images/stories/logosait.jpg

 

Світлини українського фотографа здобули срібло на New York Photography Awards

Фотопроект "Культурний етнос Закарпаття" ужгородського фотографа Михайла Дороговича здобув срібло на конкурсі New York Photography Awards.

Серія знімків людей у традиційному для різних куточків багатонаціонального Закарпаття одягу зайняла друге місце в номінації People Photography/Culture ("Люди/Культура").

"Мешканці Закарпаття, а це різні етнічні групи: українці (лемки, бойки, гуцули та доляни), угорці, румуни, словаки, німці (шваби), євреї, змогли успадкувати надзвичайні багатства. Вони збереглися в народному побуті, одязі та тканинах, гончарному посуді. Це візерунки та орнаменти, форма та дизайн, багатство кольорів. …

"Унікальна культурна спадщина народів Закарпаття" розповість про це неймовірне багатство найбіднішого краю, який нині впирається в чотири європейські кордони, про красу та духовне багатство закарпатців, працю майстрів, побут, гордість і колорит, що дещо зів'яв, але ще живий", – йдеться в описі проекту на сайті фотоконкурсу.

Фотографії, що показують світові самобутність найзахіднішого регіону України, були відзняті в "ужгородському Пирогові" – Закарпатському музеї архітектури та побуту. У ньому звезені з різних частин регіону будівлі формують зразок давнього закарпатського села та відтворюють побут його жителів.

 

Фотопроект ужгородського фотографа Михайла Дороговича "Культурний етнос Закарпаття" отримав срібло в Нью-Йорку. Фото: newyorkphotographyawards.com

 

Незадовго до перемоги на New York Photography Awards 2022 фотопроєкт "Культурний етнос Закарпаття" також оцінили ще на одному престижному міжнародному фотоконкурсі – Tokyo International Foto Awards 2022 в Японії. Тут світлини Дороговича також відзначили срібною нагородою.

УП.Культура розпитало Михайла Дороговича про його фотопроект, який знайомить світ із різноманіттям автентичного Закарпаття.

– В одному з інтерв'ю ви розповідали, що ідея "Культурного етносу Закарпаття" давня і спочатку передбачала зйомки на локаціях. Чи пам'ятаєте, коли вперше на думку прийшов цей проект та скільки часу пройшло від задуму до реалізації?

– У моїх думках цей проект крутився давно. Але надихнув мене на творчість всесвітньо відомий грецький фотограф Джордж Татакіс зі своїм проектом про грецький етнос "Каріатіс", який зайняв перші місця на багатьох всесвітніх конкурсах.

Фотопроект "Культурний етнос Закарпаття" здобув срібло на New York Photography Awards. Фото: Михайло Дорогович

Зразу після закінчення свого проекту "Відомі та цікаві особистості Закарпаття" у вересні минулого року я почав підготовку до нового проекту. Не зважаючи на те, що це був мистецький, а не науковий проект, мені потрібні були знання про власне етнос Закарпаття (його культуру, традиції, одяг, інтер’єри), яких у мене не було на належному рівні, тож я звернувся до професіоналів. Таким є Василь Коцан – директор Ужгородський музею народної архітектури та побуту, який допоміг мені у всіх питаннях, пов'язаних з цією темою.

Зйомки в музеї йшли впродовж двох місяців – з початку жовтня до кінця листопада 2022 року, аж поки не настала холодна пора.

Фотопроект "Культурний етнос Закарпаття" здобув срібло на New York Photography Awards. Фото: Михайло Дорогович

– Тож зрештою ви помістили своїх героїв в Ужгородський музей народної архітектури та побуту. Знаю, це достатньо складна локація з точки зору освітлення. Чи важко було добитися саме того світла, яке вам було потрібно для задуму?

– Так, я багато разів приходив в музей і придивлявся до цих інтер'єрів, і розумів що зі світлом будуть складності. Тому що для наших очей це освітлення сприймається дуже романтично, але для плівки чи матриці – зовсім по-іншому…

Мені треба було залишити це приглушене світло, яке до речі характерне для зображуваних мною часів, коли горіли свічки в кімнатах, і водночас освітити моделей, щоб ми побачили ці гарні автентичні наряди.

Фотопроект "Культурний етнос Закарпаття" здобув срібло на New York Photography Awards. Фото: Михайло Дорогович

Ще дуже хотілось на деяких знімках добре проекспонувати те, що знаходилося за вікнами – тобто маленький шматочок природи. А це було ще складніше. І все це зробити так, щоб не треба було монтувати окремі деталі в фотошопі, а мати абсолютно оптичні зображення, які є дуже цінними!

– Одяг, у якому позують ваші герої, це власність музею? Як ви відбирали вбрання та людей, яких у ньому фотографували?

– Так, весь одяг, який є на цих світлинах, - це власністю музею з їхньої безцінної колекції. Людей я обирав сам. Старався знаходити такі типажі, які мають безпосередньо відношення до тієї чи іншої етнічної групи. Були навіть такі люди, які ще не так давно жили якраз в таких умовах, і це було дуже зворушливо…

Фотопроект "Культурний етнос Закарпаття" здобув срібло на New York Photography Awards. Фото: Михайло Дорогович

Але були і відомі закарпатці, художники, журналісти, туризмознавці та інші.

– Ваш фотопроект здобув нагороду не лише New York Photography Awards, але й раніше на Tokyo International Foto Awards. Коли вирішили податися та чи очікували такого результату?

– З самого початку, коли я почав працювати над цією серією, вже знав що в кінці листопада закриваються подачі заявок на New York Photography Awards та Tokyo International Foto Awards, в яких дуже хотів взяти участь… Пам'ятаю, що встиг подати заявку на New York Photography Awards буквально в передостанній день, тому що в іншому разі міг би взяти участь з цією серією тільки через рік.

Фотопроект "Культурний етнос Закарпаття" здобув срібло на New York Photography Awards. Фото: Михайло Дорогович

Я не думав, що цей проект буде таким успішним на всесвітніх конкурсах, бо знав, в них беруть участь найвідоміші фотомитці світу. А категорія "Люди/Культура" – це якраз про цих фотографів, у яких дуже великі бюджети, яких фінансують на державних рівнях і для них дуже престижно брати участь кожного року в цих змаганнях.

Цікаво, що в обох конкурсах у моїх категоріях перші місця зайняв дуже відомий таїландський фотограф Джатенипат Кетпрадит із серіями "Ефіопське плем'я з долини Омо" та "Монгольські кочові оленеводи". І це були дійсно дуже сильні роботи.

Я можу тільки уявити, скільки ще цікавих фотографів і робіт були на цих конкурсах. Але "Культурний етнос Закарпаття" також був високо оцінений в Токіо та Нью-Йорку, тож це дуже приємно для мене.

Фотопроект "Культурний етнос Закарпаття" здобув срібло на New York Photography Awards. Фото: Михайло Дорогович

– Як гадаєте, чому саме проект про далеких нью-йоркцям (а ще більше японцям) гуцулів прийшовся до душі журі?

– Мені здається, що тема з африканськими, азіатськими, індонезійськими та іншими автентичними культурами була за останні 50 років дуже популяризована і глибоко розкрита. Всі відомі фотографи світу залюбки розкривали ці теми в найпрестижніших фотоконкурсах і журналах, таких як National Geographic, LensCulture тощо.

А справжній етнос Закарпаття ніхто не бачив, хіба що на старих листівках у вузьких колах. Тому ця тема наразі дуже цікава і колоритна. Якщо мені, закарпатцю, який живе серед залишків цієї яскравої історії, це цікаво, то світу, який бачить це вперше, – має бути дуже зворушливо і незвично.

Фотопроект "Культурний етнос Закарпаття" здобув срібло на New York Photography Awards. Фото: Михайло Дорогович

А японці взагалі дуже цінують традиції та культуру. І до того ж мають гарний смак.

– Цей рік був важким для людей творчих професій. Чи плануєте продовжувати цей проект? Чи війна змінила ваші плани і дала поштовх для роботи в іншому напрямку?

– Минулий рік був важким для багатьох. Думаю, цей рік теж буде нелегким…

Я поки що теж не планую наперед нічого, живу сьогоднішнім днем і занурююсь у мистецтво. Поки є натхнення – працюю. У воєнний час починаєш краще відчувати, що ти робиш і навіщо, які цінності того чи іншого проекту.

Фотопроект "Культурний етнос Закарпаття" здобув срібло на New York Photography Awards. Фото: Михайло Дорогович

У мене є цікаві думки на різні теми, які я би хотів відзняти, але говорити про них варто тоді, коли уже  є виконаний певний об'єм роботи.

Марія Кабацій

Банер