Здоров'я

Чи потрібно додатково давати дітям вітамін D? Пояснення МОЗ

Четвер, 11 серпня 2022, 11:23

Вітамін D – це так званий "вітамін сонця", який організм синтезує у шкірі під дією сонячного світла.

Він допомагає організму засвоювати кальцій і фосфати, які надходять в організм з їжею, пише Міністерство охорони здоров’я.

Ці мінерали важливі для росту та розвитку кісток, зубів, нервової системи, зміцнення імунітету та запобігання рахіту у немовлят – стану, який викликає послаблення та деформацію кісток.

У Міністерстві охорони здоров’я та Національній службі охорони здоров'я Великої Британії пояснили, чи потрібно дитині додатково давати вітамін D, зокрема, якщо влітку і так багато сонця.

Скільки вітаміну D потрібно людині і як його отримати?

Фото: bit245/Depositphotos

Приблизно з кінця березня-початку квітня до кінця вересня більшість людей можуть отримувати необхідний їм вітамін D за допомогою сонячного світла.

Це означає, що влітку приймати добавки більшості людей не потрібно.

Дітям від 1 року і дорослим необхідно 10 мікрограмів (400 МО) вітаміну D на день.

Це стосується вагітних жінок і жінок, які годують груддю, а також людей із ризиком дефіциту вітаміну D.

Водночас дітям до 1 року потрібно від 8,5 до 10 мікрограмів вітаміну D на день.

Зазвичай, щоб здорова дитина отримала свою порцію вітаміну D, достатньо бувати на сонці принаймні 15-30 хвилин на день і вживати продукти, які містять цей вітамін:

• жирну рибу (лосось, тунець тощо);
• молочні продукти;
• яловичу печінку;
• яєчні жовтки.

Однак деякі діти ризикують недоотримати вітамін D, пояснює професорка кафедри сімейної медицини Ірина Волошина.

Зокрема, це діти:

• які мало часу проводять на вулиці;
• з надмірною вагою або ожирінням;
• малюки на грудному вигодовуванні;
• що проживають у регіонах зі значним забрудненням повітря.

Читайте також: Які дієти найкращі та чому? Рейтинг 2022 року

Чи варто приймати добавки вітаміну D?

Фото: areeya/Depositphotos

Восени та взимку потрібно отримувати вітамін D з раціону, оскільки сонця недостатньо для того, щоб організм виробляв вітамін D.

Але оскільки людям важко отримати достатню кількість вітаміну D лише з їжі, лікарі можуть прописувати добавки деяким людям, зокрема вагітним чи мамам, які годують груддю.

Однак у МОЗ наголошують: лише лікар може визначити, чи потрібно дитині приймати вітамін D, та прописати дозування.

Перед прийомом будь-яких вітамінів чи харчових добавок обов'язково порадьтеся зі своїм лікарем.

Не займайтеся самолікуванням, адже високі дози цього вітаміну можуть бути шкідливими для здоров'я!

Читайте також: 8 ознак, які вказують на дефіцит вітамінів

Що станеться, якщо прийняти забагато вітаміну D?

Прийом надмірної кількості добавок вітаміну D може призвести до накопичення кальцію в організмі (гіперкальціємія).

Це може послабити кістки, зашкодити ниркам та серцю.

Не вживайте більше 100 мікрограмів вітаміну D на день, оскільки це може бути шкідливим, зокрема для вагітних і годуючих грудьми, людей похилого віку та дітей віком від 11 до 17 років.

Діти віком від 1 до 10 років не повинні вживати більше 50 мікрограмів на день.

А малюкам до 12 місяців не можна вживати більше 25 мікрограмів на день.

У Національній службі охорони здоров'я радять завжди консультуватися з лікарем.

"Ви не можете передозуватися вітаміном D через вплив сонячного світла. Але завжди пам’ятайте про те, щоб прикривати або захищати шкіру, якщо ви тривалий час перебуваєте на сонці, щоб зменшити ризик опіків та раку шкіри", – кажуть у відомстві.

Олена Барсуковажурналістка УП. Життя

Відмова від COVID-вакцин і експерименти над людьми: аналітики розвінчують міфи росіян про медицину

Середа, 10 серпня 2022, 13:51

Російські ЗМІ та пабліки поширюють не тільки антиукраїнські, а також і антинаукові фейки.

Пропагандисти РФ, зокрема, стверджують, що у світі відмовилися від COVID-вакцин, а в Україні дали старт незаконним експериментам над людьми.

Міфи російських ЗМІ про медицину та здоров’я спростовують у аналітичній платформі VoxCheck за сприяння проєкту USAID "Підтримка реформи охорони здоров’я".

Міф 1: окупаційна адміністрація відновила водопостачання в Маріуполі

23 липня з’явилося повідомлення від аварійної служби підприємства "Вода Донбаса", що в окупованому Маріуполі всі 4 райони отримали воду.

Як насправді?

Тиск води поки обмежують через пошкодження водопроводу, вода максимум подається до 3 поверху будівель.

Налагодити водопостачання в місті намагалися ще раніше, а питну воду роздавали як гуманітарну допомогу для пенсіонерів та за роботу на окупантів для молоді.

Фото: alexraths/Depositphotos

Але окупаційна адміністрація замовчує головне: ця вода не відповідає санітарним нормам і непридатна для пиття.

Раніше Маріупольська міськрада опублікувала результати дослідження води, яку окупаційна влада роздавала людям як питну. Зразок води забрали волонтери в Маріуполі та передали до Запорізького центру контролю та профілактики хвороб.

У складі води виявили коліформи (група бактерій, що містяться у великій концентрації у фекальній речовині, деякі можуть викликати захворювання у людей). Це означає, що вода змішана з фекальною речовиною. ЇЇ пити не можна: є високий ризик, що вона може бути заражена іншими патогенними мікроорганізмами, які можуть "нести" з собою дизентерію та холеру.

Маріупольцям радять кип’ятити цю воду, щоб не отруїтися.

Міф 2: окупаційна влада Херсонщини скасовує медреформу, бо вона "вбила медицину"

26 липня у так званій "військово-цивільній адміністрації" окупованого Херсона повідомили, що скасовують "українську реформу "імені Супрун", яка вбила медицину", а наслідки реформи "ліквідують". Вони заявили, що тепер на Херсонщині "немає державних, комунальних та інших установ – вони всі стали державними".

Як насправді?

Сьогодні медицину в Україні вбивають якраз російські окупанти.

За даними МОЗ, від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила в Україні 817 закладів охорони здоров’я, вщент зруйнувала 122.

Для відновлення закладів до того стану, в якому вони були, треба понад 35 млрд грн, а щоб відбувати зруйновані – понад 15 млрд грн.

Крім цього, щонайменше 469 закладів охорони здоров’я зараз в окупації і невідомо, яка кількість із них може продовжувати роботу та надавати необхідні пацієнтам послуги.

Міф 3: люди перестали вакцинуватися проти COVID-19

З березня 2022 року люди практично перестали вакцинуватися проти COVID-19, тому "світові еліти" вже планують нову пандемію.

Як насправді?

У 2022 році темпи вакцинації справді сповільнилися порівняно з кінцем 2021 року, проте не було повного зупинення кампанії вакцинації.

У всіх країнах, де була схвалена вакцина проти COVID-19, щеплення продовжувалися.

Так, станом на 31 березня 2022 року з початку пандемії у світі використали 11,2 млрд доз вакцини (143 дози на 100 людей), а вже 30 червня 2022 року – 12,1 млрд доз (154 дози на 100 людей).

Навіть в Україні в умовах воєнного стану медичні заклади продовжують проводити щеплення проти COVID-19.

Міф 4: в Україні будуть ставити експерименти над людьми

Законопроєкт №5547 "Про лікарські засоби" дозволить проводити примусові клінічні експерименти над українцями.

Як насправді?

Метою законопроєкту №5547 є наближення українського законодавства про лікарські засоби до норм Європейського Союзу. Також у проєкті пропонують удосконалити регулювання виробництва та реєстрації ліків, клінічних випробувань, контролю якості, торгівлі ліками тощо.

У цьому законопроєкті не пропонують змушувати українців брати участь у клінічних випробуваннях фармацевтичних компаній.

Навпаки, у тексті йдеться про те, що учасниками випробувань можуть стати лише добровольці, які надають письмову згоду (у випадку дітей потрібна ще згода батьків або їхніх законних представників). До речі, за чинним законодавством України для участі в клінічному дослідженні теж потрібна письмова згода людини.

Крім того, законопроєкт передбачає  збереження чинних норм: клінічні дослідження можна буде проводити лише у випадку, коли їхня очікувана користь для суспільного здоров’я вища за можливі ризики.

Випробування можуть припинити, якщо виникає загроза для здоров’я учасників дослідження, порушуються етичні норми або ефективність лікарських засобів є недостатньою.

Яна Осадчажурналіст

Шоколадний масаж

Вівторок, 09 серпня 2022, 10:35

З турботою про Вас – Ваш “Body Line”.

Позиція дорослого – приймати зрілі рішення

Вівторок, 09 серпня 2022, 10:34

Помилково вважати, що дорослість наступає з отриманням атестату зрілості. Психологічна зрілість проходить свої етапи розвитку і передбачає неабияку внутрішню роботу.

Чому прийняття рішень є ознакою дорослості? І чому так важко приймати рішення? Людина зволікає, відтерміновує прийняття рішення, оскільки, кожне рішення передбачає відповідальність  та наслідки.

Наприклад, чоловік не може визначитися у рішенні вибрати для життя ту чи іншу жінку. Вибравши одну з них, він втратить можливості, які дає інша. Для пояснення такого внутрішнього конфлікту навіть використовується метафора «буриданів віслюк». Людина, що зустрілася з проблемою вибору між рівноцінними можливостями, вагається, якій віддати перевагу. Французький філософ Жан Буридан для пояснення цього феномену використав образ віслюка, який, перебуваючи на відстані між двома однаковими оберемками сіна, наражається на небезпеку померти з голоду, бо через свою нерішучість не може віддати перевагу одному із них.

За таким ваганням приховується багато неусвідомлюваних страхів і бажання все контролювати. Повертаючись до ситуації з чоловіком, можна передбачити, що він боїться відповідальності в стосунку як з однією жінкою, так і з іншою, того, як все складеться в майбутньому. Отже, питання не стільки в жінках, скільки в переживанні не впоратися з роллю чоловіка. Метафорично це нагадує страх стрибнути у воду і відірватися від берега. Адже берег стійкий, надійний, безпечний, а що чекає на дні водойми – ніхто не знає, чи вистачить сил доплисти до іншого берега, чи впорається людина з проходженням нових випробувань. Нові стосунки – це також невідомість, ризик, нова пригода. Життєво важливі рішення можуть стосуватися також народження дітей в сім’ї, вибору освіти, професії, вкладення власних коштів і часу, розірвання стосунків тощо.

Коли ми не приймаємо рішення, ми залишаємося в дитячій, інфантильній позиції, - покладаємося на долю, обставини, перекладаємо відповідальність на іншого. Для незрілої особистості притаманно приймати імпульсивні непродумані рішення під впливом емоцій, людина керується тільки ідеалізованими очікуваннями і фантазіями про найкращий результат прийнятого рішення і не зважає на реальні труднощі, перешкоди, обставини. А коли щось не складається, - «вмиває руки» і уникає вирішення проблеми.

Чому важливо приймати рішення?

Самоцінність. Так ми надаємо цінності своєму життю, зростає позитивне самоставлення, адже, досягнувши чогось, доклавши зусилля, подолавши труднощі, людина сама набуває цінності і зростає в своїх очах та оточуючих. Уникаючи складних життєвих рішень, людина буде шукати авторитети, маніпулювати іншими, знецінювати, відволікатися на сторонні справи. А потім шкодувати про змарнований час та й, власне, життя.

Внутрішній спокій. Коли ми остаточно приймаємо рішення, вгамовується внутрішній діалог, суперечка всередині себе, людина заспокоюється і починає робити конкретні кроки щодо реалізації прийнятого рішення.

Здатність вибирати. Приймаючи рішення, людина орієнтується на те, що саме їй найбільше підходить. Для цього і потрібно, в першу чергу, пізнавати себе, - свої смаки, справжні бажання, цінності.

В психологічній практиці ми вчимося слухати себе, приймати власні рішення, а не нав’язані  збоку, зважати на всі «за» і «проти». Дуже добре працює створення образу терезів.  Уявляємо терези  із двома чашами, на одну з яких будемо складати переваги певного рішення, а на іншу - альтернативного. Такий аналіз і візуалізація допоможуть зробити вибір.

Також важливо пам’ятати, що життя є плинним, мінливим, можуть змінюватися зовнішні і внутрішні обставини і ми, як господарі і розпорядники власного життя самі можемо змінювати власні рішення, бути гнучкими і креативними. Тому бажаю сміливості жити, відкривати нові можливості і бути щасливими!

Олена Тіунова, PhD, практикуючий психолог.

098-463-95-80.