Репортаж

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації

Середа, 18 липня 2018, 12:41

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (надалі - Закон), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Частиною 2 статті 34 Закону передбачено, що Міністерство Юстиції України розглядає скарги :

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

Окрім цього, слід зазначити, що Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Також необхідно памятати, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

Порядок та процедура припинення діяльності громадської організації

Середа, 18 липня 2018, 12:41

Для припинення діяльності громадської організації, яка має статус юридичної особи, до управління юстиції подається рішення вищого статутного органу громадської організації.

Відповідно до пункту 1) та 2) частини 9 статті 17 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі Закон) подаються такі документи:

1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про припинення юридичної особи;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог, - у разі відсутності зазначених відомостей у рішенні учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - у рішенні відповідного державного органу, про припинення юридичної особи, а також звертаємо вашу увагу на те що відповідно частини 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, голова ліквідаційної комісії уповноважена ним особа або ліквідатор повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) управлінню юстиції такі документи:

1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. (пункт1) та 2) частини 12 статті 17 закону)

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

Принципи утворення і діяльності громадських об'єднань

Середа, 18 липня 2018, 12:40

Відповідно до Закону України «Про Громадські об’єднання» (далі Закон), а саме частини 1 статті 3 Громадські об'єднання утворюються і діють на принципах:

1) добровільності;

2) самоврядності;

3) вільного вибору території діяльності;

4) рівності перед законом;

5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників);

6) прозорості, відкритості та публічності.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому.

Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.

Частина 4 цієї  статті Закону передбачає вільний вибір території діяльності передбачає право громадських об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом.

Рівність перед законом передбачає, що громадські об'єднання є рівними у своїх правах та обов'язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об'єднання.

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ. Публічність означає, що громадські об'єднання інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність.

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

Роздержавлення друкованих ЗМІ! Що потрібно знати?

Середа, 18 липня 2018, 12:38

На реформування державної преси було відведено три роки і 2018 – останній із них. Ті видання, які не встигнуть завершити передбачені законом процедури до 31 грудня 2018 року, можуть втратити свої свідоцтва про державну реєстрацію.

Триває останній рік роздержавлення і до кінця відведеного на перетворення строку залишилося тільки 5 місяців. Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»-(далі Закон), неподання засновником заяви про перереєстрацію видання до 1 січня 2019 року є підставою для скасування його свідоцтва про державну реєстрацію.

За не реформування друкованого ЗМІ відповідальність несе його засновник. Саме державний орган має обов’язок вийти зі складу засновників власних друкованих ЗМІ та редакцій. Так, відповідно до частини 4 статті 4 Закону про реформування, навіть якщо трудовий колектив не подав пропозицію про бажаний спосіб реформування друкованого ЗМІ до 1 квітня 2016 року, то його засновник повинен ухвалити це рішення самостійно. За ухилення від перереєстрації друкованого ЗМІ передбачена відповідальність за статтею 186 (6) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не нехтуйте формальностями – реформування завершується внесенням змін до реєстрів. Реформування не є завершеним, поки зміна засновників не буде відображена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо редакцій) та Державному реєстрі друкованих ЗМІ та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності (щодо друкованих ЗМІ). Останньою дією, яку повинен вчинити засновник друкованого ЗМІ, щоб стверджувати про виконання вимог Закону про реформування є подання документів на перереєстрацію друкованого засобу масової інформації.

 

 

Головне територіальне управління юстиції

у Тернопільській області