images/stories/logosait.jpg

 

Росіяни кинули в нього 10 гранат. Історія нацгвардійця, який відбив ворожий напад і врятував побратима

Головний сержант Національної гвардії з позивним Яструб зміг відбити напад ворожої ДРГ та врятувати побратима. Наразі він лікується від поранень та планує після одужання повернутися в стрій.

Історію бійця розповіли у Нацгвардії.

Миколі – 29 років, він родом з Марганця Дніпропетровської області. Прийшов на службу до Національної гвардії ще у 2015 році, а після 10 місяців строкової служби підписав контракт.

"П’ять років я прослужив у роті розвідки, потім був переведений до оперативно-чергової частини. Там мене і застало 24 лютого. Я відразу попросився на "передок", де став командиром відділення", – розповідає гвардієць.

Миколі – 29 років, він родом з Марганця Дніпропетровської області

Боєць служить під Запоріжжям, у районі активних ворожих обстрілів. На момент свого першого бойового зіткнення чергував на посту спостереження.

Гвардійці змогли знайти на радіостанції частоту, на якій спілкувалися росіяни і постійно слухали їхні розмови. Одного разу вони почули, що вороги збираються кудись висуватися і взяти з собою протитанкові "мухи" (реактивні протитанкові гранатомети).

Микола зумів вбити одного ворога і поранити другого

Українські гвардійці пішли назустріч ворогу.

 

Розвідник йшов першим, а Микола прикривав його, тримаючись позаду у густій лісосмузі. Раптом Микола почув, що побратим закричав: "Стій! Хто ви такі?!"

Росіяни у відповідь стали вимагати покласти зброю. Коли напарник нахилився ніби для того, щоб виконати ворожий наказ, Микола вискочив з гущавини і відразу відкрив вогонь.

"Коли напарник відходив, куля влучила в його пістолет. Фактично, зброя врятувала йому життя, хоча зазвичай вона життя відбирає", – каже Микола.

Після хвилини бою він отримав важке поранення в плече. Автомат випав у Миколи з рук. Йому довелося залягти під земляним насипом поруч, а росіяни закидували його гранатами.

"Я нарахував десь з десяток вибухів РГД, бачив, деякі з них розривались у двох метрах. Це якесь диво, що мене не пошматувало", – говорить боєць.

Спочатку ворог вів шквальний вогонь по лісосмузі, потім стрілянина стихла. Через деякий час Микола почув наближення нашого квадрокоптера. Тоді він зміг дістати телефон і набрати номер свого командира.

"Прибігли мої товариші, також підійшли бійці з роти розвідки. Тільки хотіли мене евакуювати – ка***и знову почали гатити по посадці з кулеметів.

Але це продовжувалося недовго – розвідники почали задушувати супротивника вогнем, приєднався наш міномет. Мені вдалося відійти. Причому перші чотириста метрів я біг сам. Потім почало крутитися в голові, пересохло в роті – довелося прийняти допомогу товаришів", – розповідає нацгвардієць.

Пізніше з’ясувалося, що Микола зумів вбити одного ворога і поранити другого.

Росіяни відступили, покинувши зброю та речі

Росіяни відступили, покинувши зброю та речі.

"Сьогодні зі мною все добре, рідні поруч. Лікарі кажуть, що за пару місяців я знову буду в строю. І обов’язково повернуся, щоб продовжити бити ворога", – розповідає Яструб .

Яна Осадчажурналіст

Банер