У драмтеатрі – відкриття нового театрального сезону: тернопільське турне «хмельницького базару»
Середа, 19 червня 2013, 10:07
До останнього часу я ще дивувався, чому в Тернополі як гриби після дощу виростають торгово-розважальні центри, але ніяк ось уже двадцять років не можуть добудувати обласну наукову бібліотеку. Думалося, що вся причина в тому, що тернопільська інтелігенція – не при владі. Що при владі у нас – ті, які школи закінчували або за другим разом, або в кращому випадку посередніми трієчниками, а тому їм до бібліотек, як мені до стану розвитку монгольської космонавтики. Але зараз в моїй голові все стало на свої місця. Виявляється, у Тернополі немає інтелігенції. Точніше, ті, які себе називають інтелігенцією і вважаються такими через свій фах – давно перестали бути інтелігентними, перетворившись на комп’ютери «купи-продай».
Думаю, минулого тижня не одного тернополянина шокувало відкриття виставки-ярмарку товарів легкої промисловості у… Тернопільському академічному драматичному театрі імені Тараса Шевченка. Чого там тільки не продавали – від дешевої нижньої білизни та одягу до продуктів і лікарських трав. Складалося враження, що це якесь всеукраїнське турне «хмельницького базару».
Кореспондент одного з тернопільських Інтернет-сайтів запитав директора театру Бориса Репку про таку оказію, на що почув: «Я можу все! І я маю право на все! Я така людина!».
І що тут скажеш? Якщо вже директор драмтеатру, інтелігент за визначенням, вважає перетворення культурного серця Тернополя на центральний базар чимось самозрозумілим і виправданим, то…
Але виникає запитання. Тернопільський академічний драматичний театр ім. Т.Шевченка є комунальним закладом обласної ради. Чи давала обласна рада «добро» на це «відкриття театрального сезону»?
До речі, декілька років тому подібний «інтелігентний вчинок» здійснив тодішній мер Тернополя Роман Заставний. Навесні 2009-го він видав дозвіл на розташування в самому центрі Тернополя торгових наметів з різноманітним крамом: одягом, взуттям, косметикою.
Та повернемося до сучасності: уявіть собі, що думали про Тернопіль люди, які минулого тижня на кілька хвилин вискочили з поїзда, щоби полюбуватися нашим містом? Та ці «ночнушки і носочки» радянського зразка, які розпродували на ярмарку, мабуть, ще довго снитимуться і їм, і тернополянам у страхітливих снах.
Адам Стрижнюк