Обігнати життя: чому на дорогах щорічно гинуть до п’яти тисяч українців?

Вівторок, 20 жовтня 2015, 06:17

2 лютого у ДТП під Кривим Рогом загинув Кузьма «Скрябін». Позашляховик музиканта і телеведучого зіткнувся з молоковозом, від отриманих травм Андрій Кузьменко помер на місці. Ще до офіційних висновків, що ж стало основною причиною аварії, вже з опублікованих в Інтернеті фото можна було зрозуміти: швидкість в авто була високою, а дорога – дуже погана, пише Моя газета. 

Місцеві жителі цю ділянку знають добре – це вже не перше трагічне ДТП.

Різна статистика

Піковим для ДТП в Україні став 2007-2008 рік, коли почався бум продажів авто – автокредити стали доступні і популярні. Кількість машин на 1000 населення збільшилася до 150-160. Для порівняння: в 2005-му цей показник становив 50-60 авто на 1000 чоловік. У 2007 році було 9,6 аварії на тисячу життів.

Після цього кількість аварій нібито пішла на спад, однак до європейських показників Україні ще дуже далеко. Так, наприклад, за минулий рік Державтоінспекція зареєструвала понад 26000 аварій (!).

Також минулого року, інформують в ДАІ, на українських дорогах загинуло понад три з половиною тисяч осіб, тобто кожні дві години в Україні аварія на дорозі забирала життя однієї людини. Ще понад 32 тисячі осіб отримали травми різного ступеня тяжкості.

До слова, це дані без урахування статистики з анексованого Росією Криму. З урахуванням ж інформації по півострову, кількість ДТП була б як мінімум на 5-7% більшою.

Найбільше аварій відбувається в Києві та загалом у містах-мільйонниках, а в сільській місцевості та невеликих населених пунктах вони трапляються нечасто. Пояснити таку закономірність доволі легко: у столиці більше аварій, тому що тут більше машин. Щоправда, щодо ДТП з летальним результатом, то тут Київ аж ніяк не на першому місці. В лідерах – менші обласні центри.

Загалом за статистикою ДТП займає 6-7-е місце серед основних причин смерті в Україні, відразу після хвороб органів дихання, онкології і туберкульозу.

І це лише офіційні дані. Неофіційно – смертність куди вища. Річ у тім, що є кілька статистик: та, що веде ДАІ, статистика медиків і дані страхових компаній. Так от, звести їх всіх разом, щоб відобразити реальну картину в Україні, поки ще ніхто не додумався. Якби ж таке зведення існувало – ми б від таких цифр просто вжахнулися.

У 2011 році Всесвітня організація охорони здоров’я вивчала питання – і в дослідженні організації Україна посіла вельми незавидне 76-е місце (зі 192 держав світу) по співвідношенню кількості ДТП з тяжкими наслідками на кількість жителів.

За рівнем смертності на дорогах в порівнянні з країнами Євросоюзу наша країна програє із ще більшим відривом. У Нідерландах, Великобританії, Німеччині показник смертності в ДТП – від 2,5 до 3,5 загиблих на 100000 чоловік. В Україні він вкрай високий – 11,6».

Корупція і асфальт

Головною причиною аварій на дорогах в ДАІ прийнято вважати людський фактор – водії порушують Правила дорожнього руху. «За 2014 рік в Києві було зареєстровано 1460 ДТП, в яких 150 осіб загинули і 1640 отримали травми. З вини водіїв сталися 906 ДТП, в яких загинули 60 людей і 1050 отримали травми. Так, наприклад, через порушення правил маневрування в столиці сталася 461 ДТП, в яких 34 людини загинули і 545 отримали травми», – наводять дані в ДАІ.

Заснув за кермом, вирішив відправити СМС-ку під час руху – це далеко не поодинокі причини ДТП. А ось через технічну несправність авто аварій не так багато, як люблять говорити лобісти техогляду. За статистикою, на частку аварій з цієї причини припадає менше 2% від загальної кількості ДТП.

А от водії найбільше звинувачують погані дороги. «Я не знаю, що може бути гірше українських доріг. Щовесни ремонт машини мені обходиться більш ніж у дві тисячі гривень. А скільки разів через наші «якісні» дороги я подумки прощався з життям, але в останні хвилини виручав досвід, реакція і, напевно, звичайне везіння», – згадує таксист зі стажем Олег Павленко.

Розчищені дороги від снігу і посипані сумішшю від ожеледі могли б врятувати здоров’я й життя не одному десятку водіїв, але «дорожники» чи то не встигають це робити, чи то не хочуть. Ситуація у великих містах ще більш-менш, але от за містом їздити взимку просто страшно. Бо там, крім решти, ще й проблеми з освітленням.

У ДАІ заперечують: мовляв, на частку аварій через поганий стан доріг припадає менше 3%. Однак навряд чи цій інформації можна вірити. Навіть у ЄС через неякісні дороги відбувається 20-30% ДТП.

Чи кращі у нас дороги, ніж в ЄС? Майже 70% дорожнього покриття в Україні потребує капітального ремонту, багато трас були побудовані ще за радянських часів, і за цей час з усіх профілактичних ремонтів вони були удостоєні тільки «ямкового». У дослідженні американського Інституту Геллапа, українські дороги за якістю зайняли сто тридцять третє місце з 148-ми (!).

Втім, вина водіїв теж очевидна – далеко не всі сумлінно ставляться до навчання. Як показують опитування, більше 30% водіїв дають хабар при здачі іспиту в ДАІ. Є претензії і до самих автошкіл – аж ніяк не кожна може забезпечити необхідний рівень навчання. Суворої сертифікації до таких установ не передбачено.

Велика відповідальність і на пішоходів – в Україні одна з найвищих смертностей серед пішоходів. У нас досі вважається нормальним перебігати дорогу в недозволеному місці – штрафи хоч і передбачені за це, але по суті їх ніхто не стягує.

До проблем на дорогах можна віднести і корупцію в ДАІ – високі штрафи служителі жезла часто пропонують зменшити вдвічі, замість офіційних розцінок. І українці на такі умови охоче йдуть. Навряд чи така ситуація сприяє зменшенню ДТП – адже більшість наших співвітчизників впевнені, що в разі порушення ПДР вони зможуть «домовитися» з інспектором.

Все це ніяк не сприяє поліпшенню сумної статистики по аваріях. І якщо в найближчі роки в країні не буде докорінно змінено підхід до вирішення цієї проблеми, смертність в результаті ДТП буде набагато вищою, ніж зараз.

Найчастіше в аваріях гинуть чоловіки до 30 років

75% загиблих в ДТП в Україні – це чоловіки, лише чверть – жінки.

Такі дані озвучив заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАНУ Олександр Гладун.

«Приблизно 25% загиблих у ДТП – жінки, 75% - чоловіки», – сказав експерт.

Він додав, що ця ситуація останні три роки практично не змінюється.

Гладун зауважив, що серед чоловіків найбільше загиблих у віковій групі 24-29 років.

«20% загиблих в ДТП жінок – це жінки старше 70 років. Така статистика пояснюється перш за все тим, що до такого віку доживає більше жінок, ніж чоловіків», – розповів експерт.

Американці назвали «найсмертоносніші» автомобілі

Американський Страховий інститут безпеки дорожнього руху (IIHS) провів масштабне дослідження статистики аварій у США за чотирирічний період і назвав дев’ять моделей, які жодного разу не були замішані в ДТП зі смертельним результатом. До списку входять в основному позашляховики і кросовери.

За словами виконавчого віце-президента IIHS Девіда Зубі, узагальнена статистика мінтрансу Сполучених Штатів і страхових компаній називає в числі моделей з нульовою смертністю наступні (список в алфавітному порядку): Audi A4 4WD, Honda Odyssey, Kia Sorento 2WD, Lexus RX 350 4WD, Mercedes-Benz GL-Class 4WD, Subaru Legacy 4WD, Toyota Highlander Hybrid 4WD, Toyota Sequoia 4WD, Volvo XC90 4WD.

А ось список найбільш «смертоносних» моделей за 2009-2012 роки (в дужках наведено кількість загиблих на мільйон зареєстрованих автомобілів одного покоління): Kia Rio (149), седан Nissan Versa (130), Hyundai Accent (120).

«Статистика лише підтверджує твердження про те, що в цілому великі автомобілі безпечніші за маленькі, а повнопривідні – монопривідних, – каже Зубі, – при цьому смертність на дорогах в цілому також неухильно знижується і за останні три роки впала більш ніж на третину. Наші підрахунки показують, що якщо б сьогодні конструкція автомобілів залишалася такою ж, як в 1985 році, на дорогах щорічно гинули б на 7700 осіб більше».

Якщо екстраполювати слова американця на вітчизняні реалії, то стає зрозуміло, чому так часто фігурантами аварій на українських дорогах є старенькі радянські авто: ВАЗи, ЗАЗи, «Москвичі» і т.п. Бо якщо додати їхню «технічну відсталість» до наших неідеальних доріг, якраз і отримаємо дуже невтішний результат…

«Зіркові аварії»

За останні 50 років автомобілі стали одним із головних атрибутів «зіркового» життя. Навіть за часів радянського періоду застою, коли партійні діячі їздили на «Волгах», відомі артисти дозволяли собі іномарки. Приміром, Володимир Висоцький мав «Мерседес». А тепер популярні виконавці гасають на дорогущих авто, вартість яких часом перевищує $100 тисяч. Та на дорозі всі рівні – доля може зле пожартувати з кожним.

Ігор Пелих

8 травня 2009-го в Києві в автокатастрофі загинув відомий тележурналіст, уродженець Тернополя Ігор Пелих.

ДТП сталася приблизно о 5.00 на проспекті Перемоги, 82. За попередніми даними, водій автомобіля «Honda Accord», рухаючись у третій смузі руху з боку вул. Дегтярівської у напрямку вул. Щербакова, під час виконання маневру випередження не вибрав безпечний інтервал та скоїв дотичне зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat», що рухався у попутному напрямку. Після зіткнення автомобіль «Honda» виїхав на зелену зону, де скоїв наїзд дерево та перекинувся.

Унаслідок ДТП двоє пасажирів автомобіля «Honda», серед яких був і наш земляк, від отриманих травм загинули на місці пригоди. Ще одного пасажира цього ж автомобіля з отриманими тілесними ушкодженнями було госпіталізовано до лікарні.

Анатолій Дяченко

Десять років тому в автокатастрофі загинув актор Анатолій Дяченко, який запам’ятався глядачам за колоритними ролями у мюзиклах «Сорочинський ярмарок», «За двома зайцями». Незважаючи на те, що він був досвідченим та обережним водієм, лихо його не оминуло. Повертаючись із риболовлі на автомобілі Honda CRV, Дяченко зненацька виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з вантажівкою. Актор загинув на місці аварії, а пасажир отримав тяжкі травми. Кажуть, трагедія сталася через раптове погіршення стану здоров’я Дяченка – не виключено, що в нього трапився серцевий напад.

Ольга Бура

Трагічно обірвалося й життя відомої телеведучої Ольги Бурої. Аварія сталася на Бориспільській трасі. Оля на своєму джипі «Лексус», за кермом якого перебував водій, поверталася після концерту з Сум. Не доїжджаючи до КП, він не впорався з керуванням, і машина на великій швидкості (кажуть, стрілка спідометра завмерла на позначці 180 км/год.) врізалася в бетонний стовпчик, а потім її відкинуло на кілька метрів. Ольга загинула миттєво, водій помер у машині «швидкої допомоги». Від раптової та несправедливої смерті Олі друзі не можуть оговтатися й зараз. Адже їй було лише 27 років... Вона тільки-но вийшла заміж і мала багато планів.

Михайло Євдокимов

7 серпня 2005-го о 9:20 ранку загинув відомий російський актор, гуморист, на той час – глава адміністрації Алтайського краю – Михайло Євдокимов.

Євдокимов і його дружина Галина у супроводі водія і охоронця прямували в село Полковніково Косихінського району, де відбувалися заходи з нагоди 70-річчя з дня народження космонавта Германа Тітова.

Низка журналістів і політиків висловили припущення, що Євдокимова могли вбити за те, що він намагався боротися з корупцією, пов’язаною, ймовірно, з контрабандою (у тому числі наркотиків) з території сусіднього Казахстану, з яким межує Алтайський край. Офіційне слідство чомусь не проводило перевірок жодної з версій, що виходить поза припущення про «звичайну ДТП».

Моменту аварії передував обгін автомобілем Євдокимова «Волги», після чого губернаторський «Мерседес» на спуску з невеликого пагорба не встиг повернутися на свою смугу і намагався обійти зліва автомобіль «Тойота-Маріно», що повертав на перехресті вліво. За кермом «Тойоти» перебував житель Алтайського краю Олег Щербинський. У результаті «Мерседес», йдучи вліво, на високій швидкості (майже 200 км/год.) зачепив «Тойоту», вилетів у кювет і врізався в землю глибокого кювету після чого ще й зачепив дерево. Водій «Тойоти», а також пасажири цієї машини – жінка і двоє дітей – не постраждали. Дружина Євдокимова, Галина Миколаївна, яка перебувала разом з ним у «Мерседесі», в результаті аварії отримала важкі травми. Водій губернатора і охоронець загинули разом з М.Євдокимовим на місці від травм, несумісних з життям.

В’ячеслав Чорновіл

25 березня 1999 року В’ячеслав Чорновіл загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Трагедія сталася на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль – Золотоноша. Автомобіль Чорновола врізався в «КамАЗ» з причепом, який розвертався посеред шосе. В.Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці, прес-секретар лідера НРУ Дмитро Понамарчук був госпіталізований з важкими травмами. Пізніше внаслідок серцевого нападу помер один із трьох пасажирів «КамАЗа».

Соратники В.Чорновола та його син Тарас Чорновіл досі вважають його загибель політичним убивством.

Олександр Ємець, Юрій Оробець, Михайло Сирота

Значний резонанс після загибелі В.Чорновола не спинив низку загадкових ДТП: у грудні 2001 року розбився опозиційний нардеп Олександр Ємець, у лютому 2003-го – екс-депутат і опозиціонер Анатолій Єрмак. Але останніми роками загибель політиків за кермом пояснюють виключно нещасними випадками та тією ж необережністю. Так було, наприклад, із депутатом-НУНСівцем Юрієм Оробцем, який розбився у Києві восени 2006 року через серцевий напад під час керування транспортним засобом. Чи з депутатом-«литвинівцем» Михайлом Сиротою, чия «Тойота-Кемрі» в серпні 2008-го зіткнулася за 80 км від Києва з «Деу-Ланосом» (водій останнього також загинув).

Микола Караченцов

Ось уже майже десять років бореться з наслідками ДТП, що сталася 28 лютого 2005 року, російський актор Микола Караченцов. Знаменитий актор зміг видряпатися з лабетів смерті, але повернутися до колишнього повноцінного життя він поки не може. Караченцов не може самостійно пересуватися, розмовляти. Про повернення на сцену годі й говорити. У ту нещасливу березневу ніч актор на своєму авто «Фольксваген пасат» поспішав до дружини, яка по телефону повідомила йому про смерть її матері. На одному із крутих поворотів проспекту Мічуріна машину занесло на слизькій дорозі, й вона, втративши керування, вдарилася в стовп. У актора – перелом кістки склепіння черепа, черепно-мозкова травма, внутрішня черепна гематома, травма живота, перелом ребер... Пасажир не постраждав і навіть доправив Караченцова до лікарні. Актора рятували найкращі лікарі Москви. Йому зробили кілька операцій, у тому числі й трепанацію черепа. За однією з версій, він заснув за кермом. Та й швидкість була вище дозволеної.

Ще задовго до аварії Микола в інтерв’ю якось сказав, що перевищення швидкості – єдине порушення, що він собі дозволяє в разі форс-мажорних обставин. «А взагалі-то намагаюся пересуватися акуратно. Ніколи не поїду на червоне світло, навіть уночі, тому що боюся розпестити себе і втратити пильність у критичний момент», – говорив він.

Андрій Кузьменко

2 лютого 2015 року близько 8:20 загинув в автокатастрофі біля села Лозуватка на Дніпропетровщині Андрій Кузьменко (Кузьма, «Скрябін»). Того ж дня прес-служба департаменту ДАІ повідомила, що відбулося зіткнення позашляховика Toyota Sequoia, за кермом якого знаходився співак, та молоковоза ГАЗ-53. Кузьменко повертався з Кривого Рогу, де напередодні його гурт дав концерт. Очевидець повідомив, що бачив, як на великій швидкості у місці закруглення дороги джип музиканта виїхав на зустрічну смугу і врізався у бік цистерни, зауваживши, що на трасі була ожеледь, і що автомобілі намагалися роз’їхатися. У фатальній ДТП постраждали також дві жінки – пасажирки автівки Кузьменка та молоковоза відповідно; їх доправили до криворізьких лікарень. Водій молоковоза протягом усього часу слідчих дій перебував на місці ДТП.

VIP-ДТП: винен той, хто помер

Так уже повелося, що дорожні аварії стають резонансними винятково тоді, коли у них беруть участь люди непересічні. Простіше кажучи, лише «зіркові» ДТП отримують бодай якесь висвітлення у засобах масового інформування.

Не дивує факт, що відомі люди потрапляють у дорожньо-транспортні пригоди, оскільки з ким, на жаль, не буває. Прикро вражають три інших речі: ставлення самих учасників до аварії, яка сталася, ракурс повідомлень у ЗМІ, а також та міра відповідальності, котру несуть винні.

Згадаємо, як далекого 2002-го особистий шофер «завіз» екс-спікера Верховної Ради Володимир Литвин в аварію. Тоді, пригадується, загинув пенсіонер – водій машини, яка постраждала. Попри те, що факт пригоди став резонансним, на тому... усе якось забулося, пішло по вітру. Пізніше тодішній заступник держсекретаря МВС Петро Коляда відзначив, що проведене розслідування довело провину пенсіонера, який загинув у своїх «Жигулях», а також повідомив про закриття справи у зв’язку зі смертю винного. А далі – тільки тиша.

2004-го машина, в якій була донька тодішнього віце-спікера Адама Мартинюка, врізалася з авто капітана збірної України зі спортивної гімнастики, абсолютного чемпіона Європи й призера Олімпіади в Сіднеї Олександра Береша. Відомий спортсмен в тому ДТП загинув. Слідство сказало, що в аварії винен сам Береш.

Екс-мер Києва Олександр Омельченко 2009-го збив насмерть своїм «Mitsubishi Pajero» людину на пішохідному переході, а справа не дійшла до суду і була закрита «у зв’язку із відсутністю складу злочину».

Робиться дивно від того, що чим вища посада людини – тим меншою мірою вона несе відповідальність за свої вчинки. Штрафи на VIP’ів не накладаються апріорі, не кажучи вже про серйозніші санкції.

У Європі за кількістю смертей через ДТП на першому місці впевнено тримається саме Україна. Європарламент, переймаючись долею громадян країн ЄС, видав рекомендації щодо скорочення кількості ДТП, серед яких – зниження швидкості машин у житлових кварталах до 30 км/год, перевірка зору водіїв кожні 10 років (після 65-річного віку – кожні 5), обладнання машин любителів випити «алкозамками», що не дозволяють нетверезому водієві завести двигуна...

У нас все по-своєму. Верховна Рада все ніяк не може вирішити, скасовувати чи не скасовувати депутатську недоторканість, бо, з одного боку, ми ж так рвемося до Європи, а з боку іншого самих політиків неабияк душить жаба. Про які, на Бога, порушення правил дорожнього руху може йтися? Цілком очевидно, що старовинна, мов світ, система контролю дотримання безпеки руху, а також українська ментальність із її звичкою до німого поклоніння людям «зі статусом» цілковито зводять на пси всі намагання бодай якимсь чином урегулювати ситуацію.

Українці й далі житимуть із ризиком бути збитими черговим «мажором» на пішохідному переході. Дарма, що порушення буде очевидне – винуватець ніколи не понесе покарання, на яке заслуговує. Так само VIP’и й надалі таранитимуть автомобілі випадкових водіїв... Гинутимуть люди. Розбиватимуться сім’ї. Литиметься кров. І доки питання з порушенням вимог ПДР не буде актуалізовано на рівні парламенту, навряд чи можна говорити про якісь там потуги влади у єврокерунку, позаяк це виглядає щонайменше смішно (і трагічно – водночас).

 

Підготував Адам Стрижнюк