Людей, які малюють графіті можна назвати інкогніто, деякі з них невідомі навіть у колі райтерів. Автори цього виду мистецтва не дуже люблять заявляти про себе публіці. Завдячуючи проекту StanціяMisto організаторам вдалось не лише об’єднати художників, але й дати поштовх для роздумів над стріт-артом  нашого міста.

Нещодавно в галереї «Бункермуз» відбулось відкриття експозиції вуличного мистецтва, в рамках проекту StanціяMisto. Це серія виставок, об’єднаних ідеєю сучасних урбаністичних проявів мистецтва, від трафаретів і стікерів до інсталяцій і муралів.

В експозиції представлені роботи сімнадцяти художників із восьми міст України. Серед них тернополяни —  Fleck та Feris. Організатор заходу Костянтин Вогас  каже, що завдяки цьому проекту формується розвиток культурного сприйняття вуличного мистецтва, а також це можливість для творчих експериментів та обміну досвідом.

• Експозиція дуже насичена. Тут представлені роботи художників різних поколінь. В основному зібрані багатогранні роботи людей, які мають за собою графіті бек-граунд, деякі з них сьогодні працюють у напрямку стріт-арт. Тут представлені не тільки шрифти, але й абстрактні полотна, які народжуються після досвіду малювання на вулиці.
  

Графіті та стріт-арт поняття різні. Графіті – адаптація своїх шрифтів у міських просторах, стріт-арт – адаптування малюнків не лише з ціллю розповсюдження свого імені. Художники, що вибирають вулиці в якості своїх картинних галерей, займаються стріт-артом у більшості випадків для того, щоб безпосередньо спілкуватися з громадськістю в цілому та привернути увагу як молоді, так і старшого покоління.

Сам Костянтин розповідає, що захоплюється таким напрямом як стікер-арт — форма стріт-арту, в якій зображення або повідомлення передаються завдяки наліпкам . Хлопець довго збирав наклейки та стікери з Європи. В 2014 році створив паблік «Ukrainian sticker culture».

• Я почав збирати роботи українських авторів, які працюють у цьому напрямку. Це ілюстратори, художники. Згодом вдалось створили виставку, яка представляє таке мистецтво по всій Україні.
  

В подальшому проект націлений розширити свою діяльність, окрім полотен, організатори також планують виставляти інсталяції і влаштовувати перформанси. Для його реалізації наразі шукають спонсорів.

Свого часу у Тернополі культуру графіті започаткували хлопці з команди райтерів SWB. Наприкінці дев’яностих альтернативою пострадянським галереям для художників слугували стіни жилих будинків. Тоді андеґраундна хвиля в образотворчому мистецтві проявилась анонімним стихійним вуличним графіті, що ретельно присікалось правоохоронними органами.

На виставці тернопільські художники представили близько двох десятків робіт. Один із учасників SWB – Feris-  розповів про графіті:

• Сьогодні райтери рідко пересікаються, кожен займається своє справою. Добре, що знайшлася така людина, яка не полінувалася зібрати художників і представляти їх роботи по всій Україні. Що стосується графіті в нашому місті, можу сказати воно дещо згасло. Маємо декілька причин. Свого часу з нами боролася влада. Я вважаю, що замість того, щоб викорінювати цей вид мистецтва, його потрібно було підтримати. Наприклад, у міській раді в Афінах є окремий кабінет, який займається саме питаннями графіті. Аби не розпалювати війну муніципалітет історичного міста виділяє художникам велику кількість стін, а тим, хто приходить зі своїми ідеями та ескізами — компенсують витрати. Наступна причина затишшя культури графіті у нашому місті – ціни. Якщо в 2004 році фарба вартувала 20 гривень, то сьогодні вартість одного професійного балончика становить близько 200 гривень. Розхід балончика – 1-2 м. кв. Окрім цін, молодь сьогодні не дуже цікавиться мистецтвом, зокрема й графіті. Сьогодні весь світ зосереджений в Інтернеті.

Що стосується команди SWB, то вона продовжує свою діяльність. Сьогодні до їх складу входять олдскульні райтери Neck, Fleck та Feris. Роботи хлопців можна побачити на Instagram  та Thumbler.

Виставка триває до 11 грудня в галереї «Бункермуз».

Оксана Божко