Здоров'я

Які симптоми свідчать про нестачу вітамінів в організмі дитини – пояснюють у МОЗ

Понеділок, 08 серпня 2022, 10:58

За умови повноцінного, різноманітного, здорового харчування дитина з високою ймовірністю отримає всі необхідні вітаміни та мінеральні речовини під час прийому їжі.

Збільшена доза вітамінів без призначення лікаря може викликати у дитини неприємні симптоми і порушення обміну речовин, розповідають у Міністерстві охорони здоров’я.

Однак є тривожні симптоми, які свідчать про те, що в організмі дитини наявна нестача вітамінів.

Серед них:

• слабкість;
• відсутність апетиту;
• випадіння волосся;
• набряки кінцівок;
• кровотеча ясен;
• відчуття печіння (поколювання) в руках та ногах;
• часті вірусні захворювання.

Фото: Wavebreakmedia/Depositphotos

Батькам дітей-вегетаріанців і веганів слід приділяти особливу увагу стану дитини. Адже вітамін В-12 є лише в їжі тваринного походження.

Поширені симптоми нестачі вітаміну В-12:

• анемія;
• жовтяниця;
• глосит (збільшений язик темно-червоного кольору);
• дратливість.

У МОЗ попереджають, що давати дітям вітаміни самостійно не можна, при наявності вищезгаданих симптомів треба звернутися до лікаря.

"Усі вітаміни мають прийматись тільки після обстеження і за рекомендацією лікаря", – кажуть у МОЗ.

Яна Осадчажурналіст

Як переселенцям відновити втрачені медичні документи? Пояснює МОЗ

Четвер, 04 серпня 2022, 07:36

На тимчасово окупованих РФ територіях України наразі ускладнена або взагалі неможлива робота медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

У зв'язку з цим Міністерство охорони здоров'я роз'яснило, як внутрішнім переселенцям, зокрема особам з інвалідністю, відновити втрачені через війну медичні документи.

"Не працюють комісії в Луганській і Донецькій областях, а також діє обмежена кількість комісій у Херсонський, Харківській та Запорізькій областях", – резюмували у відомстві.

Натомість в Україні продовжують працювати медико-соціальні комісії там, де попри ведення активних бойових дій є можливість їх функціонування та зберігаються відносно безпечні умови для життя.

Фото: BrianAJackson/Depositphotos

Зокрема, вимушені переселенці можуть звернутися за допомогою у відновленні втрачених документів до МСЕК у центральних та західних регіонах, які працюють у штатному режимі.

"Протягом дії воєнного стану й шести місяців після його припинення/скасування українці мають право звертатися до МСЕК для встановлення інвалідності заочно й незалежно від місця проживання чи перебування", – нагадують у МОЗ.

Якщо внутрішньо переміщеній особі необхідно пройти медико-соціальну експертну комісію, а документи залишилися на окупованій території або були втрачені, то варто діяти в залежності від того, яка саме документація потрібна, наголошують у відомстві.

Як відновити втрачену медичну документацію?

Для відновлення результатів обстеження, лікування, проведених стаціонарних й оперативних втручань, реабілітаційних рекомендацій, необхідно звернутися до сімейного або іншого лікаря первинної ланки у місті, де ви тимчасово проживаєте.

Після цього лікар ухвалить рішення про відновлення медичних документів через електронну систему охорони здоров'я (ЕСОЗ) та/або проведе додаткові обстеження для відновлення подальшого лікування.

Як відновити документи, що належать особі з інвалідністю?

Для відновлення медичної документації, що належить людині з інвалідністю, слід:

• звернутися до органу соціального захисту, який володіє доступом до Централізованого банку даних осіб з інвалідністю (ЦБІ) та може зробити витяг для особи з інвалідністю;

та/або

• звернутися до лікаря за місцем перебування і повторно пройти медико-соціальну експертну комісію.

Централізований банк даних осіб з інвалідністю – це комплексна система, створена для обліку інформації про забезпечення цієї категорії людей:

• соціальними та реабілітаційними послугами,
• засобами реабілітації,
• санаторно-курортним лікуванням,
• автомобілями тощо.

Якщо необхідно відновити інші документи або поновити довідки МСЕК чи необхідність проходження медико-соціальної експертизи, внутрішньо переміщені особи також можуть звернутися за допомогою до найближчої медико-соціальної експертної комісії.

"Лікарі МСЕК спільно з лікарями закладів охорони здоров’я підкажуть шляхи розв’язання проблемних питань", – наголошують у МОЗ.

Діана Кречетоважурналістка УП.Життя

Можна заразитися під час купання у водоймах: що таке лептоспіроз і як запобігти захворюванню

Вівторок, 02 серпня 2022, 13:45

За 6 місяців 2022 року в Україні зареєстрували 32 випадки лептоспірозу, 13 з них виявили у червні.

Захворюваність на цю недугу зростає улітку, коли люди проводять більше часу біля водойм, повідомляють у Центрі громадського здоров’я.

Лептоспіроз – бактеріальне захворювання, яке вражає людей і тварин.

У людей воно може викликати широкий спектр симптомів, деякі з яких можна помилково прийняти за ознаки інших захворювань, зокрема, грип чи COVID-19.

Фото: praditkhorn.gmail.com/Depositphotos

Однак деякі інфіковані люди можуть взагалі можуть не мати симптомів.

Серед симптомів лептоспірозу:

• висока температура;
• головний біль;
• озноб;
• біль у м’язах;
• блювання та діарея;
• жовтяниця;
• почервоніння очей;
• висипання.

Без лікування лептоспіроз може призвести до ураження нирок, менінгіту (запалення оболонки головного та спинного мозку), печінкової недостатності, респіраторного дистресу (загрозливе для життя ураження легень) та навіть смерті.

Захворіти на лептоспіроз можна під час купання в заражених водоймах, риболовлі, сінокосі на зволожених територіях, під час догляду за хворими і інфікованими тваринами тощо.

Бактерія, що спричиняє лептоспіроз у людей, потрапляє у воду із сечею інфікованих тварин, найчастіше, гризунів. Також це може бути худоба, собаки, дикі тварини. Від людини до людини захворювання не передається.

У тіло людини бактерія лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи або рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот).

Людина може захворіти в період від двох днів до чотирьох тижнів після зараження.

Щоб запобігти захворюванню треба:

• уникати потенційно заражених водойм та риболовлі в них;
• вакцинувати домашніх та сільськогосподарських тварин проти лептоспірозу;
• не контактувати із хворими та інфікованими тваринами;
• знищувати гризунів у особистих помешканнях.

"Якщо у вас є симптоми захворювання, і ви нещодавно контактували із потенційно зараженою водою – зверніться до лікаря", – закликають у ЦГЗ.

Нагадаємо, на 20 офіційних пляжах Києва радять не купатись через негативні дослідження води.

Яна Осадчажурналіст

Чому потрібно проживати горе втрати

Вівторок, 02 серпня 2022, 11:23

Синдром втрати (іноді його прийнято називати «гостре горе») – це сильні емоції, що переживаються внаслідок втрати значущого об'єкта, частини ідентичності або очікуваного майбутнього.

Інколи за ніби то спокійним проживанням горя втрати приховується неймовірний біль, з яким людині страшно зустрітися віч-на-віч. Але навіть у побутових ситуаціях, розмовах, емоційних реакціях ми можемо відстежити, що людині потрібна допомога, соціально-психологічна підтримка.

Діти можуть промальовувати, ліпити, програвати травмуючі ситуації. Наприклад, діти, що втратили свій дім, будують будиночки, «халабудки», а потім їх руйнують, так відреаговуючи свою злість і страх. Дорослих людей також потрібно підтримувати у проживанні горя втрати через проговорювання, сумування, активізацію спогадів, відплакування. Якщо ми даємо собі дозвіл на проживання горя втрати, ми дозволяємо цьому відбуватися в житті, а, отже, не заперечуємо, не витісняємо, приймаємо як свій власний досвід. Тоді реальність залишається такою, як є, без прикрашувань та фантазувань.

Перебування в стані горя має свою динаміку, проходження низки етапів, коли людина здійснює «роботу горя». Мета «роботи горя» полягає в тому, щоб пережити його, стати незалежним від втрати, пристосуватися до життя, що змінилося, і знайти нові стосунки з людьми і світом.

Початкова стадія горя – шок та заціпеніння. Шок від перенесеної втрати та відмова повірити в реальність того, що сталося, можуть тривати до декількох тижнів, в середньому 7-9 днів. Фізичний стан людини, що переживає горе, погіршується: нормальними є - втрата апетиту, сексуального потягу, м'язова слабкість, уповільненість реакцій. Те, що відбувається, переживається як нереальне.  Людина зосереджена на якихось дрібних турботах і подіях, не пов'язаних із втратою, або вона психологічно залишається в минулому, заперечуючи реальність; майже не реагує на зовнішні стимули чи повторює будь-які дії.

Незважаючи на оманливе зовнішнє благополуччя, об'єктивно людина перебуває в досить важкому стані, І одна з небезпек полягає в тому, що будь-якої хвилини він може змінитися так званим гострим реактивним станом, коли людина раптом починає битися головою об стіну, викидатися з вікна тощо. Навколишні, чия пильність приспана, не завжди готові до цього.

Часто на зміну шокової реакції приходить почуття агресії. Злість виникає як емоційна специфічна реакція на перешкоду у задоволенні потреби, у даному випадку – потреби залишитися у минулому разом із померлим. Будь-які зовнішні стимули, що повертають людину в даний час, можуть провокувати це почуття. Агресія також свідчить про глибину отриманої психологічної травми. Це пов'язано з різкою фрустрацією: неможливістю здійснення планів, бажань, пов’язаних з померлим.

Наступна стадія горя – стадія пошуку – характеризується прагненням повернути померлого і запереченням безповоротності втрати.

Стадія гострого горя триває до 6-7 тижнів із моменту втрати. Зберігаються і спочатку можуть посилюватися фізичні симптоми: ускладнене дихання, м'язова слабкість, фізична втома навіть при відсутності реальної активності, підвищена виснаженість, відчуття порожнечі в шлунку, підвищена чутливість до запахів, зниження або незвичайність дисфункції, порушення сну. У цей час людині буває важко утримати свою увагу у зовнішньому світі, реальність як би вкрита прозорою пеленою, вуаллю, крізь яку часто-густо пробиваються відчуття присутності померлого. Це період найбільших страждань, гострого душевного болю. Це відчуття порожнечі та безглуздості, розпач, почуття покинутості, самотності, злість, вина, страх і тривога, безпорадність.   Стадію гострого горя вважають критичною щодо подальшого переживання втрати. Людина поступово «уникає» померлого і з болем переживає дійсне віддалення його образу. Розрив старого зв'язку з померлим та створення образу пам'яті, образу минулого та зв'язку з ним – основний зміст «роботи горя» у цей період.

Через 3-4 місяці починається цикл «хороших і поганих» днів. Підвищується дратівливість і знижується фрустраційна толерантність. Можливі прояви вербальної та фізичної агресії, зростання соматичних проблем, особливо застудного та інфекційного характеру, через пригніченість імунної системи. З настанням шестимісячного терміну розпочинається депресія. Особливо тяжкі свята, дні народження, річниці.

Наступна стадія синдрому втрати – стадія відновлення – настає через 40 днів після події і триває приблизно рік. У цей час відновлюються фізіологічні функції, професійна діяльність. Людина поступово примиряється з фактом втрати.

Приблизно через рік наступає остання стадія переживання втрати – завершальна. Біль стає терпимішим, і людина, яка пережила втрату близького, потроху повертається до колишнього життя. У цей час відбувається «емоційне прощання» з померлим, усвідомлення того, що немає необхідності наповнювати болем втрати все життя.

Хоча втрати є невід'ємною частиною життя, важкі втрати порушують особисті межі і руйнують ілюзії контролю та безпеки.

Пропоную техніку, яка допоможе впоратися із горем втрати.

"Лист, в якому я кажу "дякую"

Дуже часто люди сприймають любов, розуміння і підтримку оточуючих як даність, не помічаючи її ніяк, або відчувають почуття вдячності, але соромляться її висловити. Якщо ми навчимося легко і вільно говорити оточуючим, що помічаємо їхню увагу до нас і радіємо цьому, то можемо частіше відчувати приємне відчуття від того, що нас цінують інші.

Діти схильні висловлювати подяку прямо і відкрито. Дорослі зазвичай роблять це свідомо і обдумано, тим самим показуючи іншій людині, що цінують зроблене нею добро.

Напишіть лист подяки померлій людині. Скажіть в ньому все, що хотіли, але чомусь не висловлювалися раніше. Можливо, ви зможете передати в цьому листі радість, задоволення та інші позитивні емоції, які ви відчували завдяки їй. У вас є чверть години, щоб це зробити.

Отже, робота з горем втрати є важливою, цінною для підтримки психологічного здоров’я і екологічного проживання цього непростого періоду життя людини.

Олена Тіунова, PhD, практикуючий психолог.

098-463-95-80.