"Крутиться голова", або що спричиняє запаморочення

Середа, 23 квітня 2025, 09:07

Запаморочення – це термін, який люди використовують для опису цілої низки відчуттів: слабкості, відчуття обертання голови, хитання та навіть нудоти.

Постійні запаморочення можуть свідчити про серйозні стани. Проте часто відчуттяголовокружіння може виникнути в абсолютно здорових людей.

"УП. Життя" використала джерела Cleveland Clinic та Mayo Clinic, щоб розповісти, чому виникає запаморочення та коли необхідно звернутися до лікаря.

Що таке запаморочення

При запамороченні люди можуть мати такі симптоми:

• відчуття обертання або важкості голови (цей стан також називають вертиго);
• слабкість;
• втрату рівноваги або відчуття нестійкості.

Ці відчуття можуть бути спровоковані навантаженнями (ходьбою тощо), вставанням з лежачого положення або навіть рухами голови.

Чому може виникнути запаморочення

Запаморочення виникає, коли щось впливає на ваше відчуття рівноваги. Стабільне відчуття рівноваги вимагає постійного потоку інформації від вух, очей та нервової системи. Нервова система використовує цю інформацію, щоб повідомити тілу як підтримувати рівновагу. Коли щось порушує цей потік – центральна нервова система може обробляти інформацію неправильно, а людина відчуватиме нестійкість та запаморочення.

До основних причин запаморочення відносять захворювання внутрішнього вуха (відділ органа слуху, що знаходиться в скроневій кістці та відповідає за слухову та вестибулярну функції), неврологічні стани, вплив медикаментів та навіть стрес.

Поширені стани, що можуть провокувати запаморочення:

• Захворювання внутрішнього вуха

До них відносяться лабіринтит, вестибулярний неврит та інфекції внутрішнього вуха.

Лабіринтит – це запалення у лабіринті (системі внутрішнього вуха, яка відповідає за слух та рівновагу).

Вестибулярний неврит – це розлад вражає вестибулярний нерв внутрішнього вуха.

Інфекції внутрішнього вуха, викликані вірусними або бактеріальними збудниками, можуть перешкоджати внутрішньому вуху надсилати інформацію до мозку та спричиняти запаморочення.

• Анемія

При анемії в крові недостатньо еритроцитів (червоних кров'яних тілець). Вона часто супроводжується запамороченням та блідістю.

• Акустична неврома

Доброякісні пухлини у внутрішньому вусі можуть впливати на рівновагу та викликати запаморочення.

• Серцево-судинні захворювання

Проблеми з серцем можуть впливати на приплив крові до мозку та викликати запаморочення. Це такі стани як нерегулярне серцебиття, низький кров'яний тиск (гіпотонія) або атеросклероз.

• Струс мозку

До симптомів струсу мозку можуть належати запаморочення, нудота та втрата свідомості.

• Неврологічні захворювання або розлади

Мігрень, розсіяний склероз та хвороба Паркінсона впливають на відчуття рівноваги та викликають запаморочення.

Інші поширені причини запаморочення:

• Стрес

Людина може відчувати запаморочення коли переживає тривогу або страх.

• Отруєння чадним газом

Вдихання чадного газу викликає головний біль та запаморочення.

• Зневоднення

Спрага, загальне нездужання та запаморочення є симптомами сильногозневоднення.

• Низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія)

Раптове запаморочення, пітливість та тремтіння можуть бути ознаками гіпоглікемії.

• Ліки

Певні медикаменти (до прикладу при підвищеному артеріальному тиску) можуть викликати запаморочення.

• Морська хвороба

При морській хворобі порушується рівновага та може виникати відчуття запаморочення.

• Стійке постуральне перцептивне запаморочення

Це тип запаморочення, яке провокується речами або діями, що відбуваються навколо вас (наприклад, перебуванням у натовпі).

• Доброякісне пароксизмальне позиційне головокружіння (ДППГ)

Це короткотривалі стани запаморочення, які часто виникають, коли людина рухає головою.

Коли варто звернутися до лікаря при запамороченні

Слід піти до лікаря, якщо запаморочення часто повторюються без чіткої причини.

Зверніться за невідкладною медичною допомогою, якщо у вас з'явилося запаморочення, яке супроводжується:

• болем (наприклад, раптовий сильний головний біль або біль у грудях);
• прискореним або нерегулярним серцебиттям;
• втратою чутливості або рухливості в руках, ногах або обличчі;
• утрудненим диханням;
• непритомністю або судомами;
• тривалим двоїнням в очах або раптовим падінням слуху;
• сплутаністю свідомості або невиразною мовою;
• безперервною блювотою.