images/stories/logosait.jpg

 

До лікаря — за розкладом: як працює українська медицина під час війни?®

Війна випробовує нас на міцність. Водночас непрості часи й нові виклики дозволили побачити чимало переваг, доступних для українців. Серед них Програма медичних гарантій, яка продовжує працювати сповна навіть у воєнний час. Розповідаємо, як українським пацієнтам отримати безоплатну медичну допомогу.

"Сьогодні дзвонив чоловік, наш пацієнт, виїхав з окупованої Херсонської області до Дніпропетровської. Запитував, як отримати ліки. Даю контакт дніпропетровських лікарів, пояснюю, що робити", — розповідає директор Благодійного фонду пацієнтів (БФП) "Крапля крові" Іван Зеленський.

Такий запит — один із багатьох, з якими пацієнти звертаються до Фонду у воєнний час. Організація об'єднує людей, які хворіють на мієлоїдний лейкоз та потребують постійної гормональної чи таргетної терапії. У мирний час Фонд допомагав їм отримати доступ до безоплатних препаратів, які забезпечує держава в межах Програми медичних гарантій.

"Пацієнти, хворі на рак, часто виїжджають із зон бойових дій одними з перших, переміщуються всередині країни чи виїжджають закордон. Але все одно потребують лікування. Коли розпочалася війна, деякі медичні заклади не змогли працювати, були в окупації чи під обстрілами. Тож тривалий час ми допомагали людям, які переїхали до умовно безпечніших регіонів отримати лікування на новому місці", — розповідає Іван Зеленський.

Держава гарантує пацієнтам безоплатне надання необхідної медичної допомоги та лікарських засобів, передбачених Програмою медичних гарантій. Програма, обсягом 157 млрд грн, продовжує працювати — війна не стала їй на заваді.

Чи є в медичному закладі препарати з Нацпереліку (ліки, які держава забезпечує безоплатно), можна перевірити на сайті eliky.in.ua, на сайті місцевої влади в розділі охорони здоров'я чи на сайті лікарні. Крім ліків, пацієнти й надалі можуть отримувати безоплатні медичні послуги — незалежно від місця прописки чи проживання.

"Програма медичних гарантій працює. Програма "Доступні ліки" працює. Для пацієнтів не змінилося нічого: вони можуть розраховувати на медичну допомогу в будь-якому регіоні України, аби отримати всі наявні у Програмі послуги: лікування інфаркту, інсульту, інших серйозних захворювань. Внутрішньо переміщені особи можуть звертатися до будь-якої лікарні у місці, де тепер мешкають, без декларації", — підтверджує директорка департаменту комунікацій Національної служби здоров'я України (НСЗУ) Лілія Гудзь.

Зміни воєнного часу торкнулися лікарень:

  • лікарні отримують 1/12 від загальної суми договору з НСЗУ на місяць;
  • на окупованих територіях медичні заклади отримують оплати, якщо працюють і приймають пацієнтів;
  • лікарі не повинні вести електронні медичні записи та звітувати по них — це спрощує роботу лікарям і забезпечує пацієнтам доступ до медичної допомоги;
  • якщо лікарі не мають доступу до електронної системи чи інтернету, вони можуть виписати паперовий рецепт — аптека прийме його у пацієнта та видасть медикаменти;
  • те саме стосується направлення;
  • якщо лікарі контактують з пацієнтами онлайн, вони можуть виписати електронний рецепт дистанційно;
  • лікарі первинної ланки можуть приймати пацієнтів з будь-якого регіону України без декларації.

Крім того, під час війни всі 47 препаратів інсуліну, включені до Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації (їхню вартість повністю або частково компенсує держава — авт.), повністю безоплатні. Таке рішення дозволяє збільшити доступ пацієнтів до необхідного їм лікування.

З початку повномасштабної агресії Національна служба здоров'я України виплатила медзакладам понад 42 млрд грн. Кошти надійшли до закладів первинної медичної допомоги, спеціалізованих медзакладів, для центрів екстреної медичної допомоги. Українські лікарі виписали 22 млн направлень і 2,8 млн рецептів. З них погасили 15 млн і понад 2 млн відповідно.

"Воєнний час перевірив на міцність і підтвердив переваги Програми медичних гарантій. Насамперед її екстериторіальність (доступність для пацієнтів у всіх регіонах України — авт.). Те саме з ліками пацієнт із Харківської області може потрапити на захід України та отримати там необхідні препарати. Добре спрацювала й "первинка". За це ми дуже вдячні нашим лікарям, які продовжують працювати, залишаються на зв’язку зі своїми пацієнтами, навіть якщо ті переїхали", — каже директорка департаменту комунікацій НСЗУ Лілія Гудзь.

Під час війни Програма медичних гарантій дійсно працює ефективно, погоджується директор БФП "Крапля крові" Іван Зеленський. Але бракує статистики.

"Для того, щоб зрозуміти, куди направити кошти, потрібна інформація від медичних закладів із деокупованих територій. А з цим зараз складно. Лікарні з усіх сил намагаються відновити роботу, та щоб подбати про все бракує медичного персоналу, ресурсів і просто-таки сил. На жаль, вони не встигають поінформувати пацієнтів про Програму чи оновити інформацію на сайті", — резюмує він.

Тож ще один — інформаційний — виклик долає комунікаційна кампанія "Гарантовано!". У межах Проєкту USAID "Підтримка реформи охорони здоров’я" вона розповідає українцям, де в регіонах знайти медичну допомогу, отримати консультації лікарів чи психологів онлайн, захистити свої права на доступ до Програми медичних гарантій (наприклад, оскаржити відмову в наданні безоплатної медичної допомоги чи ліків тощо).

Інформацію про комунікаційну кампанію "Гарантовано!" можна знайти на онлайн-ресурсах її організаторів та партнерів: ГО "Інтерньюз-Україна", БФ "Пацієнти України", Міністерство охорони здоров'я України, ГО "Ліки Контроль", ГО "Діа-Дзен", ГО "Афіна. Жінки проти раку", Ініціативна група Just save life, ГО "Всеукраїнська асоціація кришталевих людей", БО "Мережа 100 відсотків життя Рівне".

Зусилля, направлені на підтримку роботи Програми медичних гарантій, мотивують українських пацієнтів не відкладатися необхідне лікування на потім і подбати про своє здоров'я навіть під час війни.

Банер