Страхи, неврози та впертість у дітей тернополянка лікує казками

Субота, 18 липня 2015, 11:26

Жінка написала більше двох сотень казок про принцес, звірів та іграшки.

50- річна Світлана Кухарук – професійний психолог. Має приватний кабінет, працює і з дітьми, і з дорослими. Каже, що справі звикла віддаватися сповна, тому й освоїла метод лікування казками. І щоб домогтися максимального ефекту, часто доводиться казки вигадувати самій, індивідуально для кожної дитини, пише сайт Культурно.

— В моєму доробку вже більше двох сотень казок, — розповідає Світлана. – Деякі з них видала, деякі записала на компакт-диск та аудіокасети.

Пані Світлана розповідає, що все почалося якось само собою, інтуїтивно. Перші казки вигадувала, беручи історії з власного життя, а першим слухачем стала донечка.

— Я помітила, що часто поради, які даю своїм клієнтам, не сприймаються ними, — розповідає жінка. – Казка – це терапевтична метафора, людина слухає якусь історію і на підсвідомому рівні засвоює її уроки, цей ресурс живе всередині нас.

Спочатку пані Світлана розповідала діткам народні та відомі авторські казки, а потім довелося і вигадувати власні. Їх героями стають хто завгодно – і принцеси, і реальні звірі, і вигадані, і динозаври, і іграшки, і машинки з людськими рисами – вони переживають, миряться, сваряться. Головне, щоб персонаж був близький і знайомий тій чи іншій дитині.

— У моїх казках є відповіді на всі життєві питання, — розповідає психолог. — Наприклад, живе дівчинка, у якої був собачка, який радив їй, як чинити в тій чи іншій ситуації. Чи відомий мультфільм про єнота, якому мама радила усім посміхатися. Це все і є ті самі лікувальні казки! У ході бесіди дитина сама підкаже деталі образу героя, яких бракує, і лінію сюжету. А також важливо придумати, який герой казки і за допомогою чого переможе страх. Це можуть бути чарівник, добрий гном, сміливий лицар, відважний хлопчик-мізинчик, красуня-фея, просто малюк, який чимось нагадуватиме саму дитину.

Пані Світлана займається з дітьми індивідуально. Поки розповідає казку, малюк сидить і уважно слухає. Хоча, може при цьому щось малювати чи ліпити з пластиліну — це допомагає розслабитися та відволіктися.

— Як ви визначаєте, що ось цій дитині допоможе саме казка?
— Коли я бачу, що у цієї людини ресурс є, але вона не вміє ним користуватися, тоді я бачу, що тут потрібна лікувальна казка. Це не обов’язково може бути дитина – підліток або навіть доросла людина. Наприклад, здорова по природі дитина, міцна, добре складена, але вважає себе слабкою, не вміє себе відстояти, у неї занижена самооцінка, тоді розповідаємо історію про чарівника. Він нібито зустрів хлопчика, каже, що ти дуже сильний, але ти про це не знаєш, ти спробуй те чи інше зробити. Цікавість до світу, бажання пізнавати нове є в кожної людини, але його треба розвинути.

В Україні казкотерапія розвинута досить добре, однак про такий метод мало хто знає. Хоча часто це чи не єдиний спосіб подолати якусь психічну проблему – агресію, страх.

Наталія РОМАНЧУК.
press-centr.com