Голова НБУ Кирило Шевченко: Економіка почала пристосовуватися до війни

П'ятниця, 08 квітня 2022, 11:26

Навіть під обстрілами російських артилерії, літаків та ракет економіка продовжує працювати та пристосовується до нових умов. Не в останню чергу це стало можливим завдяки безперебійній роботі банківської системи.

У перші ж години від початку повномасштабного вторгнення Національний банк запровадив цілу низку заходів та обмежень, завдяки яким вдалося не просто заспокоїти панічні настрої українців, але й повернути довіру до банків та збільшити залишки коштів на банківських рахунках.

Зрештою, за 44 дні війни в українців не залишилося приводів не довіряти банкам: безготівкові розрахунки працюють, а черги до банкоматів зникли.

"У більшості країн, які зіткнулися з війною, банківська система йшла на банківські канікули. Тобто, банки припиняли роботу максимум через два дні після початку бойових дій", – не без гордості говорить голова Національного банку Кирило Шевченко.

Та все ж війна наклала свій важкий слід на роботу фінансової системи. В умовах воєнного стану НБУ погодився тимчасово пожертвувати принципами, порушення яких недопустиме в мирний час. Наприклад, український центральний банк пішов на пряме фінансування бюджету через купівлю держоблігацій.

Як в НБУ оцінюють втрати економіки від війни? Як змінилися ціни у перший місяць активних бойових дій? Що буде з банками російських власників та які санкції проти РФ завдали б агресору найбільшої шкоди?

Що з економікою країни

— Від початку активної фази російсько-української війни обсяги українського експорту суттєво скоротилися. За різними підрахунками, наразі працюють близько 20% бізнесів. Зупинилися більшість ключових промислових компаній. На вашу думку, як довго країна може жити у таких умовах?

— Ви маєте рацію, ділова активність сильно знизилася. Особливо це стосується частини регіонів, це територія 10 областей, які в більшій або меншій мірі уражені війною.

Коли ми робили наші перші оцінки про те, що економіка працює приблизно на 50% від довоєнного рівня, ми аналізувати втрати економіки на основі територій, де велися бойові дії, порушення економічних зв'язків з іншими регіонами та експортних шляхів.

Проте зараз ми бачимо, що економіка почала пристосовуватися до цієї ситуації. Завдяки певним податковим ініціативам уряду вдалося зменшити тиск на економіку, деякі сфери почали оговтуватися.

Ми проаналізували світовий досвід того, як війни впливають на скорочення ВВП, проаналізували відповідну статистику МВФ щодо таких країн, як Ірак, Ліван, Сирія, Ємен. Бачимо, що під час війни остаточне скорочення економіки у них було від 25% до 35%. Але потрібно розуміти, що це оцінка тривалої війни.

Також варто говорити не лише про потенційний вплив війни на економіку, а і про те, що ми робимо, щоб цей вплив був мінімальним. Робоча банківська система під час війни – це не даність. У більш давніх конфліктах, як, наприклад, під час Балканської війни, у воюючих країнах банківська система йшла на "банківські канікули". Тобто вона працювала максимум два дні після початку бойових дій і потім припиняла роботу.

У нас же банківська система працює.

— Яким наразі є рівень інфляції за оцінками НБУ?

— Ми оцінку інфляції проводили на основі веб-скрепінгу. Якщо говорити про березень, то ми оцінили зміну інфляції у 2,1% за місяць. Її показник рік до року становив 11,1%, базова інфляція – 8,5%. Причини подорожчання зрозумілі – логістичні проблеми та зростання виробничих витрат.

До речі, якщо дивитися наш останній прогноз, який виходив ще до війни, в січні, то там очікувався індекс цін за березень у річному вимірі на рівні  9,2% і річна базова інфляція 8,2%. Тобто відхилення навіть попри війну є помірним.

— Яка наразі ситуація з платіжним балансом?

— Щиро скажу: більшість макропоказників, у тому числі платіжний баланс, оцінювати та прогнозувати зараз дуже важко. Національний банк використовує  багатофакторні моделі, але у цих моделях враховується дуже багато чинників які, на жаль, зараз неможливо достовірно оцінити.

Загалом з початку війни дозволено здійснювати лише критичний імпорт. Його перелік оновлювався кілька разів, і зараз до нього включена більшість продукції, яку імпортував український бізнес у довоєнний час. Втім порівнювати довоєнний та поточний імпорт неможливо.

Експорт через проблеми з логістикою відчутно знизився. Водночас ми бачимо, що зараз бізнес поступово і частково вирішує проблеми з логістикою. Державна допомога також має підтримати експорт.

Наприклад, щодо аграрного сектору ми дуже схвально сприйняли ініціативу президента щодо можливості кредитування під 0% для аграріїв під посівну.

З початку війни банківська система видала 2,3 млрд грн кредитів. Тобто кредитний портфель банківської системи не зменшився. У планах банків стоїть зараз ще додаткове кредитування аграрної галузі на 40 млрд грн. Це плани банків-учасників програми. На 1 квітня це 12 банків. Пакети документів ще 17-ти банків на стадії підписання.

Тобто, ми з урядом зараз працюємо над тим, щоб у банків з’явився додатковий апетит до кредитування, навіть в цих умовах.

— Якою є ситуація у державних банках?

— Якщо виокремити приріст кредитних портфелів за часів повномасштабної війни саме державних банків,  то вони станом на 1 квітня надали додатково кредитів на суму 12,8 млрд грн. Це 15% приросту кредитного портфеля за попередній рік, в якому державні банки продемонстрували рекордний приріст.

Тому сьогодні я хочу сказати, що підтримую прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, який наголошує, що банківська система повинна бути одним з основних драйверів відновлення економіки. І розумію, що державним банкам буде відведена ключова роль в цьому процесі.

— Кого саме вони кредитують зараз?

— Серед позичальників є і великі державні компанії, зокрема, оборонної промисловості та енергетичної сфери. Також, за програмою "5-7-9" державні банки з початку війни видали більше, ніж 800 кредитів.

Загалом весь портфель за цією програмою з початку війни, якщо говорити про  державні банки, склав 1,2 млрд грн. Великі недержавні банки теж активні. Приміром, за цією програмою під час війни Райффайзен Банк видав кредитів на 165 млн грн.

Про курс та валютні обмеження

— Яким є стан золотовалютних резервів і на скільки Україні їх вистачить за таких умов?

— На початку квітня, після більш ніж місяця війни, обсяг міжнародних резервів перевищує 28 млрд доларів. Це 85% від композитного показника МВФ. Поповнення резервів відбувалося завдяки тому, що Україна отримала дуже значну підтримку світу. Це і RFI (Rapid Financing Instrument – програма екстреного фінансування) від МВФ, і транші від Євросоюзу, Світового банку та інших не менш важливих партнерів України.

З початку війни Україна отримала 3,2-3,3 млрд дол у різних валютах від міжнародних фінансових організацій. Зрозуміло, що ці гроші підтримали наші резерви. У нас є парадокс: резерви зараз вищі, ніж до початку війни завдяки цій підтримці.

Сьогодні Україна витрачає резерви на купівлю критичного імпорту. І зрозуміло, що нам необхідна подальша підтримка, щоб забезпечувати країну. В першу чергу на наші оборонні та соціальні потреби.

Ефективність державної політики завжди залежить від того, наскільки ті чи інші функції держави підкріплені фінансуванням. Тут варто віддати належне Мінфіну. Раніше ми могли іноді довго дискутувати з Мінфіном ті чи інші  питання, але зараз усі працюємо дуже оперативно, командно і професійно.

— 24 лютого НБУ зафіксував курс долара на рівні 29,25 грн. У вас зараз є розуміння, яким є ринковий курс валюти і на скільки він далекий від офіційного?

— Ми в щоденному режимі отримуємо показники з ринку і розуміємо, що сьогодні різниця між офіційним курсом і курсом на чорному ринку не така, якою була на початку війни. Вона почала досить суттєво звужуватися.

Якщо на початку війни ми бачили в обмінниках, що курс коливався на рівні близько 40 грн за долар, то сьогодні середній курс по готівковому ринку 31,63-32,05. Це не дуже широкий спред і це нас тішить.

Я думаю, що найближчим часом ми розглянемо деякі послаблення саме щодо валютообмінних операцій. В принципі ми вже їх робимо.

З останнього – ми розширили перелік транскордонних переказів для волонтерів та скоротили граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями. І можу вас запевнити – це не кінець. Ми хочемо пом’якшувати наші обмеження, зважаючи на стабільну роботу банківської системи.

— Тобто, скасування деяких обмежень можливе навіть до закінчення воєнного стану?

— Ввести обмеження досить легко, але скасовувати їх треба поступово. Те, що можливо робити в умовах воєнного стану – це поетапно послаблювати обмеження. Для нас головне, що банківська система ліквідна, що вона працює. Тепер треба поступово повертати весь обсяг притаманних їй функцій.

Як себе почуває банківський сектор

— Ми говоримо, що зараз банківський сектор стійкий, ліквідний, і він був таким перед входженням у цю кризу, спричинену війною. Наскільки ситуація змінилася за останні 40 днів і чи спостерігали ви відтік депозитів?

— Стабільна робота нашої банківської системи зараз – це не те, що вдалося за замовчуванням. Уявіть собі, якби Національний банк у цих умовах показав себе слабкою інституцією – це б призвело до втрати економічної керованості.

У нас могла припинити працювати карткова інфраструктура, безготівкові платежі могли зупинитися, населення штурмувало б банки, а про кредитування посівної кампанії мова взагалі не йшла б. Нам вдалося уникнути цього сценарію.

В перші дні війни була проблема, коли мережі магазинів та АЗС не приймали платіжні картки. Сьогодні такої проблеми вже немає. Всі розуміють, що банківська платіжна інфраструктура продовжує працювати.

Щодо відтоку депозитів, то у нас на 1 квітня порівняно з першим днем війни гривневі вклади населення зросли на 19%. Вклади в іноземній валюті зменшились на 2%. Кошти юридичних осіб з початку активної фази війни зменшилися на 4% у гривнях та на 8% у доларах США. Критичних відтоків із системи в нас немає.

Додам також, що ми разом з парламентом на доручення президента розробили закон про стопроцентну гарантію вкладів на воєнний час. Парламент вже його  проголосував.

Це загальна світова практика. Навіть не під час воєн, а, наприклад, під час економічної кризи 2008 року низка країн запроваджувала цей інструмент. Я вважаю, що це, з одного боку, сприятиме стабільності банківської системи, а з іншого – щойно цей закон буде підписано, то ви побачите хороші новини від НБУ.

— Поки що ви не готові їх розкривати, про які саме новини йдеться?

— Давайте дочекаємося підпису президента.

— Як наразі змінилася структура доходів банківської системи, на чому зараз заробляють банки?

— За перші два місяці року банківська система заробила майже 10 млрд грн. У нас немає фінальних цифр за березень, бо банки ще не сформували всю звітність.

Ми точно можемо очікувати зменшення частки комісійних доходів банків від операцій з платіжними картками, адже на період воєнного стану платіжні системи за ініціативою банків скасували комісію інтерчейндж, а банки відповідно переглянули комісію для торговців. Але таке зменшення не повинно значно вплинути на загальний рівень прибутковості банківської системи.

Також зрозуміло, що платіжна дисципліна по кредитах сьогодні не така, якою була до війни, і ми у Нацбанку прибрали всі регуляції, які можуть призвести до негативних наслідків для банку у випадку надання кредитних канікул – по тілу кредиту, по процентах. Тобто, ми сьогодні ставимося з дуже великим розумінням до того, що відбувається.

Ми очікуємо, що джерело доходів банків не буде таким стабільним, як до війни. Решта доходів, наприклад, від ОВДП, лишаються стабільними завдяки тому, що Міністерство фінансів обслуговує свої зобов’язання вчасно і якісно.

— На початку активних воєнних дій дуже гостро поставало питання українців, які виїхали за кордон з готівковою гривнею. Чи вдалося зараз розв'язати цю проблему?

— Це було одним з тих питань, яким ми займалися буквально у щоденному режимі. Тут є дві складові. По-перше, ми дали можливість насамперед комерційним банкам, які є частинами транскордонних груп, обміняти гривню, зібрану в іноземних юрисдикціях, на валюту. Сьогодні так працює низка банків: Райффайзен та Erste Bank – у Австрії, ОТП банк – у Молдові і Угорщині, Banca Comercială Română – у Румунії, Tatra банк – у Словаччині.

По-друге, ми підписали окрему велику угоду з Національним банком Польщі. Ми готові викупити за цією угодою 10 млрд грн, конвертованих українцями у злоті. У разі потреби ця сума може бути збільшена. Втім ми бачимо, що фактичні обсяги проданої українцями готівкової гривні є значно меншими.

Отже, питання обміну українцями готівкової гривні за кордоном було одним з нагальних питань, яке ми мали вирішити. Люди їхали з тим, що було. Є багато тих, хто виїхав виключно з готівковою гривнею. І цим людям потрібно було допомагати.

Спочатку за кордоном були неринкові курси. Однак після того, як ми запровадили цю програму, курси стали вже більш-менш наближеними до ринкових.

Проте ми і зараз акцентуємо, що платіжна інфраструктура працює стабільно. Ми не обмежували безготівкові розрахунки, зокрема за кордоном можна вільно розраховуватись за товари та послуги.

Так, ми ввели обмеження на зняття клієнтом готівки за кордоном з платіжних карток, відкритих до рахунків у гривні, на рівні 100 тисяч гривень на місяць. Але близько 3 тисяч євро на місяць – це достатня сума для задоволення основних потреб особливо за умови, що ви можете продовжувати платити карткою.

— Ви могли б пояснити українцям, які взяли у банках кредити під заставу майна, що буде з цими кредитами, якщо заставне майно було знищене у ході бойових дій?

— Ми це питання прокомунікували з банківською системою. Ми зняли низку обмежень, щоб максимально спростити банкам умови кредитування – це стосується страхування, оцінки тощо.  Тому це питання знаходиться у фокусі нашої уваги і ми теж ним займаємося. Розуміємо, що по-іншому не можна.

— Що робити позичальнику після війни, якщо квартиру, на яку він оформив іпотеку, було знищено? Чи повинен він буде й далі платити за цей кредит?

— Сьогодні у нас для цього застосовуються кредитні канікули. Надалі, я можу з усією відповідальністю заявити, що якщо людина втратила житло як предмет застави за власною іпотекою, то не можна застосовувати загальний підхід і залишати її сам на сам з тими проблемами.

Ми будемо відпрацьовувати механізми після закінчення війни, тому що, на жаль, це не буде стосуватися виключно іпотеки. Це буде стосуватися низки видів забезпечення. Будемо з банками напрацьовувати, як вони будуть відновлюватися, покривати ці збитки капіталом, щоб це не створювало соціальних проблем.

Про ситуацію з державними фінансами

— Ви на початку сказали, що Україна вже отримала 3,3 млрд доларів зовнішнього фінансування. На яку суму ми можемо розраховувати від міжнародних партнерів за тими програмами, про які вже йдуть переговори?

— Зараз ведуться активні переговори, про створення спеціального рахунку, який буде адмініструвати МВФ для України, який фінансуватимуть країни G7 та, можливо, доєднаються інші розвинені країни.

Цей механізм має стати основним елементом підтримки України в боротьбі з російською агресією. Ми залучені в цей процес, але поки йдуть перемовини, не можемо говорити про конкретні суми.

Механізм цього рахунку зараз відпрацьовується МВФ. Ми дуже сподіваємося, що остаточний результат та перші цифри ми отримаємо протягом весняних зборів МВФ та Світового банку у квітні цього року.

Наразі більшість країн поки що остаточно не визначили розмір своєї допомоги. Перемовини тривають окремо з кожною країною.

— Чи маєте ви наразі уявлення того, яким є розмір дефіциту державного бюджету і яким він може бути у квітні?

— Це питання я би переадресував Міністерству фінансів. Про точні цифри поки говорити зарано, бо чим довше триватиме війна – тим більше фінансування потрібно буде.

Щодо джерел покриття, то від початку війни Нацбанк та банківська система перерахували до бюджету близько 83,4 млрд грн.

По-перше, 19 млрд грн – частка перерахованого НБУ прибутку, ще 29,7 млрд грн – сплачені авансом дивіденди державних банків за 2021 рік.

По-друге, викуп військових ОВДП на 20 млрд грн. Це пряме фінансування бюджету. Ви знаєте, що для Національного банку ця функція не притаманна, і не у військовий час ми б навіть не розглядали це питання. Але ми розуміємо, що сьогодні вся економіка працює виключно на оборону, тому Національний банк теж має бути частиною цього.

Національний банк фінансуватиме лише критичні видатки уряду в обмежених обсягах та лише шляхом купівлі цінних паперів уряду на первинному ринку. Ми також зберігатимемо максимальну прозорість у висвітленні таких операцій.

По-третє, важливо розуміти що головним, має бути залучення міжнародного фінансування на відновлення економіки. НБУ не має і не може бути єдиним джерелом.

Крім цього, Нацбанк відкрив спеціальний рахунок, на який зібрали понад 14,7 млрд грн для Збройних сил України.

І ці кошти акумулюються безпосередньо  Міністерством оборони і іншими залученими відомствами – Національною гвардією, Державною прикордонною службою, Національною поліцією та направляються на потреби наших захисників. Ми щоденно фіксуємо, куди і скільки ми перераховуємо, публічно про це повідомляємо.

У перші дні на цей рахунок надходило дуже багато коштів. Але зараз надходження стали меншими. Я хотів би звернутися до усіх: давайте продовжимо підтримувати наші Збройні Сили.

І зрештою останнє джерело покриття дефіциту – місцеві бюджети. Місцеві адміністрації також перерозподіляють кошти місцевих бюджетів на користь резервного фонду на потреби оборони.

Про російські банки та санкції проти рф

— Давайте поговоримо про російські банки в Україні. Скільки їх залишилося працювати і яка політика НБУ щодо них?

— "Сбєру" та "Промінвесту" було анульовано ліцензії у перші дні, і сьогодні ми розуміємо, що наступним кроком повинно стати примусове вилучення цих активів. Зрозуміло, що українські вкладники цих банків повинні отримати свої вклади – спочатку в межах гарантованої суми.

11 березня Нацбанк  направив  в Кабінет міністрів листа, в якому запропонував примусово вилучити фінансові активи Сбєрбанку росії та Промінвестбанку. В дохід держави може бути спрямовано близько 26 млрд грн. Це грошові кошти, ОВДП, депозитні сертифікати.

— Якою буде політика НБУ щодо інших російських банків? Наприклад, того ж самого "Форвард банку" або "Pin-банку".

— Я б зараз не говорив про конкретні якісь банки. Ті установи, які ви перелічили, не мають суттєвого впливу на ринок. Якщо, наприклад, говорити про той же самий "Pin-банк", то він обслуговував виключно кептивно свою групу, і якщо з ним щось навіть трапиться, то це буде нуль цілих, нуль десятих від загальної банківської системи.

Щодо "Форвард банку", там справді російський власник, у нього інша модель – consumer finance. Якщо його модель витримає це навантаження, значить витримає.

— Зрештою, одне з головних питань, звісно, що буде з "Альфа банком". НБУ заблокував повноваження майже всіх акціонерів банку. Яке майбутнє у цієї фінустанови в  Україні?

— На відміну від попередніх банків, "Альфа банк" є значущим для банківської системи.

Альфа банк (Україна) є відмінною від Альфа-банку (росія) юридичною особою, і не підпадає під міжнародні санкції, оголошені нещодавно Мінфіном США.

На 1 квітня в ньому зосереджено близько 48 млрд грн вкладів українців фізичних осіб, це частка на рівні десь 6% загалом по системі, а також ще близько 24 млрд грн – кошти українських підприємств.

Тож, відповідно до тих санкцій, які були накладені на власників "Альфа банку", НБУ визнав їхню ділову репутацію небездоганною. І ми застосували заходи впливу до власників істотної участі щодо заборони використання ними права голосу.

"Альфа банк" – системно важливий для української економіки. Наше завдання – діяти так, щоб не постраждали мільйони українських вкладників. Акціонери банку повинні шукати вихід із цієї ситуації. Я не виключаю, що це може бути продаж іншому власнику. Але це має бути продаж, який не буде розглядатися як намагання обійти санкції.

— Раніше Верховна Рада ухвалила закон, відповідно до якого активи громадян Росії за рішенням РНБО можуть бути націоналізовані. Чи може така доля спіткати Альфа банк?

— Давайте дочекаємось підпису президента відповідних змін. Після цього ми з усіма державними органами, Кабінетом міністрів та РНБО, якій відводиться в цьому процесі ключова роль, будемо це обговорювати.

— Які з санкцій проти Росії, на вашу думку, є найбільш болючими для її економіки? Та які найбільш ефективні з тих, які ще не запровадили?

— По-перше, санкції уже працюють. З того, що знаходиться в зоні мандату Національного банку, ми постійно шукаємо додаткові важелі для тиску на агресора. Ми звертались із різними запитами, які передбачають велике коло санкцій для Росії, починаючи з того ж самого ядерного пулу страховиків.

Були дуже важкі перемовини з ЄЦБ та ФРС ще на початку війни. Ми домоглися заборони доставки готівкової валюти в Росію. У нас навіть був випадок, що в результаті цих переговорів літак з готівковою валютою, який збирався вилітати до країни-агресора з однієї з європейських столиць, був зупинений ледь не в останню хвилину.

Кожен окремий випадок – це дуже велика робота.

— Щодо "заморожених" резервів російського центробанку. Чи можливо їх стягнути на користь України і що для цього потрібно?

— Будь-які російські активи, які ми можемо стягнути на користь України, не будуть зайвими. Для цього треба буде провести велику юридичну роботу. Такі репарації відбуваються, по-перше, після перемоги, а, по-друге, за складною юридичною процедурою.

Тут Національний банк готовий поділитись власним досвідом і надати всі свої ресурси, які допоможуть в цій справі.

— Чи може зараз запрацювати рублевий обіг на окупованих територіях? Як можна це припинити?

— Ми вважаємо неприпустимими дії російської федерації та центробанку рф щодо обмеження обігу готівкової та безготівкової гривні та запровадження обігу російського рубля на територіях, що тимчасово не контролюються українською владою або знаходяться під загрозою захоплення.

Після того, як зі ЗМІ ми отримали інформацію щодо намагань запровадити обіг російського рубля в Херсонській області, ми звернулись до світової спільноти, бо вважаємо це порушенням міжнародних конвенцій. Такі дії суперечать вимогам Гаазьких конвенцій, згідно з якими окупант має забезпечувати відновлення громадського порядку і безпеки з дотриманням чинних у країні законів.

За нашим зверненням Офіс Генерального прокурора теж порушив відповідні справи. З ними у нас плідна співпраця. Є досвід і бачення, як формувати єдину позицію країни щодо тих злочинів, які здійснюються на території України російськими окупантами.

Загалом на тих територіях, які українська банківська система має змогу фізично обслуговувати, здійснюється інкасація і доставляється готівкова гривня – і це найкращий спосіб для протидії таким заходам окупантів.

На жаль, неможливо реалізувати це на тих територіях, де існує загроза життю співробітників банків і куди фізично не можна дістатися.

Крім цього, після указу РФ про оплату енергоносіїв в рублях ми в той же день звернулись до європейських регуляторів, регуляторів США, Канади, Японії для заборони будь-яких транзакцій в російських рублях. Ми розуміємо, що це свідома провокація.

— Чи дали ці звернення результат?

— Сьогодні ми маємо дзвінок (розмова була 5 квітня – ЕП) з головою ФРС Джеромом Павелом і одне з питань, яке ми будемо обговорювати – розширення шляхів співпраці.

Загалом у нас дуже високого рівня контакти з регуляторами усього світу. Ви бачили, що ми підписали угоду "своп" з Центральним банком Польщі, це отримання в резерви НБУ до 1 мільярда доларів.

Щодо криптовалют

— Що ви очікуєте від легалізації криптовалют і підписаного відповідного закону? Чи не бачите ви тут ризиків?

— Так, дійсно, не так давно (16 березня) Президент України підписав закон про віртуальні активи. Регуляторами цього ринку, згідно із законом, є НКЦПФР і Національний банк. НБУ здійснюватиме регулювання обігу такого різновиду фінансових віртуальних активів, як віртуальні активи, забезпечені валютними цінностями.

Чому цей закон важливий? Завдяки йому віртуальні активи нарешті отримають визначений юридичний статус. Водночас учасники цього ринку та клієнти отримають право на легальну роботу з віртуальними активами. Їхні права будуть захищені державою, якщо буде потрібно вони зможуть звертатися і до суду з таких питань.

Криптоспільнота сьогодні підтримує Україну, збирає гроші для допомоги Збройним Силам. Ми вдячні за це.

Водночас нам, як регулятору, треба ретельніше слідкувати за фінансовою безпекою. Ми не можемо ігнорувати світовий досвід. В умовах додаткових економічних шоків, фінансової турбулентності ми маємо окремо зосередитись на тому, щоб перекрити канали виведення капіталу саме через криптовалюти. Крім того, ми не можемо допустити звуження сфери застосування гривні як єдиного законного платіжного засобу в Україні.

Тому ми запровадили деякі обмеження в нашій 18-й Постанові щодо транзакцій по MCC кодам, щоб прибрати ці ризики. Я маю на увазі ліміт у 100 тис грн на одного клієнта на місяць для здійснення з використанням платіжних карток транскордонних Р2Р переказів та так званих операцій "quasi cash", до яких зокрема належать і купівля віртуальних активів.

З цього приводу у нас є повне порозуміння з колегами з НКЦПФР. Ризики треба мінімізувати, щоб для країни легалізація криптовалют була максимально корисною.