Як тернополянам вберегтися від сімейного насилля?

П'ятниця, 27 листопада 2015, 12:31

Україна ратифікувала цілу низку міжнародних угод щодо захисту людей від насильства, в тому числі домашнього. Однак з цього приводу в центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді продовжують звертатися потерпілі.

Ось один випадок, який стався у 2015 році. До одного з районних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді звернулася жінка з приводу вчинення насильства. Галина проживає разом з чоловіком та двома неповнолітніми дітьми 6 та 9 років. Помешкання, в якому проживає сім’я, знаходиться в край критичному стані, жінка не працює, чоловік не може знайти роботу через проблеми з алкоголем. Чоловік часто з’являється на підпитку і вчиняє сварки, лупцює Галину на очах у дітей. Працівники районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно з головою сільської ради терміново влаштували тимчасово Галину та її дітей у Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родина» й зберегли від нападів чоловіка. Таких випадків у Тернопільській області безліч, а основна причина цьому – мовчання потерпілих. У чому причина замовчування сімейного насилля, розповідає спеціаліст Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Олеся Ігнатова.

За її словами, домашнє насилля буває трьох видів: насилля над дітьми  (фізичне, сексуальне, емоційне), насилля по відношенню до партнерів та жорстоке ставлення до людей похилого віку. Зазвичай, воно ретельно приховується від оточуючих.  В основному сімейне насилля провокують такі фактори: патріархальні сімені цінності, схвалення міжособистісної агресії, негативні економічні умови, які приводять до зовнішнього стресу). На рівні сім’ї агресію провокують нерозвинуті навики сімейного спілкування, завищені очікування батьків відносно поведінки своїх дітей, економічна залежність. Якщо насилля з’явилося один раз, то обов’язково повториться. Домашнє насильство має тенденцію до зростання та діє по циклу: 1) фаза посилення напруги; 2) фаза вибуху; 3) фаза спокою і каяття.

У 2015 році, з причин вчинення насильства, до нас звернулося 96 сімей, в яких виховується 184 дитини. В 52 сім’ях було зафіксовано жорстоке поводження над дітьми, - продовжує Олеся. І це лише офіційна статистика, - продовжує Олеся – Хотілось би ще раз звернутись до усіх, хто потерпає від насилля: в любій ситуації у вас є вихід, головне – не мовчати. Ось декілька порад від психолога, які допоможуть себе захистити:

1. Усвідомте, що кожне наступне побиття може стати для вас останнім. А, якщо ви терпите «заради дітей» - цим обманюєте тільки себе. Адже, коли діти стають свідками насильства, вони страждають від таких сцен більше, аніж ви  уявляєте. Страждає їх психіка, можуть розвинутись складні психічні захворювання, у кращому випадку вони зненавидять вас обох. У більшості випадків, створюючи в майбутньому свою сім’ю, такі діти копіюють поведінку батьків, адже не знають як можна поводитися по-іншому.
2. Ні в якому разі не приховуйте і не замовчуйте того, що над вами знущаються. Поговоріть з близькими. Агресор має відчути, що у вас є надійний захист.
3. Пам’ятайте, що людина, яка підняла руку, буде це робити постійно. Навіть, якщо здаватиметься, що все позаду.
4. Не вірте у абсурдність твердження, що ви самі винні у тому, що сталося.
5. Потрібен час і підтримка з боку досвідчених людей, щоб жертва насильства усвідомила, в чому її проблема.

Перехід від стосунків, побудованих на насильстві, до здорових партнерських взаємовідносин може відбуватися тільки у випадку, якщо і жертва, і виконавець насильства зможуть це усвідомити. Найкраще буде, якщо ви звернетесь по допомогу разом з партнером. Якщо ж він не погоджується з цим, то ви маєте ще один доказ того, що він справді намагається утримати вас в цілковитій залежності від себе.

Якщо ви стали жертвою насильства, держава гарантує вам правовий захист. В Україні діє Закон «Про попередження насильства в сім’ї», який визначає правові і організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства. В центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які працюють в Тернополі та у кожному районному центрі області, вам нададуть необхідну допомогу психологи, при потребі – юристи. Зрозумійте, що ви не наодинці з бідою, і є люди, які готові вам допомогти професійно.

У Тернополі діють заклади, у яких вам допоможуть:

Тернопільський обласний соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (надання соціально-побутових умов для проживання, захист прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) – м.Тернопіль, вул.Карпенка, 16, тел. 51-34-05

Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родина» (цілодобова екстрена допомога дітям, молоді та жінкам, які опинились в складних життєвих обставинах) - м.Тернопіль, вул. Коновальця, 18, тел. 28-79-29

Тернопільський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді - м. Тернопіль, вул. Шпитальна, 7, тел./факс (0352) 22-03-95

Підготувала: провідний спеціаліст відділу методичного забезпечення соціальної роботи Тернопільського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ігнатова Олеся.