images/stories/logosait_new.jpg

 

Єжи Ґедройць і його справа – у Тернополі

02 жовтня у галереї «Бункермуз» відбулась презентація виставки «Єжи Ґедройць і його справа». Досягнення Бібліотеки «Культури».

Відомий польський редактор, публіцист, громадський діяч, засновник і головний редактор часопису «Культура»завжди вірив у майбутнє України, пише сайт Культурно.

Гедройць також вірив у спільне демократичне майбутнє Польщі та східноєвропейського блоку, до складу якого мали б увійти Україна, Білорусь та Литва.

Східноєвропейська політична тріада: Польща-Литва-Україна могла б створити своє лоббі в складі Європейського Союзу, який був би змушений рахуватися з ними як зі самостійними впливовими політичними суб’єктами і це вивело б відносини на новий політичний рівень.
DSC07937

Польський публіцист впродовж життя намагався впливати на формування поглядів російської опозиції та нормалізацію відносин польсько-українського народу. 1946 року Єжи заснував Літературний інститут у Римі. Невдовзі, інститут був перенесений до Мезон-Ляфіту під Парижем. Гедройць вирішив саме так боротись за вільну Польщу. Впродовж багатьох років книжки його інстутуту комуністи над Віслою вважали найбільшою загрозою для свого режиму.DSC07957
За словами одного з організаторів виставки пана Кшиштофа Савіцкі, про польського редактора він дізнався ще у дитинстві. Переконання Єжи справили на нього неабияке враження. Тож, сьогодні, організовуючи виставки, присвячені Ґедройцю, пан Кшиштоф намагається розповісти про феномен паризької культури.

  • Вперше я почув про Єжи Ґедройця в 60-х роках на хвилях радіо «Вільна Європа», — розповідає пан Кшиштоф Савіцкі, радник Генерального консульства Республіки Польща в місті Луцьк. — Він був першим поляком, котрий запросив «на розмову» представників наших народів. Він підняв питання про те, що будемо робити після розпаду СРСР. Це був не лише політичний труд, але й інтелектуальний.

У 1959 році, поміж інших видань, Єжи Ґедройць видав українською мовою антологію творів поетів та письменників українського відродження 1918-1933 років. В період згортання ліберальної культурної політики в Україні більшість авторів було заслано та вбито. Звідси й промовиста назва антології — «Розстріляне відродження». Редакторові вдалося широко розпропагувати цей том, особливо в Польщі та Україні.
DSC07951

Виставку створено за ініціативи Фонду паризької культури, завдяки фінансовій підтримці Міністерства культури і національної спадщини. Організатори експозиції — генеральне консульство республіки Польща у Луцьку, Літературний Інститут і «Бункермуз».

Оксана Божко

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер