images/stories/logosait.jpg

 

Чи можна хоч щось зробити при ядерній небезпеці?

Якщо коротко, то так. Старий жарт "При ядерній небезпеці варто замотатись в простирадло та повзти в бік кладовища" – виник в радянські часи. І як багато що з того часу – не зовсім правда.

Уявімо, що аварія на ЗАЕС все ж таки сталася. І уявімо, що вона застала вас вдома.

Найкращою рекомендацією в цьому випадку буде і надалі перебувати всередині, поки не буде офіційних рекомендацій діяти інакше.

"Перше, що потрібно усвідомити. Ядерні вибухи призводять до значної кількості жертв та руйнацій саме через факт вибуху. Потім додається ще й вплив радіації. За останні пів року ми вже багато разів чули, що робити, щоб убезпечити себе в разі вибуху.

Та ми не можемо побачити радіацію й відчути її на смак. Уявіть, що це пил. І вам треба якнайменше контактувати з цим пилом. Якщо ви вже опинились всередині, то не виходьте на вулицю, закрийте всі шпарини, загерметизуйтеся", – каже Катерина Шаванова.

Важливо:

  • пити лише бутельовану воду;
  • вживати лише ту їжу, яка не контактувала з відкритим повітрям (наприклад, консерви);
  • запастися препаратами від хронічних захворювань;
  • заліпити скотчем усі щілини на вікнах;
  • якщо ви потрапили в приміщення з вулиці – помитися та зняти одяг, який запакувати в пакети чи поліетиленові мішки.

Це база, яка знадобиться всім і може знизити негативний вплив радіації.

Олена Паренюк додає, що у разі застосування ядерної зброї спочатку ми мали би відчути звукову та ударну хвилю безпосередньо від вибуху.

Радіонукліди "приходять" пізніше. Так само з вибухом на атомній станції.

"Якщо ви не бачите, наприклад, "ядерного гриба", самого вибуху, то у вас є кілька хвилин, щоб добігти до укриття, сховатися та загерметизуватися.

Багато у кого наразі пластикові вікна, вони мають літній режим і зимовий режим. При ядерній загрозі вам потрібен зимовий режим", – розповідає Олена Паренюк.

Банер