Тисячі тернополян змогли побачити повітряні кулі в небі

Понеділок, 09 вересня 2013, 03:13

Тисячі тернополян змогли побачити повітряні кулі в небі над вулицями і будинками під час святкування Дня міста. А втім, мало хто знає, що історія повітроплавання у Тернополі почалася ще наприкінці ХІХ століття.

“Перші спроби спостережень за погодою започаткували ще єзуїти. Так, у червні 1870 року вони навіть сконструювали повітряну кулю і хотіли її запустити. Але спроба не вдалася”, — пише краєзнавець Любомира Бойцун у книзі “Тернопіль у плині літ”.

Відтоді минуло вже 143 роки. Аеростата у Тернополі, наскільки відомо “RIA плюс”, досі ніхто не має. Повітряні кулі в наше місто привозять для показових виступів і на Кубок міського голови. А от від першого польоту людини на аеростаті минуло вже 230 років. І здійснили його у Франції.

— Все почалося з братів Жозефа-Мішеля та Жака-Етьєна Монгольф’є, які взялися за досліди з невеличкими кульками. Останні тепер називають китайськими ліхтариками, — розповідає пілот вільного аеростату і львів’янин родом з Бережан Анатолій Копча. — Брати побачили, як на фабриці їхнього батька з димом угору піднімаються шматочки матерії. Вони почали робити невеличкі кульки і експериментували з вагою, яку ті кульки можуть підняти.


Про експерименти братів Монгольф’є дізнався король Людовік XVI і запросив винахідників продемонструвати політ одного з апаратів.

— У червні 1783 року вони зробили розкішну кулю — витвір мистецтва. Її розтягнули на шнурках між стовпами, запалили знизу багаття, і дим наповнив її, — продовжує пан Копча. — Куля піднялася на декілька метрів. Усім це дуже сподобалося, особливо королю Франції. Він дав наказ зробити аеростат, що може підняти людину.

Літальний апарат зробили за два місяці, і у вересні 1783-го він уже був готовий. Та людей цій кулі покатати не судилося — спершу в клітці в політ відправили півня, барана і качку.

— Чому тваринки, а не люди? Тому, що людина раніше дивилася у небо і бачила птахів, які літали на висоті до 200 метрів. Думав, що птахи вище не летять, бо немає повітря, — пояснює повітроплавець. — От це і вирішили перевірити на тваринах.

Аеростат запустили, а коли той приземлився і люди прийшли на місце посадки, то побачили, що півень, баран і качка вийшли з пошкодженої клітки і мирно собі пасуться. Тоді настала черга людей.

— Перший політ людини призначають на листопад 1783 року. Та знову не все так просто було, — каже Анатолій Копча. — Повітроплавцями мали стати двоє каторжників, засуджених до смертної кари.

Одначе французи не погодилися на те, щоби першими повітроплавцями стали каторжники. Відтак директор наукового музею Жан Франсуа Пілатр де Роз’є і офіцер маркіз Франсуа д’Арланд умовили короля, що вони полетять. І 21 листопада 1783 року люди таки піднялися у небо.


— А вже на початку 1784 року професор фізики Львівського університету Ігнацій Мартинович і доктор медицини Непомук Герман подали оголошення у львівську газету про те, що збирають кошти на пошиття кулі — бальона, — каже пан Копча. — Львів’яни настільки швидко відгукнулися на цю об’яву, що вже за два місяці не просто зібрали кошти, а й повітряна куля була готова.

Причому львів’яни значно вдосконалили аеростат. Якщо їхні попередники літали за рахунок диму від спалювання вовни й соломи, то вони зробили автоматичний пальник на рідкому пальному.

— Хочу підкреслити, що гасова лампа з’явилася тільки у наступному столітті, — пояснює пілот. — Тобто львів’яни вже у XVIII столітті придумали пристрій, який міг нагрівати повітря у балоні.

Перший запуск кулі в місті Лева провели 4 березня 1784 року і він був успішним. Але фатальним став другий запуск, коли аеростат загорівся.

— На другу кулю грошей уже не було і розвиток повітроплавання призупинився, — завершує Анатолій Копча.

А вже у квітні 1784-го повітряну кулю запустили у Кам’янці-Подільському. Зрештою, останнє місто і зараз найбільше відоме тернополянам польотами аеростатів — тільки цього року повітроплавці збираються там тричі.

20 хвилин