У селі Мишковичі Великоберезовицької громади попрощалися з полеглим 29-річним Героєм Тарасом Юзьо.

Провести в останню дорогру та віддати останню шану воїну, який у розквіті літ віддав життя за вільну і соборну Україну, зібралися рідні, друзі, сусіди, побратими, однокласники, представники влади, духовенства та громадськості.

«Страшна війна забрала життя люблячого сина, доброго брата, найдорожчого чоловіка та вірного друга. Без батька залишився маленький синочок Дем’янчик, якому 1,7 р. Тарас Юзьо був добрим та щирим, завжди приходив на допомогу, умів підтримати у важку хвилину. Любив Батьківщину, був патріотом та вірним військовій присязі до останньої хвилини життя», - розповіли у громаді.

Юзьо Тарас Васильович народився 25 квітня 1994 року у селі Окопи Борщівського району. У 5-тирічному віці переїхав до села Мишковичі, де прожив своє коротке життя… Закінчив місцеву школу, здобув фах маляра-штукатура. Деякий час перебував на чужині, де познайомився з майбутньою дружиною Галиною. Разом повернулися в Україну і у 2021 році одружилися. Невдовзі у подружжя народився синочок Дем’ян. Тарас наполегливо працював, мріяв про великий будинок для своєї сім’ї, проте жорстока війна обірвала молоде життя.

З квітня 2023 року Тарас Юзьо захищав незалежність, волю, свободу і територіальну цілісність України від російських окупантів. У цій кривавій боротьбі воїн віддав найдорожче – власне життя…

Тарас Юзьо був гранатометником 3 мотопіхотної роти військової частини А2962. Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого мінометного обстрілу неподалік села Богданівка Донецької області.

Від імені Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України родині Героя передали прапор як символ Держави, якій він вірно та віддано служив.

У воїна залишились дружина Галина, син Демʼян, мати Наталія, батько Василь, брат Іван, який у лавах Збройних сил України обороняє Батьківщину від окупантів.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким…

Вічна памʼять Герою!