У моїй квартирі бігали таракани, як горобці, – Андрій Кузьменко в Тернополі
Субота, 10 листопада 2012, 13:42
Ненавиджу коли до мене звертаються “пан Андрій”.
Відкрив для себе Туреччину. Стамбул, для мене це світова столиця, мені більше, ніж в Римі сподобалось, як вони там працюють.
Тернопіль і Львів попаде в наш новий кліп, точніше наш концертний виступ, давно хотів відеороботу з виступу і ось нарешті є нагода зняти. Кліп знімемо на пісню “Радіо любов”.
Люблю виступати в пабах. Бо туди приходить 100% публіка, яка прийшла тебе послухати. Можна заробляти від корпоративів а потім в один момент отак зібратись і заграти концерт для реальних фанів.
Для мене зараз можна сказати,це алко тур. Бо в пабах після виступу, коли ти пробираєшся до виходу, то троє чоловік наллє тобі якоїсь випивки і заставить випити. І через то нині мені трохи голова підшумлювала до обіду.
На Сході України течія живих виступів так само жива як і в нас. Запоріжжя, Дніпропетровськ, є паби, які нічим не відрізняються від пабів Заходу. Тільки тут люди знають набагато більше пісень.
Ніколи не ходив на всякі нагородження і премії. Було тільки раз, прийшов, а кругом пафос. Саме смішно, що в номінації “Найкраща група”, не фігурували “Брати Гадюкіни” їх навіть в спогадах не було. Також не фігурував і Петрененко. Глиба української естради. Я вийшов на сцену і почав робити там шок. Зразу Осадча з тою таблєткою підбігла. Зробили шоу для себе і для себе роздали нагороди.
Недавно, до речі, заборонили мою книжку, як і кліп. Через те, що я там на обкладинці з сигарою.
Другу книжку не знаю коли напишу, мені ліниво. Не люблю клацати на клавіатурі і то писати. Маю нову історію, десь сторінок 70, така тупо ржачка.
В армії в мене був друг, “Паштєт” його звали, і він був кандидатом біологічних наук. Йому світила або тюрма або армія, бо він хотів свого декана отруїти. Мені пощастило з цією людиною жити тумбочка в тумбочку і в армії він брав їжу зі столової, клав в термо- шафу, вона там два тижні стояла, проростала якимсь грибами. А ті гриби він їв і записував діагноз. Ну а коли він не міг, то я записував. Було весело, думаю саме про нього і буде друга книжка, яка не ясно коли вийде.
Слухав в аудіозаписі Булгакова “Майстер і Маргарита”. Бо ніяк воно в мене не заходило. Я врубався, я певно раніше просто не уважно то всьо там читав. Дві тисячі сторінок тої муті. Завжди класику пропускав крізь пальці, а тут почав.
Мріяв бути дальнобойщиком. Я сидів в баби, на патику насадив колесо від ровера і так ніби їхав автобусом до Самбора. Я знав всі зупинки, час коли автобус приїжджає. Зараз також їжджу машиною дуже часто, люблю це.
Одяг я не купляю ніколи. Все купує жінка, хіба футболки.
Ненавиджу дачу. Бо коли був малий, то всі ходили грати футбол а я мусів кидати гній. І та дача тепер мені підсмерджує трохи тим гіменцем.
Я нереально щасливий. Зрозумів то років десять тому.
Мама з татом запхали мене були в мед-інститут, а я думаю, шо медицина тіки виграла від того, що я не став медиком. Диплом вчепив мамі на стінку, а не показую його людям, в яким там напухла п’ята.
Жінка моя-розумна чувіха. Моє єдине багатство. Своєю кар’єрою вона пожертвувала, ще коли мені нічого не світило.
Перші роки на квартирі в мене грошей було ноль, псевдобогемні тусовки приходили додому і всьо вижирали. Таракани такі, як горобці. Я не знаю, як дружина це витримувала.
З Дзідзьо 100% вже не буде співпраці. Ми допомогли їм там, коли це було потрібно. А “Пающіє труси” то моє чорне “Я”. Парадокс, в нас до них ставляться скептично, а в Росії вони відомі зірки.
Пісню”Мамо” написав в авто коли їхав з Хмельницького на Коломию. Був туман дуже сильний. Нічого видно не було куди я їхав і в такому моменті захотілось до мами.
Мене не знайдете ні в “Фейсбуці” ні у “Вконтакті”. Не люблю такого.
До речі, кінця світу не буде, бо 21 грудня у нас корпоратив в Донецьку:)
Сергій БАЛУЦЬКИЙ
Зустріч проходила у Тернопільському центрі комунікацій.
вугілля і дрова
