Тернопільські музиканти творять музику прямо на сцені

Неділя, 29 листопада 2015, 11:01

На щастя, в сучасній українській естраді поняття форматної і неформатної музики  практично розмилися. За останні роки наша сцена поповнилась безліччю нових гуртів, які стали справжньою знахідкою. Нині все частіше можна почути експериментальні релізи, орієнтовані на широке коло меломанів: від електронного саунду до колоритних автентичних мотивів. Серед цілого моря сучасних музикантів свою увагу сьогодні зупинимо на чудовому тернопільському гурті «Tik Tu». Кожна їх пісня – кардинально інша по стилістиці. За два роки плідної праці, молодий музичний проект написав чимало цікавогоматеріалу, який гідно представляє наше місто на українській музичній сцені.

Донедавна до складу  «Tik Tu» входили двоє учасників — Наталія Багрій (вокал, флейта, синтезатор) та Роман Божко (бас, клавішні та live семплування), а нещодавно до них також долучився відомий тернопільський музикант Лесик Оmodada (ударні). Сьогодні в їх доробку близько двох десятків пісень, щоправда частина їх в процесі запису. Днями музиканти презентували новий сингл під назвою «Маленькі малюсіки».

Про історію виникнення гурту і творчі будні розповіла Наталія Багрій.

Ви з Романом та Лесиком були учасниками відомих тернопільських гуртів, абсолютно різними за стилем музики. Як з’явився спільний проект «Тік Тu»?

Наша музика  наближена  до стилю іndie-pop, synthpop, який нам імпонує, мабуть, саме тому й з’явилася ця музична одиниця.  Тихенько і спонтанно, трек за треком. Спочатку у демо записах , згодом, спробували відтворити матеріал наживо. Це було не просто, але дуже цікаво. Поволі напрацювали програму, яку тепер граємо на концертах. Зізнаюсь,  я ніколи не співала, у попередніх гуртах грала на альті, флейті, клавішах. Чесно кажучи ніколи не уявляла себе в цій ролі, але друзям подобалося  — вони й надихнули. Я не вважаю себе співачкою, швидше відношуся до голосу як до інструменту.

Чому  «Тік Тu»?

Рано чи пізно всі запитують, чому саме так…  Справа в тому, що назву довелось придумувати спонтанно. Коли нас з Романом (тоді наш гурт складався з двох учасників) почали запрошувати на концерти, назви проекту не було. Ми працювали над музичним матеріалом  й не задумувалися про це.  Друзі запропонували виступити на найближчому концерті, а для цього в анонсі потрібно було вказати назву гурту. Оскільки нас було тільки двоє —  назва напросилася  сама собою.  «Тіk Тu» в перекладі з литовської означає  «тільки ти», мовляв,  «хто ще буде зі мною грати і слухати мої мотиви»,  до того ж латинська  зрозуміла  усім на світі , будь ти в Тернополі чи в Копенгагені.

Чи важко знайти свою публіку? Кому імпонує стиль вашої музики?

Не знаю — чи бабцям чи підліткам, але, в основному, пост концертні враження ми збираємо теплі. Побачимо  

Як з’являються тексти? Наприклад, про що йдеться у пісні «Маленькі малюсіки»?

Пісня “Маленькі малюсіки” про НАС. Про те, що відбувається сьогодні. Абстрактні слова про наболіле, хоча  у тексті все ясно — ми собі тут живемо, як вміємо і від того нам радісно. То чому ви прийшли і розповідаєте нам, як  краще бути —  вдягненими чи оголеними.

Як з’являється музика?

По-різному.  Деколи чуєш мотив й починаєш награвати, а деколи граєш, і мотив з’являється в процесі. Взагалі, коли працюєш в парі, то підлаштовуєшся один під одного, тоді з’являється щось спільне. Здебільшого, спочатку з’являється музика,  а далі – текст. А буває, зберемось у колі друзів, кожен візьметься за інструмент, я наспіваю і – народжується  нова композиція.

«Tik Tu» входить до числа українських гуртів, які грають музику у стилі live looping. Розкажіть детальніше.

Так, свої концерти граємо саме у цьому стилі. Live looping – одночасне записування семплів і їх зацикленого відтворення. Це можливість заповнення музики більшою кількістю інструментів ніж може собі дозволити два музиканти в режимі live. Простіше кажучи, граєш один мотив і записуєш його, на записаний накладаєш другий, третій. Семпл за семплом – і твориться музика.

Ви відіграли декілька концертів на сході та півдні України. Як приймають «західних»музикантів? Як на вашу думку приймає Тернопіль?

Тернопіль нічим не здивуєш. У нас стільки талановитих музикантів з хорошим смаком у будь-якій стилістиці чи музичному віросповіданню. Єдиний нюанс — лиця одні й ті ж :).  Але, повірте, надзвичайно приємно формуватися у такій місцині. На сході України мені здалося, що  люди спраглі за українською мовою — це добре, бо мені подобається складати тексти на тій мові, якою розмовляю. Загалом, східна Україна приймає нас тепло, після концертів залишаємось у досить дружніх відносинах з організаторами та місцевими музикантами. Цього літа були із концертом у Дніпропетровську. Хлопці зі студії «Hi5» одразу ж запропонували співпрацювати – наша музика здалася їм свіжою і симпатичною. Це надихає.

Чи можна вважати музику вашого стилю популярною і чи важко організовувати сьогодніконцерти?

Так, однозначно. Це поп. А чому ні? Це легко, весело і «грувно». Всі танцюють, посміхаються —  усім добре. Щодо виступів, то зараз важко організовувати концерти по Україні,  і жалітися на це немає сенсу, оскільки для більшості клубів однією з основних вимог є кількість підписників гурту в соцмережах. Про нас мало хто знає, тому чекати на шалений успіх і попит зараз не доводиться. Ми любимо те, що граємо, це наш спосіб самовираження, стиль життя.

Коли вийде перший альбом?

Дали собі двійку місяців вороних.  Відгуляємо Нові роки і Різдво, трішки припудримо матеріал, шо поназбирувався,  і закинемо веселі треки у простори.

Довідково:

Наталія Багрій –учасниця відомих тернопільських гуртів «Ті, що падають вгору», «Nameless» та «EchoGardens». Володіє грою на таких інструментах як  альт, флейта, синтезатор, перкусія. Окрім  гурту «Tik Tu», сьогодні є учасником струнного квартету «МіLady» та артистом Тернопільського обласного симфонічного та камерного оркестру.

Роман Божко – учасник тернопільських гуртів «Ті, що падають вгору», «Nameless», «EchoGardens». Грає на таких інструментах як тромбон,  ударні, синтезатори, гітара, банджо, бас-гітара, дудук, перкусія, саксофон-баритон. Окрім участі в «Tik Tu», працює звукорежисером у арт-об’єднанні «Коза».

Олександр Драчук – учасник  гуртів «Los Colorados», «EchoGardens», «Кенні». Грає на ударних, бас-гітарі, клавішах, гітарі, перкусії. Окрім участі у «Tik Tu»  є засновником та саундпродюсером студії звукозапису «Шпиталь Рекордс».

Попри спільну творчу діяльність, тернопільські музиканти мають й власні авторські проекти. Зокрема, Наталія Багрій також відома на музичних просторах як Горобчики. Творчість Романа Божко можна знайти на сторінках Soundcloud під псевдонімом aladebosh. Лесик Omodada нещодавно випустив перший власний альбом «Кімнати».

Оксана Божко