images/stories/logosait_new.jpg

 

Що можна купити в Тернополі за 1 долар?

Ще півтора року тому долар був по 8 гривень. На цю суму в Тернополі можна було купити філіжанку кави, пляшку йогурта чи дві булочки. Сьогодні 1 долар рахують більш ніж по 30 гривень. При ситуації, що склалася, згадується голлівудський фільм «Євротур». Там герої, маючи в кишені кілька доларів, винаймають найкращий номер в готелі Словенії та залишають портьє чайові 1$, а він, щасливий, викрикує: «Я тепер побудую свій готель!».

А на що можна витратити 1 долар в Тернополі?

Проїзд

На 30 гривень в Тернополі можна 10 разів проїхатись у маршрутці, або 20 разів у тролейбусі. Також за 1 долар можна поїхати на електричці до Львова і назад.

Погана новина для власників автомобілів – на долар можна купити трохи більше літра бензину. Далеко не заїдеш.

Поїсти і випити на 1 долар

Дивно, але факт – за 1 зеленого Вашингтона в Тернополі ще можна навіть щось поїсти або хоча б перекусити.

Так, на 30 гривень можна смачно перекусити в більшості кафе-піцерій у Тернополі. За таку суму можна навіть замовити комплексний обід.

Якщо душа бажає свята, то у мене для вас гарні новини. Поки в Тернополі на 1 долар можна випити не тільки літр пива, але й навіть келих вина.

В умовах безалкогольної прогулянки на один долар можна не лише самому випити кави, а й пригостити товариша, ще й на пряник залишиться.

Розваги на 1 долар

У кінотеатрі «Сінема Сіті» за долар можна піти на ранковий сеанс «Губки Боба». Про розцінки в обласному краєзнавчому музеї, чи філармонії нам дізнатись не вдалося, але думаю, що в долар ви вкладетеся, чого не скажеш про обласний драматичний театр, особливо в день прем’єри: тут вам за краще місце доведеться заплатити цілих три долари.

Отже, за 1 долар в Тернополі відкриваються «великі можливості». Шкода лише, що зарплата у більшості тернополян так і залишилась в гривнях.

 


Врятувати гривню: місія (не)здійсненна

Позаминулого тижня українців шокували цифри в обмінниках – 40 українських за один американський. Населення у панічному страху почало змітати з полиць магазинів всю бакалію. До того ж зростання долара спричинило значне підвищення цін практично на всі продукти і товари.

Спершу влада вдавала, наче проблеми немає. Але нарешті Арсеній Яценюк побачив, що в країні біда, що «уряд камікадзе» разом із ставленицею Порошенка пані Гонтаревою довели економіку країни до колапсу. Схоже, до них це тільки зараз дійшло.

У мене до влади запитання – чому рятувати гривню вони вирішили лише тоді, коли процеси стали некерованими, а в країні почалась справжня паніка? Чому не рятували гривню, коли курс стрибнув до 16 за долар, потім до 25-ти, до 30-ти, до 35-ти. І, нарешті, новий психологічний максимум на «чорному» ринку – 40 гривень за долар! Що раніше заважало «вживати чіткі і рішучі заходи» (про які заявила пані Гонтарева)? Чому так довго вдавали спокій? – запитує главред «Високого замку» Наталія Балюк.

Вочевидь, наші владоможці так захопилися рефінансуванням, що забули про все на світі? Подейкують, у Нацбанку відбувалася запаморочлива погоня за відкатами. Як наслідок, гривнева маса, яку не втомлювалися друкувати, ринула на валютний ринок. Банки – не дурні: поспішили на цьому заробити, отож розкрутили спіраль девальвації (знецінення) гривні. Якоїсь миті процес вийшов з-під контролю. Люди кинулись у торгові мережі рятувати свої гроші, бо розуміли, що кожного дня фатально бідніють.

Рішення НБУ про закриття міжбанківського валютного ринку – лише підтвердження повної безпорадності. Яценюк обурений, що його про таке рішення Нацбанку ніхто не поінформував, для уряду це стало повною несподіванкою. І це також чергове підтвердження хаотичної, безсистемної роботи органів влади. Рішення закрити міжбанк – це страх та бажання сховатися від проблеми хоча б на кілька днів, щоб прийти до тями і щось вигадати.

На жаль, все, що зараз буде робити влада, – це запізніла реакція, як кажуть у народі, в свинячий голос. Але якщо і далі ховати голову у пісок, станеться катастрофа. Думаю, перше, що має зробити президент, це звернутися до народу і пояснити, що робиться з економікою. Дивно, що досі з цим зволікав... Наступний крок – негайне звільнення Гонтаревої як символу некомпетенції і профнепридатності. Лише один її вигляд не сприяє стабілізації національної валюти...

Думаю, у відставку мав би піти і весь економічний блок уряду на чолі з головним «реформатором» Яценюком. Бо їхні горе-реформи добили навіть той бізнес, який ще так-сяк міг працювати, платити людям зарплати та наповнювати бюджет податками. Замість обіцяного зменшення податкового навантаження уряд, навпаки, зі всіх боків обклав бізнес новими тягарями. Вже мовчу про таку «дрібницю», як новий податок на нерухомість, його сплачуватимуть лише в кінці року, до якого не всі підприємства дотягнуть. А ось остання новація уряду – податок на імпорт – взагалі є межею абсурду. Імпортозалежний бізнес (а це майже весь малий і середній бізнес в Україні) карають двічі: курсом валюти і додатковим митом на імпорт. Це ж просто знущання з підприємців! Це нагадує дії Путіна, який у відповідь на санкції заборонив ввозити в Росію імпортні товари. По суті, українська влада робить те саме, тільки іншим методом. Путін це зробив адміністративним шляхом. А для українських підприємців імпорт став недоступним через захмарний курс валюти. Як наслідок – спочатку ріст цін, потім параліч торгових мереж і імпортозалежного бізнесу. В країні, яка сама майже нічого не виробляє, це призведе до колапсу економіки. По суті, вже призвело. За прикладом далеко ходити не треба. Друг «Моєї газети». Чи знаєте ви, що, наприклад, папір, а також усі поліграфічні матеріали – фарби, пластини, в Україні не виробляються? Отже, у виробництві газет, журналів, книг 80% – це імпортний складник. Розуміючи це, уряд мав би захищати імпортозалежного виробника, шукати засоби для стимулювання такого виробництва. А він, знаючи, що папір в Україні не виробляється, навіть не відносить його до критичного імпорту. Це просто якась диверсія проти газетного та книжкового бізнесу!

Недолугість дій уряду можна проілюструвати ще одним красномовним прикладом – так званим зменшенням єдиного соціального внеску. Уряд наприкінці минулого року урочисто заявив, що скорочує єдиний соціальний внесок з 41% до 16%. Всі ахнули від щастя. Та коли почали розбиратися, з’ясувалося, що уряд обклав бізнес такими умовами, що виконати їх нереально. По суті, це був великий обман у гарній обгортці.

Натомість Верховна Рада, де переконливу більшість мають провладні фракції, досі не ухвалила закон, який би закрив офшорну діру на Кіпрі. Загалом, на законодавчому рівні потрібно негайно заборонити будь-які офшорні операції. Тоді б наші олігархи-експортери були змушені повертати усю свою валютну виручку в Україну. Тоді не було б принаймні такого гострого дефіциту валюти. Невже влада цього не розуміє?! Думаю, чудово розуміє, але наступити на горло власній пісні, тобто власним валютним надприбуткам, наші олігархи при владі не хочуть. І що тоді їм залишається? А те, що завжди – брехати своєму народу.

 

Довіра до НБУ: як це було

Жити в країні, де люди втрачають усяку довіру до слів чиновників, відповідальних за національну валюту, не так-то й легко. Особливо, якщо з часом виявляється, що ці чиновники відверто брехали, дивлячись вам в очі.

«Мені шкода тих, хто тратить гроші, купуючи долар по 12». Так сказала декілька місяців тому голова Національного банку Валерія Гонтарева. Через кілька днів гривня різко обвалилася. Хто не купив долар по 12, змушений був купувати його по 16, а згодом і по 21.

«Долара по 25 гривень як варіант ми не розглядаємо і не розраховуємо». Це Гонтарева сказала півтора тижня тому. Уже через три дні вона поставила офіційний курс НБУ 26 гривень за долар, а на міжбанку він сягнув позначки 27 гривень!

Боюся, що таку поведінку Національного банку описати літературними словами я не зможу. Та й, мабуть, це зайве – кожен із нас сьогодні розуміє, чого варті заяви українських чиновників. Багатомісячні черги вкладників, які хочуть зняти депозит, – найкращий індикатор того, чи вірять люди словам офіційних осіб.

Словом, економічна ситуація в Україні нагадує фільм жахів – чим далі, тим страшніше дивитися, але додивитися мусиш хоча б для того, щоб знати, чи вижили головні герої. В даному випадку – це ми з вами...

 

1 долар в Україні, Росії і світі

Звичайний долар, який ми ще не так давно витрачали направо і наліво, стає для нас все більш вагомою і шанованою валютою. Та й вимовляємо ми це слово тепер якось інакше, приблизно так: «Дооооолллар». Що на цей самий долар сьогодні можна купити у Києві (30 грн) і Москві (62 руб.), дивіться в інфографіці depo.ua.

Що можна купити за один долар в різних куточках світу

Комусь здається, що $1 – ніякі не гроші, але в деяких країнах це майже багатство. Ми проаналізували, скільки всього ви можете придбати за цей «папірець».

Камбоджа: два келихи розливного пива в так звані «щасливі години» (Happy Hour), одну апетитну смажену з імбиром жабу, бавовняний шарф (традиційний головний убір), три хрустких смажених павуки, 20 хвилин «рибного педикюру» (так, і таке буває), 4 літри питної води, дві пляшки «Кока-Коли», 50 грам данського блакитного сиру. Крім того, за 1 долар можна випрати кілограм білизни в пральні.

Філіппіни: півгодини масажу ніг, розсип маленьких смажених рибок, стрижку для чоловіка з коротким волоссям, 28 сигарет «Мальборо», 3 батарейки типу AA, 2 години доступу в Інтернет, 2 км поїздки на таксі, 4 літри питної води або багато-багато рису.

Іспанія: на Канарах, зокрема на Тенеріфе, за один долар можна отримати чашку кави, але тільки не на популярних курортах, а в столиці.

В'єтнам: прокат велосипедів на 1 день, 2 чашки кави з молоком, 15 хвилин розмови за сім-картою Mobifone, тарілку в'єтнамського супу «Фо», 250 грам зацукрованого імбиру, 40 перепелиних яєць, одну-дві газети, один DVD, 7 літрів питної води, 2 вхідних квитки у храм Літератури в Ханої, два прохолодних пива Halida, 1,25 л бензину.

Великобританія: півлітра бензину, дві сигаретки (штучки, не пачки!), 3 яблука, газету.

Хорватія: велику порцію морозива.

Данія: літр молока, 1 чіабатту, марку для конверта.

Угорщина: в Будапешті 1$ дозволить придбати 1 морозиво або 4 невеликих яблука, або 1 гамбургер, або 1 листівку, або 1 газету, або півгодини паркування в старому місті.

Туреччина: квиток на автобус, пляшку «Кока-Коли», сендвіч, чашку чаю, дві-три газети, кілограм апельсинів або яблук, півкіло бананів, дві пляшки води (по 0,5 л), два батони.

Італія: у глибинках – пляшку дешевого вина або 1 кг спагеті, або 6 пляшок мінералки, або одну таблетку ібупрофену, який допоможе зняти головний біль від дешевої пляшки вина.

Долар в Україні має коштувати 4 гривні. Згідно з індексом БігМака

За 1 долар в Україні громадяни мають платити 3 гривні 97 копійок. Це відповідно до індексу БігМака, вважає впливовий британський журнал TheEconomist.

Із 1986 року це впливове видання проводить власне дослідження щодо того, скільки насправді має коштувати валюта тієї чи іншої країни. Для цього експерти порівнюють вартість БігМака, який випускає компанія McDonald's. Технологія його виробництва в усіх країнах однакова, отож, вважають економісти, і вартість його має бути так само однаковою.

Насправді ж, цей виріб фаст-фуду скрізь коштує по-різному. Тому фахівці роблять висновки, що валюта тієї чи іншої країни або недооцінена, або переоцінена у відношенні до долара США.

На критику цієї методики підрахунку – мовляв, у ній не враховують вартості праці та інших факторів, – автори відповідають, що в нормальних умовах та сама праця має скрізь оплачуватися однаково.

Соцмережі про курс гривні

«Міняю телефонні номери двох неодружених програмістів з зарплатою в доларах на однушку біля метро, район не важливо, краще правий берег», – цитує ВВС-Україна жартівливу сторінку у Facebook під назвою «Фестиваль паніки й істерики «На дні».

Стрімке падіння гривні відгукнулося хвилею розпачу і жартів у соціальних мережах, на тлі яких новини з боїв на Донбасі частково відійшли на задній план.

Серед інших дописів з цієї сторінки: «Майстер-клас для власників авто з механікою «Як доїхати в офіс на нейтралці». Або: «Здам в оренду кота. Мисливець. Риболов. Годувальник. Оплата погодинна».

Не відстають і користувачі Twitter. «Дівчата, а в 40 долар тільки починається :)», – пише Любов Багатська.

А Twitter-сторінка «Український Щитоносець» публікує зображення двістігривневої купюри з підписом: «Сьогодні Лесі Українці 144 роки... і приблизно 5 доларів».

Дехто згадує, як ще недавно українці тішилися з обвалу російського рубля.

«Схоже, ролі помінялися, і тепер будь-який росіянин до сліз сміється з фінансових досягнень незалежної, або, наприклад, з Гривнезавра», – пише користувач ЖЖ sergs_inf з Донецька.

А сторінка «Типовий Укроп» у ВКонтакті пише, що мінімальна зарплата встановила антирекорд: «1218 гривень – це тепер менше 43 доларів. Навіть у бідних Бангладеші, Гані та Замбії отримують на 4 долари більше».

Дехто все ж сподівається, що після падіння гривні настане зростання.

«Продав усі бакси по 32, сиджу в гривні. Назад куплю по 25 через місяць. Запам'ятайте цей пост», - пише Роман Кривенко на Facebook.

Адам Стрижнюк

ПроТернопіль

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер