images/stories/logosait_new.jpg

 

Головні міфи про українців у Польщі та інших країнах Європи

У Всесвітній день біженців Міграційна платформа EWL описала і спростувала ключові міфи та стереотипи щодо українців в Євросоюзі.

Докладніше – у статті прессекретаря Міграційної платформи EWL Анатолія Зимніна 5 найпоширеніших стереотипів про українців у Європі – і пояснення, чому це неправда.

Вкотре слід зауважити, що українки та українці, які поїхали до ЄС через війну, офіційно не є "біженцями", бо механізм тимчасового захисту, що його надає ЄС, є іншим юридичним статусом. Однак цей термін став загальновживаним у Європі й стосовно українців.

Один наш польський друг сказав якось: "Щоб почати розуміти своїх мігрантів, вам треба припинити називати їх заробітчанами".

Саме поняття "заробітчани" зводить міграцію до заробітку, радше невисокого і низькокваліфікованого (і, до речі, використовується Кремлем у російській мові без перекладу, з негативним відтінком, поруч з явно образливим словом "гастарбайтери").

Стереотипний "заробітчанин" – це максимум опис першого, недовгого періоду після прибуття мігранта. Українці — дуже мобільні на європейському ринку праці, вони схильні змінювати роботодавця у пошуках кращої роботи, умов праці, відповідності навичкам і фаху.

Після початку масової міграції з України у 2015 році українці усе частіше з’являються в ролі менеджерів. Крім того, українці активно створюють свій бізнес за кордоном.

Ще один міф – "русифікованість" українських мігрантів. Це підтверджують підтверджують дані останнього перепису населення в Польщі – одне з його питань стосувалося вживаної вдома мови.

85% опитаних українців заявили про користування вдома саме українською мовою.

Щодо "неосвіченості", то наше останнє дослідження показало, що у групі мігрантів і біженців вищу або незакінчену вищу освіту має понад половина групи (56%).

Виникає парадокс: показник освіченості українських мігрантів вищий, ніж частка людей з вищою освітою загалом у ЄС (33%).

Існує також міф щодо українців – що вони "ледарі". Навесні 2022 року в багатьох країнах ЄС лунали побоювання, чи вдасться інтегрувати настільки велику кількість українських біженців.

Цими побоюваннями активно маніпулювала і російська пропагандистська машина, розповідаючи, що тепер європейці "годуватимуть" і утримуватимуть мільйони біженців з України коштом власних податків.

Утім, виявилося, що більшість громадян України воліє шукати роботу, а не чекати соціальних виплат. У нашому дослідженні виявилося, що понад 3/4 громадян України, які проживають у Польщі, працевлаштувалися (78%).

Більш того, громадяни України не тільки працюють, але й займаються допомогою батьківщині, що воює.

Міф про нібито високу злочинність мігрантських груп – хоча давно спростований, проте найбільш живучий.

Так, дійсно, мігранти вчиняють злочини і порушують законодавство, утім, це поодинокі випадки. Тим не менш, дуже часто російська пропаганда та її "партнери" використовують саме ці історії проти українських іммігрантів та біженців, розпалюючи ворожнечу і намагаючись налаштувати місцеве суспільство проти них.

Протиотрутою створення і поширення стереотипів є ті ж самі інструменти, що і робота з пропагандою і фейками – критичне мислення та інформаційна гігієна.

А ще усвідомлення, що кожен мігрант – трудовий чи той, хто приїхав до Європи через вторгнення, – є носієм українськості. Від його поведінки, дій і розповідей багато у чому залежить сприйняття і творення нового бачення України.

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер