images/stories/logosait_new.jpg

 

Репортаж

Подарунок власними руками у тернопільській гончарні

Неділя, 10 травня 2015, 05:30

Школа народних ремесел, що розташована на вулиці Новий Світ, 19, існує не перший десяток років. У закладі навчають ремеслу кераміки, різьблення по дереву, гончарства, ткацтва, народної вишивки, бісероплетіння, макраме, декоративного розпису та іншого рукоділля. Освоїти народне ремесло тут можуть діти і дорослі, пише сайт Культурно.

Щодня у школі майстри Національної спілки народного мистецтва України навчають техніки гончарства усіх бажаючих. Творча сім’я Руслана Друка та Уляни Джигринюк професійно займається народним рукоділлям уже декілька років.

big_druk_LkGVR

Пригадую, у 2010 році записали до Школи народних ремесел своїх дітей, – розповідає Руслан Друк –  Пройшовши у них декілька майстер-класів , сімейне хобі переросло у професію. Тепер усі знання передаємо нашим учням. Як запевняють майстри, володіти технікою рукоділля може кожен.

IMG_8711

Не маючи особливих навичок у прикладному мистецтві пробуємо перевірити припущення на практиці.  З допомогою майстра, виготовляємо глечика.

DSC_0237

Виготовлення найпростішого глиняного виробу – завдання не з простих. Адже перед тим, як сісти за гончарне коло, глину потрібно підготувати. Наші майстри привозять глину з Миколаєва Львівської області, яку перед використанням потрібно просіяти та очистити від сторонніх домішок. Мабуть, вже на цьому етапі бажання ліпити зникне в багатьох. Але нам пощастило, адже працювати ми почали уже з підготовленим матеріалом. Глина неймовірний матеріал – в поєднанні з водою вона стає дуже пластичною, а від дотику рук — теплою і м`якою.

00020

Виготовити звичайний горщик за одне заняття без допомоги майстра вам не вдасться. Для цього потрібно хоча б місяць навчань.

  • Часто вже на першому занятті люди хочуть виготовити якийсь виріб, а коли дізнаються, що для цього потрібно володіти хоча б мінімальною практикою, залишають навчання – зауважує пан Руслан. — Гончарство – це ремесло, яке гартує характер та силу волі, воно потребує не лише бажання, а й терпіння.

Набираючись терпіння, пробуємо зліпити глечик зі звичайного шматка глини.

З допомогою майстра виготовити невеличкий глечик нам вдалось практично за 10 хвилин. Та це лише початок. Далі виріб протягом декількох днів сохне та проходить процес запікання. Якщо ж ви плануєте нанести  орнамент, вам знадобиться близько десяти днів клопіткої праці.

  • Гончарні кола ми з жінкою придбали за власні кошти, — розповідає Руслан – Кожен з них вартує близько 2.500 гривень. Деталі привозили зі всієї України. Сьогодні у школі можна працювати на двох колах.

DSC04375

Тернополянка Уляна, за освітою архітектор, відвідує уроки гончарства лише три тижні. Проте, за досить короткий термін уже виготовила декілька виробів.

  • Подібні майстер-класи неодноразово відвідувала за кордоном. Про тернопільську гончарню дізналась через інтернет, — каже дівчина, — Присвячую цій справі по три години в день. Гончарство допомагає мені відволіктись від буденності та віднайти внутрішню рівновагу.

До речі, якщо ви являєтесь прихильницею манікюру, то з ним прийдеться на певний час попрощатись.

DSC04401

У майстерні Уляни та Руслана можна пройти не лише майстер-клас, але й креативно відсвяткувати свій день народження.

  • Незвичайним ваше свято зробить робота за гончарним колом, — додає пані Уляна. — Адже ви зможете виготовити сувенір власними руками. Готові вироби обробляються бджолиним воском, тому мають гарний вигляд. До того ж, в такому посуді можна готувати.

Сьогодні у творчій майстерні рукоділів більше сотні ужиткових та художніх глиняних виробів. З творчими напрацюваннями майстри неодноразово приймали участь у фестивалях та виставках.

44

Від себе хочеться додати, що це заняття точно сподобається і дітям і батькам, бо жодних протипоказань, аби посидіти за гончарним колом немає. Спробувавши себе у цьому мистецтві, можете впевнено рекомендувати зробити це усім іншим.

Враження — величезні, емоції — неповторні. І як результат – виріб власними руками. Головне – бажання творити.

Записатись на уроки гончарства, пройти майстер-клас, чи відсвяткувати свій день народження можна за тел. 067-208-07-37 (Руслан), 097-66-00-362 (Уляна).

Оксана Божко

 

Двічі на місяць у Тернополі відбуватимуться безкоштовні концерти

Субота, 09 травня 2015, 15:03

У Тернополі стартував соціальний проект «ТалантТер», у рамках якого двічі на місяць у ПК «Березіль» відбуватимуться безкоштовні концерти професійних та аматорських колективів, місцевих виконавців, ансамблів. Ініціатива проведення таких заходів належить міському голові Тернополя Сергію Надалу. Перший такий концерт відбувся напередодні Дня матері. Вихованці центру творчості дітей та юнацтва подарували тернополянам цікаву концертну програму.

«Сьогодні українці перебувають у важків економічній ситуацію та дбають, у першу чергу, як би їм вижити. Дехто немає коштів, щоб придбати квитки на концерти, проте потреба культурного розвитку залишається, - розповідає заступник міського голови Олександр Смик. – Саме тому, два рази на місяць місцеві «зірки», діти, які навчаються у творчих колективах та музичних школах, колективи ПК «Березіль» будуть організовувати безкоштовні концертні програми».

Під час концертів тернополяни також будуть брати участь у розіграші подарунків та писатимуть на спеціальних листках імена виконавців естради, які б хотіли почути на День міста, 28 серпня.

 

Ветеранів та загиблих вшановували у Тернополі

П'ятниця, 08 травня 2015, 13:30

У День пам’яті та примирення, а також з нагоди відзначення 70-ї річниці перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни відбувся мітинг-реквієм та покладання квітів до пам’ятника Матері, що у Тернополі.

На заході зібралися сотні людей, щоб вшанувати полеглих воїнів під час Другої світової війни та загиблих учасників АТО на сході України, а також привітати ветеранів. Участь в процесії взяли представники влади, духовенства, громадськості краю, а також працівники ГУ ДФС Тернопілля та Тернопільської митниці ДФС на чолі з начальником Головного управління Ігорем Комендатом та керівником Тернопільської митниці ДФС Володимиром Марцинюком.

Представники духовенства відслужили за жертвами воєнних лихоліть міжконфесійний молебень. Службу очолив архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ владика Василій Семенюк. Після цього родичам та сім’ям воїнів АТО було вручено посмертні нагороди за заслуги перед Вітчизною загиблих героїв. Також хвилиною мовчання присутні вшанували полеглих та, вклонившись в знак шани, поклали до підніжжя скульптурної композиції «Материнський поклик» квіти пам’яті.

Відділ комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

 

 

Схвалено і опубліковано закон щодо скасування ПДВ з імпорту ліків і медвиробів

П'ятниця, 08 травня 2015, 13:28

Набрав чинності закон України № 332-VIII "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів і медичних виробів".

Законом внесено зміни до Податкового кодексу, які передбачать тимчасове, до 31 березня 2019 року, звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та першої поставки ліків, медвиробів, якщо такі операції здійснюються на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, укладених на виконання угод з Міністерством охорони здоров’я України, в рамках виконання бюджетних програм щодо забезпечення медичних заходів держпрограм і/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров'я.

Рада також звільнила ввезення вищевказаних ліків і медвиробів від обкладення додатковим імпортним збором, визначивши статус таких лікарських засобів та медичних виробів як життєво необхідних товарів.

Законом також передбачено відповідальність платників у разі нецільового використання наданої пільги при оподаткуванні лікарських засобів і медичних виробів.

Для отримання детальнішої інформації щодо податку на додану вартість звертайтесь у Центр обслуговування платників за адресою: Білецька 1 або за телефонами: 43-46-22 та 43-46-24.

Відділ комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС  у Тернопільській області

 

Сьогодні відбудеться ряд заходів з відзначання дня пам’яті та 70-ї річниці перемоги над нацизмом

П'ятниця, 08 травня 2015, 04:30

У день пам’яті та примирення, який відзначається 8 травня, а також у зв’язку з відзначення 70-ї річниці перемоги над нацизмом в Європі та завершення Другої Світової війни у Тернополі відбудеться ряд заходів.

Зокрема, 8 травня о 10 год. у Старому парку відбудеться мітинг-реквієм та покладання квітів присвячені пам'яті жертв Другої світової війни, а о 11.30 год. на Микулинецькому кладовищі священнослужителі міста відслужать панахиду, представники влади та громадськості покладуть квіти до могил «Жертвам сталінських репресій», «Полеглим у Другій Світовій війні» та до могил Героїв АТО.

Цього ж дня о 11 год. на Театральному майдані розпочнеться акція «Маки пам’яті». У її рамках тернопільські школярі роздадуть перехожим близько 6000 маків - символів пам’яті про трагічні події у часи Другої світової війни, які учні виготовили власноруч.

9 травня у місті відбудеться концерт для військовослужбовців військової частини, а протягом місяця у загальноосвітніх навчальних закладах будуть проведені уроки мужності за участю ветеранів, очевидців та для школярів організують екскурсії в обласний музей політв’язнів та репресованих.

 

Від Тернополя до Болгарії

Четвер, 07 травня 2015, 10:00

Древні міста цієї країни старіші, ніж Рим! Тут знаходиться найвищий підземний водоспад в Європі. В її історичній частині більше сорока древніх храмів. Щороку бальнеологічні курорти відвідують тисячі туристів з усього світу. Болгарія – країна піщаних пляжів, мальовничих пейзажів та лікувальних курортів.

Ще зовсім недавно гідним конкурентом відпочинку закордоном був Крим. І хоч ціни на південному узбережжі варіювались від «смішних» до «космічних», великою перевагою був безвізовий режим. Сьогодні подорож в АРК припаде до смаку, хіба що, любителям гострих відчуттів.

Плануючи цьогорічну відпустку, усі без винятку, стикаються з проблемою зростання цін. Якщо минулого року поїздка на двох, приміром, до Туреччини вартувала, в середньому, 10-12.000 грн, то сьогодні вам доведеться витратити вдвічі більше.

Сезон літніх відпусток не за горами, тож давайте розглянемо країну з найбільш доступними пропозиціями та з найменш високими цінами. Серед оптимальних варіантів – сонячні береги Болгарії. Тут і клімат помірний і ціни привабливі. До того ж, відпочинок у Болгарії підійде молодим активним людям, а також сім’ям.

Добиратись до курорту можна власним авто чи автобусом. Консульство цієї країни досить лояльне до туристів, тож отримати візу можна без довідок про доходи чи виписки з банку.

Важливою і безперечною перевагою є відсутність мовного бар’єру, адже практично усі болгари спілкуються російською мовою. Тож, по прибутті до готелю, усі нюанси, які вас цікавлять, ви зможете уточнити на рецепції.

Болгарія досить популярна серед туристів інших країн, тому готельна інфраструктура розвинута на досить високому рівні. Номери охайні та просторі. На місці з вами поспілкується менеджер і розповість, які місця варто відвідати, де можна дешевше закупитись, запропонує різноманітні екскурсії, а також застереже від шахраїв.

Відносно інших курортів, харчування тут значно дешевше, що для сімейного відпочинку досить вагомо. Ціни можна порівняти з нашими. Хоча, порції – вдвічі, а то й втричі більші. Тож, коли замовляєте першу страву, дочекайтесь доки її принесуть.

Щодо пляжів. Тут вам точно не будуть заважати продавці кукурудзи чи морозива. Натомість по всій береговій лінії розташовані затишні лаундж-бари. Тут доглядають за пляжами. Піщані береги чисті та охайні. Засмагати можна на лежаку (платно, якщо готель тризірковий) або, по бажанню, на рушнику.

Зазвичай, усі готелі, включаючи тризіркові, мають розвинуту внутрішню інфраструктуру. На території проводять різноманітні ігри, є можливість займатись спортом, для дітей передбачені мілкі басейни та гірки. Ввечері на вас чекає розважальна програма, конкурси та дискотеки. Якщо ж програма вашого готелю вам набридла, за його територією, буквально на кожному кроці, можете відвідати місцевий ресторан та скуштувати страву традиційної кухні. Поблизу моря цілодобово працюють різноманітні атракціони, ігрові автомати, розважальні програми та конкурси. У вашого менеджера дізнайтесь, до якого нічного клубу можна сходити. Взагалі, про нічні походеньки варто перепитати, адже кожна країна відрізняється своїм колоритом. Тим паче, українських та російських туристів там достатньо.

Відомо, що Болгарія є джерелом безлічі цілющих мінеральних джерел. Для любителів тихого сімейного відпочинку туроператори радять побувати на бальнеологічних курортах. Серед відомих - це Банкя, Кюстенділ, Велінград, Санданські, Хисаря, Девін, Павло Баня, Албена та ін. У кожного з них своя спеціалізація. Особливу увагу хочеться звернути на Поморіє - це невелике курортне містечко розташоване на півострові, в 20 км від міста Бургас, і в 10 км від Несебра (Сонячний берег). Воно вважається  найбільшим лікувальним курортом Болгарії. Сюди їдуть лікувати кровоносну систему і органи дихання, шкірні та кардіологічні хвороби, а також урологію.

Взагалі, болгарське побережжя поділяють на південне та північне. Південне межує з Туреччиною і відрізняється вищою температурою морської води та миловидними гірськими пейзажами. Тут можна відвідати такі курорти як Обзор, Єленіте, Сонячний Берег, Несебр, Поморіє, Созополь, Дюні, Пріморсько, Албена, Золоті Піски, Св. Костянтин і Олена, Сонячний Берег. Північна частина межує з Руминськими курортами і простягається до Варни. Серед відомих північних курортів  - Русалка, Балчік, Албена, Кранево, Золоті Піски.

Якщо ви хочете ближче познайомитись із тутешніми традиціями – обирайте приватні сектори у Кранево, Созополі, Сарафово та Помор’ї. Тут вам точно вдасться пройнятись болгарською культурою. До речі, багато древніх міст цієї країни старіші, ніж Рим!

Окрім моря, в Болгарії можна побувати на екскурсії в горах, а також в печерах. «Леденіка» – печера із залами вражаючого білого кольору і сталактитами/сталагмітами висотою до 4.5 м. Вона поділена на 10 залів, загальною протяжністю туристичного маршруту 300 м. ( 16 км від міста Враца). Вартість екскурсії 4 лева ( близько 50 грн.).

Також печера «Диявольське горло», в якій знаходиться найвищий підземний водоспад Балканського півострова, висотою 42 м., що зникає в недрах землі (50 км від Пампорово). Вартість одноденного туру від 40 євро. Кажуть, що двійко водолазів, які досліджували підземні лабіринти цієї водойми так і не змогли повернутись назад — саме в цій печері, за легендою, Орфей спускався під землю, щоб відшукати свою кохану Еврідіку. 

Пещера Дьявольское горло,Болгария

Пещера Дьявольское горло,Болгария

Для любителів екстріму діють банджи-джампінг, аналогів яких немає у світі, адже стрибки здійснюються в печеру «Проходна» — 42м. висотою (2 км від с. Карлуково або 112 км від Софії). Вартість стрибка близько 50 євро.

06

0000

Унікально сприятливий для виноградарства клімат зумовив те, що вона є однією із провідних країн-експортерів вин у Європі. Вина прекрасні, і за прийнятною вартістю. А що стосується кухні, то ранок кожного болгарина розпочинається з баніци і айрaну (баніца — слойка з бринзою). Взагалі, болгари славляться вмінням робити різноманітні молочні продукти. До цієї країни варто поїхати навіть задля того, аби поласувати унікальними рецептами тамтешньої кухні.


В основному, туристи відпочивають в новій частині міста, але позитивного відгуку також заслуговує Несебр. В історичній частині цього містечка більше ніж 40 древніх храмів. Це справжній музей просто неба, якому понад 3000 років. До речі, весь півострів внесений ЮНЕСКО до Списку Всесвітньої спадщини. Прогулюючись його територією з’являється відчуття, ніби потрапив до Італії. Вузенькі вулички та стародавня архітектура, будиночки над морем і затишні кав’ярні – все це справляє враження присутності минулого. Недаремно цю частину Болгарії називають «старим містом». До речі, на території острова можна орендувати житло.


Для найбільш вибагливих туристів радимо обирати тур в Албену або Єленіте. Це клубні курорти із закритою територією, власними пляжами та готелями високого рівня, переважно 4* та 5*.

Загалом, щодо цінової політики, то вона досить демократична. Приміром, тур на початок червня для двох осіб на 9 днів вартуватиме від 220 євро. У вартість включена дорога, проживання та харчування. Для сімей з дітьми, вартість подорожі для однієї дитини - безкоштовна. Вартість турів сьогодні досить гнучка. Тож, на любий гаманець знайдеться приваблива пропозиція.

Як запевняють спеціалісти, планувати відпочинок у Болгарії можна заздалегідь, а можна навіть за декілька днів. Адже консульство цієї країни досить лояльне.

Виготовлення туристичної візи займає в середньому п’ять днів. Якщо путівка «гаряча», є можливість її оформлення всього лиш за день. Тобто, все що вам потрібно це - прийти в тур агенцію, заповнити анкету і - збирати речі. А про все інше – не турбуйтесь. Якщо вас лякає довга дорога, не варто перейматись. Поїздка пройде у нових, сучасних та комфортабельних автобусах. Тут вам приготують каву та чай, увімкнуть улюблений фільм, а під час мандрівки гід розповість про видатні міста, якими будете проїжджати.


Оксана Божко 

www.zima-lato.com



 

Учасники АТО звільняються від земельного податку

Четвер, 07 травня 2015, 05:28

Від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Законом України від 6 травня 2014 року № 1233 «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який набрав чинності з 22.05.2014 р., розширено коло осіб, які належать до учасників бойових дій.

Так, учасниками бойових дій згідно з п.19 ст.6 Закону, визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Тобто особи, які визнані учасниками бойових дій, звільняються від сплати земельного податку. При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара (п. 281.2 ст. 281 ПКУ).

 

Відділ комунікаційний Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС  у Тернопільській області

 

Ярмарок вакансій в Українському домі “Перемога”

Середа, 06 травня 2015, 08:03

Тернопільський обласний молодіжний центр праці організував в Українському домі “Перемога” дводенний спеціалізований ярмарок вакансій «ProfDay», до якого долучилися і працівники Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (МРЦЗ).

У перший день ярмарку відвідувачі мали можливість зустрітися з роботодавцями IT-сфери («Magnetik One», «Forte Group», «Колумбус», «Aiesec»), які запрошували на роботу програмістів, маркетологів, системних адміністраторів, спеціалістів з ручного тестування та ін. Наступного дня відбулись зустрічі із рестораторами і представниками торгівельних компаній («САМоГОНнна ресторація», бар «КОЗА», «Арт-галерея «Бункермуз»), які пропонували працю у сфері ресторанного бізнесу і торгівлі: адміністраторам, кухарям, офіціантам, барменам.

- Такий поділ є більш ефективним, - розповіла менеджер із підбору персоналу молодіжного центру праці Оксана Греськів. - Адже людина чітко розуміє, куди вона йде, і що вона там може отримати. Минулого року досить багато людей таким чином знайшли собі робочі місця.

Провідний фахівець з профорієнтації МРЦЗ Оксана Гороховська ознайомила присутніх з послугами служби зайнятості, надала допомогу у складанні резюме, розповіла про правила самопрезентації у процесі працевлаштування, роздала відвідувачам інформаційні буклети та газету обласного центру зайнятості “Ринок праці” з корисною інформацією.

А фахівець з питань зайнятості МРЦЗ Марія Калаш проаналізувала тенденції розвитку ринку праці міста, ознайомила з інформацією про потребу в кадрах за різними професіями, запропонованими підприємствами, організаціями, установами і фірмами різних форм власності.

Для шукачів роботи працювали майстер-класи та тренінги від досвідчених спеціалістів. Так, підприємець Олена Дейнека провела тренінг «Стратегія пошуку роботи», ІТ-рекрутер Тетяна Боєчко навчала молодь писати ідеальне резюме, а Віктор Мацикур поділився секретами досягнення успіху.

Учасники заходу мали можливість відразу після навчання застосувати свої знання на практиці - у написанні резюме. І в цьому їм допомагали фахівці центру зайнятості. А ті, хто ще не визначився з майбутньою спеціальністю, могли пройти тестування на визначення професійної спрямованості.

З цікавістю студенти та шукачі роботи підходили й до представників провідної міжнародної тютюнової компанії “Філіп Морріс Україна”, яка пропонувала вигідні умови стажування та навчання.

Мережа супермаркетів «Сільпо» запрошувала на роботу касирів, продавців-консультантів та працівників сфери торгівлі.

Професіонали у сфері бізнесу Ярослав Колодій та Людмила Калабуха поділились з присутніми своїм досвідом та практичними порадами.

Загалом у заході взяли участь понад 300 осіб.

 

12 напрямів рукоділля для розвитку творчості вашої дитини

Вівторок, 05 травня 2015, 00:00

Майже два десятки років життєрадісна, сповнена енергії та позитиву педагог Ольга Мельничук навчає мистецтву рукоділля не лише дітей, але й дорослих.

DSC_0338

Якось, у Харкові, жінка побачила як виготовляють вироби із глини. Ольгу настільки захопив процес, що вона вирішила спробувати ліпити власноруч. За двадцять років клопіткої праці майстриня володіє не лише технікою ручного ліплення, але й гончарства, бiсероплетiння, малювання та іншого рукоділля, пише сайт Культурно

DSC04356

  • Займатися рукоділлям можуть усі, — каже майстриня, — Для цього зовсім необов’язково мати якісь здібності або досвід в мистецтві Це не лише цікаво, але й корисно. Відомо, що на кінчиках пальців є дуже багато нервових закінчень. Під час ліплення  вони активізуються, відтак задіюються певні ділянки мозку, знімається втома, агресія, нервове напруження і навіть головний біль!

DSC_0331

Особливо люблять ліпити діти. У цьому занятті головне – фантазія, а у дітей її вистачає. У школі виготовляють різні фігурки, картини, вироби з бісеру, словом, усе, що душа забажає.

  • Користуючись моментом, хочу звернутись до батьків дітей з особливими потребами , — зауважує пані Ольга, — Не перший рік я працюю з дітками з фізичним та розумовими вадами розвитку. Та, на жаль, до нас їх приводять дуже рідко. Можливо, не усі знають про нашу школу. Тому, ще раз наголошу, що навчання для них — безкоштовне. Відвідуючи наші заняття, мистецтво буде виступати в якості терапевта. Також корисно відвідувати групові заняття. Дитина не лише відкриється, але й  пройде соціальну адаптацію.

DSC04390

Діти та й дорослі фактично отримують допрофесійну підготовку з різьблення по дереву, кераміки, гончарства, ткацтва, народної вишивки, бісероплетіння, макраме, декоративного розпису та іншого прикладного мистецтва. Загалом у школі більше дванадяти напрямків  рукоділля. Мистецтву рукоділля навчає більше десяти педагогів. Серед них – випускники Школи народних ремесел.

Записатись на навчання можна за телефоном 25-34-93 або ж завітати за адресою Новий Світ, 19.

Оксана Божко
culturno.te.ua


 

Кілька слів про ніким не згадувані «таємниці» українських міст

Понеділок, 04 травня 2015, 00:00

Відколи Майдан переміг режим Януковича, в нашій країні повалили понад 200 пам’ятників Леніну. І все одно Україна займає друге місце в світі за їхньою кількістю – майже 2,2 тисячі. Найбільше їх в Росії – близько 6 тис. У Білорусі їх залишилося всього 400, у Казахстані – 300, на Закавказзі та в Середній Азії – 200. У сусідній Молдові – всього-на-всього 60 штук. А в країнах Балтії їх узагалі знесли з усіх центральних площ, і побачити можна лише в приватних колекціях чи музеях тоталітаризму, які ще називають «парками радянського періоду».

Багато наших патріотів щиро радіють, коли бачать як ще вчора «стоячий» Ленін сьогодні вже «лежить». Цим, мовляв, ми очищуємося від радянського минулого, позбавляємося совковості. Але, на жаль, не лише в пам’ятниках проблема. І простим поваленням Леніна ми так швидко совок із себе не виженемо. Тому що на державному рівні (!) досі леліється цілий вагон совкового спадку. І чому про нього досі ніхто не згадує – для мене це просто загадка.

А тепер по суті. Є така наука – номінологія. Вона вивчає вплив імені на долю людини, а також міста і навіть країни. Хто з нас не бачив мультик про Капітана Врунгеля, де основний принцип номінології був викладений чітко: «Как вы яхту назовёте, так она и поплывёт».

А тепер до наших міст. Не стверджуватиму, що усі їхні проблеми – комунальні і соціальні – пов’язані з радянськими іменами, що залишились у спадок від СРСР. Та ні – занедбаним і нещасним може бути як умовний «Красносовєтск», так і «Святогаличанськ». Але, вірю, що комунальні проблеми так чи інакше вирішаться. А ось чи вирішаться проблеми екзистенційні у міст, в яких відібрали справжні імена і дали їм радянські прізвиська? Аби уявити собі масштаб проблеми, автор взяв довідник із переліком усіх райцентрів України, і зробив такий собі аналіз. Результати – невтішні. Підемо за алфавітом, аби не було зайвих нарікань.

Отже, Дніпропетровськ та область. У декого існує хибне уявлення, що це місто на Дніпрі назвали на честь Петра Першого. На щастя, ні (з огляду на роль імператора в придушенні України як такої). Місто, що з’явилось наприкінці 18 століття на місці польської фортеці Кодак (форпосту Речі Посполитої на українських землях у 17 ст.) отримало спочатку назву Катеринослав (може, на честь імператриці Катерини ІІ, а може, й на честь святої великомучениці Катерини Олександрійської – бо в ті часи було не прийнято називати міста на честь живих осіб, хай і найвищих). Під час існування Української Народної Республіки (1918-1919) місто носило ім’я Січеслав, і лише в 1925 році було вкотре перейменоване на честь Григорія Петровського. Хто такий? Сумніваюсь, що і в самому «Дніпрі» про такого багато знають. Ну, то пориємося у віртуальних енциклопедіях. Ось що про людину, ім’я якої носить в своєму серці один з найбільших в Україні обласних центрів, каже Вікіпедія: « Григорий Иванович Петровский (23 января (4 февраля) 1878 – 9 января 1958) – русский революционер, советский партийный и государственный деятель. Петровский был вторым советским наркомом внутренних дел (с 1917 по 1919). ...в 1919 –1936 был председателем ЦИК УССР и, после образования СССР в 1923, одним из сопредседателей ЦИК СССР, представлявшим Украину. ...В честь Г. И. Петровского (и при его жизни) в 1926 г. город Екатеринослав был переименован в Днепропетровск». Ну, не коментуймо, а йдемо далі. В Дніпропетровській області є ще міста Дніпродзержинськ (ну, тут зрозуміло, на чию честь у тому ж 1926 році був перейменований Камєнской (або ж, за іншими джерелами, Камінка) та Орджонікідзе. Орджонікідзе – втілювач радянської ідеї на Кавказі («непосредственно участвовал в свержении правительств в Азербайджане, Армении и Грузии» – та ж Вікіпедія). Маю великі сумніви, що на його честь є міста в тих самих Грузії, Вірменії та Азербайджані. А ось в Україні – є.

Йдемо далі. Але не так детально, бо не вистачить навіть віртуального місця. Отже, багатостраждальна Донецька область – Артемівськ (колишній Бахмут, названий на честь Федора Сергєєва (псевдо – Артьом, уродженець Росії, засновник антиукраїнської Донецько-Криворожської Радянської Республіки у 1918-1919 рр). Дзержинськ (до 1938 р. – Щербіновка), Кіровське (на честь Сергія Кірова, але про нього трохи далі – колишня Крєстовка), Тельманове (на честь німецького комуніста Ернеста Тельмана – його ім’ям увіковічнили засноване у 1897 році німецькими колоністами селище Остгайм («Східний Дім»). Був ще й Торез (а це вже на честь французького комуніста Мориса Тореза – хоч у слободі Олескіївка, згодом – робочому селищі Чистяковське французів не було), але його кілька років тому перейменували в Дружківку.

Запорізька область – райцентр Куйбишеве. Носить в собі ім’я радянського діяча Валеріана Куйбишева, про якого Вікіпедія пише: «В 1930-м стал председателем Госплана СССР. Куйбышев был активным участником составления первых 5-летних планов, форсирования индустриализации и коллективизации, внес свой вклад в создание тоталитарного режима». Що таке «форсована колективізація» в українських селах – коментувати не треба. Чого й казати, гідна людина...

Кіровоградщина. Обласний центр, до того ж географічно майже центр України, названий на честь діяча з ну дуже сумнівними щодо країни діяннями – «В 1927 году он становится первым секретарем обкома ВКП(б). В его ведении строительство Беломорско-Балтийского канала и СЛОН – Соловецкий лагерь особого назначения ОГПУ». Вбивство Кірова 1 грудня 1934 року, як нині вчать підручники з історії, було поштовхом до масових репресій, в тому числі величезної кількості українців. І що, через це місто має носити його ім’я? (До речі, колишній Єлизаветград з 1924 по 1934 роки мав не менш дивну назву – Зинов’євск, потім – Кірово, і з 1939 по нині – Кіровоград). Окрім увіковічення будівельника «Бєломору», козацька земля носить прізвище Ульянова (місто Ульяновка).

Луганська область. Тут є позитив принаймні в тому, що колишньому Ворошиловграду повернене його до-радянське ім’я. До речі, іменем Клима Ворошилова місто перейменовували двічі (під час опали в радянську добу Ворошиловград ненадовго знову ставав Луганськом). Нині на Луганщині увіковічений все той же Кіров (місто Кіровськ), а також полум’яний революціонер Яків Свердлов, який після замаху на Леніна посприяв розгортанню в Росії (відповідно, й на Україні) «червоного терору». Луганський Свердловськ лежить неподалік від кордону з Росією – в якій свій великий обласний центр Свердловськ давно перейменували на Єкатеринбург.

Одеська область. Тут відоме місто-порт, засноване в 18 столітті під назвою Бугові Хутори, нині носить в собі ім’я того ж Ульянова-Леніна – Іллічівськ. Ще у південному краї є смт. Комінтернівське. А ще місто Котовськ – на місці села Бірзула, в якому у 1925 році невідомі (можливо, радянські ж спецслужби) вбили лиху людину, грабіжника і революціонера Григорія Котовського. А ще селище Фрунзівка (на честь Михайла Фрунзе, про якого віртуальна енциклопедія пише: «3.12.1920 назначен уполномоченным Реввоенсовета на Украине и командующим вооружёнными силами Украины и Крыма, одновременно избран членом Политбюро ЦК КП(б)У, с февраля 1922 - заместитель председателя СНК УССР. Руководил разгромом Повстанческой армии Н. И. Махно и отряда Ю. О. Тютюнника».

Рівненщина відома своїм Кузнєцовськом – містом атомників. Засноване наприкінці 18 століття село Вараш у 1977 було названо на честь радянського розвідника Миколи Кузнєцова. В окупованому Рівному той вів вдалу розвідницьку діяльність, зокрема, дізнався про підготовку замаху в Тегерані на Сталіна, Рузвельта та Черчилля. Знищив кількох нацистських керівників з німецької адміністрації в Україні. Загинув у бою з вояками УПА, які прийняли радянських диверсантів за німецьких солдат (ті були одягнені в німецькі однострої). Той факт, що «бандерівці» вбили легендарного розвідника, прийнявши його за німця, ніколи б не сплив у радянські часи – та й нині не всім про це відомо.

Крим – то взагалі територія топонімічного геноциду. Тут після депортації татар намагались знищити будь-які згадки про цей народ, і переважній більшості населених пунктів довелось русифікуватися. (Пощастило хіба що Бахчисараю, Джанкою та ще кільком містам). Не чіпляючись вже до нейтральних назв типу Чорноморське, згадаємо ще одне Кіровське (колись – Іслам Терек), а також Леніно (Сім Колодязів) та Совєтський (Ічкі).

Херсонщина відзначилась Цурюпинськом, а колись це було місто з назвою Олешки. У 10-13 століттях тут стояло велике місто Олешшя, а на початку 18 століття 20 років існувала Олесська Січ. Нині історичне місто носить ім’я народного комісара з продовольства (тобто людини, яка прямо керувала сумнозвісною «продразвёрсткой») Олександра Цюрупи.

Завершую перелік міст, які по сей день носять імена діячів, м’яко кажучи, неоднозначних для сучасної України, містом на Чернігівщині з простою назвою Щорс. Колишній хутір Коржівка у 20-х роках став містом Сновськ (за ім’ям річки Снов), а в 1935 році був перейменований на честь уродженця цих місць Миколи Щорса. Трохи з біографії людини, яку зробили культовим героєм за наказом Сталіна (диктатор кинув коротку репліку, нагороджуючи Олександра Довженка орденом Леніна: «За ним долг – украинский Чапаев», і «Чапаєва» швидко створили з доти майже невідомого учасника громадянської війни): «Военный фельдшер российской армии в Первую мировую войну. После возвращения на родину в феврале 1918 г. на свои средства создал вооруженное формирование, в основном из местных крестьян и дезертиров царской армии, базировавшееся в лесах на стыке современных границ Украины, Беларуси и России, после объединения с другими отрядами получившее название Первого украинского советского полка имени Богуна (в дальнейшем дивизия). ...Военными противниками его полка были германские войска и вооруженные силы Украинской народной республики. ... добился значительных успехов в ходе наступления большевистских войск на Киев в начале 1919 года. В феврале 1919 г. назначен большевистским комендантом Киева. В качестве командира дивизии участвовал в наступлении на запад и боях с польскими и украинскими войсками в районе Ровно и Сарны летом 1919 г.»

Приблизно таку топонімічну картину маємо на сьогодні. Це лише міста – що вже казати про вулиці, площі, назви підприємств, які за іменами будівельників комунізму намагаються стати як не світовими, то хоч національними брендами (наприклад, кораблебудівельний завод «Ленінська кузня»). Що можна запропонувати людям, яким здебільшого не до високих матерій номінології? Хіба що найактивнішим з них увірувати в цілющі властивості останньої – і намагатися довести співгромадянам (які через місцеві референдуми і можуть змінити імена своїх малих батьківщин), що жити в містах з їх історичними назвами «крутіше», ніж під покровом радянських вождів, які так і не привели країну до світлого майбутнього.


Підготував Адам Стрижнюк

 

«Вікно» в минуле

Неділя, 03 травня 2015, 06:23

Славною історією Тернопільщини та її незабутніми героями захоплюються не лише українці, а й дослідники з усього світу. Хто хоча б раз «доторкнувся» до нашого краю серцем та розумом, запам’ятає його назавжди. Адже тут гармонійно поєднується багата культурно-історична спадщина, мальовнича природа та щира гостинність мешканців. Усе це,у поєднанні з багатьма неповторними звичаями та традиціями, не тільки приваблює туристів, а, насамперед, спонукає до вивчення  та дослідження своєї історії.

Славетне село, що розташувалось на Тернопільщині,  відоме світу карстовими озерами. Кажуть, що вони бездонні й ніколи не замерзають. Спроби визначити їх глибину були безуспішними. Та не лише "бездонними" озерцями цікаве Вікно. Туристи тут можуть відвідати церкву XVIII ст., помилуватися невеликими скелями, на яких Іван Франко писав свої твори та іншими культурними надбаннями. Детальніше ознайомитись з культурою відомих предків можна відвідавши краєзнавчий музей.


Сьогодні знайомимось зі збирачами та охоронцями історії Гусятинщини, жителями села Вікно.

-          Кожна зернинка правди, її непростий історичний шлях — це ще один крок до збереження культурного надбання народу - розповідає пан …   Нещодавно, в одній тернопільській газеті, прочитав статтю про краєзнавчий музей нашого села. Вона мене настільки надихнула, що я вирішив поділитись історією розвитку нашого краю. Вікнянський музей – це чарівне дзеркало, в якому відвідувачі знайомляться з далеким минулим наших предків. Кожна його кімната - це відкрита сторінка книги про життя нашого роду. Але сьогодні хочу згадати й про тих, хто доклав зусиль до створення культурної спадщини.

Цього року нашому селу виповнилось 550 років, зважаючи на досить поважну дату, хотілось би розповісти молодому поколінню, як ми, разом із вікнянами, своєю працею творили історію села.

Пригадую, у 1971 році до відсталого колгоспу ім. Івана Франка приєднали лежанівський колгосп «ВЛКСМ», очолював його знаний господар Процик Василь Дмитрович.

На той час село було зовсім не розбудоване. Наприклад, фельдшерсько-акушерський пункт працював в стародавній темній хатинці, школа розміщалась у трьох будинках, які були по обидві сторони центральної дороги. Приміщення були сирими, на стінах – цвіль.

автора

Ветеран війни Василь Дмитрович хворів, і в січні 1975 року, за його рекомендацією, головою колгоспу селяни обирають Олійника Василя Михайловича, який до цього працював головним  бухгалтером , і мав добрі організаторські здібності. Пан Василь сформував колектив прекрасних спеціалістів: головний агроном Стельмащук Володимир Миколайович, головний зоотехнік Заверуха Михайло Васильович, завідуючий відділком Швець Степан Олексійович, агроном Антонишин Марія Михайлівна, головний інженер Метельський Євген Васильович, заввідділком Соленко Василь Теодорович, голова сільської ради Дубовий Юрій Пилипович, заступник голови Слободян Артем Степанович.

Усі ці люди приклали багато зусиль для розбудови нашого села. На жаль, у історичній літературі,  про них ніде не згадується. Тому, сьогодні, із великим задоволенням, розповім про досягнення односельчан.

За час головування пана Олійника, колгосп тричі - в 1977, 1978, 1979 -х роках - виходив переможцем у всесоюзному змаганні, а також, у 1979 році, був занесений на Дошку пошани на Виставці досягнень народного господарства. В колгоспі часто відбувались обласні і районні семінари-наради. Все це - заслуга жителів села.

Згодом, у старому приміщенні школи, з ініціативи пана Олійника, була відкрита килимарня. 1979-го року у нашому селі також збудовано торговий центр. Тоді ж, розпочато будівництво Гримайлівської дільничої лікарні.

У 1982-1987 роках перебудовується ферма: запроваджується механізована роздача кормів. Колгосп, дев’ятий в області, встановлює молокопровід. Для працівників тракторної бригади та ферми встановили автомати газованої води, збудували кімнати відпочинку, душові. Люди були забезпечені дворазовим харчуванням.

Щорічно, безплатно, завозились дрова і вугілля одиноким престарілим та ветеранам війни.

Правління також тримало у полі зору соціальний розвиток села. З 1971-1993 роки колгосп організував розвозку дітей на навчання до школи в смт. Гримайлів.

Починаючи з 1986 року, щорічно надавався автобус на екскурсії до міста Почаїв. 1987-1988 роках проведено осушення села, впорядковано водостоки, збудовано шість залізо-бетонних мостів.

В центрі села було обладнано майданчик для відпочинку жителів, а також волейбольний майданчик, тенісний стіл, гойдалки. У нас працювала карусель, яка була виготовлена умільцями села: організатор Швець Степан Олексійович, коваль Метельський Стах Григорович, електрозварники Кушнір юрій Васильович і Данилків Роман Юрійович,  електрик Чіх Михайло Миколайович.

В зимовий період у приміщенні старої контори було обладнано центр дозвілля для молоді, де функціонували більярдна, настільний теніс, шахи, шашки і, навіть, гральні автомати.

Протягом 1982-1992 років колгосп допоміг у будівництві десяти будівель.

В ті часи, спільними зусиллями ми будували наше майбутнє. Наше село жило на високому рівні.

Сьогодні можу з впевненістю сказати, що ми маємо чим пишатись. Звертаючись до наших наслідників, прошу: не забувати людей, що приклали масу зусиль для розвитку села Вікно. Пам’ятайте своїх односельчан. Вивчайте свою історію. Пишайтесь своїм краєм!

Записала Оксана Божко






 

З початку року на Тернопільщині викрито 30 наркозбувачів

Субота, 02 травня 2015, 16:36

narkotaКількість злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, порівняно з аналогічним періодом минулого року на Тернопільщині зросла. Цьогоріч правоохоронці викрили понад 30 осіб, які займалися збутом наркотичних засобів.

Як повідомив начальник відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків обласної міліції Володимир Строїч, міліціонери припинили діяльність злочинної групи, яка впродовж року збувала наркотики.

Протиправним займалися четверо тернополян 1986-1987 років народження. Під час обшуків у молодиків вилучили амфетамін, марихуану, канабіс, пристрій для куріння та кошти, отримані від продажу наркотиків.

На даний час досудове розслідування кримінального провадження завершено та направлено до суду. За такий бізнес чоловікам, згідно санкції статті, яку їм інкримінують, може загрожувати від 8 до 12 років.

За чотири місяці оперативники виявили та ліквідували 5 наркопритонів на території області.

Під контролем правоохоронців обіг наркотичних засобів і психотропних речовин у закладах охорони здоров’я. Для цього кожного року в області проводиться спецоперація «Батискаф». Під посиленою увагою опиняються не лише лікарні, а й аптеки, підприємства, які мають ліцензію на прекурсори. Міліція перевіряє, як зберігають небезпечні речовини та чи не було незаконного витоку підконтрольних лікарських засобів.

– Під час цьогорічної операції, яка тривала з 23 березня по 23 квітня, виявлено 18 правопорушень. Найбільше порушень зафіксували у Тернополі, оскільки тут зосереджено багато медичних закладів та підприємств, – розповів Володимир Строїч.

У період з травня по вересень правоохоронці традиційно проводять операції щодо виявлення незаконних посівів нарковмісних речовин. Тому нагадують та застерігають, що за вирощування маку та конопель передбачена кримінальна відповідальність.

Правоохоронці просять повідомляти жителів області про випадки зберігання та поширення наркотичних речовин за номерами телефонів у Тернополі: 27-17-27, 27-12-29. Анонімність гарантується.

Досьє 102

 

Тернопіль нагородять Почесною Таблицею Ради Європи

П'ятниця, 01 травня 2015, 07:30

Тернопіль – єдине місто в Україні та одне з восьми у Європі, яке у 2015 році буде нагороджене Почесною Таблицею Ради Європи. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Комітету з питань соціальної політики, охорони здоров’я та сталого розвитку Парламентської Асамблеї у Страсбурзі 21 квітня 2015 року.

Голова підкомітету з питань Призу Європи Аксель Е. Фішер повідомив, що ця нагорода – визнання зусиль Тернополя в пропагуванні ідеї Європейської єдності.

«Хочу від щирого серця привітати Ваше місто, зусилля якого були належно оцінені та є гідними цієї нагороди, а також всіх тих, хто причетний до її здобуття», - зазначив Аксель Е. Фішер.

Офіційне вручення нагороди членом Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я і сталого розвитку, або Почесним членом Парламентської Асамблеї Ради Європи відбудеться на публічній церемонії на День міста, 28 серпня.

«Для Тернополя є великою честю отримати Почесну Таблицю Ради Європи. Це наша третя відзнака, яка є свідченням того, що Тернопільська міська рада рухається у вірному напрямку в популяризації ідей та цінностей Європейської спільноти», - зазначає міський голова Тернополя Сергій Надал.

Також до Дня міста у Тернополі Рада Європи хоче організувати перевізну виставку про Приз Європи, яка створена з нагоди 60-річчя заснування Призу Європи та наявна вісьмома мовами (англійською, французькою, німецькою, італійською, польською російською, іспанською та турецькою).

Нагадаємо, що Рада Європи може нагородити європейське місто лише чотирма нагородами – дипломом, прапором, почесною таблицею та призом Ради Європи. Тернопіль вже отримав у 2013 році диплом, а у 2014 – Почесний Прапор.

 

У зв’язку з ремонтом дороги з 4 травня буде перекритий рух на вул. Оболоня

Четвер, 30 квітня 2015, 09:56

З 4 по 18 травня на вул. Оболоня, в’їзди-виїзди з вулиці Тихої та Юрчака, а також до прилеглих прибудинкових територій, у зв’язку з проведенням капітального ремонту вулиці, буде перекритий рух автотранспорту. Відповідне рішення було прийняте на засіданні виконавчого комітету.

«Минулого року на цій вулиці уже були проведені роботи з облаштування бордюрних каменів, інженерних мереж, тротуарів та прокладено нижній вирівнюючий шар асфальтобетонного покриття, - розповідає головний інженер відділу технагляду Ярослав Копча. – У цьому році роботи з капітального ремонту будуть завершені, зокрема буде прокладено верхній шар асфальтобетонного покриття та проведено на цій ділянці роботи з організації дорожнього руху».

Виконати роботи в управлінні ЖКГ обіцяють швидше, якщо не буде погіршення погодних умов. Об’їзд транспорту у цей період буде здійснюватись вулицями Живова та Митрополита Шептицького.

 

Орієнтуємо молодь на сучасному ринку праці

Четвер, 30 квітня 2015, 05:12

У сучасному суспільстві молодь становить окрему частину ринку праці. З одного боку, молоді люди більш мобільні, відкриті, готові до змін, а з іншого – учорашнім випускникам не вистачає відповідного професійного досвіду, щоби на рівні з іншими боротися за ту чи іншу посаду. Роботодавець хоче бачити на робочому місці людину, яка має відповідні знання та навики.

Фахівці Тернопільського міськрайонного центру зайнятості у повсякденній роботі намагаються убезпечити молодь від безробіття.

Провідним фахівцем з профорієнтації Аліною Грицаєнко був проведений профінформаційний семінар «Молодь на ринку праці» із студентами Центру професійно-технічної освіти №1 м. Тернополя.

«Володіння стратегією пошуку роботи - вдалий крок для кожної молодої людини на шляху до її отримання» - наголосила Аліна Грицаєнко. Під час заходу присутніх було проінформовано про ситуацію на ринку праці України, послуги, які надає служба зайнятості. Крім того, молоді люди на семінарі дізналися як оволодіти навичками ефективного пошуку роботи із використанням різних джерел інформації.  Слухачі дізнались про особливості написання презентабельного резюме шукача роботи.

У народі недарма кажуть: «Що посієш, те й пожнеш», тому молодь повинна проявляти активність, дбати про високу професійну кваліфікацію та займатися самоосвітою, - порадила присутнім провідний фахівець з профорієнтації Тернопільського МРЦЗ Грицаєнко Аліна.

Фахівці служби зайнятості сподіваються, що почута інформація не залишиться поза увагою молодих людей і в майбутньому вони вийдуть на ринок праці досвідченими претендентами на вільні робочі місця.

 

 

Відділ активної підтримки безробітних Тернопільського МРЦЗ

Провідний фахівець з профорієнтації Грицаєнко А.Г.

 

 

Музичні інструменти, виготовлені дітьми власноруч

Середа, 29 квітня 2015, 04:56

Творчість родом з дитинства. Навіть тоді, коли залишаєшся наодинці, немає нічого цікавішого, чим спостерігати, як пливуть по небу хмари, прислухатись до неповторних звуків природи, стежити за рухом мурашок, за летом птахів. Тоді небо здається не таким далеким, а море не таким безкраїм. Саме в ту хвилину з’являється нова планета власної фантазії. Саме тоді зароджується нова особистість.

У Петриківському дошкільному навчальному закладі №1 «Сонечко» діти змалку отримують можливість всебічного розвитку. Тут і з мистецтвом знайомлять і рукоділлю навчають. Практично з трирічного віку юні творці освоюють гру на інструментах, вивчають ази малювання, танців, навчаються вокалу та декламування.

В рамках проекту «Від Сходу до Заходу», діти підготували насичену програму, де продемонстрували усі свої вміння. Гостям співали пісень, танцювали та розповідали секрети техніки петриківського розпису. За словами педагогів, у процесі виховання в садочку застосовують сучасні педагогічні технології. За допомогою народно-прикладного мистецтва, тут дітей навчають розуміти естетичну цінність виробів та спонукають до прояву креативності. Декілька років тому у садочку розпочав роботу гурток «Червона калинонька». Для малят це справжнє царство олівців, пензликів та фарб. Є в майстерні і різноманітні матеріали для творчості, се­ред яких і дещо незвичні, які можна назвати "ексклюзивними".

Прихильність кореспондента  «Моя газета» завоював музичний куточок, у якому були представлені музичні інструменти, виготовлені дітьми власноруч.

Кожен інструмент вихователь-методист Носуля Валентина Авер’янівна придумувала та виготовляла разом з дітьми. Для створення використовували повсякденні ужиткові речі. Кришечки від пляшок, цвяхи, дощечка для нарізання продуктів, грецький горіх, коробки від кави, пластикові пляшки – звучать досить музично. З допомогою виховательки, кожну деталь дітки прикріплювали власноруч. Назву інструментам поки не придумали, але грати уже навчились.

А з нанесенням петриківського розпису ексклюзивні інструменти можна сміло презентувати на тематичних виставках.


Оксана Божко


 

Дикі історії

Вівторок, 28 квітня 2015, 11:19

Дикі історії - це шість різних новел, які, здавалося б, нічим між собою не пов'язані. Але, насправді, їх об'єднують люди, які заради відплати готові піти на найжахливіші вчинки. Подивитись їх запрошують тернополян у "Палаці Кіно" протягом тижня.

Всі герої історій мстять за різних причин, і роблять це по-своєму. Наприклад: Пасажири літака з'ясовують, що всі вони, так чи інакше, колись образили Габріеля Пастернака, який за дивним збігом обставин працює стюардом на борту цього літака. Або дружина, яка прямо перед весіллям дізнається про зради нареченого, і придумує спосіб, як йому помститися.

Або історія простої офіціантки, що працює в невеликому придорожньому кафе. Дівчина в одному з своїх відвідувачів дізналася людини, з вини якого багато років тому загинув її батько, і вона вирішує отруїти кривдника. Іноді може перетворитися в трагедію і звичайне суперництво, саме так відбулося на пустельній дорозі, коли жоден з двох водіїв не захотів поступатися іншому. Чи буває так, що співробітники можуть довести свого начальника до жахливого стану, тоді плачевних наслідків не уникнути. А у одній з історій, багатий батько намагається врятувати від в'язниці свого сина і робить для цього все можливе. 


Комедійний трилер – домінант «ОСКАРА»

«ДИКІ ІСТОРІЇ»

29.04. – 5.05. поч. 16:00

Довідки за тел. 52-33-33

 

Взаємовигідна співпраця за новими правилами

Вівторок, 28 квітня 2015, 11:18

У Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості відбувся  ярмарок вакансій, який організований спільно з Тернопільським обласним молодіжним центром праці. Безробітним були запропоновані різноманітні вакансії, в т.ч.  оператор кол-центру,  бармен,  кухар, офіціант.

Фахівець відділу взаємодії з роботодавцями ТМРЦЗ Марія Калаш   наголосила, що  згідно з ч. 2 ст. 37 Закону "Про зайнятість населення України" послуги суб’єктів господарювання з посередництва у працевлаштуванні здійснюються безкоштовно. Іншими словами, той, хто шукає роботу, не має нічого сплачувати кадровому агентству за надану інформацію про вакантні місця. Це повинен робити виключно роботодавець, який звертається по допомогу до подібного роду посередників. Попри це, кадрові агентства, чисельність яких із прийняттям вищевказаного закону не зменшилася, обходячи існуючі заборони, отримують гроші як із шукачів роботи, так і з її надавачів.

На даному заході, представник Тернопільського обласного молодіжного центру праці - Греськів Оксана Миколаївна, також звернула увагу на  що недобросовісні  рекрутингові компанії можуть застосовують перевірені часом шахрайські схеми: пропонують оплатити наперед оформлення будь-яких документів, вимагають гроші за допомогу при працевлаштуванні або ж виставляють рахунок за надання консультацій чи фіктивне навчання.

Центр зайнятості охоче співпрацює із суб’єктами господарювання, які без порушень надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні. Впровадження європейських стандартів щодо надання кадровими агенціями послуг на безкоштовній основі в певній мірі спрощує безробітним пошук роботи, зокрема, соціально вразливих категорій населення, вимушеним переселенцям, демобілізованим особам, які брали участь в АТО.  Співпраця за окремими напрямами діяльності, в тому числі для обміну даними про вільні робочі місця (вакансії), спрямована передусім на підвищення поінформованості приватних агенцій про можливості центру зайнятості в сфері надання соціальних послуг.

 

 

Фахівець з питань зайнятості відділу взаємодії

з роботодавцями Марія Калаш

 

Тернопільські школярі побували на екскурсії в кінологічному центрі

Вівторок, 28 квітня 2015, 10:54

В обласному кінологічному центрі живуть і віддано несуть службу 15 чотирилапих вихованців. Вони не раз брали участь у розкритті важких злочинів, допомагали правоохоронцям розшукувати злочинців, вибухівку, наркотики та повертали додому безвісти зниклих осіб.

Подивитися як працюють чотирилапі помічники міліціонерів мали змогу учні Тернопільської Української гімназії ім.І.Франка. Школярів  запросили до себе у гості співробітники кінологічного центру, який функціонує при УМВС України в Тернопільській області.

Кінологи  розповіли дітям багато цікавого про життя, особливості дресирування та роботу службових собак.

Міліціонери показали і ще раз довели дітям, що службові собаки це не лише хороші тварини, але й незамінні у роботі помічники.

Та чи не найбільше емоцій викликали показові виступи кінологів зі своїми вихованцями.

Професійні вміння школярам демонстрували вівчарки Арні та Кім. Треновані собаки затримували умовних злочинців, виконували такі складні завдання, як пошук вибухівки та наркотиків, долали перешкоди. Діти із захопленням спостерігали за їхніми діями.

Після показових виступів школярі із задоволенням фотографувалися із чотирилапими помічниками міліціонерів.

- Екскурсія до кінологічного центру дуже сподобалася дітям, – каже класний керівник гімназистів Оксана Кутень. – Такі заходи не лише цікаві, а й пізнавальні, діти побачили як працюють службові собаки, допомагають працівникам міліції розкривати злочини.

Школярі теж навипередки ділилися своїми враженнями від побаченого.

- Мені дуже сподобалося, як тренують собак, в майбутньому я би хотів спробувати себе в ролі кінолога. Це дуже захоплююче і цікаво, -  розповів  учень Владислав Макота.

Школярі переконані, якщо опиняться у біді, на допомогу завжди прийде міліцейський собака.

 

Поляки привезуть транс

Понеділок, 27 квітня 2015, 11:44

Третього квітня о 20:00 у дворику тернопільського «Бункермузу» розпочнеться концерт польського гурту Wovoka. Команда створює композиції на основі традиційного блюзу та індіанських народних пісень.

Звучання Wovoka — це транс, посилений щільністю, яскравістю та мелодійністю, психоделічними звуками фортепіано і точною, але натхненною грою гітари. Все підкреслюється гіпнотичною силою голосу вокалістки. Музика Wovoka є виявом поваги до забутих трансових культур. Гурт є учасником міжнародного фестивалю етно-джазової музики «Флюгери Львова» та фестивалю Jazz Bez. Вхід вільний. Довідково: Гурт Wovoka заснований у 2012 році. У серпні 2013 року команда випустила перший альбом «Дерева на тлі неба». Гурт Wovoka названо найбільш очікуваним дебютом Польщі цього року. Учасники: Mewa Chabiera - вокал Raphael Rogiński - гітара Paweł Szpura - ударні Ola Rzepka - фортепіано.

 

Про тернопільського хабарника і світових скандалістів

Понеділок, 27 квітня 2015, 11:24

Минулого тижня Тернопіль сколихнула новина: керівника однієї з лікарень міста затримали з хабарем у 200 тисяч гривень (!). Факт отримання коштів задокументували співробітники управління боротьби з організованою злочинністю та управління боротьби з економічною злочинністю обласної міліції.

Правоохоронці встановили, що 200 тисяч гривень головний лікар вимагав у приватного підприємця за продовження договору оренди приміщення загальною площею 135 квадратних метрів, яке перебуває на балансі даного лікувального закладу з подальшим правом його викупу.

Неправомірну вигоду посадовець вимагав та отримав через посередника – працівницю банківської установи.

Посадовця затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. На даний час він перебуває на стаціонарному лікуванні і знаходиться під охороною конвойного підрозділу правоохоронців. Вирішується питання про обрання стосовно нього запобіжного заходу.

Але навіть не це шокує. Як з’ясувалося згодом, затриманий – депутат обласної ради.

Ми настільки звикли до скандалів на загальнодержавному рівні, що навіть забули про існування рівня місцевого. А виявляється, що хабарників та всякого роду скандалістів і тут чимало.

Однак не треба впадати у крайність, мовляв, лише наші політики здатні так ганебно оскандалитися, отож країна наша безпросвітна. Адже останні роки були щедрими на скандали, пов’язані з іменами навіть світових лідерів. Тож ми вирішили скласти власний рейтинг VIP-скандалів, аби українські політики – в тому числі й місцевого рівня – «читали та чужому не навчалися».

Аби нікого не образити, згадаємо лише «казуси» тих політиків, які вже зараз не при справах. Ну і, звичайно, Володимира Путіна, який, судячи з бездумності росіян, «колишнім» стане ще не скоро.

Страшний корупціонер

Не минуло й тижня з часу обрання 31 травня 2007 року лікаря-травматолога Валдіса Затлерса президентом Латвії, як новий глава держави опинився в центрі скандалу. Затлерс, якого супротивники називали «Заглісом», тобто «крадієм», якщо з латвійської, зізнався у тому, що він свого часу отримував «конверти» від пацієнтів і не декларував ці доходи. А, отже, не платив із них податки.

Українців, звиклих до корупційних скандалів, може здивувати бурхлива реакція латвійської громадськості, яка побачила у діях Затлерса корупційність та легковажне ставлення до норм моралі.

Західна преса відразу ж згадала про пострадянське минуле Латвії та витягла з шухляди стару назву для нового члена ЄС – «колишня республіка СРСР». Литовський «Телеграф» припустив, що США більше не підтримуватимуть країну так, як за часів попереднього президента Вайри Віке-Фрейберги. А коментатор газети «Час» натякнув, що потрібні голоси парламентарів за Затлерса хтось міг «докупити». «Для обрання Затлерса задіяли величезні ресурси, якими сам кандидат не володів, – писав журналіст «Часу». – А хто ж вкладатиме гроші, не сподіваючись на дивіденди?»

Коротше кажучи, підозри, що президент не буде самостійною політичною фігурою, лише посилилися – авжеж, лікар, який бере від пацієнтів гроші в конвертах, здатен і не на таке. «Навіть якщо Затлерс у якійсь гіпотетичній ситуації зміг би стати успішним президентом, над ним завжди тяжітиме штамп корупції», – підсумовувала литовська газета «Дієна».

У підсумку Затлерс протримався на посаді президента до 2011 року, але якимись особливими досягненнями так і не запам’ятався.


Сери, пери і мільйони

Корупційні скандали вибухали і в європейських країнах із розвиненою демократією. Так, на початку 2007 року тепер уже екс-прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер міг постати перед судом за спроби «подарувати» титул пера чотирьом «спонсорам» лейбористів, які дали по мільйону фунтів стерлінгів на виборчу кампанію цієї партії. І хоча королева не підписала це подання на титулування, поліція вважала, що прем’єр порушив закон 1925 року (!), який забороняє продаж аристократичних титулів у Британії. Після опитування практично всіх міністрів країни Скотленд-ярд поспілкувався на цю тему з самим паном Блером. До речі, перед цим поліція допитувала прем’єра Великої Британії ще в далекому 1916 році. Якщо б правоохоронцям вдалося довести причетність Блера до «торгівлі титулами», це було б остаточним крахом тоді однієї з найсильніших політичних фігур цієї країни.

Мафіозний зять

Політичні конфлікти у країнах Сходу вирізняються таємничістю. Приміром, у 2006 році в міжнародному розшуку опинився Рафат Алієв – зять президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. 44-річного Алієва підозрювали у фінансових махінаціях, фальшуванні документів, викраденні людей та створенні мафіозної мережі.

На початку 2007 року президентського зятя відправили послом Казахстану до Відня. Ходили чутки, що Алієв не хотів їхати з країни, але його змусили. Усі казахські Інтернет-видання прогнозували, що старша донька Назарбаєва, Дарига, розлучиться зі своїм «мафіозним» чоловіком. Так воно і сталося.

Достеменно невідомо, чим Алієв «допік» своєму тестю, чи, можливо, його доньці. Іноземні видання публікували думку самого Алієва, який вважав, що викликав гнів тестя своїм бажанням балотуватися у 2012 році на пост президента Казахстану.


Гарячі естонські дівчата

Ніщо людське не чуже президентам і членам їхніх родин, особливо неповнолітнім. У Радянському Союзі був популярний анекдот про те, що хлопчик, який з дитинства чув про унікальність «дєдушкі Лєніна», був «травмований», коли йому пояснили, що його кумир мав звичайні людські потреби – ходив у туалет, чистив зуби та справляв решту людських потреб. Тож можна зрозуміти онучок естонського екс-президента Арнольда Рюйтеля, які, як звичайні підлітки, хотіли «відірватися по повній». Ну то й що, що вибрали для цього президентський палац дідуся?

15-річна Хелена та 13-річна Марія знали цифровий код від службового входу Кардіоргського палацу. Скориставшись ним, дівчата впустили до палацу своїх друзів. А вже там вони розпивали спиртне, фотографувалися й навіть, як стверджував анонімний свідок у передачі «Очевидець», курили маріхуану та ходили в туалет на даху палацу. Молодь відвідала тамтешню лазню, а також зробила імпровізований фуршет на робочому столі президента. Там хлопці та дівчата пили ром, лікер, вино та пиво.

Жоден важливий документ не пропав. Як покарали за цю витівку дівчат, преса так і не повідомляла. Охорону палацу посилили. А сам президент потім ще довго вибачався перед естонцями за інцидент.


«Потискати» хлопчика

Справжнє обличчя президента бідної, але від того ще більш агресивної Росії весь світ побачив восени 2006 року. Саме тоді Володимир Путін проявив особливу ніжність до малолітнього хлопчика, який прийшов на екскурсію до Кремля. Дзюдоїст та колишній розвідник присів перед білявим хлопчиком років 6-8, розглядав його, а потім обережно підняв дитині маєчку та поцілував у животик.

Пізніше російським виданням Путін пояснив свій жест, у якому «зіпсовані» громадяни побачили педофільський контекст. Президент РФ розповів про незахищеність дитини та про те, що йому, В.В.Путіну, «просто захотілося «патіскать мальчіка», мов кошеня». «Це бажання вилилося в той жест, про який ви говорите... Нічого такого за цим не було», – додав тоді президент РФ.


Нерозбірливі контакти

Важко живеться президентам держав, яким власноруч доводиться перевіряти досьє мало не всіх людей, з якими вони спілкуються.

Через те, що екс-президент США Джордж Буш зустрічався з радником міністра оборони Росії Володимиром Шамановим, його почали звинувачувати у приязному ставленні до організаторів терору проти мирного населення в Чечні. Як писала зарубіжна преса, під керівництвом Шаманова було скоєно найстрашніші звірства у цій кавказькій республіці.

У результаті розслідування, проведеного правозахисниками, з’ясувалося, що в селі Алхан-Юрт у грудні 1999-го солдати під керівництвом Шаманова вбили 17 мирних жителів, пограбували будинки, стріляли у всіх, хто ставав на їхньому шляху, в тому числі у сторічну жінку. Європейський суд встановив також, що війська Шаманова винні у «масовому застосуванні зброї невибіркової дії», в результаті чого загинули жителі іншого села, а також у тому, що на базі, підпорядкованій Шаманову, людей тримали у ямах, до затриманих застосовували тортури, зокрема й електричний струм.

За «подвиги» у Чечні Шаманов отримав орден, який, імовірно, був на ньому під час відвідин Овального кабінету Буша у Вашингтоні.

Внаслідок цього скандалу звільнили кількох співробітників президентської адміністрації, які не перевірили досьє візаві американського президента – російського генерала з уряду.

Змити сором кров’ю

Міністр сільського господарства Японії Тосікацу Мацуока, якого підозрювали у корупційних діях, 28 травня 2007 року вчинив самогубство. Він повісився на шовковому шнурі у службовій квартирі. Старого міністра звинувачували у неправомірному розподілі замовлень щодо заготівель лісу. Наступного дня Мацуока мав звітувати щодо цієї справи перед ревізійною комісією. Але натомість під вікнами його квартири знайшли тіло колишнього начальника Мацуоки – Сінтьї Ямадзаки. За попередньою версією, 76-річний чиновник викинувся з шостого поверху. Його прізвище також фігурувало у скандальній справі.


Секс-відбір чиновниць

Значно менш трагічним, хоча не менш гучним, був скандал, що вибухнув наприкінці 2006 року в польському уряді. Віце-прем’єра, міністра сільського господарства, голову коаліційної партії «Самооборона», нині вже покійного Анджея Леппера звинуватили у використанні службового становища для сексуального шантажу потенційних співробітниць його апарату.

Одна з жінок (Аннета К.) розповідала «Газеті виборчій», що пан Леппер та його помічник Станіслав Лижвинський приймали на роботу жінок виключно після надання ними сексуальних послуг. Аннета К. зізналася, що також отримала таку пропозицію і, хоча зразу відмовилася, потім погодилася на неї. Газета писала, що завдяки сприянню Леппера пані К. отримала місце голови одного з регіональних осередків «Самооборони». Кореспонденти «Газети...» знайшли й інших жінок, які також «піднялися кар’єрними сходами» таким чином.

Анджей Леппер спочатку вважав ці закиди провокацією та вимагав негайно провести розслідування. Однак коли справа набула обертів і прокуратура націлилась таки її розглянути, Леппер звільнив Лижвинського. Загалом усе це закінчилося трагічно: незабаром Анджей Леппер покінчив життя самогубством.


Шерше ля фам, Моше

У тому ж таки 2006 році той же ж таки Володимир Путін вкотре здивував громадськість, коли у жартівливій формі висловив своє захоплення президентом Ізраїлю, мовляв, оце Моше Кацав мужик, його звинувачують у кількох зґвалтуваннях!

Самому ж Кацаву було не до жартів. Звинувачення у перевищенні службових повноважень, зґвалтуванні, аморальній поведінці та сексуальних домаганнях до підлеглої висунули на підставі свідчень пані, яка працювала у Міністерстві туризму Ізраїлю у 1998-1999 роках. Моше Кацав наполягав на тому, що історію вигадали з метою його шантажу. Але все-таки 1 липня 2006-го йому довелося піти у відставку.


Коханка двох президентів

Всюдисущі папараці розкопали подробиці особистого життя двох колишніх президентів Франції – Жака Ширака та Франсуа Міттерана. Виявилося, що вони обидва були закохані в одну й ту саму жінку – політичну журналістку з газети «Фігаро». У красуні на початку 70-х був флірт з Міттераном, а наступного десятиліття вона стала коханкою пана Ширака, який вже тоді претендував на президентське крісло. Як пишуть автори книги-бестселера «Сексус політикус», Ширак закидав журналістку квітами й навіть думав про розлучення зі своєю дружиною Бернадет, але завадили політичні амбіції – розлучений чоловік мав значно менше шансів посісти найвищу посаду Франції, ніж «добропорядний» сім’янин.

Цікаво, що вже тоді преса писала й про зв’язок ще одного колишнього президента Франції Ніколя Саркозі, і також з журналісткою. Щоправда, уже іншою. Але політичні амбіції знову стали на заваді особистому щастю, тож Саркозі у той час повернувся до дружини Сесилії.


Комісар Європи – нудист

У грудні 2006 року відкритість тодішнього єврокомісара та дуже відомого в Європі політика 62-річного Гюнтера Ферхойгена досягла критичної межі. Папараці сфотографували його на нудистському пляжі Литви у товаристві його помічниці, 48-річної Петри Ерлер. Немолода пара плавала в морі, гуляла, тримаючись за руки. Із одягу на них були лише кепки.

Сам Ферхойген вважав суто особистою справою те, з ким і де він проводить свій відпочинок. Його дружина підтвердила, що знала, де відпочиває її чоловік.

З цього приводу тоді влучно висловився депутат Європарламенту Херберг Ройль від Християнсько-демократичної партії: «Для комісара ЄС неприпустимо бігати голяка пляжем у товаристві своєї співробітниці», – сказав він.


Люба, я люблю... його

Британський парламентар Грег Бакер, консервативний тіньовий міністр з питань захисту довкілля та політичний друг нинішнього прем’єр-міністра країни Девіда Кемерона, кілька років тому пішов від своєї дружини та трьох дітей до... чоловіка. Дружина Бакера, яка була «типовою дружиною британського політика», не підозрювала про гомосексуальну схильність свого чоловіка, писали місцеві видання. Але, проживши 14 років у шлюбі, пан Бакер вирішив залишити гетеросексуальний зв’язок заради свого приятеля-дизайнера.

Потяг до осіб своєї статі призвів також до відставки глави корпорації «Брітіш петролеум» Джона Брауна. 59-річного магната вважали одним із найуспішніших бізнесменів світу, але він подав у відставку після того, як програв суд одному з лондонських видань. Газета розмістила інформацію про інтимний зв’язок Брауна з іншим чоловіком, а бізнесмен заперечував наявність цього зв’язку.


Онук Діка Чейні має дві мами

Донька екс-віце-президента США Діка Чейні 42-річна Мері одружена з іншою жінкою та навіть має дитину. Журналісти так і не змогли дізнатися, хто ж може бути вірогідним батьком хлопчика. Але це – особисті справи цієї милої сім’ї. Громадськість же у травні 2007 року обурило те, що дідусь та бабуся хлопчика, тобто Дік Чейні та його дружина Лінні, сфотографувалися з онуком, але без його мам. «Невже прогресивний політик може соромитися схильностей своєї доньки?» – здивувалися прихильники нетрадиційних шлюбів. Як виявилося – ні. Дік Чейні з розумінням поставився до того, що його донька вирішила «оженитися», а фото було зроблене без інших членів родини з питань політкоректності, адже у США ще є достатньо прихильників традиційних християнських цінностей.


Із червоним м’ячем у роті

Автором ще одного оригінального секс-скандалу став ізраїльський посол у Республіці Сальвадор Цуріель Рафаель, якого знайшли голим і зв’язаним на вулиці поблизу свого дому. Спочатку преса поспішила повідомити про злочинний напад на посла в латиноамериканській країні. Проте через певний час з’ясувалося, що поряд з «жертвою» лежали секс-іграшки, а в роті у пана посла був уподобаний мазохістами всього світу червоний гумовий м’яч. Рафаель відмовився писати заяву про напад, підтвердивши, що сам винен в інциденті.

Ізраїльська преса посмакувала садомазохістським контекстом події, а посла терміново відкликали в Ізраїль «для консультацій». Представниця ізраїльського МЗС зазначала, що у відомстві вважають поведінку посла недостойною.


Космічний мер і коханка

Ну і неможливо таки не згадати бодай одного вітчизняного політика столичного рівня. Ми довго думали, на кому зупинитися – адже вибір тут величезний. І ось вона – «жертва»: колишній мер Києва Леонід Черновецький.

Кілька років тому, поки законна дружина «Льоні-Космоса» Аліна Айвазова готувалася забрати свою заяву про розлучення, у пресі з’являлися все нові факти про коханку мера Олену Савчук.

40-річна Олена Савчук мала освіту менеджера і трудилася у мерії в управлінні у зв’язках зі ЗМІ. Як розповідали тоді співробітники Київської міської адміністрації, вона завжди намагалася бути у тіні, не афішувала своїх стосунків з Черновецьким.

Уперше шатенка модельної зовнішності прийшла на роботу до мера наприкінці 2008-го року. У Савчук було довге волосся, туфлі на височенних шпильках, жінка була одягнена з голочки.

«Тодішня начальниця Марина Лахно нам сказала, що тепер у нас буде працювати Олена Савчук. Прошу жодних завдань їй не давати. Якщо тільки підписати якийсь лист або документ у мера, вона це зробить дуже швидко», – згадують колишні співробітники мерії.

У перший робочий день у КМДА Савчук прийшла разом з мамою – пастором «Посольства Божого» Софією Жукотанською. Влаштувати Олену заступником начальника главку відразу не вийшло – у неї не було стажу роботи на держслужбі. Тому вона стала головним спеціалістом, але кабінет їй виділили окремий, призначений для першого заступника начальника управління.

Тоді ж поповзли чутки, що на роботу її влаштував сам Леонід Черновецький.

«Говорили, що Олена була зі своєю мамою на дні народження мера, він відзначав його в ресторані, там було кілька сотень осіб, дуже багато відомих людей. І тоді нібито мер їй сказав: «Як, ти не працюєш? То приходь до нас», – кажуть співробітники мерії.

У самій КМДА про Олену Савчук говорили різне: одні – що вона дуже конфліктна і некомунікабельна, а більшу частину робочого часу проводить у соцмережах. А інші навпаки називали її доброю і чуйною людиною.

Подейкують, коханка мера була «головною за підписами» у мера.

«Вона вільно заходила до нього в кабінет на 9 поверсі. Могла подовгу просиджувати там, але якщо вона була там, то більше нікого не впускали, всі мали чекати у приймальні. Поверталася Олена від мера у романтичному настрої, вся така замислена. А одного разу принесла величезну іграшку, яку посадила собі на стіл, – Леонід Михайлович подарував», – розповідали у мерії.

Цікаво, що інтерес до інтимного життя Черновецьких у свій час настільки розбурхав жовту пресу, що навіть зараз не стихає зацікавлення колишні мером столиці. Отож зовсім недивно, що у ЗМІ почали з’являтися фотографії вже й другої «коханки Льоні-Космоса».

***

Словом, як би довго не впроваджувалися реформи в нашій країні, як би складно не було боротися тут з корупціонерами та іншими «злодіями в законі», вірмо – все у нас вийде. Адже поганих людей вистачає всюди. Головне, щоб ми залишалися при совісті.


Підготував Адам Стрижнюк

 

Оголошено бліц-конкурс на проект пам’ятника «Небесній сотні»

Понеділок, 27 квітня 2015, 08:23

Тернопільська міська рада оголошує бліц-конкурс на кращий ескізний проект пам’ятника Небесній сотні на Площі Героїв Євромайдану в Тернополі з метою увіковічення пам'яті загиблих Героїв. Триватиме конкурс один місяць з 27 квітня 2015 року.

«Уже був проведений конкурс у двох етапах на кращий ескізний проект пам’ятника, у результаті яких було обрано переможця, - розповідає головний спеціаліст сектору розвитку культури та духовної спадщини Наталя Бабій. – Потім відбувалися розширені художні містобудівні ради за участю членів Спілок архітекторів та художників, на яких прозвучали пропозиції для доопрацювання проекту. Переможець не сприйняв рекомендації і написав відмову від подальшої участі у конкурсі. Після цього відбулося засідання членів журі конкурсу, на якому вирішено, відповідно до законодавства, оголосити бліц-конкурс».

До участі у бліц-конкурсі запрошуються фахівці та авторські колективи Тернопільської обласної організації НСА України та Тернопільської обласної спілки художників України, які подали на конкурс проекти, що відповідають його умовам.

Реєстрація учасників конкурсу та видача конкурсної документації проводиться з 27 квітня 2015 року за адресою м. Тернопіль бульвар Т. Г.Шевченка, 1, пов. 3, контактний тел. 42-06-72 ; 52-67-32 з 1000 до 1300, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

Проектні пропозиції подаються на конкурс анонімно під девізом у формі шестизначного числа з позначкою «Бліц-конкурс», яке проставляється у верхньому правому кутку на перших сторінках усіх матеріалів проекту та пояснювальній записці. Інформація про авторів проекту (прізвища, імена, по-батькові, адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди), а також пропозиції розподілу можливої премії між членами авторського колективу, завірені їх підписами, подаються у закритому конверті під девізом.

Графічні матеріали подаються на планшетах не менше формату А-2 загальною площею не більше 2м2(окрім макетів та моделей) в Управління культури і мистецтв за адресою м. Тернопіль, бульвар Т.Г.Шевченка, 1, пов. 3, контактний тел. 42-06-72 ; 52-67-32 з 1430 до1630.

 

Реконструкція комунального ринку на вул. Шептицького знаходиться на стадії завершення

Неділя, 26 квітня 2015, 18:01

Уже зовсім скоро підприємці, які продають товари на прилеглих територіях та приїжджі з сіл дрібні торгівці, зможуть перейти торгувати продуктами у новому ринку. Там передбачений не лише покращений сервіс для покупців, а й дотримання усіх санітарних норм.

«Новий ринок вирішить питання торгівлі продуктами, адже наразі люди торгують просто з землі, - розповідає директор комунального ринку Олег Фляк. – Умови на новому ринку будуть набагато кращі, як для покупців, так і для продавців. Для підприємців передбачено достатньо місць, так що торгувати зможуть бажаючі дрібні приїжджі торговці та приватні підприємці навіть з автотранспорту. Також ми звернули увагу на створення торгових місць для соціально незахищених, які вирощують сільськогосподарську продукцію на власних присадибних ділянках».

На цьому ринку буде обладнано приміщення для торгівлі м'ясо-молочними продуктами, ветеринарна лабораторія, працівники якої перевірятимуть якість пропонованої продукції, споруджено складські приміщення для належного зберігання товарів, підведені комунікації. Передбачено і облаштування автостоянки, адже без її наявності будуть складнощі руху на прилеглих проїжджих частинах. Щодо питання з торгівлею овочів та фруктів, то це технічні моменти, які будуть вирішуватися.

«Була інформація, ніби з підприємців збиралися кошти для побудови цього ринку. Насправді, вони здавали гроші, як і всі інші підприємці, лише за здійснення торгівлі. Додаткових ресурсів для будівництва сучасного ринку ніхто не збирав», - зазначає Олег Фляк.

Будівельні роботи з реконструкції ринку проводилися за кошти інвестора, оскільки у комунального підприємства було недостатньо коштів для втілення цього проекту. Процедура пошуку інвестора була реалізована згідно чинного законодавства, а земельна ділянка й надалі залишається у комунальній власності.

Ще до початку реконструкції даного ринку підприємцям, які торгували на постійно діючому ярмарку, були запропоновані вільні місця на територіях існуючих ринків міста. Однак, торговці не прислухалися до пропозиції та продовжують торгувати на тротуарах міста, що призвело до поширення несанкціонованої торгівлі. У наступні два тижні буде проінформовано усіх торгівців про вільні місця на існуючих ринках та зобов’язано їх змінити місце торгівлі. Адже у травні буде прийнято рішення, згідно з яким торгувати на вул. Шептицького буде заборонено і всі торгові об’єкти, які залишаться на цій території, будуть демонтовані.

 

Тернополяни побували на батьківщині козацтва

Субота, 25 квітня 2015, 08:43

Я з тих людей, які запамятовують світ візуально. Коли читаю книжку, мушу уявляти собі всі деталі. А як не виходить — шукаю в Інтернеті незрозумілі мені речі. І лиш після цього повертаюся до тексту. Але ж, погодьтеся, значно цікавіше побачити прочитане не лише на картинці, але й стати його героєм, пише Культурно.

От, наприклад, читавши про запорізьких козаків, мені важко було уявити: делію, кунтуш чи бурку – військовий одяг тодішніх вояк. У наш час такого не носять. І хоч машину часу ще не винайшли, побувати на батьківщині козацтва мені, все-таки, вдалось.

Приїхавши у Дніпропетровськ, учасників проекту «Від Сходу до Заходу», чекала насичена культурна програма: Музей етнографії та народно-прикладного мистецтва, Центр Петриківського розпису, Культурний центр «Менора», і , звичайно, подорож до етно-хутора «Козацька Січ».

Цікаво, що із восьми існуючих колись Запорозьких Січей, п’ять розташовано на Дніпропетровщині. Тож, година їзди в роздумах про значимість цієї місцевості промайнула як мить. Саме тут, у селі Гречино, досі проживають нащадки справжніх козаків.

За давнім звичаєм, біля воріт нас зустріли хлібом-сіллю. Проте, потрапити на територію етно-хутора вдалось лише по-козацькому – випивши чарку самогонки з шаблі, при цьому не проливши ані краплі.

Увійшовши на подвір’я, пройнятись войовничим духом довелось відразу. З перших хвилин нас привітали вистрілом з гармати. Довелось також стати учасниками стародавніх бойових мистецтв та показових трюків з верхової їзди. Можу запевнити, що мужність хлопців ніскільки не відрізняється від опису героїв у книжках. Тож, перебування на козацькій території, безперечно, потребує шанобливого ставлення до тамтешніх традицій.


Етно-хутір «Козацька Січ» об’єднує близько десяти садиб, оздоблених за українською традицією часів козацтва. На території споруджені етнографічний музей, стародавня кухня, кузня, а також різноманітні козацькі розваги. Кожна річ, що тут знаходиться, виготовлялась чи купувалась господарем на замовлення. Усі знаряддя – частина історії. Навіть вбрання мешканців садиби традиційне – козацьке.

Запросивши до хати, господар Роман Ламза розповів історію козацтва, про зброю та обереги козаків. Наприкінці ХVIII ст., коли європейські війська беруть собі на озброєння пістолі, мушкети та гармати, українські, в свою чергу, продовжують користуватися луками. Насамперед, «…вони дешеві, і легкі у користуванні»,- розповідає господар. Проте головною їх перевагою була швидкострільність. За одну хвилину козак випускав від 15 до 20 стріл, в той час як із мушкета чи пістоля можна було вистрілити лише двічі.

Зброя-зброєю, але козака не можна уявити без люльки. Вона для козака була святинею, оберегом та лікувальницею. Забита різноманітними травами, люлька використовувалась «запорожцями» як засіб аромотерапії. Історичні факти свідчать, що люлька використовувалась в бою, а саме – нічному. За словами господаря, щоб краще орієнтуватися у темряві, козаки забивали її полином та звіробоєм. Така суміш трав загострювала зір, – запевняє Роман.

Не менш цікавою виявилась історія культури споживання сала. Відомий світу український делікатес зародився під час набігів на наші землі турків і татар. Грабувавши українські господарства, вороги залишали на маєтку лише свиней. (Згідно з мусульманським віруванням, свинину не можна споживати). Тож любов до сала у нас зародилась неспроста.

Щоб історія не залишалась на словах, гостей запросили скуштувати традиційних українських страв, приготовлених за стародавніми рецептами. Розповідати про цю смакоту не буду. Їдьте — і пробуйте.

Про етно-хутір «Козацька Січ» читайте на сайті www.etno-galushkivka.com.ua


Оксана Божко


 

Тернопіль відвідали майже сотня відомих українських митців

П'ятниця, 24 квітня 2015, 14:12

Цьогорічний весняний сезон тернополяни відкрили з культурної програми. Незважаючи на похмуру погоду, понад девяносто сучасних літераторів, музикантів, художників, фотографів та режисерів сповнили наше місто атмосферою роздумів та відпочинку. Триденний фестиваль «Ї» відбувся у файному місті втретє, пише сайт Культурно.

rRM9JadWvBA

17-19 квітня, в рамках заходу, до нашого міста завітало майже 600 любителів мистецтва. Ініціатором проведення стала громадська молодіжна організація «Файне місто». За словами засновника фестивалю Василя Томчишина, ідея створення виникла на книжковому форумі.

  • Перебуваючи на книжковому форумі у Львові, разом із колегою Ігорем Біликом, ми задумались чому б не започаткувати мистецький захід у нашому місті. Перший фестиваль, який ми провели був пробним і вдався частково. Наступного року фестиваль отримав свою назву – «Ї», і пройшов досить успішно.

Ті, хто цікавляться мистецтвом, мабуть уже помітили, що назва фестивалю однойменна із львівським культурологічним часописом «Ї». Проте, як запевняє Василь, відношення до нього немає.

  • Ми не мали на меті калькувати назву львівського часопису. У мене зародилась ідея створити бренд, який би своєю назвою передавав автентичність та індивідуальність нашої мови. Зокрема, назва фестивалю, яку найближчим часом збираємось запатентувати, говорить про самобутність українського мистецтва.

Вперше «Ї» пройшов під «назвою» «Фестиваль сучасної української літератури та музики» і зібрав не більше двохсот відвідувачів. Захід позиціонувався більш як поетичний, ніж музичний і об’єднав, в основному, тернополян.

  • На той час, разом з Ігорем Біликом, у мистецькому просторі ми орієнтувалися не дуже добре, тому перший фестиваль був пробним. Фінансово захід був невдалим, але ми не втратили віри і працювали над його подальшим розвитком.6T1fvLs6-PknzYeBrviOXEwUUfg1UIMtQ

Експерименти експериментами, а вже наступного року хлопці досягли неочікуваних результатів. 2014 року, в рамках фестивалю «Ї», до нашого міста з’їхалось понад 300 поціновувачів мистецтва зі всієї України. Тоді у фестивалі взяли участь відомі українські письменники Юрко Іздрик, Юрій Андрухович, Ірена Карпа, Андрій Любка, Олександр Ірванець, Тарас Прохасько та інші. Мистецький проект розширив свої границі та залучив відомих художників, креативних фотографів та музикантів. Літературну сцену розбавили виступи гуртів QARPA «Kompas», «Медовий Полин», «Who’s Next?».

  • Другий фестиваль пройшов на досить високому рівні. Над його створенням працювало близько двох десятків людей. Спільними зусиллями нам вдалось започаткувати справжню мистецьку платформу. За виручені кошти придбали принтер для нашої організації :)IMG_12221No80C1UBXjIC6Qj4L9DzLwIMG_1047

Сьогодні фестиваль «Ї» претендує увійти до п’ятірки кращих мистецьких заходів України. До його створення залучилось майже п’ять десятків волонтерів, фотографів, дизайнерів та представників оргкомітету. Над організацією працювали: координатор Василь Томчишин, прес-секретар Степан Гречківський, співорганізатор Ігор Білик, письменник та головний редактор видавництва «Крок» Юрій Матевощук, а також поетеса Юлія Іванчук. Усі вони працюють на ентузіазмі. Саме так зароджується справжнє мистецтво.

11178234_1573375972945659_4443949070006109678_n

Цьогоріч «Ї» став фестивалем всеукраїнського рівня, адже об’єднав понад півтисячі любителів мистецтва.

  • Загалом захід відвідало майже 600 людей, 60% з яких — гості з інших міст України. В основному, це молодь, проте були й відвідувачі старшої вікової категорії. Зокрема, захід відвідали представники влади та освіти. Приємно, що на мистецьку подію приходили такoж батьки з маленькими дітьми. Для наймолодших поціновувачів мистецтва вхід був вільним.

Можна із впевненістю сказати, що «Ї» пройшов більш ніж успішно, адже до нашого міста завітали митці з України, Польщі та Білорусі. Тож, в перспективі, фестиваль впевнено крокує до міжнародного рівня.

  • Найбільше людей зібралось на виступ гуртів «Vivienne Mort» та «Один в каное». На презентації книги Сергія Жадана публіка аплодувала стоячи. Зал був переповнений також на виступі Юрія Андруховича, Сергія Жадана та Андрея Хадановіча. Усіх перечислити зараз не вдасться, тим паче на фестивалі декілька заходів відбувались одночасно, тож поаплодувати вдалось не всім.
  • 11149373_1572078876408702_3140677221694207726_n11150507_1571791763104080_6144803047205691123_n11118804_1573368676279722_7865835066385093679_n11710_1572041973079059_3182628721974753890_n

Не вдалось поаплодувати і Братам Капрановим.

  • На жаль, чиновники, які пообіцяли домовитись про виступ відомих українських письменників нас трішки підвели. Буквально за декілька годин до приїзду Братів Капранових, ми дізнались, що про участь у фестивалі їх ніхто не повідомляв.10994596_1557939417822648_3343468306629294944_n

Перший день фестивалю пройшов досить динамічно.

На відкритті тернополянам презентували виставку картин художників Юрія Журавля, Христини Венгринюк, Миколи Мамчура та інших. Літературна сцена ожила під час вечірньої програми, де польський письменник Томаш Деяк презентував нову книгу «Колискова Кусто». Загадковості додав Юрій Іздрик, представивши шанувальникам новий літературно-музичний проект.

DSC0579110660383_1571293939820529_2177607164824280826_n

«… етнічно найчистіше місто України»

Другого дня до нашого міста завітав відомий український письменник Василь Шкляр Автор розповів про любов до нашого міста, назвавши його «… етнічно найчистішим містом України». Письменник також відкрив секрет написання нового роману, герої якого родом із Тернопільщини.DSC0579211148700_1571576683125588_7958838814527175044_n

Не менш відомий український письменник Юрій Андрухович презентував публіці нову книгу «Тут похований фантомас», яка складається із 72 есе. Цікаво, що ілюстрації до видання малював тернопільський художник Тарас Бріль, він же Taz.11062756_1571793613103895_3901366216250748107_n

Третього дня мистецького фестивалю на літературній сцені виступили декілька десятків поетів-початківців. На «молодіжній сцені» автори представили загалу свої творчі доробки.11027511_1572127743070482_3207303089827996113_n

Того ж дня, у книгарні «Є» відбулась зустріч з відомим сучасним письменником Тарасом Прохаськом. Прихильники творчості автора мали змогу поспілкуватись з митцем у затишній атмосфері.
11162076_1572114479738475_4655792493204272215_n

В день закриття фестивалю, відбувся спільний творчий вечір Сергія Жадана та Андрея Хадановіча. Автори презентували свої книги українською та білоруською мовами. Зокрема, книгу Жадана «Українські авіалінії» відтепер можна прочитати на білоруській. Українці, в свою чергу, зможуть ближче ознайомитись із творчістю білоруського поета. Книгу «Білоруський мужчина» автор презентував у перекладі українською.10423304_1572120623071194_27072169747814897_n

Літературну сцену розбавили виступи відомих українських гуртів. Серед них гурт «Ot Vinta», «Один в каное», «Vivienne Mort», «Холодне сонце», «Piаno» та Діор. Окрім того, на музичній сцені звучали відомі тернопільські гурти «Nameless», «Zsuf», «Медовий полин» та інші.

1555450_1572210776395512_308144850832998194_n10441016_1572050443078212_1706152720050393357_n11139436_1572171703066086_5047120213653457162_n

Згадати виступи всіх учасників, на жаль, мені не вдасться. Програма була настільки насиченою, що побувати одночасно на декількох подіях було просто неможливо.

На фестивалі презентували антологію, до якої увійшли твори учасників літературної сцени.

  • Під час фестивалю спільно із видавництвом «Крок» ми презентували літературну антологію, яку до слова, днями представимо на Книжковому Арсеналі у Києві. Видання прикрашають художні роботи Юрія Журавля. Декілька екземплярів альманаху можна буде знайти у бібліотеках нашого міста, — завершив розмову Василь.11033393_854920951239854_152047898173909441_n

До речі, логотип фестивалю та усю інформаційно-рекламну продукцію розробив тернопільський дизайнер Сергій Гуменюк.

За словами Василя Томчишина, на досягнутому організатори не зупиняються, і вже цього літа планують започаткувати мандрівний фестиваль з однойменною назвою «Ї».

Усім, кому не вдалось побувати на чудовому мистецькому заході, пропонуємо переглянути відео, а також фотографії. І обов’язково завітати до нашого міста відкривати весну по-мистецьки наступного року.

Буде файно, буде «Ї».

Фото з офіційної сторінки фестивалю

 

Оксана Божко


 

У художньому музеї відображають любов до України

П'ятниця, 24 квітня 2015, 06:53

До 80-річчя від дня народження Михайла Піпана і 40-річчя його сина Петра у комунальній установі Тернопільської обласної ради – художньому музеї відкрито виставку їхніх робіт з приватної колекції тернополянина Петра Килимника.

Михайло Піпан

Михайло Піпан

На виставці представлено 60 картин Михайла Піпана. Це частина його доробку 80-90-х років – найбільш продуктивного періоду його творчості. “Це краєвиди Тернополя та околиць, натюрморти, портрети, сюжетні композиції. У картинах відображається любов до України, її історії та народу.  Усі твори емоційні, імпульсивні, з чіткими образами, сповнені сміливих поєднань кольорів. Досконало володіючи технікою малюнку, митець вибудовує чітку композицію у кожній картині”, – наголосила заступник директора музею Ольга Ваврик.


Михайло Піпан

Михайло Піпан

Кілька років тому  Петро Піпан, зустрівши колекціонера та мецената Петра Килимника, довірив йому батькові картини. “І не помилився, – додала Ольга Ваврик. – Картини набули оновленого вигляду, стали доступні широкому колу шанувальників образотворчого мистецтва”.

Петро Піпан

Петро Піпан

Петро Піпан на своїй першій персональній виставці представив  30 картин. Його картини також експресивні, наповнені сміливими замісами кольору та швидким емоційним пензлем.

Виставка діятиме до 5 травня.

Довідково. Михайло Піпан народився 7 квітня 1935 року в с.Стібне Перемишлянського повіту (Польща).  У 1945-му родина дуба депортована в УРСР, поселилася  в с.Забойки на Тернопільщині. У 1960-1965 роках навчався в Одеському художньому училищі імені М.Грекова на живописно-педагогічному відділенні. Після закінчення училища переїхав до Молдавії, працював художником-оформлювачем. З 1966 року жив у Тернополі, працював у виробничій майстерні Художнього фонду України. З 1968 року художник брав участь у численних збірних виставках у Тернополі, Львові, Києві, Москві, Болгарії. Персональні виставки Михайла Піпана відбулися у Тернополі (1971,1982,1986, 1989, 1994), Одесі (2001), Ненсі (Франція, 2001), Тоді, Мілані (Італія, 2003). Виконував митець і монументально-декоративні роботи: настінний розпис у церкві м. Ненсі (Франція, 2001), ікони для церкви Святого Василія Великого у Тернополі (2004), розписи церквов у селах Тернопільщини. Помер художник у Тернополі 4 червня 2007 року.

Петро Піпан народився 1 липня 1975 року. Навчався в Одеському художньому училищі імені М.Грекова.

obl-rada.te.ua

 

На Шептицького впорядкують торгівлю

Четвер, 23 квітня 2015, 11:18

На черговому засіданні виконавчого комітету міський голова Сергій Надал дав доручення управлінню торгівлі, побуту та захисту прав споживачів спільно з муніципальною поліцією здійснити ряд заходів щодо впорядкування торгівлі на вул. Шептицького. Зокрема, проінформувати усіх людей, які торгують на даній території, про вільні місця на існуючих ринках та зобов’язати їх протягом двох тижнів змінити місце торгівлі.

Адже у травні на засідання виконавчого комітету буде підготовлено проект рішення про втрату чинності рішення виконкому  від 19.05.2014р. «Про дозвіл на право торгівлі на прилеглій до вулиці Шептицького території у зв’язку з реконструкцією ринку». Відповідно до цього документу, торгувати на вул. Шептицького буде заборонено і всі торгові об’єкти, які залишаться на цій території, будуть демонтовані.

Нагадаємо, у Тернополі на вул. Шептицького, неподалік автостанції, триває реконструкція комунального ринку. Після здачі в експлуатацію цього ринку, там зможуть торгувати підприємці та люди, які вирощують сільськогосподарську продукцію на власних присадибних ділянках. Також там передбачені місця для торгівлі продукцією з автотранспорту.

 

У Тернополі відбудеться акція «Зробимо Україну Чистою"

Середа, 22 квітня 2015, 12:28

Всеукраїнська акція «Зробимо Україну Чистою!" у місті Тернополі відбудеться 25 квітня.

Організація “Let’s do, it Ukrane!”, учасник загальносвітового руху “Let’s do it, world”, що об’єднує понад 11 мільйонів людей в 112 державах світу, які щорічно в обраний день виходять на прибирання у своїй країні, проводить соціально-екологічну акцію з прибирання зелених зон та благоустрою територій 25 квітня 2015 року.

Тернопільська область, зокрема місто Тернопіль, долучається до всеукраїнської ініціативи. У рамках акції “Зробимо Україну Чистою!-2015 ” відбудеться загальноміська толока, куди зарошуємо громадські організації, студентів, а також мешканців міста Тернополя.

Програма акції, яка відбудеться 25 квітня у місті Тернополі:

10:00 збір учасників на двох локаціях:

-         Парк Загребелля (збір коло Riverpool) ;

-         ТРЦ «Подоляни» (збір коло головного входу);

Активісти групами відправляються на локації, які вже розділені на сектори.

З 11:30 проводиться збір та формування двох вело колон.

Збір відбудеться на цих же локаціях, які спільно о 12,00 вирушають визначеним маршрутом до літньої сцени, що знаходиться у парку Шевченка.

І з 13:30 до 15:00 на літній сцені проводиться Вуличний Університет.

Мета проекту – не просто прибрати зелені зони від сміття, а змінити ставлення українських громадян до життєвого простору та прищепити в суспільній свідомості потребу не смітити і піклуватися про довкілля. Завдяки всеукраїнському охопленню, проект стає масштабним, набирає патріотичного забарвлення і містить елементи екологічного виховання.

Долучитись до акції може кожен бажаючий!

Детальніша інформація про організацію за посиланням: http://letsdoit.org.ua

Інформація про акцію в Тернополі на сайті ВКонтакте: http://vk.com/letsdoit_ternopil

 

 

«Майбутнє країни - у мріях дитини»

Середа, 22 квітня 2015, 10:20

Днями, у приміщенні Тернопільської ОДПІ, відбулось визначення переможців першого етапу Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості з податкової тематики: «Майбутнє країни - у мріях дитини».

Загалом, на конкурс від тернопільських школярів надійшло 133 художніх робіт, літературних творів та комп’ютерної графіки. Найбільшу кількість творчих доробків представили вихованці Тернопільської обласної профспілкової школи мистецтв, а це 40 робіт, Тернопільської обласної комунальної експериментальної комплексної школи мистецтв – 21 робота, а також Тернопільської художньої школи – 12 робіт. Члени журі, в складі начальника інспекції, членів Спілки художників України, викладачів ВУЗів, представників громадських організацій, суворо та прискіпливо оцінювали кожну роботу конкурсантів та визначали переможців у двох вікових категоріях.

Так, у віковій категорії 9-11 років (художні твори) переможцями стали: Філіпчук Анастасія за малюнок «Бюджет України», Григор’єва Марта, яка надала на конкурс «Податкову верховину» та Гнатюк Діана – за роботу «Державній податковій інспекції України присвячується».

У другій віковій категорії 12-15 років впевнено перемогли Колісник Катерина, за малюнок «Спільна праця – процвітання України», Шищак Олена, за творчий доробок «Достаток – завдяки податку» та Рега Оксана - за актуальну роботу «Податки, сплачені тобою, можуть врятувати життя солдату».

В своєму баченні необхідності сплати податків, викладеному у літературних творах (проза та вірші), у віковій категорії 9-11 років переможні місця посіли Осташук Тетяна, Гикавий Олег та Малюта Олена, які склали Казки про податки. У віковій категорії 12-15 років перемогла Грабчук Віра з твором «Економіка для дітей - великих і малих» та Осадчук Олександр, який подав на конкурс твір «Податки треба платити».

За цікаву комп’ютерну графіку перемогу здобули Підлатюк Денис (робота «Життя у достатку»), Волянюк Владислав, який змалював «Бюджет країни», та Бабій Олег за роботу «Країна мрій».

Такі конкурсанти, як Козак Оля, Котляр Василь та Максим Мартинчук були кращими у другій віковій категорії.

Слід зазначити, що за умовами конкурсу, роботи, які здобули перші місця на першому етапі, будуть направлені для участі у другому (обласному) етапі конкурсу. Щасливі переможці змагатимуться опісля на завершальному – Всеукраїнському рівні.

Отож, тримаймо кулаки за наших земляків.

 

Відділ комунікаційний Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС  у Тернопільській області

 

Василь Шкляр про екранізацію власних книг

Вівторок, 21 квітня 2015, 11:20

Абсолютно відкритий та щирий до публіки Василь Шкляр завойував мою прихильність  з перших хвилин розмови. Зустріч у рамках фестивалю «Ї» автор розпочав із компліментів, пише Культурно.
DSC05792

Саме наше місто письменник назвав «етнічно найчистішим містом України». Шанувальникам творчості Шкляра відомо, що у романі «Чорний ворон» та «Маруся» автор описує героїчні події, що відбуваються на Тернопільщині. За словами пана Василя, герої чергового роману будуть також нашими земляками.

  • Пламенем українства є Тернопілля. Зізнаюся, герої чергової книги будуть родом саме з цього краю. На межі Теребовлянського і Тернопільського районів я віднайшов надзвичайно драматичну історію, власне вона і стане основою майбутнього роману.

DSC05793

Книги Василя Шкляра, безперечно, змінюють свідомість українців, зокрема молодого покоління. Його твори мають вагомий вплив й на представників інших держав. Автор зізнався, що остання  книга російською вийшла в друк ще в 90-х роках. Сьогодні ж у видавничих угодах Василя Шкляра вказано про заборону перекладу творів на російську мову.

  • До мене неодноразово підходили читачі, які казали, що «Чорний ворон» перевернув їх свідомість. А ви знаєте, скільки російськомовних людей, наприклад, у Києві? Припустимо, якби я випустив книгу «Чорний ворон» російською та українською, то впевнений, що значна частина прочитала б її саме російською. Не хочу, щоб мої твори були інструментом русифікації.

DSC05807

Турбує автора й тема екранізації власних книг. Зважаючи на сьогоднішню ситуацію, романи письменника мали б значний вплив на національну свідомість українства. За словами пана Василя, до нього неодноразово звертались відомі режисери, проте ніхто з них екранізувати книги так і не наважився.

  • До прикладу, роман «Чорний ворон» сьогодні став суб’єктом політики. Практично у кожного перекладача цієї книги виникали непорозуміння. До одного якось підійшов працівник українського посольства зі словами : «Не зв’язуйтеся з цією книжкою. У вас будуть проблеми». Після цього я зрозумів, що у моїх опонентів надто «довгі руки».

Що ж, українці ніколи не здавались, ніколи й не здадуться. Безперечним фактом є сьогоднішня ситуація в країні. Жодні вороги не зламали нашої віри, не вплинуть й на нашу свідомість.


Аби придбати книгу Василя Шкляра прихильникам довелось стояти у черзі.DSC05817

Оксана Божко

 

У Тернополі оперативники викрили в отриманні 200 тисяч гривень хабара керівника лікувального закладу

Понеділок, 20 квітня 2015, 07:32

Таку рекордну суму неправомірної вигоди керівник медичної установи вимагав за продовження оренди приміщення. Факт отримання коштів задокументували співробітники управління боротьби з організованою злочинністю та управління боротьби з економічною злочинністю обласної міліції.

Згідно наказу начальника УМВС України в Тернопільській області Олександра Богомола в області створили групу по боротьбі з корупцією. До її складу увійшли оперативники підрозділів боротьби з організованою та економічною злочинністю. Саме вони викрили посадовця медичного закладу  в хабарництві.

Незаконну діяльність керівника медичної установи, який також є депутатом Тернопільської обласної ради, оперативники документували тривалий час. Під час неправомірної оборудки його затримали «на гарячому».

Правоохоронці встановили, що 200 тисяч гривень головний лікар вимагав у приватного підприємця за продовження договору оренди приміщення загальною площею 135 квадратних метрів, яке перебуває на балансі даного лікувального закладу з подальшим правом його викупу.

Неправомірну вигоду посадовець вимагав та отримав через посередника – працівницю банківської установи.

200 тисяч гривень, отримані в якості неправомірно вигоди, вилучено. Посадовця затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. На даний час він перебуває на стаціонарному лікуванні і знаходиться під охороною конвойного підрозділу правоохоронців. Вирішується питання про обрання стосовно нього запобіжного заходу.

Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

Слідчі дії тривають. Вживаються заходи щодо встановлення причетності підозрюваного до інших фактів незаконної діяльності.


СЗГ УМВС України

в Тернопільській області


 

Тиждень реформ у Тернополі

Неділя, 19 квітня 2015, 08:21

З 20 по 28 квітня у Тернополі відбудеться «Тиждень реформ», який проводить радник міського голови з питань проведення реформ та залучення інвестицій Іло Глонті. Захід присвячений пам’яті Кахи Бендукідзе - одного з найвидатніших економістів сучасності, що заклав основи «грузинського дива». Ініціативу підтримав міський голова Сергій Надал.

«Ми вирішили присвятити заходи пам’яті Кахи Бедукідзе, який багато зробив і планував зробити для України. На жаль, не встиг. Проте його команда, до складу якої входжу і я,  сьогодні працює з українським урядом і ми намагаємося провести реформи в Україні, - розповідає Іло Глонті. – У рамках цього тижня на запрошення до Тернополя приїдуть відомі грузинські реформатори – це радник Президента України Давід Кізірія, засновник компанії «Nx» Гіві Чіковані, грузинський політик Георгій Вашадзе та інші. Також серед запрошених будуть російські журналісти, які сьогодні не проживають в Росії та є опозиційними до того уряду. Це кореспондент порталу «Slon.ru» Віра Кічанова, професор Державного університету Ілії (Грузія) Олег Панфілов та колишній головний редактор журналу «Forbes Україна» Володимир Федорін».

Володимир Федорін, до речі, 27 квітня буде презентувати у Тернополі книгу «Заповіт реформатора: ідеї Кахи Бендукідзе для порятунку України».

До слова, також Іло Глонті запрошує молодих тернополян долучатися до його команди реформаторів із питань залучення інвестицій. Детальнішу інформацію можна знайти на його сторінці у фейсбуці.

Графік заходів «Тижня реформ»:

Понеділок 20.04 13:00 - виступ Іло Глонті в Тернопільському національному економічному університеті з темою: «Досвід грузинських реформ для України», о 15:00 - в Тернопільському державному медичному університеті.

Понеділок 20.04 19:00 - відкрита лекція Іло Глонті в Українському домі «Перемога».

Вівторок 21.04 11:00 - виступ Іло Глонті в Тернопільському національному технічному університеті з темою: «Досвід грузинських реформ для України».

Середа 22.04 14:30 - виступ Іло Глонті в Тернопільському національному педагогічному університеті з темою: «Досвід грузинських реформ для України»

Середа 22.04 18:30 - виступ Віри Кічанової - журналістки, кореспондента порталу Slon.ru, активіста Лібертаріанської партії Росії. Місце проведення – Український дім «Перемога»

Четвер 23.04 18:30 - виступ В'ячеслава Дворнікова - російського журналіста, кореспондента порталу Slon.ru, засновника інтернет-журналу «ReeD». Місце проведення – Український дім «Перемога»

П'ятниця 24.04 18:30 - виступ Георгія Вашадзе - грузинського політика, члена Парламенту Грузії та засновника Фонду Інновацій та розвитку. Місце проведення – Український дім «Перемога»

Субота 25.04 15:00 - виступ Давіда Кізірії - радника адміністрації Президента України. Місце проведення – Український дім «Перемога»

Неділя 26.04 15:00 - виступ Гіві Чіковані – засновника компанії «Nx», члена політичної партії Єдиний Національний Рух. Місце проведення – Український дім «Перемога»

Неділя 26.04 17:00 - виступ Олега Панфілова - професора Державного університету Ілії (Грузія), засновника і директора московського Центру екстремальної журналістики, співзасновника громадських організацій Georgian International Media Center і HGO Resourse Center, сценарист. Місце проведення – Український дім «Перемога»

Понеділок 27.04 18:30 - виступ Володимира Федоріна (журналіст, колишній головний редактор журналу «Forbes Україна») та презентація книги «Заповіт реформатора: ідеї Кахи Бендукідзе для порятунку України». Місце проведення – Український дім «Перемога»

 

У Тернополі відбудеться перший ВелоФорум

Субота, 18 квітня 2015, 07:19

У неділю, 19 квітня, у Тернополі відбудеться перший ВелоФорум, під час якого ентузіасти велосипедного руху представлять концепцію розвитку велоінфраструктури у місті, карту велодоріжок та велопарковок.

Організатором форуму є ініціативна група створення велоінфраструктури у місті «ВелоТернопіль», а поділитися досвідом впровадження веломережі на прикладі великого міста приїде радник міського голови Львова Олег Шмід.

Програма:

12:30 - 13:00 зустріч гостей. Місце проведення - сесійна зала Тернопільської міської ради

13:00 - 14:30 презентації:

  1. Веломережа - ознака розвинутого міста. Досвід Львова
  2. Промоція велокультури серед (НЕ)велосипедистів: практики Асоціації велосипедистів Києва
  3. ВелоТернопіль — коротка історія, склад активістів, мета, місія, цінності, події, Візія Вело Тернопіль-2025
  4. Концепція ВелоІнфраструктури
  5. Карта велодоріжок та етапність її створення
  6. Велопарковки та Велохаби
  7. Співпраця з Тенопільською міською радою


14:30 - 15:00 тестовий заїзд «Влада на Велосипеді»

 

Серійного магазинного крадія затримали на Тернопільщині бійці ДСО

П'ятниця, 17 квітня 2015, 12:39

Спрацювання системи охоронної сигналізації та швидке реагування співробітників Державної служби охорони допомогло затримати злодія, який спеціалізувався на крадіжках з магазинів. За тиждень перебування на Кременеччині крадій «обчистив» три крамниці.

Повідомлення про спрацювання охоронної сигналізації в магазині райцентру Кременець надійшло на пульт централізованого спостереження близько 5 години ранку. На місце події за лічені хвилини прибув наряд групи затримання бійців ДСО.

Вони виявили розбиту шибку у вхідних дверях магазину. Правоохоронці заблокували усі можливі виходи із торгового закладу та обстежили приміщення. Всередині крамниці міліціонери побачили два пакети з різним крамом і самого любителя легкої наживи. Зловмисник кинувся тікати.

Старший сержант міліції Управління Державної служби охорони при УМВС України в Тернопільській області Андрій Моронжук брав безпосередню участь у  затриманні крадія. Миттєво зреагувавши, він кинувся за зловмисником.  Зупинити та затримати злодія охоронцю вдалося лише після попереджувального пострілу вгору з табельної вогнепальної зброї.

Крадієм виявився 27-річний житель Львівської області. На його рахунку уже кілька судимостей за майнові злочини. Востаннє звільнився з місць позбавлення волі наприкінці минулого року.

Зі слів підозрюваного, у Кременець він приїхав до друга, з яким потоваришував у в’язниці. Вирішив не гаяти часу даремно – влаштовував  собі нічні шопінги крамницями району. На даний час правоохоронці довели причетність львів’янина до скоєння ще двох магазинних крадіжок – у селі Хотівка та в Кременці.

Майже в усіх випадках шляхами проникнення до торгових закладів злодія ставали кватирки розміром 20 на 20 сантиметрів, 20 на 30. Найчастіше викрадав цигарки та спиртні напої. Пощастило розжитися і готівкою – з каси одного магазину поцупив понад півсотні гривень, з іншого – тисячу.

Фінальною для львів’янина стала вилазка до продуктового магазину на околиці Кременця. Молодик не сподівався, що торговий заклад може знаходитися під охороною ДСО.

Майже 17  тисяч гривень втратив би підприємець, якби злодію вдалося завершити злочин. Крадій взяв із каси більше дев'яти тисяч гривень, майже на п'ять тисяч карток поповнення рахунку та товару на дві тисячі гривень. Скористатися краденим завадили держохоронці.

Співвласник магазину Микола Страдомський вдячний міліціонерам за оперативне прибуття на виклик та затримання злодія. За словами чоловіка, він співпрацює з ДСО вже тривалий час і результатом задоволений. Сигналізацію встановив після того, як обікрали його кафе.

На даний час львів’янина затримали згідно статті 208 КПК. Його дії кваліфікують за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення), яка передбачає позбавлення волі від 3 до 6 років.


УДСО при УМВСУ

в Тернопільській області


 

Разом вирішуємо питання вимушених переселенців

П'ятниця, 17 квітня 2015, 12:37

До Тернопільського міськрайонного центру зайнятості у пошуках роботи у січні – березні 2015 року звернулись 33 особи, які перемістилися з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції: 5 осіб, які прибули для тимчасового проживання з числа мешканців АР Крим та м. Севастополя, 22 мешканців Донецької та 6 - Луганської областей.  Чисельність переселенців з урахуванням зареєстрованих на початок року, склала 91 чол.

З метою підвищення рівня соціального захисту осіб, які перемістилися з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції на ринку праці у березні проведений 1 профінформаційний семінар для внутрішньо переміщених осіб, в якому взяли участь 14 таких осіб. В результаті проведеної роботи 12 осіб  працевлаштовані, 5 – направлені на професійне навчання та підвищення кваліфікації.

За станом на 01 квітня 2015 року на обліку у центрі зайнятості перебуває 50 переселенців із окупованих територій та жителів східних областей України. Проводиться відповідна робота щодо сприяння їм у підборі підходящої роботи.

З початку року проведено профорієнтаційний семінар з внутрішньо переміщеними особами за участю представників Тернопільської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, Тернопільського обласного молодіжного центру праці. В семінарі взяли участь 14 осіб з числа внутрішньо переміщених осіб та відбулось засідання жіночого клубу “Гармонія” за участю Громадської організації «Тернопільський міський жіночий клуб «Відродження нації». В семінарі взяли участь 10 жінок з числа внутрішньо переміщених осіб.

Керівництво міськрайонного центру зайнятості співпрацює із керівництвом Тернопільської міської ради та Тернопільської райдержадміністрації щодо працевлаштування безробітних внутрішньо переміщених осіб. Також проводяться зустрічі з центром соціальних служб для молоді, з громадськими та волонтерськими організаціями, роботодавцями, головами сільських рад щодо можливості працевлаштування осіб, які вимушені були покинути свої домівки.

Для того, щоб допомогти внутрішньо переміщеним особам, з кожним із них у центрі зайнятості проводиться кропітка індивідуальна робота.

 

 

Начальник відділу статистики та організаційної роботи міськрайонного центру зайнятості Ірина Опалко

 

Юні тернополяни навчались мистецтву писанкарства

П'ятниця, 17 квітня 2015, 12:23

Ось і закінчився курс великодніх майстер-класів « Намалюю писаночку» . В рамках підготовки до пасхальних свят діти та дорослі відновлювали стародавню традицію, вчилися розмальовувати великодні яйця, виготовляти воскові свічки та розмальовувати пасхальні рушнички разом майстрами  з Громадської організації « Молода просвіта» та Творчої майстрні « Арт- колесо». Навчалися діти та дорослі з 16 березня по 10 квітня в рамках школи писанкарства «Намалюю писаночку» що проходила на вулиці Й. Сліпого 3 в Мистецькій студії подарунків.


В загальному більше 50 дітей прийняло участь у курсі майстер класів « Намалюю писаночку», а можливість взяти урок писанкарства отримало близько 1000 дорослих та дітей ,  зокрема і  діти позбавлені батьківської опіки з дитячого будинку Малютка, сиротинці та інтернатів Гримайлова, Бережан,  і навіть з Білої церкви.

Разом з досвідченими майстрами можна було навчитися з легкістю малювати писанки в різноманітних техніках таких як крапанка, писанка традиційна та травління в  оцті. А також, зробити приємні подарунки до свят рідним та близьким, власними руками під час занять з хенд- мейду!

Організатори – Творча Майстерня «Арт-Колесо», Молодіжний центр праці та ТОО ВМГО «Молода Просвіта» висловлюють
подяку Управлінню у справах сім'ї, молодіжної політикиспорту Тернопільської міської ради Подоляни, ТМ «Добре яйце», ГО « Дієва Молодь», ТМ « Молокія» , Агрохолдингу « Мрія» за підтримку і сприяння.

 

Тільки вільний народ може так творити

П'ятниця, 17 квітня 2015, 12:06

Відверто кажучи, мистецтвом рукоділля я не володію. Не дуже-то знайома із напрямками народно-прикладного мистецтва. Пензля в руках тримала хіба ще у школі. Та й бажання, як такого, в принципі, не виникало. Донедавна… Днями мені випала чудова нагода навчитись техніці Петриківського розпису у… п’ятирічних діток. Власне цим досвідом вирішила поділитись із читачами, пише Культурно.

Задовго до появи християнства українці вірили, що мистецтво малюнка несе у собі духовну силу. Тому на усі ужиткові речі наші предки наносили орнамент, який вважався магічним. Петриківський розпис широко використовувався в побуті південних районів Приазов’я. Сьогодні його культура сповна збережена в старовинному козацькому селі Петриківка, що на Дніпропетровщині.

У рамках прес-туру «Від Сходу до Заходу», «Моя газета» зблизька познайомилась з культурним надбанням Дніпропетровщини. Проїжджаючи по території села із мистецтвом розпису знайомишся буквально з вулиці, адже тут чи не кожна стіна прикрашена унікальним орнаментом. Саме тут знаходиться паркан, протяжністю 120 метрів, що занесений до Книги рекордів України, завдяки найдовшому орнаментальному розпису, виконаним вручну. До речі, до його створення долучились дипломати з понад 20-ти держав світу. Подейкують, що кожна сім’я у цьому селищі володіє технікою всесвітньо відомого розпису. Практично у кожному будинку ви зможете побачити ужиткові предмети з Петриківським орнаментом.

DSC05545DSC05546

Дніпропетровський музей етнографії, побуту та народно-прикладного мистецтва внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. В його фондах нараховується понад 2500 предметів з історії та етнографії краю.

У музеї розповідають, що орнамент для українців був оберегом, тож свої роботи художники розписували лише яскравими фарбами та у хорошому настрої. За основу майстри використовують дерево. Текстура та природність цього матеріалу вдало відображає автентичність цього мистецтва.

VAD_2580

Петриківський розпис славиться використанням лише природніх матеріалів. Для приготування фарб використовували сік рослин. Деякі з них виварювались із вишні, малини, соняшнику та різноманітних трав. До суміші добавляли яєчний жовток. Оскільки такі матеріали недовговічні, сьогодні майстри використовують сучасні фарби. Автори зізнаються, що природнього блиску та прозорості вони не передають, проте такі орнаменти прослужать віками.

DSC05504DSC05514VAD_2567VAD_2583

Переглядаючи музейні експонати, переходимо до сучасності та знайомимось з розписом на практиці. Відтак, розпочинається найцікавіша частина подорожі.

Технікою розпису у Петриківці володіють навіть трирічні дітки. Тож, освоїти це мистецтво нам допомагали у… дитсадочку. Вихованці дошкільного навчального закладу №1 «Сонечко» із заповзяттям взялись за проведення майстер-класу. І як не дивно, вже за декілька хвилин перед нами вималювалась яскрава квіткова картина. Саме квітка є символом Петриківського розпису. Кожна з них – унікальна, оскільки зароджується в уяві кожного художника. Серед популярних — традиційний відомий елемент «квітка-цибулина», ягідні грона та жарптиця.

IMGP57661

11219481525_d3020e5d03_b

DSC05594DSC05597

За словами маленьких педагогів, техніка розпису досить проста. Починати необхідно із невеличких мазків. Натискати на аркуш потрібно кінчиком пензля, а потім послаблювати тиск. Для малюнка можна використовувати акварельні, масляні фарби, гуаш тощо. Маленькі майстри розповіли, що у Петриківському малярстві використовують пензлі із котячої шерсті – вони досить тонкі та зручні у нанесенні тонких ліній. Наймолодші автори також ознайомили із методом пальчикового розпису. До прикладу, ягідну грону найбільш зручніше малювати подушечками пальців.

VAD_2669

DSC05600

Петриківський розпис особливо зближує з природою і нагадує про давно забуті дитячі радощі. У процесі малярства не лише забуваєш про поганий настрій, але й відчуваєш своєрідне зцілення. Недаремно цьому мистецтву відводять особливу роль. Адже воно й справді знаходить найкоротший шлях до серця людини. Тим паче, від наймолодших майстрів.

DSC05604

Варто зауважити, що Петриківський розпис був зароджений на території, яка ніколи не знала кріпацтва, де проживали вільні люди. Побутує думка, що тільки вільний народ може так творити. Аби відчути його магічну силу спробуйте не лише читати про це в інтернеті. Сміло вирушайте у подорож культурно-мистецькими стежками нашого краю.

Оксана Божко

 

Вперше у Тернополі бюджет міста можна побачити у графіках

П'ятниця, 17 квітня 2015, 07:35

Тернопіль – одне з трьох міст в Україні, яке бере участь у пілотному проекті «Ініціатива «Відкритий бюджет»» від Міжнародної організації «Інтерньюз Нетворк» та Програми розвитку ООН в Україні.

Завдяки цій ініціативі лише міські громади Тернополя, Івано-Франківська та Житомира безкоштовно отримали он-лайн інструменти для візуалізації та здійснення моніторингу місцевих бюджетів. Відповідно, пересічні тернополяни, зайшовши на сайт міської ради, відтепер можуть ознайомитися з бюджетними показниками міста за 2015 рік у більш зручному і зрозумілому форматі.

«Ми намагаємося зробити бюджет міста більш прозорим і доступним для громади міста, саме тому й беремо участь у проекті «Відкритий бюджет». Адже відтепер тернополяни у зручний для себе спосіб можуть побачити усі доходи міста та на які потреби вони спрямовуються, - розповідає міський голова Сергій Надал. – Завдяки цій програмі ми налагоджуємо зворотній зв’язок між міською радою та місцевими жителями з метою визначення проблемних питань міста та ефективного їх вирішення».

На сайті Тернопільської міської ради у розділі «Бюджет міста Тернополя» уже розміщено графічне представлення доходів і видатків бюджету на поточний рік. Городяни можуть у вільному доступі ознайомитися з візуалізацією бюджету та надавати свої пропозиції щодо їх удосконалення, надіславши листи на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

У Тернополі відбудеться концерт «Великодня радість лине із небес»

Четвер, 16 квітня 2015, 08:27

23 квітня о 19.00 год. в залі Українського Дому «Перемога» відбудеться концерт Галицького муніципального камерного оркестру «Великодня радість лине із небес» - це музичний калейдоскоп творів, що відтворюють настрій святкування Воскресіння Ісуса Христа.

На тернополян чекає концерт для скрипки з оркестром А.Вівальді із циклу «Пори року», що сповіщають про прихід весни, увертюра Ф.Мендельсона «Фінгалова печера», яка передає загальнолюдську тривогу в очікуванні доленосної вістки, «Елегія» В.Сапарова, «Три фантазії з Львівської табулятури XVI ст.», увертюра «Ромео і Джульєтта» П.Чайковського, «Гімн ІІІ тисячоліття» К.Шимановського та народні наспіви «Согласно заспівайте», «Днесь весело», «Христос воскрес» та різні композиції, які несуть звістку про всенародну радість Христового Воскресіння.

Телефон каси 52-15-00.

 

 

У Палаці Кіно «Моя Русалка, моя Лореляй»

Середа, 15 квітня 2015, 08:30

Фільм «Моя Русалка, моя Лореляй»

Жанр: драма,  мелодрама

Режисер: Нана  Джорджадзе

Тривалість: 80  хвилин

Прем’єра в Україні: 16.04.2015

Продюсери: Валерій Калмиков, Павло Поляков,  Игор Букреєв

Автор сценарію: Динара Сеідова 
Оператор: Михайло Квірікадзе

Актори: Катерина Молчанова, Олег Скрипка, Євген Рыба, Михайло Штейншнайдер, Вячеслав Хахалкін, Георгій Делієв, Вікторія Варлей, гурт Asea Sool

Музика: Asea Sool

У  провінційному містечку, на узбережжі  Чорного моря, народжується нова романтична історія. Її герої - 14-річний Федір та 18-річна Нюрка. Здавалося б, що між наївним хлопчаком і місцевою «артисткою» нічого не може бути. Однак, їх обох захоплює перше любовне почуття. Мрійлива Нюрка марить зіграти Анжеліку з улюбленого французького роману. Її історія кохання з Федором також пов'язана з романом «Анжеліка і король». Федору у своєму житті Нюрка відводить роль Ніколя. Їх історія про те, що у любові немає віку. Чисте почуття з дорослого робить дитину, а дитина миттєво стає дорослим. Така природа цього чарівного почуття - пробуджувати в серці відвагу.


Дивіться у "Палаці Кіно"
тел. 52-33-33 

 

 

96 тисяч гривень виділили члени видавничої ради на підтримку 24 творів авторів з Тернопільщини

Середа, 15 квітня 2015, 07:44

vudrada

96 тис. грн виділили на підтримку 24 творчих проектів авторів з Тернопільської області. Відповідне рішення прийняли члени видавничої ради.

Участь у засіданні  взяли заступник голови обласної ради, співголова видавничої ради Олег Боберський, заступник голови облдержадміністрації, співголова видавничої ради Леонід Бицюра,  керівник редакційно-експертної групи, що діє при видавничій раді Леся Романчук, секретар обласної видавничої ради Ольга Гринчук, керівники відповідних структурних підрозділів обласної ради та ОДА,  очільники творчих спілок краю, місцеві автори.




vudrada.1

До слова, у 2015 році згідно з Програмою видавничої справи та інформаційного простору у Тернопільській області на 2014-2016 роки, на обласну видавничу раду було виділено бюджетних коштів у сумі 185 тис. грн, з яких, 110 тис. грн. – на підтримку місцевих авторів у 2015 році, решта – на погашення заборгованості за 2014 рік.
96 тис. грн. виділено рішенням видавничої ради від 10 березня поточного року, зокрема – на видання книжки-альманаху «Мистецький фестиваль «Ї» (колективна збірка 80 авторів), книжки Наталії Бойко спогадів Ольги Мерещак «Хто з Богом, то Бог з ним», присвяченої 55-річниці бою вояків УПА під Лозами, юридичного посібника «Правовий та соціальний захист бійців АТО» (упорядник – Зеновій Гладчук), твору Ігоря Олещука «Книга Пам’яті про малолітніх політв’язнів» тощо.


Обласна рада

 

Правоохоронці викрили кредитну спілку, яка видурила у мешканців Тернопілля більше мільйона гривень

Вівторок, 14 квітня 2015, 08:34

Шахраїв, які прикривалися кредитною спілкою, викрили на Тернопільщині працівники служби боротьби з економічною злочинністю. За рік часу їм вдалося видурити у мешканців області більше мільйона гривень. Свою роботу кредитна спілка ТОВ «Лексворд»  розпочала на Тернопільщині ще на початку 2014 року. Оголошення про кредити без застави й на вигідних умовах вони розмістили у місцевих газетах та в інтернеті. Саме в той час почали звертатися в правоохоронні органи і перші потерпілі.

За словами начальника обласного управління міліції Олександра Богомола, до них приходили люди, яким терміново потрібні були гроші. Кредитори запевняли, що їх нададуть. Окремо шахраї цікавилися про можливість застави. Якщо у людини нічого не було, то вони казали, що мусить бути якась гарантія – своєрідний внесок. Сума цього внеску коливалася від 10 до 50 тисяч гривень.

Після того, як людина оплачувала вказану суму, працівники спілки знаходили ще якісь недоліки у документах, що затримувало видачу бажаних грошей. Таким чином вони переконували своїх клієнтів сплачувати ще й страхові внески, розрахуватися наперед за послуги банку, який переказував кошти. Доводилося людям платити і за юридичний супровід. Підстав для додаткових платежів у шахраїв було більше десяти, а суми коливалися за всі послуги у межах десяти тисяч гривень.

Більше п’ятнадцяти тисяч гривень, а це 7500 гривень застави та майже вісім тисяч за страхування життя, втратила мешканка Тернополя Лариса Богданова. Жінка звернулася до кредитної спілки, щоб взяти гроші на лікування маленької онуки. Про існування організації вона дізналася із оголошення в газеті – «Новорічний кредит до семисот тисяч гривень».

- Моя онука хворіє. Грошей на лікування наша родина не мала. На операцію збирали всі – допомогли друзі, мешканці краю, волонтери. Ми її прооперували, але потрібні були кошти й на реабілітацію. Банки великих сум не давали. Тому я звернулася в кредитну спілку.

Щоб оплатити усі платежі, які вимагала кредитна спілка, жінка познімала гроші з кредиток. Угода, пригадує пані Лариса, була надрукована дрібним шрифтом і на багатьох сторінках. Виносити її з офісу представники фірми не дозволяли.

- Я чекала грошей не один день. То банк не працював, то проблеми виникали з документами. Я почала підозрювати, що мене обдурили. Пішла до них, але дівчата запевняли, що гроші уже є і сьогодні-завтра я їх отримаю.

Чекати Лариса Богданова не стала, а одразу пішла до правоохоронців із заявою про шахрайство. Як з’ясувалося пізніше, заяв від таких, як вона, уже більше сорока. Кредитна фірма «Лексворд» зареєстрована у Києві, але вони мали й фірми-клони під іншими назвами такими як: ТОВ «Рекорд фін», ПП «Медвар», ПП «Лайєніндустрі», ПП «Роккос», ПП «Депозит груп».

- В Тернополі працювало троє спільників і одна жінка в Івано-Франківську. Наразі ми затримали трьох шахраїв. Вони перебувають в ІТТ. Ще одна підозрювана поки що дома, оскільки вагітна. Усім їм висунуто обвинувачення за статтею 190 частиною 3 ККУ – шахрайство, – розповів Олександр Богомол.

Правоохоронці переконані, що оголошення типу: «Кредит без застави», «Кредит за 20 хвилин», «Кредитування на вигідних умовах без довідки про доходи та застави» та інші – це на дев’яносто відсотків шахрайство. Аби не потрапити у пастку міліціонери радять перевіряти дані про ту чи іншу кредитну спілку на сайті в Єдиному реєстрі фінустанов. Ця інформація відкрита і її можна найти через інтернет.

 

СЗГ УМВС України

в Тернопільській області

 

У Тернополі варитимуть каву на сонячній енергії

Вівторок, 14 квітня 2015, 08:30

19 квітня Тернопіль прийматиме команду інформаційного туру «Енергонезалежність — наша спільна справа!». Активісти та експерти з енергетики розкажуть про реальні можливості досягнення енергетичної незалежності України завдяки діям на рівні міста, району, підприємства, багатоквартирного будинку і навіть окремого домогосподарства.

Захід відбудеться у неділю, 19 квітня на Театральному майдані з 11 до 18 години

Екологічні активісти та експерти з енергетики знову вирушають в інформаційний тур Україною, щоб закликати суспільство до об’єднання зусиль заради енергетичної незалежності та розповісти про реальні можливості її досягнення.


Організатори та учасники туру запрошують усіх охочих відвідати інформаційну виставку, скуштувати кави, яку зварять завдяки сонячній енергії, покрутити педалі велогенератора щоб подивитися відео, на власні очі побачити роботу сонячних панелей. Усі охочі зможуть дізнатися про енергоефективність та енергозбереження, економію і раціональне споживання ресурсів, стан вугільної, атомної енергетики, сланцевий газ, сталий транспорт, утеплення будинків, відновні джерела енергії, а також про те, як усі ці складові впливають на стан довкілля, і як саме кожний з нас може впливати на ситуацію в Україні.

 

У кризові часи цей захід буде корисний усім: власникам домогосподарств і мешканцям багатоповерхівок, підприємцям, винахідникам, екологічним активістам, молоді, школярам і просто свідомим громадянам, які хочуть покращити рівень життя і дбають про майбутнє. Зміна ставлення до ресурсів і відповідальне користування зараз вкрай важливі, а для цього українцям необхідно мати уявлення про загальний стан речей, знати і виконувати найпростіші, але дієві поради на кожний день.

 

У програмі заходу для тернополян передбачені майстер-класи з обслуговування велосипедів та велопрокат, видача «Велоправ», цікавинки від експертів, розмалювання облич.

 

Загальний графік інформаційного туру «Енергонезалежність — наша спільна справа!»: 16.04 – Вінниця,  17.04 – Хмельницький, 19.04 – Тернопіль, 21.04 – Житомир, 22.04 – Київ, 26.04 – Полтава, 27.04 – Дніпродзержинськ, 28.04 — Кременчук, 29.04 — Черкаси. Слідкуйте за анонсами у містах та на сторінці туру у мережі FB -  https://www.facebook.com/events/1581819988724973/

 

У Тернополі 26 квітня відбудеться Міжнародний фестиваль Духовної пісні

Понеділок, 13 квітня 2015, 11:05

Міжнародний міжконфесійний фестиваль духовної пісні «Я там, де є благословення» відбудеться у Тернополі 26 квітня. Цього дня з 12 год. хорові колективи та окремі вокалісти співатимуть для тернополян на відкритій сцені та Театральному майдані, а о 19 год. у обласному драматичному театрі відбудеться гала-концерт.

«На фестиваль-конкурс до Тернополя приїде 24 хорових колективи, 15 вокальних ансамблів та 8 солістів з різних міст України, а також з Польщі, Грузії, Естонії, Румунії, Молдови, Словенії, Іспанії, Чехії, Нігерії, - розповідає начальник управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради Василь Кармазин. – Особливістю цього фестивалю є те, що 26 квітня на Театральному майдані і учасники, і глядачі разом проведуть символічну урочисту ходу за мир в Україні. Ми запрошуємо тернополян та гостей міста взяти участь у фестивальному дійстві в українських вишиванках».

Виступи на Театральному майдані будуть безкоштовні, а от благодійні запрошення на гала-концерт вартуватимуть 50 грн., кошти з яких підуть на розвиток фестивалю. Придбати квитки можна у касі Драматичного театру.

Нагадаємо, що ініціатива проводити фестиваль духовної пісні «Я там, де є благословення» належить міському голові Сергію Надалу, а організатором традиційно виступає міська рада спільно з духовенством міста.

 

У Тернополі висадили декоративні дерева

Неділя, 12 квітня 2015, 00:00

Майже 70 декоративних дерев видів «павловнія», «тюльпанове дерево» та «платан» члени виконавчого комітету Тернопільської міської ради висадили у парку ім. Т. Шевченка 8 квітня. Як розповідає міський голова Сергій Надал, саме ці дерева стануть ще однією окрасою міста і згодом із старих тополь, біля яких висадили саджанці, можна буде зробити дерев’яні фігури.

На Набережній ставу, біля Хреста, встановленого на честь 1020-річчя Хрещення Київської Русі, висадили 30 тюльпанових дерев. Як розповідає Сергій Надал, цей вид дерев був обраний не випадково.

«Цю алею ми назвемо «Алея героїв», адже герої не вмирають, як і цвіт тюльпанового дерева увесь рік цвіте і не зникає аж до наступної весни, - каже міський голова. – Зазначу, що у парку Шевченка більшість дерев – це тополі, які старі, аварійні та алергічні. Коли нові саджанці трохи підростуть, то ми перетворимо старі тополі на дерев’яні скульптури, щоб додатково прикрасити парк».

Також представники міської ради висадили 14 дерев виду «павловнія» на «Острівці кохання», які матимуть фіолетовий цвіт, а на прибережній зоні до павільйону «Шахового клубу» - 20 дерев виду «платан».

 

У Тернополі до Великодніх свят дерева прикрасять писанками

Субота, 11 квітня 2015, 00:00

Більше трьох тисяч писанок, які зробили учні загальноосвітніх шкіл, художньої школи та студенти Інституту мистецтв ТНПУ ім. В. Гнатюка, будуть прикрашати дерева у центральній частині міста. За словами начальника управління культури Василя Кармазина, роботи з прикрашання уже розпочали у сквері Шевченка (від пам’ятника Незалежності до пам’ятника Соломії Крушельницької), а згодом, якщо буде достатньо писанок, будуть прикрашені ще дерева біля Архикатедрального собору.

«Дану акцію ми запланували провести до Великодня, щоб створити у Тернополі атмосферу свята, - розповідає Василь Кармазин. – До виготовлення писанок долучилися школярі та студенти, які надали крашанки, писанки, а також ламіновані Великодні малюнки. Усі роботи будуть розміщені на деревах і пробудуть там аж до 26 квітня, до початку фестивалю духовної пісні «Я там, де є благословення»».

Нагадаємо, що минулого року прикрашали дерева писанками до Великодніх свят учні деяких центральних шкіл. Цього ж року усі школи разом вирішили прикрасити центральну частину міста.

 

Петро Якимчук очолив Тернопільську об’єднану ДПІ

П'ятниця, 10 квітня 2015, 11:15

Відповідно до наказу Державної Фіскальної Служби України від 9 квітня 2015 року начальником Тернопільської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області призначений Якимчук Петро Миколайович.

Відділ комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС у Тернопільській області

 

У Тернополі покажуть "Золотого хлопчика"

П'ятниця, 10 квітня 2015, 08:37

Драму "Золотий хлопчик" транслюватимуть у "Палаці Кіно" до 14 квітня.  

У сюжеті Давіде Бьяс писав тексти для рекламного агентства, але його амбіції сягали набагато далі - він мріяв створити справжній літературний твір. Мрія втілилася в реальність абсолютно неймовірним способом. На похоронах батька він познайомився з красивою і загадковою Людовікою. Вона попросила Давіде знайти в комп'ютері батька чернетку написаних ним незадовго до смерті мемуарів, щоб вилучити шматок, пов'язаний з її ім'ям. Нічого не знайшовши, Давіде вирішує під ім'ям батька писати сам і видавати Людовіці текст частинами...

Країна, рік: Італія, 2014 Жанр: драма Режисер: Пупі Аваті

Сценарист: Пупі Аваті, Томмазо Аваті

Продюсер: Антоніо Аваті, Маріо Мадзаротто Ріккардо Скамарчіо, Шерон Стоун, Крістіана Капотонді, Джованна Ралі, Люсія Россі, Крістіан Стеллуті, Освальдо Ружіері, Томмазо Раньо, Сандро Дорі, Фабіо Феррарі

Прем'єра в Україні: 09.04.2015

Світова прем'єра: 27.08.2014

Тривалість: 102 хвилини

Початок о 12:45; 18:15.

тел. 52-33-33

 

Герою АТО, який переніс 30 операцій, президент приніс медаль додому

П'ятниця, 10 квітня 2015, 08:01


Найпочеснішу місію, яку Президент України Петро Порошенко виконав під час нещодавнього візиту до Тернополя — нагородив 31-річного кадрового військового, капітана-артилериста Дмитра Мерзлікіна орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня «за подвиг у боях поблизу Зеленопілля, а також за мужність, високий професіоналізм та вірність присязі», пише "Прес Центр".


Президент зайшов на чай



Оскільки Дмитро змушений пересуватися на милицях і нині перебуває на реабілітації, президент відвідав пораненого офіцера вдома.


– Для мене велика честь нагороджувати воїна, який боронить Батьківщину, – сказав Петро Олексійович, коли вручав орден військовослужбовцеві. – А ваша мужність і героїзм під Зеленопіллям – приклад того, як треба захищати рідний край від ворога.



Для сім’ї Мерзлікіних візит президента був приємною несподіванкою. За чаєм президент і сім’я мужнього воїна розмовляли про здоров’я Дмитра, про перебіг лікування і реабілітації, про ситуацію на сході країни.


Вмілий офіцер


Дмитро Мерзілікін отримав військову освіту, закінчивши Військовий інститут ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького Сумського державного університету, проходить військову службу з 2005 року. Одружений, має дворічну доньку.


Війна для нього почалася у червні 2014-го, коли його, військовослужбовця Тернопільського артилерійського підрозділу, мобілізували у складі 24-ої окремої механізованої бригади і відправили на Дніпропетровщину, потім – до Амвросіївки Донецької області, а згодом – під Зеленопілля. Дмитро був командиром самохідно-артилерійської батареї і забезпечував із бійцями супровід особового складу та техніки, а в разі нападу – перекриття артилерійським вогнем.


Як йдеться в офіційних документах, «під час виконання обов`язків у зоні конфлікту забезпечував розташування особового складу та техніки для прикриття підрозділів, котрі були задіяні для несення служби на блокпостах. Завдяки вмілому керівництву Д.Мерзлікіна, вогневими засобами неодноразово були нанесені ефективні удари по противнику, що дало змогу запобігти раптовим нападам сепаратистів. 8 липня 2014 року вогнем батареї було уражено автомобільну колону незаконно створених збройних формувань, яка здійснювала переміщення з н.п. Свердловськ до н.п. Ровеньки».


Страшне поранення під Зеленопіллям


У ніч з 11 на 12 липня, під час виконання бойового завдання, Дмитра поранили. Того дня в район базового пункту мали приїхати дві колони. Перша прибула ще за дня, а друга – о четвертій годині ранку, 12 липня. А вже через 20 хвилин почався обстріл… Тіло Дмитра пронизали десять осколків з «Града», один потрапив у голову, була понівечена права нога…


Життя Дмитрові врятували побратими. Перев’язали джгутом ногу, бо кров не зупинялася, і віднесли подалі від небезпеки – у пшеничне поле. Дмитро час від часу то приходив до тями, то знову втрачав свідомість. До нього долинали голоси побратимів, чув, як вони шукали машину, щоб вивезти поранених з поля бою. І знайшли… У лісосмузі розвантажили «Урал» від боєприпасів і ним доправили поранених на молочнотоварну ферму в Зеленопіллі. Там були лікарі, які надавали першу медичну допомогу бійцям і визначали, кого слід у першу чергу транспортувати літаком до шпиталю. Тих, хто отримав легші поранення, вивозили машинами вночі. Дмитро був серед важкопоранених. Їх поклали на «Урал» і повезли в поле, куди по них мав прилетіти гвинтокрил.


– Один боєць із мого екіпажу завжди був поруч, – пригадує капітан. – Коли я приходив до тями, подавав мені воду, затуляв від сонця, щоб не пекло, і просто говорив до мене. Ніколи не забуду крику і стогону воїнів і їхніх слів про те, що нас не заберуть, що ми нікому не потрібні… Але я вірив, що якщо не тепер, то через годину, дві нас обов’язково вивезуть. І за нами прилетіли…


Тридцять операцій і 110 днів виснажливих лікувальних процедур



Дмитро потрапив до Дніпропетровського військового шпиталю, потім його переправили до Київського. У Києві боєць три доби пролежав у реанімації, а коли медикам вдалося стабілізувати його стан, прооперували. У відділенні щелепно-лицьової хірургії Дмитрові витягли з голови осколок – це було те, за що найбільше хвилювалися лікарі. Однак проблеми на цьому не закінчилися. Після вдалої операції на голові у Дмитра почалося зараження і нагноєння понівеченої ноги. Два тижні йому вводили через крапельницю сильні антибіотики, якими спалили внутрішню флору шлунка і кишечника. Постало питання про ампутацію ноги. «Якщо без ноги ти житимеш, то без шлунка і кишечника – ні», – нічого не приховуючи, сказав Дмитрові лікар.


Нагноєння не припинялось, а навпаки, загострювалося. Курс лікування антибіотиками перервали і Дмитра знову прооперували. Ногу вдалося зберегти, але вона продовжувала гноїтися. Операції були одна за другою. Дмитрові поступово зрізали уражені шкіру, м’язи, кістку. Лікарі зі шпиталю звернулися до спеціалістів із Київського інституту імунології. У Дмитра взяли аналізи, перевірили на віруси, що могли спричиняти нагноєння. Тому щоранку забирали на процедури у барокамері, потім знову на перев’язку. Так тривало довгих 110 днів… Весь цей час поруч були або дружина Жанна, або мати і сестра Дмитра, а вдома чекала дворічна донечка Каролінка.



Нині Дмитро Мерзлікін разом із своєю сім’єю у Тернополі, проходить реабілітацію і насолоджується неповторними миттєвостями життя з рідними. З 23 лютого 2015 року він зарахований до списку особового складу Тернопільського обласного військового комісаріату на посаду старшого офіцера відділу обліково-мобілізаційної роботи. Та вже 13 квітня його знову чекає операція у Київському шпиталі. Чергова і не остання…


Орест СКОБЕЛЬСЬКИЙ.

"Прес Центр"

 

У Тернополі під час Великодніх свят буде частково змінено рух громадського транспорту

Четвер, 09 квітня 2015, 06:44

У Тернополі під час Великодніх свят з 11 по 14 квітня внесено зміни в рух громадського транспорту загального користування, зокрема буде дещо зменшено кількість рухомого складу та збільшено кількість автобусних маршрутів, які курсувати до міського кладовища у с. Підгороднє.

Субота 11.04.

Тролейбуси працюватимуть за суботніми розкладами руху.

Кількість автобусів на маршрутах буде зменшено на 30%. А кожен другий автобус маршрутів № 11, 27 та 30 виконуватиме рейси до міського кладовища (с. Підгороднє).

Неділя 12.04.

Тролейбуси працюватимуть за святковими розкладами руху (№ 1 - 4 од., № 2 – 4 од., № 3 – 3 од., № 5 – 4 од., № 9 – 2 од., № 10 – 4 од., № 11 – 6 од.).

Кількість автобусів на маршрутах буде зменшено на 50%. Всі автобуси маршрутів № 11, 27 та 30 виконуватимуть рейси до міського кладовища (с. Підгороднє).

Понеділок 13.04.

Тролейбуси працюватимуть за недільним розкладом руху. Окрім цього, на маршруті №8 працюватиме 4 тролейбуси.

Автобусні маршрути №5,8,18,31 працюватимуть в режимі робочого дня. Всі автобуси маршрутів № 11, 27 та 30 виконуватимуть рейси до міського кладовища (с. Підгороднє).

Також з 11.00 год. рейси до міського кладовища в с. Підгороднє виконуватимуться автобусами ЛАЗ Е-183, які обслуговують маршрут №1А.

Вівторок 14.04.

Міські тролейбусні та автобусні маршрути працюватимуть в режимі робочого дня.

Всі автобуси маршрутів №№ 11, 27 та 30 виконуватимуть рейси до міського кладовища (с. Підгороднє). З 11.00 год. рейси до міського кладовища в с. Підгороднє виконуватимуться автобусами ЛАЗ Е-183, які обслуговують маршрут №1А.

 

У всіх на слуху зміни по РРО

Середа, 08 квітня 2015, 04:19

Протягом останніх днів у фахівців відділу комунікацій найчастіше запитують про зміни щодо застосування касових апаратів.

- Я платник єдиного податку – ІІІ група. Читав роз’яснення, що з 1 липня для нас обов’язкове введення касових апаратів. А якщо у мене розрахунки проводяться виключно через банк?

- Дійсно, з 1 липня, відповідно до чинних змін, фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку третьої групи при здійсненні діяльності зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій. А з 1 січня 2016 року така вимога буде і до фізичних осіб – “єдинників”, які обрали другу групу. Однак, це не стосується тих, хто здійснює діяльність на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.

Щодо здійснення розрахунків в безготівковій формі. Згідно з п. 1.4 гл. 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно із п. 12 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Отже, при здійсненні розрахункових операції в безготівковій формі (при здійсненні розрахунків через установи банку), реєстратори розрахункових операцій не застосовуються.

Відділ комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Тернопільщина у топ-10 по виготовленню біометричних паспортів

Вівторок, 07 квітня 2015, 08:34

pasportЗа повідомленням відділу інформатизації та інформаційного забезпечення ДМС України з 12 січня 2015 року територіальними органами ДМС та їх підрозділами оформлено понад 222 тисячі заяв-анкет на виготовлення біометричних паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Станом на 24 лютого громадянкам видано – 35616 закордонних паспортів нового взірця, ще 6114 очікує видачі.

У січні-лютому найбільше бажаючих оформити закордонний паспорт нового зразка було на Львівщині – 17774, Одещині – 15911, Івано-Франківщині – 13333 Дніпропетровщині область 12983. У столиці за біометричним паспортом звернулося 32873 киян.

У десятку лідерів по оформленні біометричних паспортів увійшла також Тернопільщина. Як повідомили в міграційній області у період з 12 січня по 24 лютого до територіальних підрозділів УДМС Тернопільщини для оформлення закордонного паспорта нового взірця звернулося 8743 громадян. Із таким показником Тернопілля обійшло навіть Рівненщину 6760, Волинь – 6504, Вінничину – 6207, Київську область – 5138.

Найменший попит на паспорти із чипом в Житомирській – 4901, Чернігівській – 3464 та Кіровоградській областях – 3026.

Досьє 102

 

Вимкніть мені телебачення! Поки я остаточно не захворів...

Понеділок, 06 квітня 2015, 08:06

Взагалі-то я телевізор не дивлюся. Ні новин, ні фільмів, ні розважальних програм. І це навіть не якийсь там принцип. Просто давно позбувся такої звички. Та й навіщо, якщо під боком є Інтернет, де є і новини, і фільми, і все інше?

Але заради експерименту вранці вмикаю телевізор. Золота рибка в акваріумі з подивом дізнається, що цей укритий пилом предмет інтер’єру може розмовляти (щоправда, незрозумілою їй російською мовою), реготати і жахливо співати. І тому (рибка) ховається в саморобну водяну печеру.


Це така її реакція на якийсь російський серіал на «Першому національному». Жінка, котра лежить на старому дивані біля прикрашеної килимом стіни – о який дивовижний художній антураж! – терпляче пояснює своєму чоловікові ситуацію: вона, може, і спить з іншим виключно заради грошей, але ж мета в неї благородна: вона витрачає зароблене «на рєбьонка, а нє на водку».

На «Інтері» – теж серіал. І теж російський – про нелегке життя в таджицькому зимівнику, всі мешканці якого говорять тією ж таки мовою з яскраво вираженим акцентом.

На телеканалі «Київ» рекламують украй актуальні для країни водонагрівачі: скоріш за все, для цього перервали черговий російський серіал...

Знову російський, і знову серіал (тепер про героїчні будні російської прокуратури, зате вперше з українськими субтитрами) транслює і ICTV. День обіцяє виявитися незабутнім.

У серіали вклинюють не тільки рекламу, а й випуски новин. Ключові теми 2 квітня – 23-й «гумконвой» із РФ вторгся в Україну з небезпечним вантажем; траулер, що затонув біля берегів Камчатки; колишнього голову Державної служби надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського відпустили під заставу; незначне зростання долара; приїзд на Тернопільщину Президента Порошенка. Звісно, кожний канал додає до цього переліку і щось своє.

Повертаюся зі світу новин, а... ICTV повертається до «Прокурорської перевірки». На «Інтері» – «Легенды советского сыска». На «Новому» – реклама презервативів, одразу після якої глядачам радять стати героями проекту «Давайте поговоримо про секс». Якщо розмова ваша вдасться, зможете виграти подорож на море.

Клацаю далі. Якийсь чоловічок у капелюсі і величезних окулярах зосереджено розмахує руками. Голос за кадром пояснює, що наш герой – з України. І він не простий смертний, виявляється, його найкращим другом є... давньоєгипетський бог Анубіс. Думаю, всі вже здогадалися, що це – «Битва екстрасенсів».

То лі єсчьо будєт?..

На К2 – російський «Модний пріговор». «Хатєлась би платьє відєть на нєй, каблучок какой-та», – пояснює ведучим чоловік, незадоволений зовнішнім виглядом своєї коханої. А остання тільки-но зізналася цілому світу у всіх своїх комплексах.

Ціла сімейна драма й на «1+1». У кутку екрану так і написано: «Сімейні мелодрами». Історія, відзнята за участю третьосортних акторів у форматі «відвертої розмови на камеру» упереміш з ігровим кіно. Цього разу воно про дівчину Ярославу, яка влаштувалася на роботу до власного батька, з яким востаннє бачилась у ранньому дитинстві. Дівчина пече йому торт, дарує сорочку і – на правах нянечки його маленького сина і свого типу молодшого братика – навіщось труїть цього свого малолітнього родича козячим молоком, на котре у хлопчика напівсмертельна алергія (сюжетна лінія – справжня знахідка для практикантів-психіатрів). «Ти шлюха!» – кричить розсерджений тато. Він переконаний, що нянечка все це зробила тільки тому, що в нього закохалася. «Он абазвал міня шлюхай!» – ридає дівчина. Але наприкінці всі дізнаються правду, обіймаються, плачуть, сміються (поки це додивився, думав, геть-чисто зблююся).

Головні герої мелодрами, як самі розумієте, розмовляють російською... Зате українська – мова зворушливого закадрового тексту. А головне – нею ще й спілкується один-єдиний із дюжини персонажів драми – жінка, яка торгує на базарі молоком. А що з неї візьмеш – село...

На «Новому» – «Серця трьох» із Машею Єфросиніною. Хлопці по черзі намагаються завоювати серця дівчат: тих, природно, троє. Звісно ж, це білявка, брюнетка й руденька мадам. «Божє, я так люблю дєтєй, ето ващє», – вкотре визнає блондинка й відсилає подалі студента, який запросив її до музею. Побачень у них не буде. На щастя, згодом красуні трапляється підприємець, готовий похизуватися всіма своїми авто, а вона, звісно, не проти клюнути на таку наживку.

НТН. «Чоловік забив кохану» до смерті! Бо побачив її з сусідом. Інша інфа – «Отруйне весілля»! – у гостей свята на Одещині виникли серйозні проблеми зі шлунком.

На QTV – Family Guy українською. Єдине, з чого можна посміятися щиро. Далі – RU Music. Тут щось співає якийсь Bahh Tee. У кутку екрана – жовто-блакитний прапор та напис «Єдина країна». RU Music. О’кей. Дуже гармонійно.

Так от дивишся, дивишся на всю цю муру і в голові всілякі думки рояться: це ж ніби українське телебачення ввімкнуто, але якесь воно не зовсім українське. І не російське. Просто зросійщене. І, здається, майже не пропагандистське. Просто ніяке.

Воно нічому доброму навчити в принципі не може. Та й це не його мета – навчати. Його мета, скоріш, дебілізувати. Тому й епітети, я б навіть сказав – асоціації, про всі оці програмо-фільмо-серіали у моїй голові сформувалися доволі красномовні: «жуйка», «хуторянство», «гламур», «гидота», «плагіат», «нафталін», «тупість», «шоколад», «зарозумілість», «маячня»…

Хоча, знаєте, щодо пропаганди, то я напевно трохи поспішив. Пригадуєте, як ще минулого року телеканал «1+1» закликав суспільство до важливої. Мовляв, як далі жити, коли українське телебачення заполонили серіали, що прославляють військову міць сусідньої держави, яка несподівано стала недружньою? Бурхливої дискусії на цю тему не вийшло. Все обмежилося вилученням із мережі кількох спірних одіозних картин. В іншому, як бачимо, – «на манєже всьо тє же».

У чому суть проблеми? Півтора десятка серіалів (виробництва РФ) усе-таки зняті з українського ефіру. З таким мотивуванням: «Вихваляння спецпризначенців та збройних сил РФ в умовах, коли нашу країну намагаються розділити, використовуючи всі можливі важелі інформаційного та емоційного тиску».

У заборонену обойму потрапили телефільми «Спецназ», «Солдаты», «Десантура», «Мужская работа», «Псевдоним Албанец», «Группа «Зета», «Кодекс чести», «Оперативный псевдоним», «Покушение», «СМЕРШ», «Майор Ветров», «Мужской сезон», «Обратный отсчет», «Туман».


Як далі жити без цих творів, навіть уявити собі не можу...

Однак – у зв’язку з відомими подіями на Сході країни – є кілька серйозних запитань до наших, нібито праведних, телеканалів. А скажіть Бога ради, ось цю муру, яку ви закуповували оптом і вроздріб за копійки всі останні роки, хіба не бачили раніше? Хіба ваші менеджери, які відповідають за кінопокази й отримують зарплати за це в не одній тисячі доларів, випадково осліпли від замилування мурою, даючи їй зелену вулицю? Бачили ж очі, що купували!

Вищенаведений мною список тепер уже «забороненого» кіно – все це фільми п’яти-, десяти-, п’ятнадцятирічної давності! Тобто макулатура, яка пилюжилася на складах НТВ, СТС, а потім за безцінь була «згодована» українському ТБ.

Не Путін винен у тому, що так бездарно і безглуздо облаштовують свої телевізійні мережі практично всі наші телеканали. З яких давно вигнано, просто-таки витруєно телекіно – людське, освітнє, просвітнє, тобто – художнє.

Дешева мура, яку знімають під Києвом, а затверджують у Кремлі, забила всі діри. Пролізла навіть під плінтуси. Від неї немає спасу. Той чи інший олігарх, прикупивши п’ять-шість телеканалів «про всяк випадок», уже, мабуть, не знає, чим затрамбувати на них ефіри!


Від СРСР до Росії

В СРСР, про який ми сьогодні зазвичай згадуємо незлим тихим, значення телевізора усвідомлювали, хоча навряд чи до кінця розуміли механізм його впливу. В умовах інформаційної «залізної завіси» всіляка змістовна фраза, виловлена з ефіру, ставала приводом для глибокодумних висновків на кухні під горілочку з квашеним огірком. Будь-який посередній серіал радянського виробництва (це вже пізніше зелене світло отримала латиноамериканська «Рабиня Ізаура») перетворювався на мистецьку подію загальнокультурного значення. Ну а щоденна інформаційна програма «Время» була свого роду аналогом релігійної меси зі своїм ритуалом і поволокою містики. Не дивно, що навіть відсутність інформації сприймалася як інформація: хрестоматійний приклад трансляції «Лебединого озера» Чайковского замість чогось умовно свіжішого означав, без варіантів, що звичний порядок речей дав тріщину.

У незалежній Україні з телебаченням взагалі не склалося. Нинішній вітчизняний телевізор – це територія Росії з невеличкими вкрапленнями власних легкорозчинних «дебіл-шоу» та політичного «мочилова» місцевого використання. Не дивно, що активна телевізійна аудиторія поступово зменшується й у місті вже не новина, коли в хаті взагалі немає телеприймача. Якщо треба щось подивитися, користуються комп’ютером, але це принципово інший тип сприйняття. У Росії – ті самі процеси, тільки продукт власний, а централізована пропаганда цілеспрямованіша, тотальніша й досконаліша. Наприклад, у них процвітає жанр, який у нас поки що відсутній взагалі: монолог на камеру. Який-небудь Дмитро Кісєльов, Микита Міхалков чи Сергій Дорєнко читають щось на кшталт проповіді про власну духовність і небезпеку, котру сіють «госдеп і прєсловутиє бєндеровци».

Можна скільки завгодно сміятися з цих недалеких «моральних авторитетів», але слід визнати, що їхня стратегія діє. У Росії зараз сформувалися дві партії: партія Інтернету і партія телебачення. Останню представляють люди небагаті. Причому небагаті у всіх прямих і переносних значеннях цього слова. Типовий глядач російського ТБ (в принципі, як і нашого) – людина без активної життєвої позиції й без власних переконань, які йому заміняє регулярна ін’єкція цих «моральних авторитетів». 86% підтримки російського національного лідера його підданими – прямий результат споживання отрути через телеекран. Ну а путінофілія й бандерофобія наших власних постсовків, особливо на Сході, – наслідок незахищеності українського телепростору.

Хочеться вірити, що покінчивши з військовою агресією, держава наведе лад і в ефірі. Доведе до кінця знешкодження інформаційної диверсії у вигляді трансляції ворожих каналів-деструкторів. Змусить наших мовників почистити програмну сітку від московського серіального сміття. І головне – створить нормальні умови ринкової конкуренції для каналів, які досі залишаються радше інструментами політичного впливу в руках того чи іншого олігарха – точнісінько, як рік тому. Розумію, що це складно й вимагає політичної волі, але... українців шкода! Ну справді шкода! Всі знають, що печінка в нас одна. А мозок?!


Підготував Адам Стрижнюк

8 причин не дивитися телевізор

В епоху виникнення і перших кроків телебачення багатьом здавалося, що така технологія – це фінальний акорд у розвитку культури. Експерти не сумнівалися в тому, що книги, театр і кіно дуже швидко підуть у небуття, а захоплені глядачі вмощувалися перед телеекранами, розмір яких нагадував невеличке блюдце. З того часу чимало води утекло, телевізори обросли величезними кольоровими екранами, об’ємним звуком і таким же зображенням, тільки от запланована смерть усіх видів мистецтва ніяк не наступає. Навіть більше, останнім часом перегляд телевізора стає ознакою несмаку. Що ж відбувається?

Дивно, але технологія, яка могла б насправді послужити просвіті та розширенню кругозору людей, стала сьогодні показником обмеженості та ліні. Вже нікого не здивуєш заявою «Телевізор я не дивлюся». Відмова дивитися телевізор перетворилася навіть на своєрідний маркер певного рівня духовної вищості, ознакою культури і наявного інтелекту. «Свобода від зомбоящика» стає модним трендом, який цілком бездумно наслідує багато людей. Придивімося, що ж насправді нам не подобається у сучасному телебаченні і чи варто прощатися з ним аж так радикально.


1. Телебачення поглинає наш час

Спочатку глядачі дивилися передачі, коли у них був вільний час. Потім вигадали серіали, і глядачі почали жити у вільний від телевізора час.

Різні статистичні дослідження пропонують нам різні цифри, але всі вони жахливі по-своєму. Сучасний мешканець міста щодня витрачає на перегляд телепередач кілька годин, а це складає левову частку його вільного часу. Тобто життя сучасної людини охоплює в основному три процеси – роботу, сон і телевізор. Як вам це?

Уявіть, що кожного дня 2-3 години Ви проводите у спортзалі. Спілкуючись із рідними. За читанням цікавої книги чи написанням роману. На шляху винайдення свого вічного двигуна. А тепер забудьте. Ви ніколи не зробите нічого з цього, якщо Ви – телевізійний наркоман. (До речі, Вам не здається, що кожна свіжа серія улюбленого серіалу діє на Вас, як доза на наркомана: гасить вогонь на деякий час, а потім ти вже шаленієш в очікуванні нової дози?)

2. Телевізор робить Вас тупими

Тривале надмірне споживання телебачення пригнічує наш мозок. Повна відсутність мозкової активності, скерованої на прийняття рішень і творчість, підмінена тільки пасивним споживанням інформації, робить з людини рослину. Можна цитувати безліч посилань для того, щоб довести це твердження, але краще просто згадайте свій стан після тривалого «вростання» в екран. Млявість, загальмованість, плетиво думок, сонливість. ТБ-зомбі.

3. Телебачення робить Вас гіршими

Сучасні продюсери, вправно озброєні думкою про те, що людей найбільше приваблюють секс, страх і скупість, використовують ці приманки на всіх фронтах. З екранів стікає кров, від пристрасних стогонів доводиться стишувати звук, а мільйони злидарів гуртуються, щоб стати свідками розіграшу фантастичних статків. Так, деякі канали ще підтримують кілька змістовних передач, але телебаченню від цього ні тепло, ні холодно і їх згортання – це тільки питання часу. Більшість телевізійного контенту не привносить у Ваше життя жодного позитиву, а тільки пробуджує ниці почуття. Вам того треба?

4. Інформаційне передозування

Телебачення перетворює Вас не просто на інформаційного ненажеру, воно Вас калічить. Згадайте, як учора Ви сиділи перед телевізором і дивилися фільм, потім – шоу. Реклама. Новини.

Кожна рекламна пауза, кожен випуск новин складається з окремих коротких сюжетів, окремих історій, які залили і перемішали у Вашій голові. За вечір Ви отримуєте таку кількість цілковито непотрібної інформації, що для корисних відомостей місця вже не залишається.

5. Реклама

Таблетки, прокладки, пиво, банк, пиво, солодка водичка, таблетки, машини, кава, водичка, супермаркет, прокладки, пиво, Nokia, таблетки… і знову по колу.

Вам не набридло?

Так, реклама дозволяє знімати передачі і безкоштовно показувати їх телеглядачам. Але те, що відбувається зараз на екрані, – вже за межами цього пояснення. На деяких каналах 50% кожної години трансляції відведено на рекламу. Перегляд півторагодинного фільму перетворюється на справу цілого вечора, а зіркове шоу розтягується до появи зірок на небі. Чи не надто велика ціна за право дивитися сумнівні програми?

6. Телебачення робить Вас більш нещасними

Ох, вже ці серіали! Для домогосподарок – мильні опери, для модників – гламурні постановки, для інтелектуалів – «Доктор Хаус» і «Вибух». Ви зацікавлено починаєте стежити за чужим життям, потім Вас це захоплює, а далі стає частиною Вас. Чужі сварки і перемир’я, весілля і розлучення, чужі думки і чужі почуття. І от уже телевізійна героїня стає ріднішою, ніж людина, що спить на подушці поряд. Я собі думаю, що якби ми стільки ж часу посвячували своїм близьким, скільки ми вкладаємо в рухомі картинки, то розлучень стало би значно менше.

7. Телебачення робить Вас біднішими

Недолік телевізора навіть не в тому, що реклама примушує нас купувати речі, які нам не потрібні. Набагато більша проблема полягає в тому, що Ви зовсім мимохіть, на підсвідомому рівні, вбираєте дух споживацтва у найгіршому значенні цього слова. Телевізор переконує нас, що рівень людини цілком відповідає ціні годинника на її руці, а найбільш правильною мрією в житті є остання модель автомобіля модної марки. Сліпа гонитва за чужими цінностями спустошує наші гаманці, але не приносить щастя.

8. Ваше життя важливіше за програму передач

Закоренілі любителі телепередач уже давно звикли до того, що програма передач визначає уклад їхнього життя. Якщо в середу йде улюблене шоу, то прогулянка в парк переноситься на інший день. З вівторка до суботи показують серіал, який дивиться дружина, – у ці дні краще не підбивати до неї клинці. Почалася рекламна пауза – треба встигнути зателефонувати батькам. Відкритим тільки залишається питання: хто господар Вашого життя – Ви чи програмний директор телеканалу?

Ну і що тепер робити?

Мета цієї статті не полягає в тому, щоб агітувати Вас повністю відмовитися від перегляду телевізора і викинути його на смітник. Важливіше, щоб Ви просто замислилися над тим, що телевізор насправді Вам дає, а чого позбавляє. Обміркувавши всі «за» і «проти», Ви повинні самі вирішити, що робити. Можливо, хтось не побачить потреби щось змінювати, інші просто скоротять час ТБ-посиденьок, треті – відмовляться від ефірного мовлення і поповнять ряди тих, хто переглядає записи вибраних передач.

Який же Ваш вибір?


Понад 20% українців надалі дізнаються новини з російського телебачення

83,5% громадян дізнаються новини з українського ТБ, 21% дивиться новини на російському телебаченні, а в Інтернеті за новинами спостерігають 31% українців. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) «Звідки українці дізнаються новини про ситуацію в Україні».

Окрім того, по 29% громадян дізнаються про новини від знайомих і родичів та українських газет і журналів, 16% з українського радіо, 11% з соціальних мереж, блогів, 2% з російських газет та журналів, 1% з російського радіо.

Водночас, регулярно переглядають російське ТБ лише 9% респондентів, 29% роблять це час від часу, а 61% не дивляться російські телеканали (1% не визначились).

Також автори опитування провели дослідження рівнів довіри до телебачення серед українців.

22% українців повністю довіряють українському телебаченню, 59,5% – довіряють лише частково, 14% – взагалі не довіряють (4,5% не визначилися).

Лише 5% українців повністю довіряють російському телебаченню, 26% – довіряють лише частково, 48,5% – взагалі не довіряють (20,5% не визначилися).

Статистика з телевізійної кухні

Купівля українським телеканалом уже готового закордонного серіалу «під ключ» може обійтися покупцю від 5 тис. до мільйона доларів (за одну серію): залежно від формату і класу проекту. Наприклад, одна серія «Пепла» з Євгеном Мироновим, за оцінками деяких ЗМІ, тягнула до 1 млн доларів.

Одна серія турецького серіалу, аналогічного «Роксолані», українському ТБ може обійтися лише у 5 тис. дол.

Одна серія телефільму, знятого власними силами в Україні, за бюджетом може потягнути до 30-50 тис. дол., а то й більше.

Тільки один знімальний день російського актора «завищеної категорії», як-то К.Хабенський чи С.Гармаш, тут, в Україні, може бути оцінений до 10 тис. дол. Дехто знімається за «дешевше». Наприклад, М.Башаров може отримати в день 6 тис. дол., А.Заворотнюк 3-4 тис., С.Ходченкова – від 4 тис. дол. і більше.

Середньомісячна зарплата українського шахтаря – близько 5 тис. грн.

Нацрада заборонила 15 російських телеканалів

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення заборонила ретрансляцію 15 російських телеканалів у кабельних і ефірних мережах України.

Так, відповідно до рішень Нацради та рішення Окружного адміністративного суду Києва, в Україні заборонена ретрансляція наступних російських каналів:


1. «Перший канал. Всесвітня мережа»

2. «РТР-Планета»

3. «НТВ-Мир»

4. «Росія-24»

5. «TVCI»

6. «Росія-1»

7. НТВ

8. ТНТ

9. «Петербург-5»

10. «Звєзда»

11. «Рен-ТВ»

12. «РБК-ТВ»

13. Life News

14. Russia Today

15. «Історія».


Нагадаємо, російські телеканали неодноразово були помічені у перекручуванні фактів та маніпуляціях з інформацією.

 

У Тернополі триває акція «Українську книгу – Донбасу!»

Неділя, 05 квітня 2015, 08:46

Äâå ðóêè äåðæàò îòêðûòóþ êíèãó

З 1 по 30 квітня в області триватиме акція «Українську книгу – Донбасу!» із збору україномовних книг для дітей та молоді Сходу України.

У зверненні голови обласної ради Василя Хомінця, зокрема, йдеться:

«Шановні видавці, директори книгарень, небайдужі жителі Тернопільщини!

Донбас потребує української книги! На Сході  бракує  доступної, правдивої інформації і про нашу історію, і про визвольні змагання українського народу та україномовної літератури загалом.

Це підтверджують й українські захисники, які нині перебувають на Донбасі та часто спілкуються із школярами та молоддю – потреба в українській книзі там є надзвичайно великою. Є і попит.

Проросійська пропагандистська машина робить усе, щоб молоде покоління Донбасу втрачало свою національну ідентичність. Протистояти цьому може українська книга!

Звертаюся до Вас і до кожного тернополянина  з проханням та закликом – усією громадою зібрати та передати на схід книги українською мовою – казки, нариси про легендарних героїв визвольних змагань, історичну, художню,  пізнавальну та наукову літературу, дослідження про наші традиції та звичаї тощо.

Ми  зобов’язані допомогти нашим юним мешканцям Донбасу відчути себе невід’ємною частинкою великої, гордої, духовної та високоінтелектуальної нації. І це може зробити  книга. Адже лише освічене, виховане у дусі національних чеснот покоління забезпечить завтрашній день нашої держави,  спадковість культури, передачу гуманістичних цінностей з покоління в покоління.

Зібрана література буде передана у дитячі садочки, школи та інші навчальні заклади Донеччини та Луганщини, поповнить місцеві бібліотечні фонди.

З повагою

Голова Тернопільської обласної ради   Василь Хомінець»

Координує збір української книги для мешканців Донбасу  Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека.

Обласна рада

 

У Тернополі облаштують «Парк здоров’я»

Субота, 04 квітня 2015, 10:19

У частині регіонально-ландшафтного парку «Загребелля» облаштують «Парк здоров’я». Відповідний проект уже розроблений, а до виконання робіт підрядники планують приступити уже наступного місяця.

«Парк «Загребелля» – перлина міста, - розповідає заступник начальника управління ЖКГ Олег Соколовський. – В Україні є два міста, які можуть пишатися наявністю таких рекреаційних зон – це Львів та Тернопіль».

Місце для території парку було спеціально обране неподалік вул. Бережанської та біля Третьої міської лікарні, тому там зможуть проводити вільний час і пацієнти лікарні, і з іншої сторони - мешканці прилеглих будинків. Окрім того, на «Дружбі» немає інших подібних відпочинкових зон.

У парку планується провести ряд робіт з впорядкування території. Спочатку у рамках загальноміської толоки відбудеться прибирання території від сміття, опісля будуть розчищені чагарники, облаштовано пішохідні та велосипедні доріжки, встановлено спортивний (150 кв. м) та дитячий (250 кв. м), оглядовий майданчики, а також лавки для відпочинку. Другим етапом робіт буде проведення освітлення.

«Наше завдання не змінити парк, а лише покращити його, облаштувати нову відпочинкову зону для тернополян», - додає Олег Соколовський.

 

До пана на заробітки

П'ятниця, 03 квітня 2015, 09:16

Нестабільна економічна ситуація в країні змушує українців подаватись за кордон на заробітки. Сучасні мігранти погоджуються виконувати найважчі та найбрудніші види робіт, адже усі одержимі однією метою – заробити побільше грошей і якнайшвидше повернутись додому.

За останні роки у Польщі перебуває майже 200 тисяч трудових мігрантів, 80 % з яких – жінки із західних областей України.

Заробітчани зізнаються, що на батьківщині вижити за мінімальну заробітну плату практично не можливо. Однієї зарплати не вистачає навіть на харчування. Що вже говорити про забезпечення своїх дітей.

-          Різниця у оплаті на заробітках настільки суттєва, що змушує їхати на роботу до пана навіть підприємців і директорів, - розповідає 50-річна тернополянка Юля Ковальчук. - Більшість не має наміру залишатись у Польщі на постійне місце проживання, їх основна мета – придбати житло, надати освіту своїм дітям або ж відкласти кошти на лікування.

Щодня біля візового центру в Тернополі збирається натовп людей з ціллю потрапити до омріяної Польщі. Неподалік розміщені палатки з так званими посередниками, які, обходячи офіційних представників, за додаткові кошти допоможуть вам заповнити анкету, придбати страхівку і навіть отримати запрошення на роботу. Такий сервіс вам обійдеться в межах 100 доларів. Послугами посередників користуються люди різних статусів. Це можуть бути як студенти, так і кваліфіковані спеціалісти із великим досвідом праці. Здебільшого, усіх відправляють як низько кваліфіковану робочу силу. Тернополянам пропонують тимчасове місце на заводах, фермах та полях. Умови, в які вони потрапляють залишають бажати кращого.

-          Люди не мають уявлення, куди їх привезуть, і що потрібно із собою мати. Адже деякі недобросовісні перевізники обіцяють їм «золоті гори», - каже пані Юля – Наприклад, наші перевізники попередили, що в поїздку потрібно взяти такі речі, як чашку, тарілку з ложкою, рушник, мило і навіть постільну білизну. Також, потрібно забезпечити себе харчами в перші дні. З тернопільськими перевізниками нам пощастило, чого не можу сказати про представників з інших міст України.

У деяких містах, оплачуючи перевізнику можна домовитись не лише про дорогу до Польщі, але й про запрошення на роботу на конкретне місце. Щоб ви орієнтувались, два рази в тиждень на це ж місце приїжджають по 10-15 таких же працівників. При чому, кожному з них обіцяють найкращі умови.

 -          По приїзду на домовлене місце до нас ніхто не вийшов, нічого не пояснив, адже ми прибули пізно. Тієї ночі декому довелось спати навіть на кріслах. Уявіть собі реакцію людей, яким обіцяли чотиримісний номер зі всіма умовами. Прокинувшись наступного ранку, ми весь день прочекали, щоб бодай хтось підійшов з приводу роботи. Усіх заробітчан розмістили в кімнатах по 8-10 чоловік, розповідає пані Юля - Увійшовши в приміщення я жахнулась, адже все, що знаходилось у кімнаті, це – двоповерхові залізні ліжка. Наше «житло» швидше нагадувало казарму з пліснявою на стінах. На деяких місцях не було навіть матрасу. Тим, хто їхав на «золоті гори» довелось спати на «голих» ліжках. Ніяких шафок чи тумбочок не передбачалось, тому особисті речі та гроші доводилось носити при собі. Другого дня ми знову просиділи без роботи, поки польська сторона готувала документи по працевлаштування. Декому з приїжджих запропонували роботу, кардинально іншу від обіцяної. Тому, по стану здоров’я, їм довелось повертатись на Україну. При чому працедавців абсолютно не цікавило, що саме вам обіцяли на Україні, і в якій ви зараз ситуації.

Аби не витрачати час на навчання нових робітників, випробувальний термін у польських працедавців тривав .. один день. В цей момент за вами пильно стежить наглядач. Якщо ви не справляєтесь з обов’язками, то можете отримати відмову уже за декілька годин.

-          Коли настав момент підписування договору, ніхто не узгоджував з нами ні умов праці, ані зарплати. Тому, декому доводилось підписувати польський договір не маючи уявлення про що він. Мовляв, хочеш працювати – підписуй.

Пані Юля наголошує на сліпій довірливості українців. За її словами, люди їдуть в чужу країну, не задумуючись над можливими проблемами. Навіть, якщо ви їдете на заробітки, ви повинні мати при собі гроші на харчування і на дорогу назад.

-          Сумно те, що наші люди, вирушаючи на заробітки, забувають знімати рожеві окуляри, мовляв, закордоном все ідеально - продовжує тернополянка – Складається враження, ніби вони їдуть на курорт. Були такі гастарбайтери, що приїхали на роботу в кредит, не маючи із собою ані коштів на харчування, ані на дорогу назад. Поляки, як і всі інші працедавці, надають перевагу молодим, здоровим робітникам, без зайвої ваги, віком до 40. Якщо ж ви не відповідаєте їх запитам, пропрацювавши декілька днів, вас відправлять на батьківщину. За цей період ви встигнете заробити лиш на дорогу додому. Виникає риторичне запитання: для чого возити людей такими кількостями, знаючи заздалегідь про їх непридатність?

Та не все так сумно на польських теренах, як здається. Тим, хто налаштований на важку працю, і поставив перед собою конкретну ціль, має гарну можливість її досягти. Якщо ви трудолюбиві і у вас немає проблем зі здоров’ям, можете непогано підзаробити.

- Ми потрапили на норкову ферму. Працювати доводилось по 11 годин в день. Робота важка, адже увесь час потрібно стояти на ногах, виконуючи монотонні рухи за конвеєром. До того ж, за роботою безперервно стежив наглядач. По закінченню дня перевірялась якість виконаного. Тому, увесь час ми відчували себе напружено. Проте, тішила думка, що при умові 11-годинного робочого дня, за кожну годину отримуєш 7 злотих. Відповідно в день заробляєш 77 злотих. По теперішньому курсу, на наші гроші це близько 500 гривень. Де в Тернополі ви зможете заробити таку суму за день?

По прийомі на роботу, тернополян забезпечили проживанням в гуртожитках зі всіма умовами, щоправда у кімнаті проживало по декілька людей. Мінусом такого житла є надто тонкі стіни, через які без зайвих труднощів можна почути про що говорять ваші сусіди. Оплата за гуртожиток вираховувалась в кінці місяця. Це близько 200 злотих. За власний кошт, заробітчани також повинні пройти медичне обстеження та оплатити усі додаткові послуги: користування пралкою, телевізором, і інтернетом та ін.

-          Ферма знаходилась на хуторі, далеко від міста. Тому на вихідні нам доводилось домовлятись із тамтешнім водієм, аби потрапити до найближчого супермаркету. Якщо ви не привезли з собою власних коштів, раніше аніж за місяць потрапити до магазину вам не вдасться.

При умові дострокового розірвання договору, кожну відпрацьовану годину вам зарахують по 5 злотих. Тобто, за місяць ви отримаєте не 2000 злотих, а 1400. Від суми відніміть оплату за проживання та харчування, ну і звичайно дорогу.

-          По приїзду на батьківщину враження від роботи за кордоном залишились не дуже приємні. Побачивши, як українців обманюють наші ж земляки, стає прикро. Загалом, праця важка усюди. І кожен працедавець, будь він поляк чи українець, вимагатиме від вас максимальної віддачі. Зрештою, за кожну роботу повинна бути відповідна оплата. Працювати за кордоном чи на Україні – справа ваша. Головне – правильно розставити пріоритети, - завершує розмову пані Юля.

Ім'я та прізвище  тернополянки на заробітках змінене з етичних міркувань.

Оксана Божко

ПроТернопіль

 

У Тернополі показали забобонний арт-бук

П'ятниця, 03 квітня 2015, 08:58

Нещодавно у галереї «Бункермуз» відбулась презентація арт-буку художника, автора численних креативних проектів Андрія Хіра «Забобони». Проект представляє авторську інтерпретацію етнографічних праць українських дослідників Володимира Гнатюка, Антіна Онищука та Володимира Шухевича, пише Культурно.

21268_443024372517878_616846323670614014_n

- Гори є особливим насиченим духовним середовищем. Коли занурюєшся у забобонне життя їх мешканців, розумієш, що воно несе в собі щось глибоко демонічне та похмуре. Це ніби ізольоване суспільство, у якому досі збереглись давні вірування. Передана у книзі українська міфологія допомагає осягнути світогляд мешканців Карпат. Для їх давніх вірувань характерна складна ієрархія духовних сутностей. Власне, усвідомлення між добром і злом є основною характеристикою міфологічного світосприйняття, — розповідає автор.

10951166_444322349054747_3078868892425017627_n

Варто зазначити, що арт-бук виготовлений Андрієм та його дружиною Оксаною у домашніх умовах практично власноруч. «Забобони» складається з коротких фраз, які доповнюють сучасні ілюстрації. За словами автора, не підготовленому читачу буде важко осягнути суть написаного, тому для книги створили спеціальний шрифт.

Андрій Хір зачитав декілька фраз із книги. Ось одна з них:

«Музикант, якого чорт навчив грати, дає йому зі скрипки душу, а не свою».

  • З цієї фрази бачимо, що границя між божественним і демонічним досить розмита. Взагалі, люди вважають, що талант — це прояв контакту із потойбіччям – пояснює автор. — У народі подейкують, що той, хто дружить із чортом може зіграти на трісці такого, що другий на скрипці не утне.

Автор зізнається, що відомий український етнограф Володимир Гнатюк планував видати подібну книгу. Тому, свій проект Андрій Хір  вважає своєрідним продовженням етнографічних праць у мистецький площині.

IMG_4342-1024x682

«Забобони» видано обмеженим тиражем у 80 примірників. Вартість одного екземпляру 500 гривень. Переглянути книгу можна також в інтернеті.


Оксана Божко

 

Фестиваль «Ї» об’єднає понад півтисячі любителів мистецтва

П'ятниця, 03 квітня 2015, 08:58

Оживити культуру міста обіцяють організатори фестивалю «Ї» уже незабаром. 17-19 квітня Тернопіль відвідає більше 70 авторів сучасного мистецтва України, Польщі та Білорусі. В такому масштабі «Ї» проводиться лише вдруге. Проте, організатори запевняють, що фестиваль впевнено крокує до рівня найбільших мистецьких подій України, пише Культурно.
DSC05487

- Так як наше місто вважається одним із молодіжних центрів, а неофіційно Тернопіль називають студентською столицею, у фестивалі ми вирішили об’єднати молодіжний та мистецький туризм, — розповідає координатор фестивалю, студентський президент України, голова ГО «Молодіжне об`єднання «Файне місто» Василь Томчишин. — Ми націлені створити культурно-мистецьку платформу, яка об’єднає у нашому місті відомих українських митців.

Традиційно фестиваль об’єднає відомих літераторів, музикантів, художників, фотографів, а також режисерів. Серед хедлайнерів літературної сцени — письменники та поети Юрій Андрухович, Василь Махно, Тарас Прохасько, Юрій Іздрик, Андрей Хадановіч, Василь Шкляр, Олена Степаненко, Брати Капранови, Сергій Жадан.

  • Цього року до нас завітають режисери Babylon’13, — розповідає співорганізатор фестивалю, поетеса, громадська діячка Юлія Іванчук. — З першого дня Євромайдану хлопці почали фільмувати революцію. Разом вони створили лабораторію документального кіно про події на Майдані. Стрічка транслюватиметься на вечірній сцені фестивалю.

13

Одним із хедлайнерів сцени живопису буде івано-франківський митець Роман Бойчук, який покаже одну зі своїх найбільших робіт, розміром більше 20 метрів. На полотні автор зобразив події, що торкаються Революції Гідності від початку і до сьогоднішніх днів.

Відвідають Тернопіль не менш відомі музичні гурти «Ot Vinta», «Один в каное», «Vivienne Mort», «Холодне сонце», «Piаno» та Діор. Окрім того, на музичній сцені звучатимуть відомі тернопільські гурти «Nameless», «Zsuf», «Медовий полин» та інші.

За словами організаторів, цьогорічний фестиваль пройде у декількох місцях. Якщо минулого року події відбувались, в основному, у розважальному комплексі «Максим», то цього разу сцен буде декілька. Вечірня програма фестивалю  з 17:00 вечора до 04:00 ранку проходитиме на літній терасі «Підзамче» розважального комплексу «Максим». Денна програма буде розкинута по різних локаціях центральної частини міста.

  • Презентації книжок будуть проходити у книгарні «Є» та Спілці письменників, — каже співорганізатор фестивалю Іван Білик. — Творчі зустрічі із учасниками фестивалю відбудуться у приміщенні готелю «Тернопіль», з роботами живопису можна буде ознайомитись у Картинній галереї. За сприятливих погодних умов, на третій день «Ї» на острівці «Кохання» просто неба відбудуться читання віршів та виступи гуртів . Якщо ж погода не сприятиме, дійство, швидше за все, перенесеться в УД «Перемога».

У програмі заходу відкриття арт-майданчику «Просто неба», де звучатиме поезія та пісні. Любителі живопису зможуть відвідати виставку картин, яка буде розміщена  по вулиці Сагайдачного.

  • Справді, цього року фестиваль «Ї» претендує на звання однієї з найглобальніших мистецьких подій України, — каже співорганізатор фестивалю, поет, член НСПУ Юрій Матевощук. – На цьому не зупиняємось, і ближчим часом маємо на меті претендувати на звання міжнародного фестивалю, адже до участі запрошені митці з Польщі та Білорусі. Зокрема, з Польщі до нас завітає відома поетка, перекладачка Анета Камінська, а з Білорусії ми запросили одних з кращих письменників Віталія Рижкова, Андрея Хадановіча та Сергія Прилуцького.

Родзинка цьогорічного «Ї» — видання альманаху, де буде представлена творчість більш ніж 50-ти письменників. Антологію прикрашатимуть художні роботи Юрія Журавля.

  • В перший день фестивалю радимо відвідати підземелля тернопільського замку та послухати «Вірші з бомбосховища». Відомий тернополянин, командир батальйону «ОУН» читатиме поезію з передової. У замку також буде представлена виставка фотографій тернополянина Віктора Гурняка «Від Майдану до війни», — доповнює співорганізатор фестивалю, прес-секретар ГО «Молодіжне об’єднання «Файне місто» Степан Гречківський.

Окрім відомих митців, організатори не залишили поза увагою й молодих авторів. Протягом двох місяців проходив конкурсний відбір на молодіжну сцену фестивалю. Участь у якому взяло 126 молодих поетів та письменників зі всієї України. В результаті, було обрано 13 митців, з творчістю яких можна буде ознайомитись безпосередньо на фестивалі.

Загалом фестиваль «Ї» об’єднає понад 70 учасників та більше 500 поціновувачів мистецтва зі всієї України. Як запевняють організатори, 50% відвідувачів фестивалю – гості з інших міст. Тож, безперечно, «Ї» має шанси стати не лише одним з найбільших культурно-мистецьких подій, але й значною туристичною принадою нашого міста.

Вартість квитків 80-170 грн. Детальніше про фестиваль читайте тут

Оксана Божко

 

У Палаці Кіно "Все палає"

Середа, 01 квітня 2015, 07:49

Протягом тижня У "Палаці Кіно" транслюватимуть документальний фільм з історії Майдану. 

Стрічка українських режисерів Олександра Течинського, Олексія Солодунова та Дмитра Стоікова «Все палає» (All Things Ablaze) увійшов до міжнародної конкурсної програми «Young Cinema» найбільшого європейського фестивалю документального кіно DOK Leipzig.

У фільмі йдеться про те, як мирний протест поступово виходить з-під контролю та перетворюється на хвилю насильства – з обох боків. Деякі епізоди стрічки також увійшли до проекту «Євромайдан. Черновий монтаж», що резонансно відкрив цьогорічний Docudays UA.


Дивіться у Палаці Кіно

«Все палає»

1.04. – 7.04. поч. 14:30

тел:  52–33–33.


ПроТернопіль

 

Нові правила гри з касовими апаратами

Середа, 01 квітня 2015, 07:46

Незабаром платникам єдиного податку другої та третьої груп необхідними стануть РРО. Про це повідомляють фахівці відділу комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ.

Уже через три місяці (1 липня) платники єдиного податку III групи зобов'язані будуть перейти на касові апарати. Через півроку те ж саме повинні будуть зробити платники II групи.

Однак, платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Наголосимо на доцільності придбання та введення в експлуатацію касових апаратів до 1 липня 2015 року, адже це дасть змогу працювати без проведення перевірок до 1 січня 2017 року.

Відділ комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Під час толоки у Тернополі висадять 70 декоративних дерев

Середа, 01 квітня 2015, 07:41

У період весняної толоки 2 та 3 квітня у Тернополі планується висадження саджанців дерев видів «павловнія», «тюльпанове дерево» та «платан». Їх посадять на вул. Князя Острозького, на «Острівку кохання» та у парку ім. Т. Шевченка.

«Шість дерев «павловнії», або як їх називають у народі «Адамові дерева», ми плануємо висадити 2 квітня на прибудинковій території будинку на вул. Острозького, 45, де проводимо роботи з ремонту підпірної стінки та сходів, - розповідає заступник начальника управління ЖКГ Олег Соколовський. – Чому обрали саме ці дерева? Адже колись на тій території було юдейське кладовище, а павловнія вважається деревом спокою, гармонії та рівноваги. І саме так ми вшануємо колись похованих та загиблих».

Наступного дня, 3 квітня, у парку Шевченка будуть висаджені три види дерев. Так, на Набережній тернопільського ставу заплановано висадити 30 тюльпанових дерев, у яких цвіт – деревовидний тюльпан, який не зникає до наступної весни. Це буде символічна «Алея пам’яті Героїв України».

На «Острівку кохання» висадять 14 дерев виду павловнія, яскраве фіолетове цвітіння яке стане справжньою окрасою острівка. Також на прибережній зоні від «Острова кохання» до павільйону «Шахового клубу» планується висадити 20 дерев породи платан. З часом, коли саджанці підростуть, аварійні тополі у цьому парку перетворять на фігури та елітарні трони для відпочинку тернополян і гостей міста.

Міська рада

 

У квітні в Тернополі відбудеться відкритий аукціон з продажу старої бруківки

Вівторок, 31 березня 2015, 07:23

16 квітня о 10 год. у приміщенні Тернопільської міської ради відбудеться відкритий аукціон із продажу бруківки, яку було демонтовано під час проведення ремонтних робіт з вулиць міста. Як зауважив міський голова Тернополя Сергій Надал, проведення аукціону зніме багато питань від тернополян щодо стану бруківки, її зберігання та ринкової вартості.

«У тернополян було багато думок про те, де знаходиться стара бруківка із вулиць міста, на яких ми провели ремонт, а також чутки про високу її вартість, – каже Сергій Надал. – Цю бруківку дуже складно використовувати повторно, адже вона різної форми. Саме тому ми пропонуємо тернополянам взяти участь у відкритому аукціоні з продажу цієї бруківки. Усі виручені кошти будуть направлені на ремонтні роботи у місті».

Організовує та проводить аукціон Тернопільська філія Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська».

На аукціон виставлено два лоти:

Лот №1. Базальтова бруківка придатна для повторного використання в кількості 102,38 метрів кубічних.

Лот №2. Базальтовий бутовий камінь-щебінь від бруківки в кількості 343,5 метрів кубічних.

На даний час уся бруківка знаходиться на зберіганні у комунальному підприємстві «Міськшляхрембуд». Оглянути бруківку можна у робочі дні з 9 до 16 год. після попереднього погодження з підприємством. Для цього необхідно зателефонувати за тел.: (097)808-96-77 у всі дні, окрім вихідних.

Кінцевий термін прийняття заяв для участі в аукціоні – три дні до початку його проведення.

Учасники аукціону зобов’язані внести реєстраційний внесок в розмірі 17,00 грн. без ПДВ, а також внести гарантійний (заставний) внесок на рахунок Біржі в розмірі 10% від початкової вартості за наступними реквізитами: одержувач платежу – Тернопільська філія Товарної біржі «Універсальна земельна товарна біржа «Придніпровська», р/р 26008011491306 в Тернопільському відділенні ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, Код 37687617.

 

Триває конкурс дитячої творчості «Майбутнє країни – у мріях дитини»

Понеділок, 30 березня 2015, 09:34

Наближається до фінішної прямої перший етап конкурсу дитячої творчості «Майбутнє країни – у мріях дитини», покликаний виховувати культуру сумлінного платника у школярів та ознайомити їх з професією фахівця податкової та митної справи. Про це нагадує начальник відділу комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ Василь Карпа.

Перший етап конкурсу відбувається на районному рівні. Участь у ньому беруть дві категорії учнів загальноосвітніх навчальних закладів: 9-11 та 12-15 років. Прийом робіт ще триватиме до 1 квітня 2015 року. Для участі у конкурсі приймаються індивідуальні творчі роботи за трьома напрямками: художні твори (малюнки), комп’ютерна графіка (комп’ютерна анімація) та літературні твори.

В подальшому протягом травня відбудеться другий етап конкурсу на регіональному рівні, де визначатимуться найкращі учнівські роботи серед надісланих з районів. Автори робіт, які посядуть перші місця на даному етапі, візьмуть участь на Всеукраїнському рівні протягом червня-серпня поточного року.

Роботи на конкурс подаються до Центру обслуговування платників за адресою: Білецька 1, к. 119. Довідки за телефоном:43-46-46.

 

Відділ комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Ігоря Герету увічнили на меморіальній дошці, що височіє на стіні створеної ним школи

Неділя, 29 березня 2015, 11:11

barul
На подвір’ї Тернопільської обласної комунальної експериментальної комплексної школи мистецтв імені Ігоря Герети відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки. Долучитися до цієї знаменної події прийшли Митрополит і Архиєпископ Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ Василій Семенюк, віце-ректор духовної семінарії отець Михайло Пастух, народний депутат України Тарас Юрик, очільник облради Василь Хомінець, заступник голови облради Олег Боберський, депутати обласної та міської рад, представники ОДА, громадських організацій, мистецька та наукова громада області, вчителі, батьки та учні школи.
Дочка та внуки видатного тернополянина зняли білі покривала із барельєфа, закріпленого на приміщені школи, авторства Олеся Маляра, а духовні ієрархи посвятили його.

dosk

 


До присутніх промовляли, згадуючи Ігоря Герету, Митрополит і Архиєпископ Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ Василій Семенюк, віце-ректор духовної семінарії отець Михайло Пастух, науковий співробітник музею політв’язнів та репресованих Ігор Олещук, народний депутат України Тарас Юрик та інші відомі тернополяни та гості міста.


Звертаючись до товариства, голова обласної ради Василь Хомінець наголосив на великій ролі Ігоря Герети у процесах національного відродження в краї. «На Тернопіллі його знали практично всі, – сказав очільник облради.- Він залишив значний слід у історичній науці та краєзнавстві, археології та громадській роботі. Був ініціатором великої кількості культурологічних проектів, співзасновником першої в Тернополі опозиційної громадської організації,  творцем експозицій історико-меморіального музею політв’язнів у підвалах колишнього приміщення обласного управління КГБ; Мистецького музею приватних збірок сучасного українського мистецтва; музею-садиби Патріарха Йосифа у селі Заздрість Теребовлянського району. Він здійснив ще багато-багато чого безцінного. Це була велика людина у прямому та переносному значенні цього слова. Та чи ненайоціненнішим є його педагогічний спадок. Як студент Ігоря Петровича можу на цьому наполягати. Він любив своїх учнів, був взірцем патріота, науковця, краєзнавця. Вчив працювати як зі словом, так і на розкопках чи у архіві. Понад десять літ вже немає його з нами. Та справи Ігоря Герети живуть і надихають. Однією частиною із його багатогранного спадку є експериментальна комплексна школа мистецтв, творцем якої він був. Тож допоки тут будуть виховуватись юні таланти, справи нашого видатного земляка продовжуватимуться».


Церемонію відкриття меморіальної дошки супроводжували музичні виступи вихованців школи імені І.П. Герети, а провів її  професор кафедри українознавства і філософії Тернопільського національного технічого університету імені Івана Пулюя, письменник та громадський діяч Олег Герман.

Обласна рада

 

У Тернополі з 1 травня зростуть тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення

Субота, 28 березня 2015, 10:50

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, 26 березня ухвалила рішення про частковий перегляд тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для 40 водоканалів України. Серед них і КП «Тернопільводоканал».

За словами начальника планово-економічного відділу КП «Тернопільводоканал» Володимира Водовіза, з 1 травня вартість метра кубічного води та стоків зросте на 9,7% та становитиме 8,256 грн. (з ПДВ).

«Причиною коригування тарифів є зростання вартості електроенергії на 28, 2%. від травня 2014-го до березня 2015-го, - зазначає Володимир Євстахійович. - Фактичний тариф у березні 2015-го становить 1,6646 грн./кВт.год, а в розрахунку тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, які діють з 1 липня 2014-го, врахований -1,2984 грн./кВт.год. Оскільки витрати на електроенергію в структурі собівартості послуг КП «Тернопільводоканал» становлять майже 40% , то таке зростання ціни призводить до збільшення місячної суми оплати за енергоносії в розмірі близько 700 тис. грн., для яких на підприємстві відсутнє джерело відшкодування».

Міська рада

 

Сторінка 105 з 111

«ПочатокПопередня101102103104105106107108109110НаступнаКінець»
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер