images/stories/logosait.jpg

 

Промислові гіганти, порти, землі і ліси під одним дахом: у Зеленського хочуть створити суверенний фонд

ГОЛОВА ФОНДУ ДЕРЖМАЙНА РУСТЕМ УМЄРОВ / УП
Фонд держмайна виношує ідею перетворення установи на суверенний фонд, який управлятиме найбільшими державними підприємствами і конфіскованими активами росіян.

В Україні налічуються понад три тисячі державних підприємств, які формують близько 13% активів усіх компаній країни. Незмінне питання для держави – що робити з цим майже двотрильйонним портфелем активів у її власності.

Вочевидь, виходом має стати масштабна приватизація. Проте цей процес не буде швидким, особливо в часи війни. Тим паче, що управління держкомпаніями нині поділене між десятками міністерств та державних агентств. Крім того, держава поки що не готова позбуватися своїх головних активів на кшталт "Нафтогазу".

Влада в різні періоди озвучувала ідею об’єднати свої найбільші компанії в єдиний холдинг. Наприклад, у 2015 році тодішній міністр економічного розвитку Айварас Абромавічус пропонував об'єднати таким чином до ста найбільших державних підприємств, приватизація яких не передбачалася найближчим часом.

Створити холдинг хотіли до кінця 2016 року, проте план не був втілений з низки причин. Зокрема, відомства не бажали втрачати контроль над своїми головними активами. З іншого боку ідею критикувала експертна громадськість через корупційні ризики, пов'язані з концентрацією державної власності в одних руках.

У 2022 році ідея повернулася на порядок денний у вигляді плану перетворення Фонду державного майна на суверенний фонд України.

Що таке суверенні фонди

Уперше створений у Кувейті в середині минулого століття, суверенний фонд є державним інвестиційним фондом. Він переважно наповнюється завдяки надлишковим доходам від міжнародної торгівлі і може інвестувати ці гроші в акції компаній, бонди та метали всередині країни і за її межами.

Одні з найбільших суверенних фондів світу, наприклад, у Кувейті чи Норвегії, сформовані від продажу нафти. Такі фонди можуть зменшити ризики для економік країн від падіння доходів у разі нестабільності цін на світових ринках.

Суверенний фонд Кувейту, який у 2020 році був четвертим найбільшим у світі з активами 500 млрд дол, допоміг відновити економіку після війни в Перській затоці.

Росія, понад половину доходів бюджету якої залежать від продажу нафти й газу, "влила" мільярди доларів зі свого Фонду національного багатства, аби втримати економіку від різкого падіння через санкції за вторгнення в Україну.

Держава також може заснувати суверенний фонд, аби акумулювати профіцитні ресурси для виплат наступним поколінням. Такий механізм існує в ОАЕ, де після досягнення 18 років громадяни отримують близько 100 тис дол.

В Україні до війни була ідея створити аналогічний механізм у вигляді "економічного паспорта". Фонд для проєкту мав наповнюватися коштом ренти за користування надрами, а після досягнення повноліття українці отримували б по 20 тис євро.

Як зазначається в публікації ОЕСР, суверенні фонди в 75% випадків діють у країнах, що розвиваються, передусім на Близькому Сході та в Азії.

Там суверенні фонди нерідко є ключовими в стратегії розвитку промисловості: малайзійський Khazanah фінансує інфраструктурні об'єкти країни, а казахський Kazyna – проєкти з поглиблення промислової переробки.

Від флагманів до конфіскованих активів росіян

У грудні 2021 року, задовго до призначення на посаду очільника Фонду державного майна, тоді ще народний депутат Рустем Умєров писав, що Україна може створити власний суверенний фонд. Як і відповідні світові аналоги, він акумулював би кошти на розвиток і за потреби – на стабілізацію економіки.

На посаді очільника Фонду державного майна перетворення цієї установи на суверенний фонд стало однією з чільних ідей Умєрова.

За його баченням, фонд стане регулятором та отримає спеціальний законодавчий статус, який дозволить ухвалювати постанови, бути економічно незалежним від уряду і раз на рік передавати певний відсоток від прибутку до бюджету.

Решту коштів, які фонд заробить протягом року, він зможе акумулювати на власному рахунку й інвестувати в інші активи. Одним з перших кроків має стати зосередження всіх державних активів під одним дахом.

"Наша стратегія – продати 80% того, що в нас є з малої і великої приватизації, дійти до того, щоби з Кабміном почати приймати ці активи на баланс фонду. Потім знову робити аналітику того, що піде на приватизацію, що ми повинні залишити державі як стратегічний актив", – розповідав Умєров.

Наразі в Україні є близько 3 600 державних підприємств, управління якими розділене між десятками відомств і які уряд своїм рішенням може передати ФДМ.

Після оздоровлення, приватизації та ліквідації більшості з них сто основних активів планується залишити в управлінні ФДМ.

Які активи ФДМ хоче забрати собі? Раніше Умєров заявляв, що до суверенного фонду повинні потрапити підприємства зі стратегічно важливих для держави галузей (енергетика і транспорт), підприємства з ліцензіями на видобуток та переробку природних копалин, компанії з унікальною ринковою позицією.

Йдеться про чималий портфель з морських портів, земельного фонду, лісових господарств та кредитних портфелів державних банків.

За даними джерел ЕП, може йтися, зокрема, також про таких промислових гігантів як "Нафтогаз", "Енергоатом" та "Укренерго". У Фонді держмайна наразі цю інформацію не підтверджують.

Не виключено, що до переліку державного майна в управлінні фонду можуть додатися конфісковані державою активи росіян. Наприклад, акції компаній російського олігарха Владіміра Євтушенкова, вилучення яких стало першим таким випадком в Україні, передали в управління саме Фонду держмайна.

Концепція суверенного фонду Умєрова намагається реагувати на критику щодо корупційних ризиків, які виникають разом з концентрацією державних гігантів в одній установі. За планами, вона передбачатиме наявність наглядової ради та запровадження міжнародних принципів керівництва для суверенних фондів.

Зібрати літак у польоті

За вересневими оцінками Світового банку, витрати на реконструкцію України сягають 350 млрд дол і з кожним днем російських атак ця цифра очікувано зростатиме. Аби відновити економіку країни, знадобляться сотні мільярдів інвестицій в інфраструктуру, енергетику, промисловий комплекс.

На думку менеджера за напрямом управління держмайном Transparency International Ukraine Кирила Сидорчука, під час війни втілити такий проєкт буде важко. У світі є приклади несировинних суверенних фондів, але наразі значна частина надходжень від економічної діяльності в Україні йде на оборонудержави.

"Зараз кошти від приватизації не можуть бути надлишковими, вони покривають величезні діри в економіці. Після війни створення суверенного фонду може бути виправданим. Він міг би витрачати кошти на відбудову країни", – пояснює він.

Натомість очільник аналітичної організації Statewatch Гліб Канєвський ставиться до ідеї створення єдиного управителя держмайном скептично, адже один орган не може впоратися з управлінням сотнею найбільших компаній з різних галузей.

"Зазвичай суверенні фонди створюються, коли держава заробляє більше, ніж витрачає. Тоді вона може відкладати кошти від профіциту бюджету для наступних поколінь, інвестувати їх у різні фінансові інструменти, заробляти на невеликих відсотках, аби ці кошти не згорали, а накопичувалися", – зазначає Канєвський.

Він вважає, що в Україні ця ідея зводиться до створення нового органу влади, який сконцентрує великі державні компанії. На думку Канєвського, є низка причин, чому ідея перетворення Фонду держмайна на суверенний фонд не спрацює.

Головна з них полягає в неспроможності ФДМ управляти великою кількістю компаній. Нині з 800 компаній у віданні фонду з близько 200 компаній він не має жодного зв’язку. Завдання ускладнюється ще й тим, що ці активи належать до різних галузей економіки і до різних сфер регулювання.

Аналітик наголошує, що завданням ФДМ є приватизація, а не накопичення прибутків, тож відомству необхідно зосередитися на його виконанні. Зокрема – створити відкритий реєстр держкомпаній і запустити велику приватизацію.


Банер