images/stories/logosait.jpg

 

Як працюють пункти пропуску на західному кордоні України і що змінюється

Повномасштабна агресія РФ проти України не лише спричинила найбільшу міграційну кризу з часів Другої світової війни, але і суттєво вплинула на ланцюги постачання товарів до та з України. Автомобільні пункти пропуску (далі – ПП) на заході України, і без того перевантажені, стали ключовим гуманітарним коридором нашої держави.

Про те, які процеси відбуваються у цій сфері, що змінюється та що ще варто змінити у наземному сполученні України та ЄС читайте в статті Євгенії Григор'євої та Ірини Сушко з ГО "Європа без Бар'єрів" Межа війни: що вже змінилося та чого чекати у роботі кордону між Україною та ЄС.

Ще до початку воєнних дій мережа ПП для автомобільного сполучення та їхня сумарна пропускна здатність не відповідали реальним обсягам руху через кордон, не забезпечували його зручного та швидкого перетину мандрівниками і переміщення через нього вантажів.

Із 20 автомобільних ПП на кордоні з країнами ЄС тільки 9 мали змогу пропускати вантажі без вагових обмежень, тобто були придатні для повноцінного руху товарів.

Ця проблема давня, але держава не поспішала будувати прикордонні пункти.

У 2021-2023 роках мав діяти план заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску, але навіть у мирний час темпи його втілення були на рівні 25%.

Більш того, наразі на прикордонних пунктах склалася дивна ситуація.

Де-юре сьогодні за розвиток прикордонної інфраструктури автомобільних пунктів пропуску все ще відповідає Держмитслужба, але фактично більшість процесів вже координує Мінінфраструктури.

Чи не створить це затримок у реалізації екстрених та перспективних заходів з управління кордонами через необхідність узгодження рішень між обома суб’єктами системи Інтегрованого управління кордонами (ІУК), покаже лише час.

Cуттєво скоротити черги на найбільш завантаженому кордоні нашої держави могла би угода з Польщею.

У травні 2022 року президенти України та Польщі оголосили про намір укласти угоду про повноцінний спільний прикордонно-митний контроль на всіх суміжних автомобільних ПП – у розвиток його експериментального запуску.

Утім, ця заява і досі лишається наміром.

Наразі сторони знаходяться на етапі проведення міжурядових консультацій.

До того ж, є проблема у тому, що діючі сервіси митної та прикордонної служб на Західному кордоні мають спільний недолік: інформація про завантаженість ПП подається у кількості транспортних засобів відповідної категорії або осіб (для піших переходів), а не в орієнтовному часі очікування, як це подається, наприклад, на ресурсах суміжних країн-партнерів.

До того ж на всіх ресурсах, навіть у межах одного відомства, дані щодо завантаженості конкретних ПП відрізняються.

Тож, сьогодні державний кордон України не має спроможності для забезпечення швидкого, комфортного та якісного пропуску через нього осіб і транспортних засобів.

А в умовах різкого зростання транскордонних потоків через збройну агресію РФ проти України ці проблеми стали ще більш наочними.

Поява ініціативи ЄС "Шляхи солідарності", через яку відбувається налагодження нових логістичних маршрутів, вимагатиме лише посилення взаємодії стейкхолдерів з державного і недержавного секторів не тільки України, а й суміжних країн ЄС та Молдови.


Банер