувати тематичний стриптиз. Шоу присвятили 9 травня. У мережі з'явилось фото російського нічного клубу, який «розробив» тематичний стрип-номер до Дня Перемоги.

Дівчата у костюмах кольору «русских платков» та хлопці у військовій формі розважали російських патріотів, які «приватизували» перемогу у Другій світовій війні. Сцену для шоу прикрасили величезними плазмами із зображенням орденів, комуністичною символікою та надписом «Вітчизняна війна».

Знижки у секс-шопі до Дня Перемоги

Однак і на цьому вульгарність не скінчилася. В Єкатеринбурзі вирішили привітати ветеранів ще оригінальніше. У місцевому секс-шопі надали знижки до 70-річчя закінчення війни. На деяких цінниках розмістили орден Великої Вітчизняної війни, така помітка на товарах означає, що саме це можна придбати за меншою вартістю.

«Ця акція називається «Все народу-переможцю», - сухо пояснили продавці магазину. - На товари, на цінниках яких розміщений орден, поширюється знижка. Вона приурочена до 70-річчя святкування Перемоги».

До речі, почесним орденом прикрашені цінники фалоімітаторів та інших іграшок для дорослих.

Святковий стіл для ветеранів… у похоронному домі

У цьому ж Єкатеринбурзі російських ветеранів запросили на святкування Дня перемоги у похоронний дім. У ритуальному залі, в оточенні вінків зі скорботними написами та іншої похоронної атрибутики, ветеранів частували горілкою та чаєм.

Відсвяткувати 70-річчя Перемоги у такому несвятковому місці пенсіонерів покликав похоронний дім «Хелп». У компанії нічого дивного в такому форматі свята не побачили.

Викрили кишенькового злодія, який промишляв у маршрутках

Понеділок, 11 травня 2015, 09:06

У вчиненні крадіжок співробітники Кременецького райвідділу міліції підозрюють 42-річного жителя Тернополя. Злодій промишляв в громадському транспорті та обкрадав жіночі сумочки.

Підозрюваний вже не вперше потрапляє у поле зору правоохоронці – був судимий за майнові злочини. Аби не привертати до себе уваги, тернополянин їздив вчиняти крадіжки до райцентру Кременець.

Діяв дуже обережно. Уважно придивлявся до своїх жертв, вичікував підходящий момент. Зловмисник так спритно робив свою справу, що потерпілі навіть нічого не помічали.

Від любителя легкого заробітку потерпіла 34-річна кременчанка. З її сумки він поцупив гаманець в якому було більше п’ятисот гривень та 200 доларів. Ще однією жертвою кишенькара стала 29-річна жінка. У неї він вкрав майже дві тисячі гривень.

Злодія-гастролера викрили оперативники Кременецького райвідділу міліції. Відносно підозрюваного відкрито кримінальне провадження. Його дії слідчі кваліфікують за частиною 2 статті 185 ККУ – крадіжка.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

dosie102.te.ua

Україна у ІІ світовій війні

Неділя, 10 травня 2015, 05:45

Понад 8 млн людських життів забрала ІІ Світова війна, тобто майже кожну п’яту людину, яка жила тоді на території України. Всього під час Другої світової війни на фронті та на окупованих територіях загинуло 18 мільйонів радянських людей. Для порівняння: Німеччина втратила 6,5 мільйона чоловік, Росія – до 6 мільйонів, Польща – 5 мільйонів. Не слід забувати і про так звані демографічні втрати. Якщо в січні 1941 року в Українській РСР проживало 41,9 мільйона чоловік, то в 1945 – 27,4 мільйона. Різниця в 14,5 мільйона – це вбиті, померлі від хвороб і голоду, евакуйовані, депортовані, мобілізовані, емігранти, втрати у природному прирості. Усього німці депортували з радянських територій 2,8 мільйони чоловік. У той же час із України до Німеччини як робочу силу було вивезено 2,2 мільйони або майже 80 відсотків від усіх депортованих.

Величезними були в Україні й масштаби руйнувань, спричинених війною: 714 міст і містечок та 28 тисяч сіл було зруйновано чи спалено, 10 мільйонів чоловік опинилося без притулку, було знищено 16150 підприємств, 33 тисячі шкіл і навчальних закладів, 18 тисяч лікарень і диспансерів. Матеріальні збитки України оцінювались у 286 мільярдів карбованців (загальні збитки СРСР становили 679 мільярдів, з яких 255 мільярдів у Росії, 75 мільярдів у Білорусії, 20 мільярдів у Латвії, 17 мільярдів у Литві та 16 мільярдів в Естонії). Якщо збитки в Україні становили 42 відсотки від загальних збитків СРСР, то коли 1943-1945 року уряд виділив на відбудову радянських територій 75 мільярдів карбованців, Україні перепало лише 18,3 мільярди, тобто 24 відсотки від загальної суми.

Обласна рада

Подарунок власними руками у тернопільській гончарні

Неділя, 10 травня 2015, 05:30

Школа народних ремесел, що розташована на вулиці Новий Світ, 19, існує не перший десяток років. У закладі навчають ремеслу кераміки, різьблення по дереву, гончарства, ткацтва, народної вишивки, бісероплетіння, макраме, декоративного розпису та іншого рукоділля. Освоїти народне ремесло тут можуть діти і дорослі, пише сайт Культурно.

Щодня у школі майстри Національної спілки народного мистецтва України навчають техніки гончарства усіх бажаючих. Творча сім’я Руслана Друка та Уляни Джигринюк професійно займається народним рукоділлям уже декілька років.

Пригадую, у 2010 році записали до Школи народних ремесел своїх дітей, – розповідає Руслан Друк –  Пройшовши у них декілька майстер-класів , сімейне хобі переросло у професію. Тепер усі знання передаємо нашим учням. Як запевняють майстри, володіти технікою рукоділля може кожен.

Не маючи особливих навичок у прикладному мистецтві пробуємо перевірити припущення на практиці.  З допомогою майстра, виготовляємо глечика.

Виготовлення найпростішого глиняного виробу – завдання не з простих. Адже перед тим, як сісти за гончарне коло, глину потрібно підготувати. Наші майстри привозять глину з Миколаєва Львівської області, яку перед використанням потрібно просіяти та очистити від сторонніх домішок. Мабуть, вже на цьому етапі бажання ліпити зникне в багатьох. Але нам пощастило, адже працювати ми почали уже з підготовленим матеріалом. Глина неймовірний матеріал – в поєднанні з водою вона стає дуже пластичною, а від дотику рук — теплою і м`якою.

Виготовити звичайний горщик за одне заняття без допомоги майстра вам не вдасться. Для цього потрібно хоча б місяць навчань.

• Часто вже на першому занятті люди хочуть виготовити якийсь виріб, а коли дізнаються, що для цього потрібно володіти хоча б мінімальною практикою, залишають навчання – зауважує пан Руслан. — Гончарство – це ремесло, яке гартує характер та силу волі, воно потребує не лише бажання, а й терпіння.

Набираючись терпіння, пробуємо зліпити глечик зі звичайного шматка глини.

З допомогою майстра виготовити невеличкий глечик нам вдалось практично за 10 хвилин. Та це лише початок. Далі виріб протягом декількох днів сохне та проходить процес запікання. Якщо ж ви плануєте нанести  орнамент, вам знадобиться близько десяти днів клопіткої праці.

• Гончарні кола ми з жінкою придбали за власні кошти, — розповідає Руслан – Кожен з них вартує близько 2.500 гривень. Деталі привозили зі всієї України. Сьогодні у школі можна працювати на двох колах.

Тернополянка Уляна, за освітою архітектор, відвідує уроки гончарства лише три тижні. Проте, за досить короткий термін уже виготовила декілька виробів.

• Подібні майстер-класи неодноразово відвідувала за кордоном. Про тернопільську гончарню дізналась через інтернет, — каже дівчина, — Присвячую цій справі по три години в день. Гончарство допомагає мені відволіктись від буденності та віднайти внутрішню рівновагу.

До речі, якщо ви являєтесь прихильницею манікюру, то з ним прийдеться на певний час попрощатись.

У майстерні Уляни та Руслана можна пройти не лише майстер-клас, але й креативно відсвяткувати свій день народження.

• Незвичайним ваше свято зробить робота за гончарним колом, — додає пані Уляна. — Адже ви зможете виготовити сувенір власними руками. Готові вироби обробляються бджолиним воском, тому мають гарний вигляд. До того ж, в такому посуді можна готувати.

Сьогодні у творчій майстерні рукоділів більше сотні ужиткових та художніх глиняних виробів. З творчими напрацюваннями майстри неодноразово приймали участь у фестивалях та виставках.

Від себе хочеться додати, що це заняття точно сподобається і дітям і батькам, бо жодних протипоказань, аби посидіти за гончарним колом немає. Спробувавши себе у цьому мистецтві, можете впевнено рекомендувати зробити це усім іншим.

Враження — величезні, емоції — неповторні. І як результат – виріб власними руками. Головне – бажання творити.

Записатись на уроки гончарства, пройти майстер-клас, чи відсвяткувати свій день народження можна за тел. 067-208-07-37 (Руслан), 097-66-00-362 (Уляна).

Оксана Божко

Двічі на місяць у Тернополі відбуватимуться безкоштовні концерти

Субота, 09 травня 2015, 15:03

У Тернополі стартував соціальний проект «ТалантТер», у рамках якого двічі на місяць у ПК «Березіль» відбуватимуться безкоштовні концерти професійних та аматорських колективів, місцевих виконавців, ансамблів. Ініціатива проведення таких заходів належить міському голові Тернополя Сергію Надалу. Перший такий концерт відбувся напередодні Дня матері. Вихованці центру творчості дітей та юнацтва подарували тернополянам цікаву концертну програму.

«Сьогодні українці перебувають у важків економічній ситуацію та дбають, у першу чергу, як би їм вижити. Дехто немає коштів, щоб придбати квитки на концерти, проте потреба культурного розвитку залишається, - розповідає заступник міського голови Олександр Смик. – Саме тому, два рази на місяць місцеві «зірки», діти, які навчаються у творчих колективах та музичних школах, колективи ПК «Березіль» будуть організовувати безкоштовні концертні програми».

Під час концертів тернополяни також будуть брати участь у розіграші подарунків та писатимуть на спеціальних листках імена виконавців естради, які б хотіли почути на День міста, 28 серпня.

Ветеранів та загиблих вшановували у Тернополі

П'ятниця, 08 травня 2015, 13:30

У День пам’яті та примирення, а також з нагоди відзначення 70-ї річниці перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни відбувся мітинг-реквієм та покладання квітів до пам’ятника Матері, що у Тернополі.

На заході зібралися сотні людей, щоб вшанувати полеглих воїнів під час Другої світової війни та загиблих учасників АТО на сході України, а також привітати ветеранів. Участь в процесії взяли представники влади, духовенства, громадськості краю, а також працівники ГУ ДФС Тернопілля та Тернопільської митниці ДФС на чолі з начальником Головного управління Ігорем Комендатом та керівником Тернопільської митниці ДФС Володимиром Марцинюком.

Представники духовенства відслужили за жертвами воєнних лихоліть міжконфесійний молебень. Службу очолив архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ владика Василій Семенюк. Після цього родичам та сім’ям воїнів АТО було вручено посмертні нагороди за заслуги перед Вітчизною загиблих героїв. Також хвилиною мовчання присутні вшанували полеглих та, вклонившись в знак шани, поклали до підніжжя скульптурної композиції «Материнський поклик» квіти пам’яті.

Відділ комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

 

Схвалено і опубліковано закон щодо скасування ПДВ з імпорту ліків і медвиробів

П'ятниця, 08 травня 2015, 13:28

Набрав чинності закон України № 332-VIII "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів і медичних виробів".

Законом внесено зміни до Податкового кодексу, які передбачать тимчасове, до 31 березня 2019 року, звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та першої поставки ліків, медвиробів, якщо такі операції здійснюються на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, укладених на виконання угод з Міністерством охорони здоров’я України, в рамках виконання бюджетних програм щодо забезпечення медичних заходів держпрограм і/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров'я.

Рада також звільнила ввезення вищевказаних ліків і медвиробів від обкладення додатковим імпортним збором, визначивши статус таких лікарських засобів та медичних виробів як життєво необхідних товарів.

Законом також передбачено відповідальність платників у разі нецільового використання наданої пільги при оподаткуванні лікарських засобів і медичних виробів.

Для отримання детальнішої інформації щодо податку на додану вартість звертайтесь у Центр обслуговування платників за адресою: Білецька 1 або за телефонами: 43-46-22 та 43-46-24.

Відділ комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС  у Тернопільській області

Сьогодні відбудеться ряд заходів з відзначання дня пам’яті та 70-ї річниці перемоги над нацизмом

П'ятниця, 08 травня 2015, 04:30

У день пам’яті та примирення, який відзначається 8 травня, а також у зв’язку з відзначення 70-ї річниці перемоги над нацизмом в Європі та завершення Другої Світової війни у Тернополі відбудеться ряд заходів.

Зокрема, 8 травня о 10 год. у Старому парку відбудеться мітинг-реквієм та покладання квітів присвячені пам'яті жертв Другої світової війни, а о 11.30 год. на Микулинецькому кладовищі священнослужителі міста відслужать панахиду, представники влади та громадськості покладуть квіти до могил «Жертвам сталінських репресій», «Полеглим у Другій Світовій війні» та до могил Героїв АТО.

Цього ж дня о 11 год. на Театральному майдані розпочнеться акція «Маки пам’яті». У її рамках тернопільські школярі роздадуть перехожим близько 6000 маків - символів пам’яті про трагічні події у часи Другої світової війни, які учні виготовили власноруч.

9 травня у місті відбудеться концерт для військовослужбовців військової частини, а протягом місяця у загальноосвітніх навчальних закладах будуть проведені уроки мужності за участю ветеранів, очевидців та для школярів організують екскурсії в обласний музей політв’язнів та репресованих.

Від Тернополя до Болгарії

Четвер, 07 травня 2015, 10:00

Древні міста цієї країни старіші, ніж Рим! Тут знаходиться найвищий підземний водоспад в Європі. В її історичній частині більше сорока древніх храмів. Щороку бальнеологічні курорти відвідують тисячі туристів з усього світу. Болгарія – країна піщаних пляжів, мальовничих пейзажів та лікувальних курортів.

Ще зовсім недавно гідним конкурентом відпочинку закордоном був Крим. І хоч ціни на південному узбережжі варіювались від «смішних» до «космічних», великою перевагою був безвізовий режим. Сьогодні подорож в АРК припаде до смаку, хіба що, любителям гострих відчуттів.

Плануючи цьогорічну відпустку, усі без винятку, стикаються з проблемою зростання цін. Якщо минулого року поїздка на двох, приміром, до Туреччини вартувала, в середньому, 10-12.000 грн, то сьогодні вам доведеться витратити вдвічі більше.

Сезон літніх відпусток не за горами, тож давайте розглянемо країну з найбільш доступними пропозиціями та з найменш високими цінами. Серед оптимальних варіантів – сонячні береги Болгарії. Тут і клімат помірний і ціни привабливі. До того ж, відпочинок у Болгарії підійде молодим активним людям, а також сім’ям.

Добиратись до курорту можна власним авто чи автобусом. Консульство цієї країни досить лояльне до туристів, тож отримати візу можна без довідок про доходи чи виписки з банку.

Важливою і безперечною перевагою є відсутність мовного бар’єру, адже практично усі болгари спілкуються російською мовою. Тож, по прибутті до готелю, усі нюанси, які вас цікавлять, ви зможете уточнити на рецепції.

Болгарія досить популярна серед туристів інших країн, тому готельна інфраструктура розвинута на досить високому рівні. Номери охайні та просторі. На місці з вами поспілкується менеджер і розповість, які місця варто відвідати, де можна дешевше закупитись, запропонує різноманітні екскурсії, а також застереже від шахраїв.

Відносно інших курортів, харчування тут значно дешевше, що для сімейного відпочинку досить вагомо. Ціни можна порівняти з нашими. Хоча, порції – вдвічі, а то й втричі більші. Тож, коли замовляєте першу страву, дочекайтесь доки її принесуть.

Щодо пляжів. Тут вам точно не будуть заважати продавці кукурудзи чи морозива. Натомість по всій береговій лінії розташовані затишні лаундж-бари. Тут доглядають за пляжами. Піщані береги чисті та охайні. Засмагати можна на лежаку (платно, якщо готель тризірковий) або, по бажанню, на рушнику.

Зазвичай, усі готелі, включаючи тризіркові, мають розвинуту внутрішню інфраструктуру. На території проводять різноманітні ігри, є можливість займатись спортом, для дітей передбачені мілкі басейни та гірки. Ввечері на вас чекає розважальна програма, конкурси та дискотеки. Якщо ж програма вашого готелю вам набридла, за його територією, буквально на кожному кроці, можете відвідати місцевий ресторан та скуштувати страву традиційної кухні. Поблизу моря цілодобово працюють різноманітні атракціони, ігрові автомати, розважальні програми та конкурси. У вашого менеджера дізнайтесь, до якого нічного клубу можна сходити. Взагалі, про нічні походеньки варто перепитати, адже кожна країна відрізняється своїм колоритом. Тим паче, українських та російських туристів там достатньо.

Відомо, що Болгарія є джерелом безлічі цілющих мінеральних джерел. Для любителів тихого сімейного відпочинку туроператори радять побувати на бальнеологічних курортах. Серед відомих - це Банкя, Кюстенділ, Велінград, Санданські, Хисаря, Девін, Павло Баня, Албена та ін. У кожного з них своя спеціалізація. Особливу увагу хочеться звернути на Поморіє - це невелике курортне містечко розташоване на півострові, в 20 км від міста Бургас, і в 10 км від Несебра (Сонячний берег). Воно вважається  найбільшим лікувальним курортом Болгарії. Сюди їдуть лікувати кровоносну систему і органи дихання, шкірні та кардіологічні хвороби, а також урологію.

Взагалі, болгарське побережжя поділяють на південне та північне. Південне межує з Туреччиною і відрізняється вищою температурою морської води та миловидними гірськими пейзажами. Тут можна відвідати такі курорти як Обзор, Єленіте, Сонячний Берег, Несебр, Поморіє, Созополь, Дюні, Пріморсько, Албена, Золоті Піски, Св. Костянтин і Олена, Сонячний Берег. Північна частина межує з Руминськими курортами і простягається до Варни. Серед відомих північних курортів  - Русалка, Балчік, Албена, Кранево, Золоті Піски.

Якщо ви хочете ближче познайомитись із тутешніми традиціями – обирайте приватні сектори у Кранево, Созополі, Сарафово та Помор’ї. Тут вам точно вдасться пройнятись болгарською культурою. До речі, багато древніх міст цієї країни старіші, ніж Рим!

Окрім моря, в Болгарії можна побувати на екскурсії в горах, а також в печерах. «Леденіка» – печера із залами вражаючого білого кольору і сталактитами/сталагмітами висотою до 4.5 м. Вона поділена на 10 залів, загальною протяжністю туристичного маршруту 300 м. ( 16 км від міста Враца). Вартість екскурсії 4 лева ( близько 50 грн.).

Також печера «Диявольське горло», в якій знаходиться найвищий підземний водоспад Балканського півострова, висотою 42 м., що зникає в недрах землі (50 км від Пампорово). Вартість одноденного туру від 40 євро. Кажуть, що двійко водолазів, які досліджували підземні лабіринти цієї водойми так і не змогли повернутись назад — саме в цій печері, за легендою, Орфей спускався під землю, щоб відшукати свою кохану Еврідіку. 

Для любителів екстріму діють банджи-джампінг, аналогів яких немає у світі, адже стрибки здійснюються в печеру «Проходна» — 42м. висотою (2 км від с. Карлуково або 112 км від Софії). Вартість стрибка близько 50 євро.

Унікально сприятливий для виноградарства клімат зумовив те, що вона є однією із провідних країн-експортерів вин у Європі. Вина прекрасні, і за прийнятною вартістю. А що стосується кухні, то ранок кожного болгарина розпочинається з баніци і айрaну (баніца — слойка з бринзою). Взагалі, болгари славляться вмінням робити різноманітні молочні продукти. До цієї країни варто поїхати навіть задля того, аби поласувати унікальними рецептами тамтешньої кухні.

В основному, туристи відпочивають в новій частині міста, але позитивного відгуку також заслуговує Несебр. В історичній частині цього містечка більше ніж 40 древніх храмів. Це справжній музей просто неба, якому понад 3000 років. До речі, весь півострів внесений ЮНЕСКО до Списку Всесвітньої спадщини. Прогулюючись його територією з’являється відчуття, ніби потрапив до Італії. Вузенькі вулички та стародавня архітектура, будиночки над морем і затишні кав’ярні – все це справляє враження присутності минулого. Недаремно цю частину Болгарії називають «старим містом». До речі, на території острова можна орендувати житло.

Для найбільш вибагливих туристів радимо обирати тур в Албену або Єленіте. Це клубні курорти із закритою територією, власними пляжами та готелями високого рівня, переважно 4* та 5*.

Загалом, щодо цінової політики, то вона досить демократична. Приміром, тур на початок червня для двох осіб на 9 днів вартуватиме від 220 євро. У вартість включена дорога, проживання та харчування. Для сімей з дітьми, вартість подорожі для однієї дитини - безкоштовна. Вартість турів сьогодні досить гнучка. Тож, на любий гаманець знайдеться приваблива пропозиція.

Як запевняють спеціалісти, планувати відпочинок у Болгарії можна заздалегідь, а можна навіть за декілька днів. Адже консульство цієї країни досить лояльне.

Виготовлення туристичної візи займає в середньому п’ять днів. Якщо путівка «гаряча», є можливість її оформлення всього лиш за день. Тобто, все що вам потрібно це - прийти в тур агенцію, заповнити анкету і - збирати речі. А про все інше – не турбуйтесь. Якщо вас лякає довга дорога, не варто перейматись. Поїздка пройде у нових, сучасних та комфортабельних автобусах. Тут вам приготують каву та чай, увімкнуть улюблений фільм, а під час мандрівки гід розповість про видатні міста, якими будете проїжджати.

Оксана Божко 

www.zima-lato.com

Учасники АТО звільняються від земельного податку

Четвер, 07 травня 2015, 05:28

Від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Законом України від 6 травня 2014 року № 1233 «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який набрав чинності з 22.05.2014 р., розширено коло осіб, які належать до учасників бойових дій.

Так, учасниками бойових дій згідно з п.19 ст.6 Закону, визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Тобто особи, які визнані учасниками бойових дій, звільняються від сплати земельного податку. При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п. 281.2 ст. 281 ПКУ).

 

Відділ комунікаційний Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС  у Тернопільській області

Ярмарок вакансій в Українському домі “Перемога”

Середа, 06 травня 2015, 08:03

Тернопільський обласний молодіжний центр праці організував в Українському домі “Перемога” дводенний спеціалізований ярмарок вакансій «ProfDay», до якого долучилися і працівники Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (МРЦЗ).

У перший день ярмарку відвідувачі мали можливість зустрітися з роботодавцями IT-сфери («Magnetik One», «Forte Group», «Колумбус», «Aiesec»), які запрошували на роботу програмістів, маркетологів, системних адміністраторів, спеціалістів з ручного тестування та ін. Наступного дня відбулись зустрічі із рестораторами і представниками торгівельних компаній («САМоГОНнна ресторація», бар «КОЗА», «Арт-галерея «Бункермуз»), які пропонували працю у сфері ресторанного бізнесу і торгівлі: адміністраторам, кухарям, офіціантам, барменам.

- Такий поділ є більш ефективним, - розповіла менеджер із підбору персоналу молодіжного центру праці Оксана Греськів. - Адже людина чітко розуміє, куди вона йде, і що вона там може отримати. Минулого року досить багато людей таким чином знайшли собі робочі місця.

Провідний фахівець з профорієнтації МРЦЗ Оксана Гороховська ознайомила присутніх з послугами служби зайнятості, надала допомогу у складанні резюме, розповіла про правила самопрезентації у процесі працевлаштування, роздала відвідувачам інформаційні буклети та газету обласного центру зайнятості “Ринок праці” з корисною інформацією.

А фахівець з питань зайнятості МРЦЗ Марія Калаш проаналізувала тенденції розвитку ринку праці міста, ознайомила з інформацією про потребу в кадрах за різними професіями, запропонованими підприємствами, організаціями, установами і фірмами різних форм власності.

Для шукачів роботи працювали майстер-класи та тренінги від досвідчених спеціалістів. Так, підприємець Олена Дейнека провела тренінг «Стратегія пошуку роботи», ІТ-рекрутер Тетяна Боєчко навчала молодь писати ідеальне резюме, а Віктор Мацикур поділився секретами досягнення успіху.

Учасники заходу мали можливість відразу після навчання застосувати свої знання на практиці - у написанні резюме. І в цьому їм допомагали фахівці центру зайнятості. А ті, хто ще не визначився з майбутньою спеціальністю, могли пройти тестування на визначення професійної спрямованості.

З цікавістю студенти та шукачі роботи підходили й до представників провідної міжнародної тютюнової компанії “Філіп Морріс Україна”, яка пропонувала вигідні умови стажування та навчання.

Мережа супермаркетів «Сільпо» запрошувала на роботу касирів, продавців-консультантів та працівників сфери торгівлі.

Професіонали у сфері бізнесу Ярослав Колодій та Людмила Калабуха поділились з присутніми своїм досвідом та практичними порадами.

Загалом у заході взяли участь понад 300 осіб.

12 напрямів рукоділля для розвитку творчості вашої дитини

Вівторок, 05 травня 2015, 00:00

Майже два десятки років життєрадісна, сповнена енергії та позитиву педагог Ольга Мельничук навчає мистецтву рукоділля не лише дітей, але й дорослих. Якось, у Харкові, жінка побачила як виготовляють вироби із глини. Ольгу настільки захопив процес, що вона вирішила спробувати ліпити власноруч. За двадцять років клопіткої праці майстриня володіє не лише технікою ручного ліплення, але й гончарства, бiсероплетiння, малювання та іншого рукоділля, пише сайт Культурно Займатися рукоділлям можуть усі, — каже майстриня, — Для цього зовсім необов’язково мати якісь здібності або досвід в мистецтві Це не лише цікаво, але й корисно. Відомо, що на кінчиках пальців є дуже багато нервових закінчень. Під час ліплення  вони активізуються, відтак задіюються певні ділянки мозку, знімається втома, агресія, нервове напруження і навіть головний біль! Особливо люблять ліпити діти. У цьому занятті головне – фантазія, а у дітей її вистачає. У школі виготовляють різні фігурки, картини, вироби з бісеру, словом, усе, що душа забажає. Користуючись моментом, хочу звернутись до батьків дітей з особливими потребами , — зауважує пані Ольга, — Не перший рік я працюю з дітками з фізичним та розумовими вадами розвитку. Та, на жаль, до нас їх приводять дуже рідко. Можливо, не усі знають про нашу школу. Тому, ще раз наголошу, що навчання для них — безкоштовне. Відвідуючи наші заняття, мистецтво буде виступати в якості терапевта. Також корисно відвідувати групові заняття. Дитина не лише відкриється, але й  пройде соціальну адаптацію. Діти та й дорослі фактично отримують допрофесійну підготовку з різьблення по дереву, кераміки, гончарства, ткацтва, народної вишивки, бісероплетіння, макраме, декоративного розпису та іншого прикладного мистецтва. Загалом у школі більше дванадяти напрямків  рукоділля. Мистецтву рукоділля навчає більше десяти педагогів. Серед них – випускники Школи народних ремесел. Записатись на навчання можна за телефоном 25-34-93 або ж завітати за адресою Новий Світ, 19. Оксана Божко culturno.te.ua

Кілька слів про ніким не згадувані «таємниці» українських міст

Понеділок, 04 травня 2015, 00:00

Відколи Майдан переміг режим Януковича, в нашій країні повалили понад 200 пам’ятників Леніну. І все одно Україна займає друге місце в світі за їхньою кількістю – майже 2,2 тисячі. Найбільше їх в Росії – близько 6 тис. У Білорусі їх залишилося всього 400, у Казахстані – 300, на Закавказзі та в Середній Азії – 200. У сусідній Молдові – всього-на-всього 60 штук. А в країнах Балтії їх узагалі знесли з усіх центральних площ, і побачити можна лише в приватних колекціях чи музеях тоталітаризму, які ще називають «парками радянського періоду».

Багато наших патріотів щиро радіють, коли бачать як ще вчора «стоячий» Ленін сьогодні вже «лежить». Цим, мовляв, ми очищуємося від радянського минулого, позбавляємося совковості. Але, на жаль, не лише в пам’ятниках проблема. І простим поваленням Леніна ми так швидко совок із себе не виженемо. Тому що на державному рівні (!) досі леліється цілий вагон совкового спадку. І чому про нього досі ніхто не згадує – для мене це просто загадка.

А тепер по суті. Є така наука – номінологія. Вона вивчає вплив імені на долю людини, а також міста і навіть країни. Хто з нас не бачив мультик про Капітана Врунгеля, де основний принцип номінології був викладений чітко: «Как вы яхту назовёте, так она и поплывёт».

А тепер до наших міст. Не стверджуватиму, що усі їхні проблеми – комунальні і соціальні – пов’язані з радянськими іменами, що залишились у спадок від СРСР. Та ні – занедбаним і нещасним може бути як умовний «Красносовєтск», так і «Святогаличанськ». Але, вірю, що комунальні проблеми так чи інакше вирішаться. А ось чи вирішаться проблеми екзистенційні у міст, в яких відібрали справжні імена і дали їм радянські прізвиська? Аби уявити собі масштаб проблеми, автор взяв довідник із переліком усіх райцентрів України, і зробив такий собі аналіз. Результати – невтішні. Підемо за алфавітом, аби не було зайвих нарікань.

Отже, Дніпропетровськ та область. У декого існує хибне уявлення, що це місто на Дніпрі назвали на честь Петра Першого. На щастя, ні (з огляду на роль імператора в придушенні України як такої). Місто, що з’явилось наприкінці 18 століття на місці польської фортеці Кодак (форпосту Речі Посполитої на українських землях у 17 ст.) отримало спочатку назву Катеринослав (може, на честь імператриці Катерини ІІ, а може, й на честь святої великомучениці Катерини Олександрійської – бо в ті часи було не прийнято називати міста на честь живих осіб, хай і найвищих). Під час існування Української Народної Республіки (1918-1919) місто носило ім’я Січеслав, і лише в 1925 році було вкотре перейменоване на честь Григорія Петровського. Хто такий? Сумніваюсь, що і в самому «Дніпрі» про такого багато знають. Ну, то пориємося у віртуальних енциклопедіях. Ось що про людину, ім’я якої носить в своєму серці один з найбільших в Україні обласних центрів, каже Вікіпедія: « Григорий Иванович Петровский (23 января (4 февраля) 1878 – 9 января 1958) – русский революционер, советский партийный и государственный деятель. Петровский был вторым советским наркомом внутренних дел (с 1917 по 1919). ...в 1919 –1936 был председателем ЦИК УССР и, после образования СССР в 1923, одним из сопредседателей ЦИК СССР, представлявшим Украину. ...В честь Г. И. Петровского (и при его жизни) в 1926 г. город Екатеринослав был переименован в Днепропетровск». Ну, не коментуймо, а йдемо далі. В Дніпропетровській області є ще міста Дніпродзержинськ (ну, тут зрозуміло, на чию честь у тому ж 1926 році був перейменований Камєнской (або ж, за іншими джерелами, Камінка) та Орджонікідзе. Орджонікідзе – втілювач радянської ідеї на Кавказі («непосредственно участвовал в свержении правительств в Азербайджане, Армении и Грузии» – та ж Вікіпедія). Маю великі сумніви, що на його честь є міста в тих самих Грузії, Вірменії та Азербайджані. А ось в Україні – є.

Йдемо далі. Але не так детально, бо не вистачить навіть віртуального місця. Отже, багатостраждальна Донецька область – Артемівськ (колишній Бахмут, названий на честь Федора Сергєєва (псевдо – Артьом, уродженець Росії, засновник антиукраїнської Донецько-Криворожської Радянської Республіки у 1918-1919 рр). Дзержинськ (до 1938 р. – Щербіновка), Кіровське (на честь Сергія Кірова, але про нього трохи далі – колишня Крєстовка), Тельманове (на честь німецького комуніста Ернеста Тельмана – його ім’ям увіковічнили засноване у 1897 році німецькими колоністами селище Остгайм («Східний Дім»). Був ще й Торез (а це вже на честь французького комуніста Мориса Тореза – хоч у слободі Олескіївка, згодом – робочому селищі Чистяковське французів не було), але його кілька років тому перейменували в Дружківку.

Запорізька область – райцентр Куйбишеве. Носить в собі ім’я радянського діяча Валеріана Куйбишева, про якого Вікіпедія пише: «В 1930-м стал председателем Госплана СССР. Куйбышев был активным участником составления первых 5-летних планов, форсирования индустриализации и коллективизации, внес свой вклад в создание тоталитарного режима». Що таке «форсована колективізація» в українських селах – коментувати не треба. Чого й казати, гідна людина...

Кіровоградщина. Обласний центр, до того ж географічно майже центр України, названий на честь діяча з ну дуже сумнівними щодо країни діяннями – «В 1927 году он становится первым секретарем обкома ВКП(б). В его ведении строительство Беломорско-Балтийского канала и СЛОН – Соловецкий лагерь особого назначения ОГПУ». Вбивство Кірова 1 грудня 1934 року, як нині вчать підручники з історії, було поштовхом до масових репресій, в тому числі величезної кількості українців. І що, через це місто має носити його ім’я? (До речі, колишній Єлизаветград з 1924 по 1934 роки мав не менш дивну назву – Зинов’євск, потім – Кірово, і з 1939 по нині – Кіровоград). Окрім увіковічення будівельника «Бєломору», козацька земля носить прізвище Ульянова (місто Ульяновка).

Луганська область. Тут є позитив принаймні в тому, що колишньому Ворошиловграду повернене його до-радянське ім’я. До речі, іменем Клима Ворошилова місто перейменовували двічі (під час опали в радянську добу Ворошиловград ненадовго знову ставав Луганськом). Нині на Луганщині увіковічений все той же Кіров (місто Кіровськ), а також полум’яний революціонер Яків Свердлов, який після замаху на Леніна посприяв розгортанню в Росії (відповідно, й на Україні) «червоного терору». Луганський Свердловськ лежить неподалік від кордону з Росією – в якій свій великий обласний центр Свердловськ давно перейменували на Єкатеринбург.

Одеська область. Тут відоме місто-порт, засноване в 18 столітті під назвою Бугові Хутори, нині носить в собі ім’я того ж Ульянова-Леніна – Іллічівськ. Ще у південному краї є смт. Комінтернівське. А ще місто Котовськ – на місці села Бірзула, в якому у 1925 році невідомі (можливо, радянські ж спецслужби) вбили лиху людину, грабіжника і революціонера Григорія Котовського. А ще селище Фрунзівка (на честь Михайла Фрунзе, про якого віртуальна енциклопедія пише: «3.12.1920 назначен уполномоченным Реввоенсовета на Украине и командующим вооружёнными силами Украины и Крыма, одновременно избран членом Политбюро ЦК КП(б)У, с февраля 1922 - заместитель председателя СНК УССР. Руководил разгромом Повстанческой армии Н. И. Махно и отряда Ю. О. Тютюнника».

Рівненщина відома своїм Кузнєцовськом – містом атомників. Засноване наприкінці 18 століття село Вараш у 1977 було названо на честь радянського розвідника Миколи Кузнєцова. В окупованому Рівному той вів вдалу розвідницьку діяльність, зокрема, дізнався про підготовку замаху в Тегерані на Сталіна, Рузвельта та Черчилля. Знищив кількох нацистських керівників з німецької адміністрації в Україні. Загинув у бою з вояками УПА, які прийняли радянських диверсантів за німецьких солдат (ті були одягнені в німецькі однострої). Той факт, що «бандерівці» вбили легендарного розвідника, прийнявши його за німця, ніколи б не сплив у радянські часи – та й нині не всім про це відомо.

Крим – то взагалі територія топонімічного геноциду. Тут після депортації татар намагались знищити будь-які згадки про цей народ, і переважній більшості населених пунктів довелось русифікуватися. (Пощастило хіба що Бахчисараю, Джанкою та ще кільком містам). Не чіпляючись вже до нейтральних назв типу Чорноморське, згадаємо ще одне Кіровське (колись – Іслам Терек), а також Леніно (Сім Колодязів) та Совєтський (Ічкі).

Херсонщина відзначилась Цурюпинськом, а колись це було місто з назвою Олешки. У 10-13 століттях тут стояло велике місто Олешшя, а на початку 18 століття 20 років існувала Олесська Січ. Нині історичне місто носить ім’я народного комісара з продовольства (тобто людини, яка прямо керувала сумнозвісною «продразвёрсткой») Олександра Цюрупи.

Завершую перелік міст, які по сей день носять імена діячів, м’яко кажучи, неоднозначних для сучасної України, містом на Чернігівщині з простою назвою Щорс. Колишній хутір Коржівка у 20-х роках став містом Сновськ (за ім’ям річки Снов), а в 1935 році був перейменований на честь уродженця цих місць Миколи Щорса. Трохи з біографії людини, яку зробили культовим героєм за наказом Сталіна (диктатор кинув коротку репліку, нагороджуючи Олександра Довженка орденом Леніна: «За ним долг – украинский Чапаев», і «Чапаєва» швидко створили з доти майже невідомого учасника громадянської війни): «Военный фельдшер российской армии в Первую мировую войну. После возвращения на родину в феврале 1918 г. на свои средства создал вооруженное формирование, в основном из местных крестьян и дезертиров царской армии, базировавшееся в лесах на стыке современных границ Украины, Беларуси и России, после объединения с другими отрядами получившее название Первого украинского советского полка имени Богуна (в дальнейшем дивизия). ...Военными противниками его полка были германские войска и вооруженные силы Украинской народной республики. ... добился значительных успехов в ходе наступления большевистских войск на Киев в начале 1919 года. В феврале 1919 г. назначен большевистским комендантом Киева. В качестве командира дивизии участвовал в наступлении на запад и боях с польскими и украинскими войсками в районе Ровно и Сарны летом 1919 г.»

Приблизно таку топонімічну картину маємо на сьогодні. Це лише міста – що вже казати про вулиці, площі, назви підприємств, які за іменами будівельників комунізму намагаються стати як не світовими, то хоч національними брендами (наприклад, кораблебудівельний завод «Ленінська кузня»). Що можна запропонувати людям, яким здебільшого не до високих матерій номінології? Хіба що найактивнішим з них увірувати в цілющі властивості останньої – і намагатися довести співгромадянам (які через місцеві референдуми і можуть змінити імена своїх малих батьківщин), що жити в містах з їх історичними назвами «крутіше», ніж під покровом радянських вождів, які так і не привели країну до світлого майбутнього.

Підготував Адам Стрижнюк

«Вікно» в минуле

Неділя, 03 травня 2015, 06:23

Славною історією Тернопільщини та її незабутніми героями захоплюються не лише українці, а й дослідники з усього світу. Хто хоча б раз «доторкнувся» до нашого краю серцем та розумом, запам’ятає його назавжди. Адже тут гармонійно поєднується багата культурно-історична спадщина, мальовнича природа та щира гостинність мешканців. Усе це,у поєднанні з багатьма неповторними звичаями та традиціями, не тільки приваблює туристів, а, насамперед, спонукає до вивчення  та дослідження своєї історії.

Славетне село, що розташувалось на Тернопільщині,  відоме світу карстовими озерами. Кажуть, що вони бездонні й ніколи не замерзають. Спроби визначити їх глибину були безуспішними. Та не лише "бездонними" озерцями цікаве Вікно. Туристи тут можуть відвідати церкву XVIII ст., помилуватися невеликими скелями, на яких Іван Франко писав свої твори та іншими культурними надбаннями. Детальніше ознайомитись з культурою відомих предків можна відвідавши краєзнавчий музей.

Сьогодні знайомимось зі збирачами та охоронцями історії Гусятинщини, жителями села Вікно.

-          Кожна зернинка правди, її непростий історичний шлях — це ще один крок до збереження культурного надбання народу - розповідає пан …   Нещодавно, в одній тернопільській газеті, прочитав статтю про краєзнавчий музей нашого села. Вона мене настільки надихнула, що я вирішив поділитись історією розвитку нашого краю. Вікнянський музей – це чарівне дзеркало, в якому відвідувачі знайомляться з далеким минулим наших предків. Кожна його кімната - це відкрита сторінка книги про життя нашого роду. Але сьогодні хочу згадати й про тих, хто доклав зусиль до створення культурної спадщини.

Цього року нашому селу виповнилось 550 років, зважаючи на досить поважну дату, хотілось би розповісти молодому поколінню, як ми, разом із вікнянами, своєю працею творили історію села.

Пригадую, у 1971 році до відсталого колгоспу ім. Івана Франка приєднали лежанівський колгосп «ВЛКСМ», очолював його знаний господар Процик Василь Дмитрович.

На той час село було зовсім не розбудоване. Наприклад, фельдшерсько-акушерський пункт працював в стародавній темній хатинці, школа розміщалась у трьох будинках, які були по обидві сторони центральної дороги. Приміщення були сирими, на стінах – цвіль.

Ветеран війни Василь Дмитрович хворів, і в січні 1975 року, за його рекомендацією, головою колгоспу селяни обирають Олійника Василя Михайловича, який до цього працював головним  бухгалтером , і мав добрі організаторські здібності. Пан Василь сформував колектив прекрасних спеціалістів: головний агроном Стельмащук Володимир Миколайович, головний зоотехнік Заверуха Михайло Васильович, завідуючий відділком Швець Степан Олексійович, агроном Антонишин Марія Михайлівна, головний інженер Метельський Євген Васильович, заввідділком Соленко Василь Теодорович, голова сільської ради Дубовий Юрій Пилипович, заступник голови Слободян Артем Степанович.

Усі ці люди приклали багато зусиль для розбудови нашого села. На жаль, у історичній літературі,  про них ніде не згадується. Тому, сьогодні, із великим задоволенням, розповім про досягнення односельчан.

За час головування пана Олійника, колгосп тричі - в 1977, 1978, 1979 -х роках - виходив переможцем у всесоюзному змаганні, а також, у 1979 році, був занесений на Дошку пошани на Виставці досягнень народного господарства. В колгоспі часто відбувались обласні і районні семінари-наради. Все це - заслуга жителів села.

Згодом, у старому приміщенні школи, з ініціативи пана Олійника, була відкрита килимарня. 1979-го року у нашому селі також збудовано торговий центр. Тоді ж, розпочато будівництво Гримайлівської дільничої лікарні.

У 1982-1987 роках перебудовується ферма: запроваджується механізована роздача кормів. Колгосп, дев’ятий в області, встановлює молокопровід. Для працівників тракторної бригади та ферми встановили автомати газованої води, збудували кімнати відпочинку, душові. Люди були забезпечені дворазовим харчуванням.

Щорічно, безплатно, завозились дрова і вугілля одиноким престарілим та ветеранам війни.

Правління також тримало у полі зору соціальний розвиток села. З 1971-1993 роки колгосп організував розвозку дітей на навчання до школи в смт. Гримайлів.

Починаючи з 1986 року, щорічно надавався автобус на екскурсії до міста Почаїв. 1987-1988 роках проведено осушення села, впорядковано водостоки, збудовано шість залізо-бетонних мостів.

В центрі села було обладнано майданчик для відпочинку жителів, а також волейбольний майданчик, тенісний стіл, гойдалки. У нас працювала карусель, яка була виготовлена умільцями села: організатор Швець Степан Олексійович, коваль Метельський Стах Григорович, електрозварники Кушнір юрій Васильович і Данилків Роман Юрійович,  електрик Чіх Михайло Миколайович.

В зимовий період у приміщенні старої контори було обладнано центр дозвілля для молоді, де функціонували більярдна, настільний теніс, шахи, шашки і, навіть, гральні автомати.

Протягом 1982-1992 років колгосп допоміг у будівництві десяти будівель.

В ті часи, спільними зусиллями ми будували наше майбутнє. Наше село жило на високому рівні.

Сьогодні можу з впевненістю сказати, що ми маємо чим пишатись. Звертаючись до наших наслідників, прошу: не забувати людей, що приклали масу зусиль для розвитку села Вікно. Пам’ятайте своїх односельчан. Вивчайте свою історію. Пишайтесь своїм краєм!

Записала Оксана Божко

З початку року на Тернопільщині викрито 30 наркозбувачів

Субота, 02 травня 2015, 16:36

Кількість злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, порівняно з аналогічним періодом минулого року на Тернопільщині зросла. Цьогоріч правоохоронці викрили понад 30 осіб, які займалися збутом наркотичних засобів.

Як повідомив начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків обласної міліції Володимир Строїч, міліціонери припинили діяльність злочинної групи, яка впродовж року збувала наркотики.

Протиправним займалися четверо тернополян 1986-1987 років народження. Під час обшуків у молодиків вилучили амфетамін, марихуану, канабіс, пристрій для куріння та кошти, отримані від продажу наркотиків.

На даний час досудове розслідування кримінального провадження завершено та направлено до суду. За такий бізнес чоловікам, згідно санкції статті, яку їм інкримінують, може загрожувати від 8 до 12 років.

За чотири місяці оперативники виявили та ліквідували 5 наркопритонів на території області.

Під контролем правоохоронців обіг наркотичних засобів і психотропних речовин у закладах охорони здоров’я. Для цього кожного року в області проводиться спецоперація «Батискаф». Під посиленою увагою опиняються не лише лікарні, а й аптеки, підприємства, які мають ліцензію на прекурсори. Міліція перевіряє, як зберігають небезпечні речовини та чи не було незаконного витоку підконтрольних лікарських засобів.

– Під час цьогорічної операції, яка тривала з 23 березня по 23 квітня, виявлено 18 правопорушень. Найбільше порушень зафіксували у Тернополі, оскільки тут зосереджено багато медичних закладів та підприємств, – розповів Володимир Строїч.

У період з травня по вересень правоохоронці традиційно проводять операції щодо виявлення незаконних посівів нарковмісних речовин. Тому нагадують та застерігають, що за вирощування маку та конопель передбачена кримінальна відповідальність.

Правоохоронці просять повідомляти жителів області про випадки зберігання та поширення наркотичних речовин за номерами телефонів у Тернополі: 27-17-27, 27-12-29. Анонімність гарантується.

Досьє 102

Тернопіль нагородять Почесною Таблицею Ради Європи

П'ятниця, 01 травня 2015, 07:30

Тернопіль – єдине місто в Україні та одне з восьми у Європі, яке у 2015 році буде нагороджене Почесною Таблицею Ради Європи. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Комітету з питань соціальної політики, охорони здоров’я та сталого розвитку Парламентської Асамблеї у Страсбурзі 21 квітня 2015 року.

Голова підкомітету з питань Призу Європи Аксель Е. Фішер повідомив, що ця нагорода – визнання зусиль Тернополя в пропагуванні ідеї Європейської єдності.

«Хочу від щирого серця привітати Ваше місто, зусилля якого були належно оцінені та є гідними цієї нагороди, а також всіх тих, хто причетний до її здобуття», - зазначив Аксель Е. Фішер.

Офіційне вручення нагороди членом Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я і сталого розвитку, або Почесним членом Парламентської Асамблеї Ради Європи відбудеться на публічній церемонії на День міста, 28 серпня.

«Для Тернополя є великою честю отримати Почесну Таблицю Ради Європи. Це наша третя відзнака, яка є свідченням того, що Тернопільська міська рада рухається у вірному напрямку в популяризації ідей та цінностей Європейської спільноти», - зазначає міський голова Тернополя Сергій Надал.

Також до Дня міста у Тернополі Рада Європи хоче організувати перевізну виставку про Приз Європи, яка створена з нагоди 60-річчя заснування Призу Європи та наявна вісьмома мовами (англійською, французькою, німецькою, італійською, польською російською, іспанською та турецькою).

Нагадаємо, що Рада Європи може нагородити європейське місто лише чотирма нагородами – дипломом, прапором, почесною таблицею та призом Ради Європи. Тернопіль вже отримав у 2013 році диплом, а у 2014 – Почесний Прапор.

У зв’язку з ремонтом дороги з 4 травня буде перекритий рух на вул. Оболоня

Четвер, 30 квітня 2015, 09:56

З 4 по 18 травня на вул. Оболоня, в’їзди-виїзди з вулиці Тихої та Юрчака, а також до прилеглих прибудинкових територій, у зв’язку з проведенням капітального ремонту вулиці, буде перекритий рух автотранспорту. Відповідне рішення було прийняте на засіданні виконавчого комітету.

«Минулого року на цій вулиці уже були проведені роботи з облаштування бордюрних каменів, інженерних мереж, тротуарів та прокладено нижній вирівнюючий шар асфальтобетонного покриття, - розповідає головний інженер відділу технагляду Ярослав Копча. – У цьому році роботи з капітального ремонту будуть завершені, зокрема буде прокладено верхній шар асфальтобетонного покриття та проведено на цій ділянці роботи з організації дорожнього руху».

Виконати роботи в управлінні ЖКГ обіцяють швидше, якщо не буде погіршення погодних умов. Об’їзд транспорту у цей період буде здійснюватись вулицями Живова та Митрополита Шептицького.

Орієнтуємо молодь на сучасному ринку праці

Четвер, 30 квітня 2015, 05:12

У сучасному суспільстві молодь становить окрему частину ринку праці. З одного боку, молоді люди більш мобільні, відкриті, готові до змін, а з іншого – учорашнім випускникам не вистачає відповідного професійного досвіду, щоби на рівні з іншими боротися за ту чи іншу посаду. Роботодавець хоче бачити на робочому місці людину, яка має відповідні знання та навики.

Фахівці Тернопільського міськрайонного центру зайнятості у повсякденній роботі намагаються убезпечити молодь від безробіття.

Провідним фахівцем з профорієнтації Аліною Грицаєнко був проведений профінформаційний семінар «Молодь на ринку праці» із студентами Центру професійно-технічної освіти №1 м. Тернополя.

«Володіння стратегією пошуку роботи - вдалий крок для кожної молодої людини на шляху до її отримання» - наголосила Аліна Грицаєнко. Під час заходу присутніх було проінформовано про ситуацію на ринку праці України, послуги, які надає служба зайнятості. Крім того, молоді люди на семінарі дізналися як оволодіти навичками ефективного пошуку роботи із використанням різних джерел інформації.  Слухачі дізнались про особливості написання презентабельного резюме шукача роботи.

У народі недарма кажуть: «Що посієш, те й пожнеш», тому молодь повинна проявляти активність, дбати про високу професійну кваліфікацію та займатися самоосвітою, - порадила присутнім провідний фахівець з профорієнтації Тернопільського МРЦЗ Грицаєнко Аліна.

Фахівці служби зайнятості сподіваються, що почута інформація не залишиться поза увагою молодих людей і в майбутньому вони вийдуть на ринок праці досвідченими претендентами на вільні робочі місця.

 

 

Відділ активної підтримки безробітних Тернопільського МРЦЗ

Провідний фахівець з профорієнтації Грицаєнко А.Г.

 

Музичні інструменти, виготовлені дітьми власноруч

Середа, 29 квітня 2015, 04:56

Творчість родом з дитинства. Навіть тоді, коли залишаєшся наодинці, немає нічого цікавішого, чим спостерігати, як пливуть по небу хмари, прислухатись до неповторних звуків природи, стежити за рухом мурашок, за летом птахів. Тоді небо здається не таким далеким, а море не таким безкраїм. Саме в ту хвилину з’являється нова планета власної фантазії. Саме тоді зароджується нова особистість.

У Петриківському дошкільному навчальному закладі №1 «Сонечко» діти змалку отримують можливість всебічного розвитку. Тут і з мистецтвом знайомлять і рукоділлю навчають. Практично з трирічного віку юні творці освоюють гру на інструментах, вивчають ази малювання, танців, навчаються вокалу та декламування.

В рамках проекту «Від Сходу до Заходу», діти підготували насичену програму, де продемонстрували усі свої вміння. Гостям співали пісень, танцювали та розповідали секрети техніки петриківського розпису. За словами педагогів, у процесі виховання в садочку застосовують сучасні педагогічні технології. За допомогою народно-прикладного мистецтва, тут дітей навчають розуміти естетичну цінність виробів та спонукають до прояву креативності. Декілька років тому у садочку розпочав роботу гурток «Червона калинонька». Для малят це справжнє царство олівців, пензликів та фарб. Є в майстерні і різноманітні матеріали для творчості, се­ред яких і дещо незвичні, які можна назвати "ексклюзивними".

Прихильність кореспондента  «Моя газета» завоював музичний куточок, у якому були представлені музичні інструменти, виготовлені дітьми власноруч.

Кожен інструмент вихователь-методист Носуля Валентина Авер’янівна придумувала та виготовляла разом з дітьми. Для створення використовували повсякденні ужиткові речі. Кришечки від пляшок, цвяхи, дощечка для нарізання продуктів, грецький горіх, коробки від кави, пластикові пляшки – звучать досить музично. З допомогою виховательки, кожну деталь дітки прикріплювали власноруч. Назву інструментам поки не придумали, але грати уже навчились.

А з нанесенням петриківського розпису ексклюзивні інструменти можна сміло презентувати на тематичних виставках.

Оксана Божко

Дикі історії

Вівторок, 28 квітня 2015, 11:19

Дикі історії - це шість різних новел, які, здавалося б, нічим між собою не пов'язані. Але, насправді, їх об'єднують люди, які заради відплати готові піти на найжахливіші вчинки. Подивитись їх запрошують тернополян у "Палаці Кіно" протягом тижня.

Всі герої історій мстять за різних причин, і роблять це по-своєму. Наприклад: Пасажири літака з'ясовують, що всі вони, так чи інакше, колись образили Габріеля Пастернака, який за дивним збігом обставин працює стюардом на борту цього літака. Або дружина, яка прямо перед весіллям дізнається про зради нареченого, і придумує спосіб, як йому помститися.

Або історія простої офіціантки, що працює в невеликому придорожньому кафе. Дівчина в одному з своїх відвідувачів дізналася людини, з вини якого багато років тому загинув її батько, і вона вирішує отруїти кривдника. Іноді може перетворитися в трагедію і звичайне суперництво, саме так відбулося на пустельній дорозі, коли жоден з двох водіїв не захотів поступатися іншому. Чи буває так, що співробітники можуть довести свого начальника до жахливого стану, тоді плачевних наслідків не уникнути. А у одній з історій, багатий батько намагається врятувати від в'язниці свого сина і робить для цього все можливе. 

Комедійний трилер – домінант «ОСКАРА»

«ДИКІ ІСТОРІЇ»

29.04. – 5.05. поч. 16:00

Довідки за тел. 52-33-33

Взаємовигідна співпраця за новими правилами

Вівторок, 28 квітня 2015, 11:18

У Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості відбувся  ярмарок вакансій, який організований спільно з Тернопільським обласним молодіжним центром праці. Безробітним були запропоновані різноманітні вакансії, в т.ч.  оператор кол-центру,  бармен,  кухар, офіціант.

Фахівець відділу взаємодії з роботодавцями ТМРЦЗ Марія Калаш   наголосила, що  згідно з ч. 2 ст. 37 Закону "Про зайнятість населення України" послуги суб’єктів господарювання з посередництва у працевлаштуванні здійснюються безкоштовно. Іншими словами, той, хто шукає роботу, не має нічого сплачувати кадровому агентству за надану інформацію про вакантні місця. Це повинен робити виключно роботодавець, який звертається по допомогу до подібного роду посередників. Попри це, кадрові агентства, чисельність яких із прийняттям вищевказаного закону не зменшилася, обходячи існуючі заборони, отримують гроші як із шукачів роботи, так і з її надавачів.

На даному заході, представник Тернопільського обласного молодіжного центру праці - Греськів Оксана Миколаївна, також звернула увагу на  що недобросовісні  рекрутингові компанії можуть застосовують перевірені часом шахрайські схеми: пропонують оплатити наперед оформлення будь-яких документів, вимагають гроші за допомогу при працевлаштуванні або ж виставляють рахунок за надання консультацій чи фіктивне навчання.

Центр зайнятості охоче співпрацює із суб’єктами господарювання, які без порушень надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні. Впровадження європейських стандартів щодо надання кадровими агенціями послуг на безкоштовній основі в певній мірі спрощує безробітним пошук роботи, зокрема, соціально вразливих категорій населення, вимушеним переселенцям, демобілізованим особам, які брали участь в АТО.  Співпраця за окремими напрямами діяльності, в тому числі для обміну даними про вільні робочі місця (вакансії), спрямована передусім на підвищення поінформованості приватних агенцій про можливості центру зайнятості в сфері надання соціальних послуг.

 

 

Фахівець з питань зайнятості відділу взаємодії

з роботодавцями Марія Калаш

Тернопільські школярі побували на екскурсії в кінологічному центрі

Вівторок, 28 квітня 2015, 10:54

В обласному кінологічному центрі живуть і віддано несуть службу 15 чотирилапих вихованців. Вони не раз брали участь у розкритті важких злочинів, допомагали правоохоронцям розшукувати злочинців, вибухівку, наркотики та повертали додому безвісти зниклих осіб.

Подивитися як працюють чотирилапі помічники міліціонерів мали змогу учні Тернопільської Української гімназії ім.І.Франка. Школярів  запросили до себе у гості співробітники кінологічного центру, який функціонує при УМВС України в Тернопільській області.

Кінологи  розповіли дітям багато цікавого про життя, особливості дресирування та роботу службових собак.

Міліціонери показали і ще раз довели дітям, що службові собаки це не лише хороші тварини, але й незамінні у роботі помічники.

Та чи не найбільше емоцій викликали показові виступи кінологів зі своїми вихованцями.

Професійні вміння школярам демонстрували вівчарки Арні та Кім. Треновані собаки затримували умовних злочинців, виконували такі складні завдання, як пошук вибухівки та наркотиків, долали перешкоди. Діти із захопленням спостерігали за їхніми діями.

Після показових виступів школярі із задоволенням фотографувалися із чотирилапими помічниками міліціонерів.

- Екскурсія до кінологічного центру дуже сподобалася дітям, – каже класний керівник гімназистів Оксана Кутень. – Такі заходи не лише цікаві, а й пізнавальні, діти побачили як працюють службові собаки, допомагають працівникам міліції розкривати злочини.

Школярі теж навипередки ділилися своїми враженнями від побаченого.

- Мені дуже сподобалося, як тренують собак, в майбутньому я би хотів спробувати себе в ролі кінолога. Це дуже захоплююче і цікаво, -  розповів  учень Владислав Макота.

Школярі переконані, якщо опиняться у біді, на допомогу завжди прийде міліцейський собака.

Поляки привезуть транс

Понеділок, 27 квітня 2015, 11:44

Третього квітня о 20:00 у дворику тернопільського «Бункермузу» розпочнеться концерт польського гурту Wovoka. Команда створює композиції на основі традиційного блюзу та індіанських народних пісень.

Звучання Wovoka — це транс, посилений щільністю, яскравістю та мелодійністю, психоделічними звуками фортепіано і точною, але натхненною грою гітари. Все підкреслюється гіпнотичною силою голосу вокалістки. Музика Wovoka є виявом поваги до забутих трансових культур. Гурт є учасником міжнародного фестивалю етно-джазової музики «Флюгери Львова» та фестивалю Jazz Bez. Вхід вільний. Довідково: Гурт Wovoka заснований у 2012 році. У серпні 2013 року команда випустила перший альбом «Дерева на тлі неба». Гурт Wovoka названо найбільш очікуваним дебютом Польщі цього року. Учасники: Mewa Chabiera - вокал Raphael Rogiński - гітара Paweł Szpura - ударні Ola Rzepka - фортепіано.

Про тернопільського хабарника і світових скандалістів

Понеділок, 27 квітня 2015, 11:24

Минулого тижня Тернопіль сколихнула новина: керівника однієї з лікарень міста затримали з хабарем у 200 тисяч гривень (!). Факт отримання коштів задокументували співробітники управління боротьби з організованою злочинністю та управління боротьби з економічною злочинністю обласної міліції.

Правоохоронці встановили, що 200 тисяч гривень головний лікар вимагав у приватного підприємця за продовження договору оренди приміщення загальною площею 135 квадратних метрів, яке перебуває на балансі даного лікувального закладу з подальшим правом його викупу.

Неправомірну вигоду посадовець вимагав та отримав через посередника – працівницю банківської установи.

Посадовця затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. На даний час він перебуває на стаціонарному лікуванні і знаходиться під охороною конвойного підрозділу правоохоронців. Вирішується питання про обрання стосовно нього запобіжного заходу.

Але навіть не це шокує. Як з’ясувалося згодом, затриманий – депутат обласної ради.

Ми настільки звикли до скандалів на загальнодержавному рівні, що навіть забули про існування рівня місцевого. А виявляється, що хабарників та всякого роду скандалістів і тут чимало.

Однак не треба впадати у крайність, мовляв, лише наші політики здатні так ганебно оскандалитися, отож країна наша безпросвітна. Адже останні роки були щедрими на скандали, пов’язані з іменами навіть світових лідерів. Тож ми вирішили скласти власний рейтинг VIP-скандалів, аби українські політики – в тому числі й місцевого рівня – «читали та чужому не навчалися».

Аби нікого не образити, згадаємо лише «казуси» тих політиків, які вже зараз не при справах. Ну і, звичайно, Володимира Путіна, який, судячи з бездумності росіян, «колишнім» стане ще не скоро.

Страшний корупціонер

Не минуло й тижня з часу обрання 31 травня 2007 року лікаря-травматолога Валдіса Затлерса президентом Латвії, як новий глава держави опинився в центрі скандалу. Затлерс, якого супротивники називали «Заглісом», тобто «крадієм», якщо з латвійської, зізнався у тому, що він свого часу отримував «конверти» від пацієнтів і не декларував ці доходи. А, отже, не платив із них податки.

Українців, звиклих до корупційних скандалів, може здивувати бурхлива реакція латвійської громадськості, яка побачила у діях Затлерса корупційність та легковажне ставлення до норм моралі.

Західна преса відразу ж згадала про пострадянське минуле Латвії та витягла з шухляди стару назву для нового члена ЄС – «колишня республіка СРСР». Литовський «Телеграф» припустив, що США більше не підтримуватимуть країну так, як за часів попереднього президента Вайри Віке-Фрейберги. А коментатор газети «Час» натякнув, що потрібні голоси парламентарів за Затлерса хтось міг «докупити». «Для обрання Затлерса задіяли величезні ресурси, якими сам кандидат не володів, – писав журналіст «Часу». – А хто ж вкладатиме гроші, не сподіваючись на дивіденди?»

Коротше кажучи, підозри, що президент не буде самостійною політичною фігурою, лише посилилися – авжеж, лікар, який бере від пацієнтів гроші в конвертах, здатен і не на таке. «Навіть якщо Затлерс у якійсь гіпотетичній ситуації зміг би стати успішним президентом, над ним завжди тяжітиме штамп корупції», – підсумовувала литовська газета «Дієна».

У підсумку Затлерс протримався на посаді президента до 2011 року, але якимись особливими досягненнями так і не запам’ятався.

Сери, пери і мільйони

Корупційні скандали вибухали і в європейських країнах із розвиненою демократією. Так, на початку 2007 року тепер уже екс-прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер міг постати перед судом за спроби «подарувати» титул пера чотирьом «спонсорам» лейбористів, які дали по мільйону фунтів стерлінгів на виборчу кампанію цієї партії. І хоча королева не підписала це подання на титулування, поліція вважала, що прем’єр порушив закон 1925 року (!), який забороняє продаж аристократичних титулів у Британії. Після опитування практично всіх міністрів країни Скотленд-ярд поспілкувався на цю тему з самим паном Блером. До речі, перед цим поліція допитувала прем’єра Великої Британії ще в далекому 1916 році. Якщо б правоохоронцям вдалося довести причетність Блера до «торгівлі титулами», це було б остаточним крахом тоді однієї з найсильніших політичних фігур цієї країни.

Мафіозний зять

Політичні конфлікти у країнах Сходу вирізняються таємничістю. Приміром, у 2006 році в міжнародному розшуку опинився Рафат Алієв – зять президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. 44-річного Алієва підозрювали у фінансових махінаціях, фальшуванні документів, викраденні людей та створенні мафіозної мережі.

На початку 2007 року президентського зятя відправили послом Казахстану до Відня. Ходили чутки, що Алієв не хотів їхати з країни, але його змусили. Усі казахські Інтернет-видання прогнозували, що старша донька Назарбаєва, Дарига, розлучиться зі своїм «мафіозним» чоловіком. Так воно і сталося.

Достеменно невідомо, чим Алієв «допік» своєму тестю, чи, можливо, його доньці. Іноземні видання публікували думку самого Алієва, який вважав, що викликав гнів тестя своїм бажанням балотуватися у 2012 році на пост президента Казахстану.

Гарячі естонські дівчата

Ніщо людське не чуже президентам і членам їхніх родин, особливо неповнолітнім. У Радянському Союзі був популярний анекдот про те, що хлопчик, який з дитинства чув про унікальність «дєдушкі Лєніна», був «травмований», коли йому пояснили, що його кумир мав звичайні людські потреби – ходив у туалет, чистив зуби та справляв решту людських потреб. Тож можна зрозуміти онучок естонського екс-президента Арнольда Рюйтеля, які, як звичайні підлітки, хотіли «відірватися по повній». Ну то й що, що вибрали для цього президентський палац дідуся?

15-річна Хелена та 13-річна Марія знали цифровий код від службового входу Кардіоргського палацу. Скориставшись ним, дівчата впустили до палацу своїх друзів. А вже там вони розпивали спиртне, фотографувалися й навіть, як стверджував анонімний свідок у передачі «Очевидець», курили маріхуану та ходили в туалет на даху палацу. Молодь відвідала тамтешню лазню, а також зробила імпровізований фуршет на робочому столі президента. Там хлопці та дівчата пили ром, лікер, вино та пиво.

Жоден важливий документ не пропав. Як покарали за цю витівку дівчат, преса так і не повідомляла. Охорону палацу посилили. А сам президент потім ще довго вибачався перед естонцями за інцидент.

«Потискати» хлопчика

Справжнє обличчя президента бідної, але від того ще більш агресивної Росії весь світ побачив восени 2006 року. Саме тоді Володимир Путін проявив особливу ніжність до малолітнього хлопчика, який прийшов на екскурсію до Кремля. Дзюдоїст та колишній розвідник присів перед білявим хлопчиком років 6-8, розглядав його, а потім обережно підняв дитині маєчку та поцілував у животик.

Пізніше російським виданням Путін пояснив свій жест, у якому «зіпсовані» громадяни побачили педофільський контекст. Президент РФ розповів про незахищеність дитини та про те, що йому, В.В.Путіну, «просто захотілося «патіскать мальчіка», мов кошеня». «Це бажання вилилося в той жест, про який ви говорите... Нічого такого за цим не було», – додав тоді президент РФ.

Нерозбірливі контакти

Важко живеться президентам держав, яким власноруч доводиться перевіряти досьє мало не всіх людей, з якими вони спілкуються.

Через те, що екс-президент США Джордж Буш зустрічався з радником міністра оборони Росії Володимиром Шамановим, його почали звинувачувати у приязному ставленні до організаторів терору проти мирного населення в Чечні. Як писала зарубіжна преса, під керівництвом Шаманова було скоєно найстрашніші звірства у цій кавказькій республіці.

У результаті розслідування, проведеного правозахисниками, з’ясувалося, що в селі Алхан-Юрт у грудні 1999-го солдати під керівництвом Шаманова вбили 17 мирних жителів, пограбували будинки, стріляли у всіх, хто ставав на їхньому шляху, в тому числі у сторічну жінку. Європейський суд встановив також, що війська Шаманова винні у «масовому застосуванні зброї невибіркової дії», в результаті чого загинули жителі іншого села, а також у тому, що на базі, підпорядкованій Шаманову, людей тримали у ямах, до затриманих застосовували тортури, зокрема й електричний струм.

За «подвиги» у Чечні Шаманов отримав орден, який, імовірно, був на ньому під час відвідин Овального кабінету Буша у Вашингтоні.

Внаслідок цього скандалу звільнили кількох співробітників президентської адміністрації, які не перевірили досьє візаві американського президента – російського генерала з уряду.

Змити сором кров’ю

Міністр сільського господарства Японії Тосікацу Мацуока, якого підозрювали у корупційних діях, 28 травня 2007 року вчинив самогубство. Він повісився на шовковому шнурі у службовій квартирі. Старого міністра звинувачували у неправомірному розподілі замовлень щодо заготівель лісу. Наступного дня Мацуока мав звітувати щодо цієї справи перед ревізійною комісією. Але натомість під вікнами його квартири знайшли тіло колишнього начальника Мацуоки – Сінтьї Ямадзаки. За попередньою версією, 76-річний чиновник викинувся з шостого поверху. Його прізвище також фігурувало у скандальній справі.

Секс-відбір чиновниць

Значно менш трагічним, хоча не менш гучним, був скандал, що вибухнув наприкінці 2006 року в польському уряді. Віце-прем’єра, міністра сільського господарства, голову коаліційної партії «Самооборона», нині вже покійного Анджея Леппера звинуватили у використанні службового становища для сексуального шантажу потенційних співробітниць його апарату.

Одна з жінок (Аннета К.) розповідала «Газеті виборчій», що пан Леппер та його помічник Станіслав Лижвинський приймали на роботу жінок виключно після надання ними сексуальних послуг. Аннета К. зізналася, що також отримала таку пропозицію і, хоча зразу відмовилася, потім погодилася на неї. Газета писала, що завдяки сприянню Леппера пані К. отримала місце голови одного з регіональних осередків «Самооборони». Кореспонденти «Газети...» знайшли й інших жінок, які також «піднялися кар’єрними сходами» таким чином.

Анджей Леппер спочатку вважав ці закиди провокацією та вимагав негайно провести розслідування. Однак коли справа набула обертів і прокуратура націлилась таки її розглянути, Леппер звільнив Лижвинського. Загалом усе це закінчилося трагічно: незабаром Анджей Леппер покінчив життя самогубством.

Шерше ля фам, Моше

У тому ж таки 2006 році той же ж таки Володимир Путін вкотре здивував громадськість, коли у жартівливій формі висловив своє захоплення президентом Ізраїлю, мовляв, оце Моше Кацав мужик, його звинувачують у кількох зґвалтуваннях!

Самому ж Кацаву було не до жартів. Звинувачення у перевищенні службових повноважень, зґвалтуванні, аморальній поведінці та сексуальних домаганнях до підлеглої висунули на підставі свідчень пані, яка працювала у Міністерстві туризму Ізраїлю у 1998-1999 роках. Моше Кацав наполягав на тому, що історію вигадали з метою його шантажу. Але все-таки 1 липня 2006-го йому довелося піти у відставку.

Коханка двох президентів

Всюдисущі папараці розкопали подробиці особистого життя двох колишніх президентів Франції – Жака Ширака та Франсуа Міттерана. Виявилося, що вони обидва були закохані в одну й ту саму жінку – політичну журналістку з газети «Фігаро». У красуні на початку 70-х був флірт з Міттераном, а наступного десятиліття вона стала коханкою пана Ширака, який вже тоді претендував на президентське крісло. Як пишуть автори книги-бестселера «Сексус політикус», Ширак закидав журналістку квітами й навіть думав про розлучення зі своєю дружиною Бернадет, але завадили політичні амбіції – розлучений чоловік мав значно менше шансів посісти найвищу посаду Франції, ніж «добропорядний» сім’янин.

Цікаво, що вже тоді преса писала й про зв’язок ще одного колишнього президента Франції Ніколя Саркозі, і також з журналісткою. Щоправда, уже іншою. Але політичні амбіції знову стали на заваді особистому щастю, тож Саркозі у той час повернувся до дружини Сесилії.

Комісар Європи – нудист

У грудні 2006 року відкритість тодішнього єврокомісара та дуже відомого в Європі політика 62-річного Гюнтера Ферхойгена досягла критичної межі. Папараці сфотографували його на нудистському пляжі Литви у товаристві його помічниці, 48-річної Петри Ерлер. Немолода пара плавала в морі, гуляла, тримаючись за руки. Із одягу на них були лише кепки.

Сам Ферхойген вважав суто особистою справою те, з ким і де він проводить свій відпочинок. Його дружина підтвердила, що знала, де відпочиває її чоловік.

З цього приводу тоді влучно висловився депутат Європарламенту Херберг Ройль від Християнсько-демократичної партії: «Для комісара ЄС неприпустимо бігати голяка пляжем у товаристві своєї співробітниці», – сказав він.

Люба, я люблю... його

Британський парламентар Грег Бакер, консервативний тіньовий міністр з питань захисту довкілля та політичний друг нинішнього прем’єр-міністра країни Девіда Кемерона, кілька років тому пішов від своєї дружини та трьох дітей до... чоловіка. Дружина Бакера, яка була «типовою дружиною британського політика», не підозрювала про гомосексуальну схильність свого чоловіка, писали місцеві видання. Але, проживши 14 років у шлюбі, пан Бакер вирішив залишити гетеросексуальний зв’язок заради свого приятеля-дизайнера.

Потяг до осіб своєї статі призвів також до відставки глави корпорації «Брітіш петролеум» Джона Брауна. 59-річного магната вважали одним із найуспішніших бізнесменів світу, але він подав у відставку після того, як програв суд одному з лондонських видань. Газета розмістила інформацію про інтимний зв’язок Брауна з іншим чоловіком, а бізнесмен заперечував наявність цього зв’язку.

Онук Діка Чейні має дві мами

Донька екс-віце-президента США Діка Чейні 42-річна Мері одружена з іншою жінкою та навіть має дитину. Журналісти так і не змогли дізнатися, хто ж може бути вірогідним батьком хлопчика. Але це – особисті справи цієї милої сім’ї. Громадськість же у травні 2007 року обурило те, що дідусь та бабуся хлопчика, тобто Дік Чейні та його дружина Лінні, сфотографувалися з онуком, але без його мам. «Невже прогресивний політик може соромитися схильностей своєї доньки?» – здивувалися прихильники нетрадиційних шлюбів. Як виявилося – ні. Дік Чейні з розумінням поставився до того, що його донька вирішила «оженитися», а фото було зроблене без інших членів родини з питань політкоректності, адже у США ще є достатньо прихильників традиційних християнських цінностей.

Із червоним м’ячем у роті

Автором ще одного оригінального секс-скандалу став ізраїльський посол у Республіці Сальвадор Цуріель Рафаель, якого знайшли голим і зв’язаним на вулиці поблизу свого дому. Спочатку преса поспішила повідомити про злочинний напад на посла в латиноамериканській країні. Проте через певний час з’ясувалося, що поряд з «жертвою» лежали секс-іграшки, а в роті у пана посла був уподобаний мазохістами всього світу червоний гумовий м’яч. Рафаель відмовився писати заяву про напад, підтвердивши, що сам винен в інциденті.

Ізраїльська преса посмакувала садомазохістським контекстом події, а посла терміново відкликали в Ізраїль «для консультацій». Представниця ізраїльського МЗС зазначала, що у відомстві вважають поведінку посла недостойною.

Космічний мер і коханка

Ну і неможливо таки не згадати бодай одного вітчизняного політика столичного рівня. Ми довго думали, на кому зупинитися – адже вибір тут величезний. І ось вона – «жертва»: колишній мер Києва Леонід Черновецький.

Кілька років тому, поки законна дружина «Льоні-Космоса» Аліна Айвазова готувалася забрати свою заяву про розлучення, у пресі з’являлися все нові факти про коханку мера Олену Савчук.

40-річна Олена Савчук мала освіту менеджера і трудилася у мерії в управлінні у зв’язках зі ЗМІ. Як розповідали тоді співробітники Київської міської адміністрації, вона завжди намагалася бути у тіні, не афішувала своїх стосунків з Черновецьким.

Уперше шатенка модельної зовнішності прийшла на роботу до мера наприкінці 2008-го року. У Савчук було довге волосся, туфлі на височенних шпильках, жінка була одягнена з голочки.

«Тодішня начальниця Марина Лахно нам сказала, що тепер у нас буде працювати Олена Савчук. Прошу жодних завдань їй не давати. Якщо тільки підписати якийсь лист або документ у мера, вона це зробить дуже швидко», – згадують колишні співробітники мерії.

У перший робочий день у КМДА Савчук прийшла разом з мамою – пастором «Посольства Божого» Софією Жукотанською. Влаштувати Олену заступником начальника главку відразу не вийшло – у неї не було стажу роботи на держслужбі. Тому вона стала головним спеціалістом, але кабінет їй виділили окремий, призначений для першого заступника начальника управління.

Тоді ж поповзли чутки, що на роботу її влаштував сам Леонід Черновецький.

«Говорили, що Олена була зі своєю мамою на дні народження мера, він відзначав його в ресторані, там було кілька сотень осіб, дуже багато відомих людей. І тоді нібито мер їй сказав: «Як, ти не працюєш? То приходь до нас», – кажуть співробітники мерії.

У самій КМДА про Олену Савчук говорили різне: одні – що вона дуже конфліктна і некомунікабельна, а більшу частину робочого часу проводить у соцмережах. А інші навпаки називали її доброю і чуйною людиною.

Подейкують, коханка мера була «головною за підписами» у мера.

«Вона вільно заходила до нього в кабінет на 9 поверсі. Могла подовгу просиджувати там, але якщо вона була там, то більше нікого не впускали, всі мали чекати у приймальні. Поверталася Олена від мера у романтичному настрої, вся така замислена. А одного разу принесла величезну іграшку, яку посадила собі на стіл, – Леонід Михайлович подарував», – розповідали у мерії.

Цікаво, що інтерес до інтимного життя Черновецьких у свій час настільки розбурхав жовту пресу, що навіть зараз не стихає зацікавлення колишні мером столиці. Отож зовсім недивно, що у ЗМІ почали з’являтися фотографії вже й другої «коханки Льоні-Космоса».

***

Словом, як би довго не впроваджувалися реформи в нашій країні, як би складно не було боротися тут з корупціонерами та іншими «злодіями в законі», вірмо – все у нас вийде. Адже поганих людей вистачає всюди. Головне, щоб ми залишалися при совісті.

Підготував Адам Стрижнюк

Оголошено бліц-конкурс на проект пам’ятника «Небесній сотні»

Понеділок, 27 квітня 2015, 08:23

Тернопільська міська рада оголошує бліц-конкурс на кращий ескізний проект пам’ятника Небесній сотні на Площі Героїв Євромайдану в Тернополі з метою увіковічення пам'яті загиблих Героїв. Триватиме конкурс один місяць з 27 квітня 2015 року.

«Уже був проведений конкурс у двох етапах на кращий ескізний проект пам’ятника, у результаті яких було обрано переможця, - розповідає головний спеціаліст сектору розвитку культури та духовної спадщини Наталя Бабій. – Потім відбувалися розширені художні містобудівні ради за участю членів Спілок архітекторів та художників, на яких прозвучали пропозиції для доопрацювання проекту. Переможець не сприйняв рекомендації і написав відмову від подальшої участі у конкурсі. Після цього відбулося засідання членів журі конкурсу, на якому вирішено, відповідно до законодавства, оголосити бліц-конкурс».

До участі у бліц-конкурсі запрошуються фахівці та авторські колективи Тернопільської обласної організації НСА України та Тернопільської обласної спілки художників України, які подали на конкурс проекти, що відповідають його умовам.

Реєстрація учасників конкурсу та видача конкурсної документації проводиться з 27 квітня 2015 року за адресою м. Тернопіль бульвар Т. Г.Шевченка, 1, пов. 3^-й, контактний тел. 42-06-72 ; 52-67-32 з 10⁰⁰ до 13⁰⁰, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

Проектні пропозиції подаються на конкурс анонімно під девізом у формі шестизначного числа з позначкою «Бліц-конкурс», яке проставляється у верхньому правому кутку на перших сторінках усіх матеріалів проекту та пояснювальній записці. Інформація про авторів проекту (прізвища, імена, по-батькові, адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди), а також пропозиції розподілу можливої премії між членами авторського колективу, завірені їх підписами, подаються у закритому конверті під девізом.

Графічні матеріали подаються на планшетах не менше формату А-2 загальною площею не більше 2м²(окрім макетів та моделей) в Управління культури і мистецтв за адресою м. Тернопіль, бульвар Т.Г.Шевченка, 1, пов. 3^-й, контактний тел. 42-06-72 ; 52-67-32 з 14³⁰ до16³⁰.

Реконструкція комунального ринку на вул. Шептицького знаходиться на стадії завершення

Неділя, 26 квітня 2015, 18:01

Уже зовсім скоро підприємці, які продають товари на прилеглих територіях та приїжджі з сіл дрібні торгівці, зможуть перейти торгувати продуктами у новому ринку. Там передбачений не лише покращений сервіс для покупців, а й дотримання усіх санітарних норм.

«Новий ринок вирішить питання торгівлі продуктами, адже наразі люди торгують просто з землі, - розповідає директор комунального ринку Олег Фляк. – Умови на новому ринку будуть набагато кращі, як для покупців, так і для продавців. Для підприємців передбачено достатньо місць, так що торгувати зможуть бажаючі дрібні приїжджі торговці та приватні підприємці навіть з автотранспорту. Також ми звернули увагу на створення торгових місць для соціально незахищених, які вирощують сільськогосподарську продукцію на власних присадибних ділянках».

На цьому ринку буде обладнано приміщення для торгівлі м'ясо-молочними продуктами, ветеринарна лабораторія, працівники якої перевірятимуть якість пропонованої продукції, споруджено складські приміщення для належного зберігання товарів, підведені комунікації. Передбачено і облаштування автостоянки, адже без її наявності будуть складнощі руху на прилеглих проїжджих частинах. Щодо питання з торгівлею овочів та фруктів, то це технічні моменти, які будуть вирішуватися.

«Була інформація, ніби з підприємців збиралися кошти для побудови цього ринку. Насправді, вони здавали гроші, як і всі інші підприємці, лише за здійснення торгівлі. Додаткових ресурсів для будівництва сучасного ринку ніхто не збирав», - зазначає Олег Фляк.

Будівельні роботи з реконструкції ринку проводилися за кошти інвестора, оскільки у комунального підприємства було недостатньо коштів для втілення цього проекту. Процедура пошуку інвестора була реалізована згідно чинного законодавства, а земельна ділянка й надалі залишається у комунальній власності.

Ще до початку реконструкції даного ринку підприємцям, які торгували на постійно діючому ярмарку, були запропоновані вільні місця на територіях існуючих ринків міста. Однак, торговці не прислухалися до пропозиції та продовжують торгувати на тротуарах міста, що призвело до поширення несанкціонованої торгівлі. У наступні два тижні буде проінформовано усіх торгівців про вільні місця на існуючих ринках та зобов’язано їх змінити місце торгівлі. Адже у травні буде прийнято рішення, згідно з яким торгувати на вул. Шептицького буде заборонено і всі торгові об’єкти, які залишаться на цій території, будуть демонтовані.

Тернополяни побували на батьківщині козацтва

Субота, 25 квітня 2015, 08:43

Я з тих людей, які запам’ятовують світ візуально. Коли читаю книжку, мушу уявляти собі всі деталі. А як не виходить — шукаю в Інтернеті незрозумілі мені речі. І лиш після цього повертаюся до тексту. Але ж, погодьтеся, значно цікавіше побачити прочитане не лише на картинці, але й стати його героєм, пише Культурно. От, наприклад, читавши про запорізьких козаків, мені важко було уявити: делію, кунтуш чи бурку – військовий одяг тодішніх вояк. У наш час такого не носять. І хоч машину часу ще не винайшли, побувати на батьківщині козацтва мені, все-таки, вдалось. Приїхавши у Дніпропетровськ, учасників проекту «Від Сходу до Заходу», чекала насичена культурна програма: Музей етнографії та народно-прикладного мистецтва, Центр Петриківського розпису, Культурний центр «Менора», і , звичайно, подорож до етно-хутора «Козацька Січ». Цікаво, що із восьми існуючих колись Запорозьких Січей, п’ять розташовано на Дніпропетровщині. Тож, година їзди в роздумах про значимість цієї місцевості промайнула як мить. Саме тут, у селі Гречино, досі проживають нащадки справжніх козаків. За давнім звичаєм, біля воріт нас зустріли хлібом-сіллю. Проте, потрапити на територію етно-хутора вдалось лише по-козацькому – випивши чарку самогонки з шаблі, при цьому не проливши ані краплі. Увійшовши на подвір’я, пройнятись войовничим духом довелось відразу. З перших хвилин нас привітали вистрілом з гармати. Довелось також стати учасниками стародавніх бойових мистецтв та показових трюків з верхової їзди. Можу запевнити, що мужність хлопців ніскільки не відрізняється від опису героїв у книжках. Тож, перебування на козацькій території, безперечно, потребує шанобливого ставлення до тамтешніх традицій. Етно-хутір «Козацька Січ» об’єднує близько десяти садиб, оздоблених за українською традицією часів козацтва. На території споруджені етнографічний музей, стародавня кухня, кузня, а також різноманітні козацькі розваги. Кожна річ, що тут знаходиться, виготовлялась чи купувалась господарем на замовлення. Усі знаряддя – частина історії. Навіть вбрання мешканців садиби традиційне – козацьке. Запросивши до хати, господар Роман Ламза розповів історію козацтва, про зброю та обереги козаків. Наприкінці ХVIII ст., коли європейські війська беруть собі на озброєння пістолі, мушкети та гармати, українські, в свою чергу, продовжують користуватися луками. Насамперед, «…вони дешеві, і легкі у користуванні»,- розповідає господар. Проте головною їх перевагою була швидкострільність. За одну хвилину козак випускав від 15 до 20 стріл, в той час як із мушкета чи пістоля можна було вистрілити лише двічі. Зброя-зброєю, але козака не можна уявити без люльки. Вона для козака була святинею, оберегом та лікувальницею. Забита різноманітними травами, люлька використовувалась «запорожцями» як засіб аромотерапії. Історичні факти свідчать, що люлька використовувалась в бою, а саме – нічному. За словами господаря, щоб краще орієнтуватися у темряві, козаки забивали її полином та звіробоєм. Така суміш трав загострювала зір, – запевняє Роман. Не менш цікавою виявилась історія культури споживання сала. Відомий світу український делікатес зародився під час набігів на наші землі турків і татар. Грабувавши українські господарства, вороги залишали на маєтку лише свиней. (Згідно з мусульманським віруванням, свинину не можна споживати). Тож любов до сала у нас зародилась неспроста. Щоб історія не залишалась на словах, гостей запросили скуштувати традиційних українських страв, приготовлених за стародавніми рецептами. Розповідати про цю смакоту не буду. Їдьте — і пробуйте. Про етно-хутір «Козацька Січ» читайте на сайті www.etno-galushkivka.com.ua Оксана Божко

Тернопіль відвідали майже сотня відомих українських митців

П'ятниця, 24 квітня 2015, 14:12

Цьогорічний весняний сезон тернополяни відкрили з культурної програми. Незважаючи на похмуру погоду, понад дев’яносто сучасних літераторів, музикантів, художників, фотографів та режисерів сповнили наше місто атмосферою роздумів та відпочинку. Триденний фестиваль «Ї» відбувся у файному місті втретє, пише сайт Культурно. 17-19 квітня, в рамках заходу, до нашого міста завітало майже 600 любителів мистецтва. Ініціатором проведення стала громадська молодіжна організація «Файне місто». За словами засновника фестивалю Василя Томчишина, ідея створення виникла на книжковому форумі. Перебуваючи на книжковому форумі у Львові, разом із колегою Ігорем Біликом, ми задумались чому б не започаткувати мистецький захід у нашому місті. Перший фестиваль, який ми провели був пробним і вдався частково. Наступного року фестиваль отримав свою назву – «Ї», і пройшов досить успішно. Ті, хто цікавляться мистецтвом, мабуть уже помітили, що назва фестивалю однойменна із львівським культурологічним часописом «Ї». Проте, як запевняє Василь, відношення до нього немає. Ми не мали на меті калькувати назву львівського часопису. У мене зародилась ідея створити бренд, який би своєю назвою передавав автентичність та індивідуальність нашої мови. Зокрема, назва фестивалю, яку найближчим часом збираємось запатентувати, говорить про самобутність українського мистецтва. Вперше «Ї» пройшов під «назвою» «Фестиваль сучасної української літератури та музики» і зібрав не більше двохсот відвідувачів. Захід позиціонувався більш як поетичний, ніж музичний і об’єднав, в основному, тернополян. На той час, разом з Ігорем Біликом, у мистецькому просторі ми орієнтувалися не дуже добре, тому перший фестиваль був пробним. Фінансово захід був невдалим, але ми не втратили віри і працювали над його подальшим розвитком. Експерименти експериментами, а вже наступного року хлопці досягли неочікуваних результатів. 2014 року, в рамках фестивалю «Ї», до нашого міста з’їхалось понад 300 поціновувачів мистецтва зі всієї України. Тоді у фестивалі взяли участь відомі українські письменники Юрко Іздрик, Юрій Андрухович, Ірена Карпа, Андрій Любка, Олександр Ірванець, Тарас Прохасько та інші. Мистецький проект розширив свої границі та залучив відомих художників, креативних фотографів та музикантів. Літературну сцену розбавили виступи гуртів QARPA «Kompas», «Медовий Полин», «Who’s Next?». Другий фестиваль пройшов на досить високому рівні. Над його створенням працювало близько двох десятків людей. Спільними зусиллями нам вдалось започаткувати справжню мистецьку платформу. За виручені кошти придбали принтер для нашої організації  Сьогодні фестиваль «Ї» претендує увійти до п’ятірки кращих мистецьких заходів України. До його створення залучилось майже п’ять десятків волонтерів, фотографів, дизайнерів та представників оргкомітету. Над організацією працювали: координатор Василь Томчишин, прес-секретар Степан Гречківський, співорганізатор Ігор Білик, письменник та головний редактор видавництва «Крок» Юрій Матевощук, а також поетеса Юлія Іванчук. Усі вони працюють на ентузіазмі. Саме так зароджується справжнє мистецтво. Цьогоріч «Ї» став фестивалем всеукраїнського рівня, адже об’єднав понад півтисячі любителів мистецтва. Загалом захід відвідало майже 600 людей, 60% з яких — гості з інших міст України. В основному, це молодь, проте були й відвідувачі старшої вікової категорії. Зокрема, захід відвідали представники влади та освіти. Приємно, що на мистецьку подію приходили такoж батьки з маленькими дітьми. Для наймолодших поціновувачів мистецтва вхід був вільним. Можна із впевненістю сказати, що «Ї» пройшов більш ніж успішно, адже до нашого міста завітали митці з України, Польщі та Білорусі. Тож, в перспективі, фестиваль впевнено крокує до міжнародного рівня. Найбільше людей зібралось на виступ гуртів «Vivienne Mort» та «Один в каное». На презентації книги Сергія Жадана публіка аплодувала стоячи. Зал був переповнений також на виступі Юрія Андруховича, Сергія Жадана та Андрея Хадановіча. Усіх перечислити зараз не вдасться, тим паче на фестивалі декілька заходів відбувались одночасно, тож поаплодувати вдалось не всім. Не вдалось поаплодувати і Братам Капрановим. На жаль, чиновники, які пообіцяли домовитись про виступ відомих українських письменників нас трішки підвели. Буквально за декілька годин до приїзду Братів Капранових, ми дізнались, що про участь у фестивалі їх ніхто не повідомляв. Перший день фестивалю пройшов досить динамічно. На відкритті тернополянам презентували виставку картин художників Юрія Журавля, Христини Венгринюк, Миколи Мамчура та інших. Літературна сцена ожила під час вечірньої програми, де польський письменник Томаш Деяк презентував нову книгу «Колискова Кусто». Загадковості додав Юрій Іздрик, представивши шанувальникам новий літературно-музичний проект. «… етнічно найчистіше місто України» Другого дня до нашого міста завітав відомий український письменник Василь Шкляр Автор розповів про любов до нашого міста, назвавши його «… етнічно найчистішим містом України». Письменник також відкрив секрет написання нового роману, герої якого родом із Тернопільщини. Не менш відомий український письменник Юрій Андрухович презентував публіці нову книгу «Тут похований фантомас», яка складається із 72 есе. Цікаво, що ілюстрації до видання малював тернопільський художник Тарас Бріль, він же Taz. Третього дня мистецького фестивалю на літературній сцені виступили декілька десятків поетів-початківців. На «молодіжній сцені» автори представили загалу свої творчі доробки. Того ж дня, у книгарні «Є» відбулась зустріч з відомим сучасним письменником Тарасом Прохаськом. Прихильники творчості автора мали змогу поспілкуватись з митцем у затишній атмосфері. В день закриття фестивалю, відбувся спільний творчий вечір Сергія Жадана та Андрея Хадановіча. Автори презентували свої книги українською та білоруською мовами. Зокрема, книгу Жадана «Українські авіалінії» відтепер можна прочитати на білоруській. Українці, в свою чергу, зможуть ближче ознайомитись із творчістю білоруського поета. Книгу «Білоруський мужчина» автор презентував у перекладі українською. Літературну сцену розбавили виступи відомих українських гуртів. Серед них гурт «Ot Vinta», «Один в каное», «Vivienne Mort», «Холодне сонце», «Piаno» та Діор. Окрім того, на музичній сцені звучали відомі тернопільські гурти «Nameless», «Zsuf», «Медовий полин» та інші. Згадати виступи всіх учасників, на жаль, мені не вдасться. Програма була настільки насиченою, що побувати одночасно на декількох подіях було просто неможливо. На фестивалі презентували антологію, до якої увійшли твори учасників літературної сцени. Під час фестивалю спільно із видавництвом «Крок» ми презентували літературну антологію, яку до слова, днями представимо на Книжковому Арсеналі у Києві. Видання прикрашають художні роботи Юрія Журавля. Декілька екземплярів альманаху можна буде знайти у бібліотеках нашого міста, — завершив розмову Василь. До речі, логотип фестивалю та усю інформаційно-рекламну продукцію розробив тернопільський дизайнер Сергій Гуменюк. За словами Василя Томчишина, на досягнутому організатори не зупиняються, і вже цього літа планують започаткувати мандрівний фестиваль з однойменною назвою «Ї». Усім, кому не вдалось побувати на чудовому мистецькому заході, пропонуємо переглянути відео, а також фотографії. І обов’язково завітати до нашого міста відкривати весну по-мистецьки наступного року. Буде файно, буде «Ї». Фото з офіційної сторінки фестивалю   Оксана Божко

У художньому музеї відображають любов до України

П'ятниця, 24 квітня 2015, 06:53

До 80-річчя від дня народження Михайла Піпана і 40-річчя його сина Петра у комунальній установі Тернопільської обласної ради – художньому музеї відкрито виставку їхніх робіт з приватної колекції тернополянина Петра Килимника.

На виставці представлено 60 картин Михайла Піпана. Це частина його доробку 80-90-х років – найбільш продуктивного періоду його творчості. “Це краєвиди Тернополя та околиць, натюрморти, портрети, сюжетні композиції. У картинах відображається любов до України, її історії та народу.  Усі твори емоційні, імпульсивні, з чіткими образами, сповнені сміливих поєднань кольорів. Досконало володіючи технікою малюнку, митець вибудовує чітку композицію у кожній картині”, – наголосила заступник директора музею Ольга Ваврик.

Кілька років тому  Петро Піпан, зустрівши колекціонера та мецената Петра Килимника, довірив йому батькові картини. “І не помилився, – додала Ольга Ваврик. – Картини набули оновленого вигляду, стали доступні широкому колу шанувальників образотворчого мистецтва”.

Петро Піпан на своїй першій персональній виставці представив  30 картин. Його картини також експресивні, наповнені сміливими замісами кольору та швидким емоційним пензлем.

Виставка діятиме до 5 травня.

Довідково. Михайло Піпан народився 7 квітня 1935 року в с.Стібне Перемишлянського повіту (Польща).  У 1945-му родина дуба депортована в УРСР, поселилася  в с.Забойки на Тернопільщині. У 1960-1965 роках навчався в Одеському художньому училищі імені М.Грекова на живописно-педагогічному відділенні. Після закінчення училища переїхав до Молдавії, працював художником-оформлювачем. З 1966 року жив у Тернополі, працював у виробничій майстерні Художнього фонду України. З 1968 року художник брав участь у численних збірних виставках у Тернополі, Львові, Києві, Москві, Болгарії. Персональні виставки Михайла Піпана відбулися у Тернополі (1971,1982,1986, 1989, 1994), Одесі (2001), Ненсі (Франція, 2001), Тоді, Мілані (Італія, 2003). Виконував митець і монументально-декоративні роботи: настінний розпис у церкві м. Ненсі (Франція, 2001), ікони для церкви Святого Василія Великого у Тернополі (2004), розписи церквов у селах Тернопільщини. Помер художник у Тернополі 4 червня 2007 року.

Петро Піпан народився 1 липня 1975 року. Навчався в Одеському художньому училищі імені М.Грекова.

obl-rada.te.ua

На Шептицького впорядкують торгівлю

Четвер, 23 квітня 2015, 11:18

На черговому засіданні виконавчого комітету міський голова Сергій Надал дав доручення управлінню торгівлі, побуту та захисту прав споживачів спільно з муніципальною поліцією здійснити ряд заходів щодо впорядкування торгівлі на вул. Шептицького. Зокрема, проінформувати усіх людей, які торгують на даній території, про вільні місця на існуючих ринках та зобов’язати їх протягом двох тижнів змінити місце торгівлі.

Адже у травні на засідання виконавчого комітету буде підготовлено проект рішення про втрату чинності рішення виконкому  від 19.05.2014р. «Про дозвіл на право торгівлі на прилеглій до вулиці Шептицького території у зв’язку з реконструкцією ринку». Відповідно до цього документу, торгувати на вул. Шептицького буде заборонено і всі торгові об’єкти, які залишаться на цій території, будуть демонтовані.

Нагадаємо, у Тернополі на вул. Шептицького, неподалік автостанції, триває реконструкція комунального ринку. Після здачі в експлуатацію цього ринку, там зможуть торгувати підприємці та люди, які вирощують сільськогосподарську продукцію на власних присадибних ділянках. Також там передбачені місця для торгівлі продукцією з автотранспорту.

У Тернополі відбудеться акція «Зробимо Україну Чистою"

Середа, 22 квітня 2015, 12:28

Всеукраїнська акція «Зробимо Україну Чистою!" у місті Тернополі відбудеться 25 квітня.

Організація “Let’s do, it Ukrane!”, учасник загальносвітового руху “Let’s do it, world”, що об’єднує понад 11 мільйонів людей в 112 державах світу, які щорічно в обраний день виходять на прибирання у своїй країні, проводить соціально-екологічну акцію з прибирання зелених зон та благоустрою територій 25 квітня 2015 року.

Тернопільська область, зокрема місто Тернопіль, долучається до всеукраїнської ініціативи. У рамках акції “Зробимо Україну Чистою!-2015 ” відбудеться загальноміська толока, куди зарошуємо громадські організації, студентів, а також мешканців міста Тернополя.

Програма акції, яка відбудеться 25 квітня у місті Тернополі:

10:00 збір учасників на двох локаціях:

-         Парк Загребелля (збір коло Riverpool) ;

-         ТРЦ «Подоляни» (збір коло головного входу);

Активісти групами відправляються на локації, які вже розділені на сектори.

З 11:30 проводиться збір та формування двох вело колон.

Збір відбудеться на цих же локаціях, які спільно о 12,00 вирушають визначеним маршрутом до літньої сцени, що знаходиться у парку Шевченка.

І з 13:30 до 15:00 на літній сцені проводиться Вуличний Університет.

Мета проекту – не просто прибрати зелені зони від сміття, а змінити ставлення українських громадян до життєвого простору та прищепити в суспільній свідомості потребу не смітити і піклуватися про довкілля. Завдяки всеукраїнському охопленню, проект стає масштабним, набирає патріотичного забарвлення і містить елементи екологічного виховання.

Долучитись до акції може кожен бажаючий!

Детальніша інформація про організацію за посиланням: http://letsdoit.org.ua

Інформація про акцію в Тернополі на сайті ВКонтакте: http://vk.com/letsdoit_ternopil

 

«Майбутнє країни - у мріях дитини»

Середа, 22 квітня 2015, 10:20

Днями, у приміщенні Тернопільської ОДПІ, відбулось визначення переможців першого етапу Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості з податкової тематики: «Майбутнє країни - у мріях дитини».

Загалом, на конкурс від тернопільських школярів надійшло 133 художніх робіт, літературних творів та комп’ютерної графіки. Найбільшу кількість творчих доробків представили вихованці Тернопільської обласної профспілкової школи мистецтв, а це 40 робіт, Тернопільської обласної комунальної експериментальної комплексної школи мистецтв – 21 робота, а також Тернопільської художньої школи – 12 робіт. Члени журі, в складі начальника інспекції, членів Спілки художників України, викладачів ВУЗів, представників громадських організацій, суворо та прискіпливо оцінювали кожну роботу конкурсантів та визначали переможців у двох вікових категоріях.

Так, у віковій категорії 9-11 років (художні твори) переможцями стали: Філіпчук Анастасія за малюнок «Бюджет України», Григор’єва Марта, яка надала на конкурс «Податкову верховину» та Гнатюк Діана – за роботу «Державній податковій інспекції України присвячується».

У другій віковій категорії 12-15 років впевнено перемогли Колісник Катерина, за малюнок «Спільна праця – процвітання України», Шищак Олена, за творчий доробок «Достаток – завдяки податку» та Рега Оксана - за актуальну роботу «Податки, сплачені тобою, можуть врятувати життя солдату».

В своєму баченні необхідності сплати податків, викладеному у літературних творах (проза та вірші), у віковій категорії 9-11 років переможні місця посіли Осташук Тетяна, Гикавий Олег та Малюта Олена, які склали Казки про податки. У віковій категорії 12-15 років перемогла Грабчук Віра з твором «Економіка для дітей - великих і малих» та Осадчук Олександр, який подав на конкурс твір «Податки треба платити».

За цікаву комп’ютерну графіку перемогу здобули Підлатюк Денис (робота «Життя у достатку»), Волянюк Владислав, який змалював «Бюджет країни», та Бабій Олег за роботу «Країна мрій».

Такі конкурсанти, як Козак Оля, Котляр Василь та Максим Мартинчук були кращими у другій віковій категорії.

Слід зазначити, що за умовами конкурсу, роботи, які здобули перші місця на першому етапі, будуть направлені для участі у другому (обласному) етапі конкурсу. Щасливі переможці змагатимуться опісля на завершальному – Всеукраїнському рівні.

Отож, тримаймо кулаки за наших земляків.

 

Відділ комунікаційний Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС  у Тернопільській області

Василь Шкляр про екранізацію власних книг

Вівторок, 21 квітня 2015, 11:20

Абсолютно відкритий та щирий до публіки Василь Шкляр завойував мою прихильність  з перших хвилин розмови. Зустріч у рамках фестивалю «Ї» автор розпочав із компліментів, пише Культурно.

Саме наше місто письменник назвав «етнічно найчистішим містом України». Шанувальникам творчості Шкляра відомо, що у романі «Чорний ворон» та «Маруся» автор описує героїчні події, що відбуваються на Тернопільщині. За словами пана Василя, герої чергового роману будуть також нашими земляками.

• Пламенем українства є Тернопілля. Зізнаюся, герої чергової книги будуть родом саме з цього краю. На межі Теребовлянського і Тернопільського районів я віднайшов надзвичайно драматичну історію, власне вона і стане основою майбутнього роману.

Книги Василя Шкляра, безперечно, змінюють свідомість українців, зокрема молодого покоління. Його твори мають вагомий вплив й на представників інших держав. Автор зізнався, що остання  книга російською вийшла в друк ще в 90-х роках. Сьогодні ж у видавничих угодах Василя Шкляра вказано про заборону перекладу творів на російську мову.

• До мене неодноразово підходили читачі, які казали, що «Чорний ворон» перевернув їх свідомість. А ви знаєте, скільки російськомовних людей, наприклад, у Києві? Припустимо, якби я випустив книгу «Чорний ворон» російською та українською, то впевнений, що значна частина прочитала б її саме російською. Не хочу, щоб мої твори були інструментом русифікації.

Турбує автора й тема екранізації власних книг. Зважаючи на сьогоднішню ситуацію, романи письменника мали б значний вплив на національну свідомість українства. За словами пана Василя, до нього неодноразово звертались відомі режисери, проте ніхто з них екранізувати книги так і не наважився.

• До прикладу, роман «Чорний ворон» сьогодні став суб’єктом політики. Практично у кожного перекладача цієї книги виникали непорозуміння. До одного якось підійшов працівник українського посольства зі словами : «Не зв’язуйтеся з цією книжкою. У вас будуть проблеми». Після цього я зрозумів, що у моїх опонентів надто «довгі руки».

Що ж, українці ніколи не здавались, ніколи й не здадуться. Безперечним фактом є сьогоднішня ситуація в країні. Жодні вороги не зламали нашої віри, не вплинуть й на нашу свідомість.

Аби придбати книгу Василя Шкляра прихильникам довелось стояти у черзі.

Оксана Божко

У Тернополі оперативники викрили в отриманні 200 тисяч гривень хабара керівника лікувального закладу

Понеділок, 20 квітня 2015, 07:32

Таку рекордну суму неправомірної вигоди керівник медичної установи вимагав за продовження оренди приміщення. Факт отримання коштів задокументували співробітники управління боротьби з організованою злочинністю та управління боротьби з економічною злочинністю обласної міліції.

Згідно наказу начальника УМВС України в Тернопільській області Олександра Богомола в області створили групу по боротьбі з корупцією. До її складу увійшли оперативники підрозділів боротьби з організованою та економічною злочинністю. Саме вони викрили посадовця медичного закладу  в хабарництві.

Незаконну діяльність керівника медичної установи, який також є депутатом Тернопільської обласної ради, оперативники документували тривалий час. Під час неправомірної оборудки його затримали «на гарячому».

Правоохоронці встановили, що 200 тисяч гривень головний лікар вимагав у приватного підприємця за продовження договору оренди приміщення загальною площею 135 квадратних метрів, яке перебуває на балансі даного лікувального закладу з подальшим правом його викупу.

Неправомірну вигоду посадовець вимагав та отримав через посередника – працівницю банківської установи.

200 тисяч гривень, отримані в якості неправомірно вигоди, вилучено. Посадовця затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. На даний час він перебуває на стаціонарному лікуванні і знаходиться під охороною конвойного підрозділу правоохоронців. Вирішується питання про обрання стосовно нього запобіжного заходу.

Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

Слідчі дії тривають. Вживаються заходи щодо встановлення причетності підозрюваного до інших фактів незаконної діяльності.

СЗГ УМВС України

в Тернопільській області

Тиждень реформ у Тернополі

Неділя, 19 квітня 2015, 08:21

З 20 по 28 квітня у Тернополі відбудеться «Тиждень реформ», який проводить радник міського голови з питань проведення реформ та залучення інвестицій Іло Глонті. Захід присвячений пам’яті Кахи Бендукідзе - одного з найвидатніших економістів сучасності, що заклав основи «грузинського дива». Ініціативу підтримав міський голова Сергій Надал.

«Ми вирішили присвятити заходи пам’яті Кахи Бедукідзе, який багато зробив і планував зробити для України. На жаль, не встиг. Проте його команда, до складу якої входжу і я,  сьогодні працює з українським урядом і ми намагаємося провести реформи в Україні, - розповідає Іло Глонті. – У рамках цього тижня на запрошення до Тернополя приїдуть відомі грузинські реформатори – це радник Президента України Давід Кізірія, засновник компанії «Nx» Гіві Чіковані, грузинський політик Георгій Вашадзе та інші. Також серед запрошених будуть російські журналісти, які сьогодні не проживають в Росії та є опозиційними до того уряду. Це кореспондент порталу «Slon.ru» Віра Кічанова, професор Державного університету Ілії (Грузія) Олег Панфілов та колишній головний редактор журналу «Forbes Україна» Володимир Федорін».

Володимир Федорін, до речі, 27 квітня буде презентувати у Тернополі книгу «Заповіт реформатора: ідеї Кахи Бендукідзе для порятунку України».

До слова, також Іло Глонті запрошує молодих тернополян долучатися до його команди реформаторів із питань залучення інвестицій. Детальнішу інформацію можна знайти на його сторінці у фейсбуці.

Графік заходів «Тижня реформ»:

Понеділок 20.04 13:00 - виступ Іло Глонті в Тернопільському національному економічному університеті з темою: «Досвід грузинських реформ для України», о 15:00 - в Тернопільському державному медичному університеті.

Понеділок 20.04 19:00 - відкрита лекція Іло Глонті в Українському домі «Перемога».

Вівторок 21.04 11:00 - виступ Іло Глонті в Тернопільському національному технічному університеті з темою: «Досвід грузинських реформ для України».

Середа 22.04 14:30 - виступ Іло Глонті в Тернопільському національному педагогічному університеті з темою: «Досвід грузинських реформ для України»

Середа 22.04 18:30 - виступ Віри Кічанової - журналістки, кореспондента порталу Slon.ru, активіста Лібертаріанської партії Росії. Місце проведення – Український дім «Перемога»

Четвер 23.04 18:30 - виступ В'ячеслава Дворнікова - російського журналіста, кореспондента порталу Slon.ru, засновника інтернет-журналу «ReeD». Місце проведення – Український дім «Перемога»

П'ятниця 24.04 18:30 - виступ Георгія Вашадзе - грузинського політика, члена Парламенту Грузії та засновника Фонду Інновацій та розвитку. Місце проведення – Український дім «Перемога»

Субота 25.04 15:00 - виступ Давіда Кізірії - радника адміністрації Президента України. Місце проведення – Український дім «Перемога»

Неділя 26.04 15:00 - виступ Гіві Чіковані – засновника компанії «Nx», члена політичної партії Єдиний Національний Рух. Місце проведення – Український дім «Перемога»

Неділя 26.04 17:00 - виступ Олега Панфілова - професора Державного університету Ілії (Грузія), засновника і директора московського Центру екстремальної журналістики, співзасновника громадських організацій Georgian International Media Center і HGO Resourse Center, сценарист. Місце проведення – Український дім «Перемога»

Понеділок 27.04 18:30 - виступ Володимира Федоріна (журналіст, колишній головний редактор журналу «Forbes Україна») та презентація книги «Заповіт реформатора: ідеї Кахи Бендукідзе для порятунку України». Місце проведення – Український дім «Перемога»

У Тернополі відбудеться перший ВелоФорум

Субота, 18 квітня 2015, 07:19

У неділю, 19 квітня, у Тернополі відбудеться перший ВелоФорум, під час якого ентузіасти велосипедного руху представлять концепцію розвитку велоінфраструктури у місті, карту велодоріжок та велопарковок.

Організатором форуму є ініціативна група створення велоінфраструктури у місті «ВелоТернопіль», а поділитися досвідом впровадження веломережі на прикладі великого міста приїде радник міського голови Львова Олег Шмід.

Програма:

12:30 - 13:00 зустріч гостей. Місце проведення - сесійна зала Тернопільської міської ради

13:00 - 14:30 презентації:

1. Веломережа - ознака розвинутого міста. Досвід Львова
2. Промоція велокультури серед (НЕ)велосипедистів: практики Асоціації велосипедистів Києва
3. ВелоТернопіль — коротка історія, склад активістів, мета, місія, цінності, події, Візія Вело Тернопіль-2025
4. Концепція ВелоІнфраструктури
5. Карта велодоріжок та етапність її створення
6. Велопарковки та Велохаби
7. Співпраця з Тенопільською міською радою

14:30 - 15:00 тестовий заїзд «Влада на Велосипеді»

Серійного магазинного крадія затримали на Тернопільщині бійці ДСО

П'ятниця, 17 квітня 2015, 12:39

Спрацювання системи охоронної сигналізації та швидке реагування співробітників Державної служби охорони допомогло затримати злодія, який спеціалізувався на крадіжках з магазинів. За тиждень перебування на Кременеччині крадій «обчистив» три крамниці.

Повідомлення про спрацювання охоронної сигналізації в магазині райцентру Кременець надійшло на пульт централізованого спостереження близько 5 години ранку. На місце події за лічені хвилини прибув наряд групи затримання бійців ДСО.

Вони виявили розбиту шибку у вхідних дверях магазину. Правоохоронці заблокували усі можливі виходи із торгового закладу та обстежили приміщення. Всередині крамниці міліціонери побачили два пакети з різним крамом і самого любителя легкої наживи. Зловмисник кинувся тікати.

Старший сержант міліції Управління Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області Андрій Моронжук брав безпосередню участь у  затриманні крадія. Миттєво зреагувавши, він кинувся за зловмисником.  Зупинити та затримати злодія охоронцю вдалося лише після попереджувального пострілу вгору з табельної вогнепальної зброї.

Крадієм виявився 27-річний житель Львівської області. На його рахунку уже кілька судимостей за майнові злочини. Востаннє звільнився з місць позбавлення волі наприкінці минулого року.

Зі слів підозрюваного, у Кременець він приїхав до друга, з яким потоваришував у в’язниці. Вирішив не гаяти часу даремно – влаштовував  собі нічні шопінги крамницями району. На даний час правоохоронці довели причетність львів’янина до скоєння ще двох магазинних крадіжок – у селі Хотівка та в Кременці.

Майже в усіх випадках шляхами проникнення до торгових закладів злодія ставали кватирки розміром 20 на 20 сантиметрів, 20 на 30. Найчастіше викрадав цигарки та спиртні напої. Пощастило розжитися і готівкою – з каси одного магазину поцупив понад півсотні гривень, з іншого – тисячу.

Фінальною для львів’янина стала вилазка до продуктового магазину на околиці Кременця. Молодик не сподівався, що торговий заклад може знаходитися під охороною ДСО.

Майже 17  тисяч гривень втратив би підприємець, якби злодію вдалося завершити злочин. Крадій взяв із каси більше дев'яти тисяч гривень, майже на п'ять тисяч карток поповнення рахунку та товару на дві тисячі гривень. Скористатися краденим завадили держохоронці.

Співвласник магазину Микола Страдомський вдячний міліціонерам за оперативне прибуття на виклик та затримання злодія. За словами чоловіка, він співпрацює з ДСО вже тривалий час і результатом задоволений. Сигналізацію встановив після того, як обікрали його кафе.

На даний час львів’янина затримали згідно статті 208 КПК. Його дії кваліфікують за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення), яка передбачає позбавлення волі від 3 до 6 років.

УДСО при УМВСУ

в Тернопільській області

Разом вирішуємо питання вимушених переселенців

П'ятниця, 17 квітня 2015, 12:37

До Тернопільського міськрайонного центру зайнятості у пошуках роботи у січні – березні 2015 року звернулись 33 особи, які перемістилися з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції: 5 осіб, які прибули для тимчасового проживання з числа мешканців АР Крим та м. Севастополя, 22 мешканців Донецької та 6 - Луганської областей.  Чисельність переселенців з урахуванням зареєстрованих на початок року, склала 91 чол.

З метою підвищення рівня соціального захисту осіб, які перемістилися з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції на ринку праці у березні проведений 1 профінформаційний семінар для внутрішньо переміщених осіб, в якому взяли участь 14 таких осіб. В результаті проведеної роботи 12 осіб  працевлаштовані, 5 – направлені на професійне навчання та підвищення кваліфікації.

За станом на 01 квітня 2015 року на обліку у центрі зайнятості перебуває 50 переселенців із окупованих територій та жителів східних областей України. Проводиться відповідна робота щодо сприяння їм у підборі підходящої роботи.

З початку року проведено профорієнтаційний семінар з внутрішньо переміщеними особами за участю представників Тернопільської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, Тернопільського обласного молодіжного центру праці. В семінарі взяли участь 14 осіб з числа внутрішньо переміщених осіб та відбулось засідання жіночого клубу “Гармонія” за участю Громадської організації «Тернопільський міський жіночий клуб «Відродження нації». В семінарі взяли участь 10 жінок з числа внутрішньо переміщених осіб.

Керівництво міськрайонного центру зайнятості співпрацює із керівництвом Тернопільської міської ради та Тернопільської райдержадміністрації щодо працевлаштування безробітних внутрішньо переміщених осіб. Також проводяться зустрічі з центром соціальних служб для молоді, з громадськими та волонтерськими організаціями, роботодавцями, головами сільських рад щодо можливості працевлаштування осіб, які вимушені були покинути свої домівки.

Для того, щоб допомогти внутрішньо переміщеним особам, з кожним із них у центрі зайнятості проводиться кропітка індивідуальна робота.

 

 

Начальник відділу статистики та організаційної роботи міськрайонного центру зайнятості Ірина Опалко

Юні тернополяни навчались мистецтву писанкарства

П'ятниця, 17 квітня 2015, 12:23

Ось і закінчився курс великодніх майстер-класів « Намалюю писаночку» . В рамках підготовки до пасхальних свят діти та дорослі відновлювали стародавню традицію, вчилися розмальовувати великодні яйця, виготовляти воскові свічки та розмальовувати пасхальні рушнички разом майстрами  з Громадської організації « Молода просвіта» та Творчої майстрні « Арт- колесо». Навчалися діти та дорослі з 16 березня по 10 квітня в рамках школи писанкарства «Намалюю писаночку» що проходила на вулиці Й. Сліпого 3 в Мистецькій студії подарунків.

В загальному більше 50 дітей прийняло участь у курсі майстер класів « Намалюю писаночку», а можливість взяти урок писанкарства отримало близько 1000 дорослих та дітей ,  зокрема і  діти позбавлені батьківської опіки з дитячого будинку Малютка, сиротинці та інтернатів Гримайлова, Бережан,  і навіть з Білої церкви.

Разом з досвідченими майстрами можна було навчитися з легкістю малювати писанки в різноманітних техніках таких як крапанка, писанка традиційна та травління в  оцті. А також, зробити приємні подарунки до свят рідним та близьким, власними руками під час занять з хенд- мейду!

Організатори – Творча Майстерня «Арт-Колесо», Молодіжний центр праці та ТОО ВМГО «Молода Просвіта» висловлюють подяку Управлінню у справах сім'ї, молодіжної політики, спорту Тернопільської міської ради Подоляни, ТМ «Добре яйце», ГО « Дієва Молодь», ТМ « Молокія» , Агрохолдингу « Мрія» за підтримку і сприяння.

Тільки вільний народ може так творити

П'ятниця, 17 квітня 2015, 12:06

Відверто кажучи, мистецтвом рукоділля я не володію. Не дуже-то знайома із напрямками народно-прикладного мистецтва. Пензля в руках тримала хіба ще у школі. Та й бажання, як такого, в принципі, не виникало. Донедавна… Днями мені випала чудова нагода навчитись техніці Петриківського розпису у… п’ятирічних діток. Власне цим досвідом вирішила поділитись із читачами, пише Культурно.

Задовго до появи християнства українці вірили, що мистецтво малюнка несе у собі духовну силу. Тому на усі ужиткові речі наші предки наносили орнамент, який вважався магічним. Петриківський розпис широко використовувався в побуті південних районів Приазов’я. Сьогодні його культура сповна збережена в старовинному козацькому селі Петриківка, що на Дніпропетровщині.

У рамках прес-туру «Від Сходу до Заходу», «Моя газета» зблизька познайомилась з культурним надбанням Дніпропетровщини. Проїжджаючи по території села із мистецтвом розпису знайомишся буквально з вулиці, адже тут чи не кожна стіна прикрашена унікальним орнаментом. Саме тут знаходиться паркан, протяжністю 120 метрів, що занесений до Книги рекордів України, завдяки найдовшому орнаментальному розпису, виконаним вручну. До речі, до його створення долучились дипломати з понад 20-ти держав світу. Подейкують, що кожна сім’я у цьому селищі володіє технікою всесвітньо відомого розпису. Практично у кожному будинку ви зможете побачити ужиткові предмети з Петриківським орнаментом.

Дніпропетровський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. В його фондах нараховується понад 2500 предметів з історії та етнографії краю.

У музеї розповідають, що орнамент для українців був оберегом, тож свої роботи художники розписували лише яскравими фарбами та у хорошому настрої. За основу майстри використовують дерево. Текстура та природність цього матеріалу вдало відображає автентичність цього мистецтва.

Петриківський розпис славиться використанням лише природніх матеріалів. Для приготування фарб використовували сік рослин. Деякі з них виварювались із вишні, малини, соняшнику та різноманітних трав. До суміші добавляли яєчний жовток. Оскільки такі матеріали недовговічні, сьогодні майстри використовують сучасні фарби. Автори зізнаються, що природнього блиску та прозорості вони не передають, проте такі орнаменти прослужать віками.

Переглядаючи музейні експонати, переходимо до сучасності та знайомимось з розписом на практиці. Відтак, розпочинається найцікавіша частина подорожі.

Технікою розпису у Петриківці володіють навіть трирічні дітки. Тож, освоїти це мистецтво нам допомагали у… дитсадочку. Вихованці дошкільного навчального закладу №1 «Сонечко» із заповзяттям взялись за проведення майстер-класу. І як не дивно, вже за декілька хвилин перед нами вималювалась яскрава квіткова картина. Саме квітка є символом Петриківського розпису. Кожна з них – унікальна, оскільки зароджується в уяві кожного художника. Серед популярних — традиційний відомий елемент «квітка-цибулина», ягідні грона та жарптиця.

За словами маленьких педагогів, техніка розпису досить проста. Починати необхідно із невеличких мазків. Натискати на аркуш потрібно кінчиком пензля, а потім послаблювати тиск. Для малюнка можна використовувати акварельні, масляні фарби, гуаш тощо. Маленькі майстри розповіли, що у Петриківському малярстві використовують пензлі із котячої шерсті – вони досить тонкі та зручні у нанесенні тонких ліній. Наймолодші автори також ознайомили із методом пальчикового розпису. До прикладу, ягідну грону найбільш зручніше малювати подушечками пальців.

Петриківський розпис особливо зближує з природою і нагадує про давно забуті дитячі радощі. У процесі малярства не лише забуваєш про поганий настрій, але й відчуваєш своєрідне зцілення. Недаремно цьому мистецтву відводять особливу роль. Адже воно й справді знаходить найкоротший шлях до серця людини. Тим паче, від наймолодших майстрів.

Варто зауважити, що Петриківський розпис був зароджений на території, яка ніколи не знала кріпацтва, де проживали вільні люди. Побутує думка, що тільки вільний народ може так творити. Аби відчути його магічну силу спробуйте не лише читати про це в інтернеті. Сміло вирушайте у подорож культурно-мистецькими стежками нашого краю.

Оксана Божко

Вперше у Тернополі бюджет міста можна побачити у графіках

П'ятниця, 17 квітня 2015, 07:35

Тернопіль – одне з трьох міст в Україні, яке бере участь у пілотному проекті «Ініціатива «Відкритий бюджет»» від Міжнародної організації «Інтерньюз Нетворк» та Програми розвитку ООН в Україні.

Завдяки цій ініціативі лише міські громади Тернополя, Івано-Франківська та Житомира безкоштовно отримали он-лайн інструменти для візуалізації та здійснення моніторингу місцевих бюджетів. Відповідно, пересічні тернополяни, зайшовши на сайт міської ради, відтепер можуть ознайомитися з бюджетними показниками міста за 2015 рік у більш зручному і зрозумілому форматі.

«Ми намагаємося зробити бюджет міста більш прозорим і доступним для громади міста, саме тому й беремо участь у проекті «Відкритий бюджет». Адже відтепер тернополяни у зручний для себе спосіб можуть побачити усі доходи міста та на які потреби вони спрямовуються, - розповідає міський голова Сергій Надал. – Завдяки цій програмі ми налагоджуємо зворотній зв’язок між міською радою та місцевими жителями з метою визначення проблемних питань міста та ефективного їх вирішення».

На сайті Тернопільської міської ради у розділі «Бюджет міста Тернополя» уже розміщено графічне представлення доходів і видатків бюджету на поточний рік. Городяни можуть у вільному доступі ознайомитися з візуалізацією бюджету та надавати свої пропозиції щодо їх удосконалення, надіславши листи на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

У Тернополі відбудеться концерт «Великодня радість лине із небес»

Четвер, 16 квітня 2015, 08:27

23 квітня о 19.00 год. в залі Українського Дому «Перемога» відбудеться концерт Галицького муніципального камерного оркестру «Великодня радість лине із небес» - це музичний калейдоскоп творів, що відтворюють настрій святкування Воскресіння Ісуса Христа.

На тернополян чекає концерт для скрипки з оркестром А.Вівальді із циклу «Пори року», що сповіщають про прихід весни, увертюра Ф.Мендельсона «Фінгалова печера», яка передає загальнолюдську тривогу в очікуванні доленосної вістки, «Елегія» В.Сапарова, «Три фантазії з Львівської табулятури XVI ст.», увертюра «Ромео і Джульєтта» П.Чайковського, «Гімн ІІІ тисячоліття» К.Шимановського та народні наспіви «Согласно заспівайте», «Днесь весело», «Христос воскрес» та різні композиції, які несуть звістку про всенародну радість Христового Воскресіння.

Телефон каси 52-15-00.

 

У Палаці Кіно «Моя Русалка, моя Лореляй»

Середа, 15 квітня 2015, 08:30

Фільм «Моя Русалка, моя Лореляй»

Жанр: драма,  мелодрама

Режисер: Нана  Джорджадзе

Тривалість: 80  хвилин

Прем’єра в Україні: 16.04.2015

Продюсери: Валерій Калмиков, Павло Поляков,  Игор Букреєв

Автор сценарію: Динара Сеідова 
Оператор: Михайло Квірікадзе

Актори: Катерина Молчанова, Олег Скрипка, Євген Рыба, Михайло Штейншнайдер, Вячеслав Хахалкін, Георгій Делієв, Вікторія Варлей, гурт Asea Sool

Музика: Asea Sool

У  провінційному містечку, на узбережжі  Чорного моря, народжується нова романтична історія. Її герої - 14-річний Федір та 18-річна Нюрка. Здавалося б, що між наївним хлопчаком і місцевою «артисткою» нічого не може бути. Однак, їх обох захоплює перше любовне почуття. Мрійлива Нюрка марить зіграти Анжеліку з улюбленого французького роману. Її історія кохання з Федором також пов'язана з романом «Анжеліка і король». Федору у своєму житті Нюрка відводить роль Ніколя. Їх історія про те, що у любові немає віку. Чисте почуття з дорослого робить дитину, а дитина миттєво стає дорослим. Така природа цього чарівного почуття - пробуджувати в серці відвагу.

Дивіться у "Палаці Кіно"
тел. 52-33-33 

 

96 тисяч гривень виділили члени видавничої ради на підтримку 24 творів авторів з Тернопільщини

Середа, 15 квітня 2015, 07:44

96 тис. грн виділили на підтримку 24 творчих проектів авторів з Тернопільської області. Відповідне рішення прийняли члени видавничої ради.

Участь у засіданні  взяли заступник голови обласної ради, співголова видавничої ради Олег Боберський, заступник голови облдержадміністрації, співголова видавничої ради Леонід Бицюра,  керівник редакційно-експертної групи, що діє при видавничій раді Леся Романчук, секретар обласної видавничої ради Ольга Гринчук, керівники відповідних структурних підрозділів обласної ради та ОДА,  очільники творчих спілок краю, місцеві автори.

До слова, у 2015 році згідно з Програмою видавничої справи та інформаційного простору у Тернопільській області на 2014-2016 роки, на обласну видавничу раду було виділено бюджетних коштів у сумі 185 тис. грн, з яких, 110 тис. грн. – на підтримку місцевих авторів у 2015 році, решта – на погашення заборгованості за 2014 рік.
96 тис. грн. виділено рішенням видавничої ради від 10 березня поточного року, зокрема – на видання книжки-альманаху «Мистецький фестиваль «Ї» (колективна збірка 80 авторів), книжки Наталії Бойко спогадів Ольги Мерещак «Хто з Богом, то Бог з ним», присвяченої 55-річниці бою вояків УПА під Лозами, юридичного посібника «Правовий та соціальний захист бійців АТО» (упорядник – Зеновій Гладчук), твору Ігоря Олещука «Книга Пам’яті про малолітніх політв’язнів» тощо.

Обласна рада

Правоохоронці викрили кредитну спілку, яка видурила у мешканців Тернопілля більше мільйона гривень

Вівторок, 14 квітня 2015, 08:34

Шахраїв, які прикривалися кредитною спілкою, викрили на Тернопільщині працівники служби боротьби з економічною злочинністю. За рік часу їм вдалося видурити у мешканців області більше мільйона гривень. Свою роботу кредитна спілка ТОВ «Лексворд»  розпочала на Тернопільщині ще на початку 2014 року. Оголошення про кредити без застави й на вигідних умовах вони розмістили у місцевих газетах та в інтернеті. Саме в той час почали звертатися в правоохоронні органи і перші потерпілі.

За словами начальника обласного управління міліції Олександра Богомола, до них приходили люди, яким терміново потрібні були гроші. Кредитори запевняли, що їх нададуть. Окремо шахраї цікавилися про можливість застави. Якщо у людини нічого не було, то вони казали, що мусить бути якась гарантія – своєрідний внесок. Сума цього внеску коливалася від 10 до 50 тисяч гривень.

Після того, як людина оплачувала вказану суму, працівники спілки знаходили ще якісь недоліки у документах, що затримувало видачу бажаних грошей. Таким чином вони переконували своїх клієнтів сплачувати ще й страхові внески, розрахуватися наперед за послуги банку, який переказував кошти. Доводилося людям платити і за юридичний супровід. Підстав для додаткових платежів у шахраїв було більше десяти, а суми коливалися за всі послуги у межах десяти тисяч гривень.

Більше п’ятнадцяти тисяч гривень, а це 7500 гривень застави та майже вісім тисяч за страхування життя, втратила мешканка Тернополя Лариса Богданова. Жінка звернулася до кредитної спілки, щоб взяти гроші на лікування маленької онуки. Про існування організації вона дізналася із оголошення в газеті – «Новорічний кредит до семисот тисяч гривень».

- Моя онука хворіє. Грошей на лікування наша родина не мала. На операцію збирали всі – допомогли друзі, мешканці краю, волонтери. Ми її прооперували, але потрібні були кошти й на реабілітацію. Банки великих сум не давали. Тому я звернулася в кредитну спілку.

Щоб оплатити усі платежі, які вимагала кредитна спілка, жінка познімала гроші з кредиток. Угода, пригадує пані Лариса, була надрукована дрібним шрифтом і на багатьох сторінках. Виносити її з офісу представники фірми не дозволяли.

- Я чекала грошей не один день. То банк не працював, то проблеми виникали з документами. Я почала підозрювати, що мене обдурили. Пішла до них, але дівчата запевняли, що гроші уже є і сьогодні-завтра я їх отримаю.

Чекати Лариса Богданова не стала, а одразу пішла до правоохоронців із заявою про шахрайство. Як з’ясувалося пізніше, заяв від таких, як вона, уже більше сорока. Кредитна фірма «Лексворд» зареєстрована у Києві, але вони мали й фірми-клони під іншими назвами такими як: ТОВ «Рекорд фін», ПП «Медвар», ПП «Лайєніндустрі», ПП «Роккос», ПП «Депозит груп».

- В Тернополі працювало троє спільників і одна жінка в Івано-Франківську. Наразі ми затримали трьох шахраїв. Вони перебувають в ІТТ. Ще одна підозрювана поки що дома, оскільки вагітна. Усім їм висунуто обвинувачення за статтею 190 частиною 3 ККУ – шахрайство, – розповів Олександр Богомол.

Правоохоронці переконані, що оголошення типу: «Кредит без застави», «Кредит за 20 хвилин», «Кредитування на вигідних умовах без довідки про доходи та застави» та інші – це на дев’яносто відсотків шахрайство. Аби не потрапити у пастку міліціонери радять перевіряти дані про ту чи іншу кредитну спілку на сайті в Єдиному реєстрі фінустанов. Ця інформація відкрита і її можна найти через інтернет.

 

СЗГ УМВС України

в Тернопільській області

У Тернополі варитимуть каву на сонячній енергії

Вівторок, 14 квітня 2015, 08:30

19 квітня Тернопіль прийматиме команду інформаційного туру «Енергонезалежність — наша спільна справа!». Активісти та експерти з енергетики розкажуть про реальні можливості досягнення енергетичної незалежності України завдяки діям на рівні міста, району, підприємства, багатоквартирного будинку і навіть окремого домогосподарства.

Захід відбудеться у неділю, 19 квітня на Театральному майдані з 11 до 18 години

Екологічні активісти та експерти з енергетики знову вирушають в інформаційний тур Україною, щоб закликати суспільство до об’єднання зусиль заради енергетичної незалежності та розповісти про реальні можливості її досягнення.

Організатори та учасники туру запрошують усіх охочих відвідати інформаційну виставку, скуштувати кави, яку зварять завдяки сонячній енергії, покрутити педалі велогенератора щоб подивитися відео, на власні очі побачити роботу сонячних панелей. Усі охочі зможуть дізнатися про енергоефективність та енергозбереження, економію і раціональне споживання ресурсів, стан вугільної, атомної енергетики, сланцевий газ, сталий транспорт, утеплення будинків, відновні джерела енергії, а також про те, як усі ці складові впливають на стан довкілля, і як саме кожний з нас може впливати на ситуацію в Україні.

 

У кризові часи цей захід буде корисний усім: власникам домогосподарств і мешканцям багатоповерхівок, підприємцям, винахідникам, екологічним активістам, молоді, школярам і просто свідомим громадянам, які хочуть покращити рівень життя і дбають про майбутнє. Зміна ставлення до ресурсів і відповідальне користування зараз вкрай важливі, а для цього українцям необхідно мати уявлення про загальний стан речей, знати і виконувати найпростіші, але дієві поради на кожний день.

 

У програмі заходу для тернополян передбачені майстер-класи з обслуговування велосипедів та велопрокат, видача «Велоправ», цікавинки від експертів, розмалювання облич.

 

Загальний графік інформаційного туру «Енергонезалежність — наша спільна справа!»: 16.04 – Вінниця,  17.04 – Хмельницький, 19.04 – Тернопіль, 21.04 – Житомир, 22.04 – Київ, 26.04 – Полтава, 27.04 – Дніпродзержинськ, 28.04 — Кременчук, 29.04 — Черкаси. Слідкуйте за анонсами у містах та на сторінці туру у мережі FB -  https://www.facebook.com/events/1581819988724973/

У Тернополі 26 квітня відбудеться Міжнародний фестиваль Духовної пісні

Понеділок, 13 квітня 2015, 11:05

Міжнародний міжконфесійний фестиваль духовної пісні «Я там, де є благословення» відбудеться у Тернополі 26 квітня. Цього дня з 12 год. хорові колективи та окремі вокалісти співатимуть для тернополян на відкритій сцені та Театральному майдані, а о 19 год. у обласному драматичному театрі відбудеться гала-концерт.

«На фестиваль-конкурс до Тернополя приїде 24 хорових колективи, 15 вокальних ансамблів та 8 солістів з різних міст України, а також з Польщі, Грузії, Естонії, Румунії, Молдови, Словенії, Іспанії, Чехії, Нігерії, - розповідає начальник управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради Василь Кармазин. – Особливістю цього фестивалю є те, що 26 квітня на Театральному майдані і учасники, і глядачі разом проведуть символічну урочисту ходу за мир в Україні. Ми запрошуємо тернополян та гостей міста взяти участь у фестивальному дійстві в українських вишиванках».

Виступи на Театральному майдані будуть безкоштовні, а от благодійні запрошення на гала-концерт вартуватимуть 50 грн., кошти з яких підуть на розвиток фестивалю. Придбати квитки можна у касі Драматичного театру.

Нагадаємо, що ініціатива проводити фестиваль духовної пісні «Я там, де є благословення» належить міському голові Сергію Надалу, а організатором традиційно виступає міська рада спільно з духовенством міста.

У Тернополі висадили декоративні дерева

Неділя, 12 квітня 2015, 00:00

Майже 70 декоративних дерев видів «павловнія», «тюльпанове дерево» та «платан» члени виконавчого комітету Тернопільської міської ради висадили у парку ім. Т. Шевченка 8 квітня. Як розповідає міський голова Сергій Надал, саме ці дерева стануть ще однією окрасою міста і згодом із старих тополь, біля яких висадили саджанці, можна буде зробити дерев’яні фігури.

На Набережній ставу, біля Хреста, встановленого на честь 1020-річчя Хрещення Київської Русі, висадили 30 тюльпанових дерев. Як розповідає Сергій Надал, цей вид дерев був обраний не випадково.

«Цю алею ми назвемо «Алея героїв», адже герої не вмирають, як і цвіт тюльпанового дерева увесь рік цвіте і не зникає аж до наступної весни, - каже міський голова. – Зазначу, що у парку Шевченка більшість дерев – це тополі, які старі, аварійні та алергічні. Коли нові саджанці трохи підростуть, то ми перетворимо старі тополі на дерев’яні скульптури, щоб додатково прикрасити парк».

Також представники міської ради висадили 14 дерев виду «павловнія» на «Острівці кохання», які матимуть фіолетовий цвіт, а на прибережній зоні до павільйону «Шахового клубу» - 20 дерев виду «платан».

У Тернополі до Великодніх свят дерева прикрасять писанками

Субота, 11 квітня 2015, 00:00

Більше трьох тисяч писанок, які зробили учні загальноосвітніх шкіл, художньої школи та студенти Інституту мистецтв ТНПУ ім. В. Гнатюка, будуть прикрашати дерева у центральній частині міста. За словами начальника управління культури Василя Кармазина, роботи з прикрашання уже розпочали у сквері Шевченка (від пам’ятника Незалежності до пам’ятника Соломії Крушельницької), а згодом, якщо буде достатньо писанок, будуть прикрашені ще дерева біля Архикатедрального собору.

«Дану акцію ми запланували провести до Великодня, щоб створити у Тернополі атмосферу свята, - розповідає Василь Кармазин. – До виготовлення писанок долучилися школярі та студенти, які надали крашанки, писанки, а також ламіновані Великодні малюнки. Усі роботи будуть розміщені на деревах і пробудуть там аж до 26 квітня, до початку фестивалю духовної пісні «Я там, де є благословення»».

Нагадаємо, що минулого року прикрашали дерева писанками до Великодніх свят учні деяких центральних шкіл. Цього ж року усі школи разом вирішили прикрасити центральну частину міста.