images/stories/logosait_new.jpg

 

Репортаж


У Тернополі висадили декоративні дерева

Неділя, 12 квітня 2015, 00:00

Майже 70 декоративних дерев видів «павловнія», «тюльпанове дерево» та «платан» члени виконавчого комітету Тернопільської міської ради висадили у парку ім. Т. Шевченка 8 квітня. Як розповідає міський голова Сергій Надал, саме ці дерева стануть ще однією окрасою міста і згодом із старих тополь, біля яких висадили саджанці, можна буде зробити дерев’яні фігури.

На Набережній ставу, біля Хреста, встановленого на честь 1020-річчя Хрещення Київської Русі, висадили 30 тюльпанових дерев. Як розповідає Сергій Надал, цей вид дерев був обраний не випадково.

«Цю алею ми назвемо «Алея героїв», адже герої не вмирають, як і цвіт тюльпанового дерева увесь рік цвіте і не зникає аж до наступної весни, - каже міський голова. – Зазначу, що у парку Шевченка більшість дерев – це тополі, які старі, аварійні та алергічні. Коли нові саджанці трохи підростуть, то ми перетворимо старі тополі на дерев’яні скульптури, щоб додатково прикрасити парк».

Також представники міської ради висадили 14 дерев виду «павловнія» на «Острівці кохання», які матимуть фіолетовий цвіт, а на прибережній зоні до павільйону «Шахового клубу» - 20 дерев виду «платан».

 

У Тернополі до Великодніх свят дерева прикрасять писанками

Субота, 11 квітня 2015, 00:00

Більше трьох тисяч писанок, які зробили учні загальноосвітніх шкіл, художньої школи та студенти Інституту мистецтв ТНПУ ім. В. Гнатюка, будуть прикрашати дерева у центральній частині міста. За словами начальника управління культури Василя Кармазина, роботи з прикрашання уже розпочали у сквері Шевченка (від пам’ятника Незалежності до пам’ятника Соломії Крушельницької), а згодом, якщо буде достатньо писанок, будуть прикрашені ще дерева біля Архикатедрального собору.

«Дану акцію ми запланували провести до Великодня, щоб створити у Тернополі атмосферу свята, - розповідає Василь Кармазин. – До виготовлення писанок долучилися школярі та студенти, які надали крашанки, писанки, а також ламіновані Великодні малюнки. Усі роботи будуть розміщені на деревах і пробудуть там аж до 26 квітня, до початку фестивалю духовної пісні «Я там, де є благословення»».

Нагадаємо, що минулого року прикрашали дерева писанками до Великодніх свят учні деяких центральних шкіл. Цього ж року усі школи разом вирішили прикрасити центральну частину міста.

Петро Якимчук очолив Тернопільську об’єднану ДПІ

П'ятниця, 10 квітня 2015, 11:15

Відповідно до наказу Державної Фіскальної Служби України від 9 квітня 2015 року начальником Тернопільської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області призначений Якимчук Петро Миколайович.

Відділ комунікацій Тернопільської об’єднаної ДПІ

ГУ ДФС у Тернопільській області

 

У Тернополі покажуть "Золотого хлопчика"

П'ятниця, 10 квітня 2015, 08:37

Драму "Золотий хлопчик" транслюватимуть у "Палаці Кіно" до 14 квітня.  

У сюжеті Давіде Бьяс писав тексти для рекламного агентства, але його амбіції сягали набагато далі - він мріяв створити справжній літературний твір. Мрія втілилася в реальність абсолютно неймовірним способом. На похоронах батька він познайомився з красивою і загадковою Людовікою. Вона попросила Давіде знайти в комп'ютері батька чернетку написаних ним незадовго до смерті мемуарів, щоб вилучити шматок, пов'язаний з її ім'ям. Нічого не знайшовши, Давіде вирішує під ім'ям батька писати сам і видавати Людовіці текст частинами...

Країна, рік: Італія, 2014 Жанр: драма Режисер: Пупі Аваті

Сценарист: Пупі Аваті, Томмазо Аваті

Продюсер: Антоніо Аваті, Маріо Мадзаротто Ріккардо Скамарчіо, Шерон Стоун, Крістіана Капотонді, Джованна Ралі, Люсія Россі, Крістіан Стеллуті, Освальдо Ружіері, Томмазо Раньо, Сандро Дорі, Фабіо Феррарі

Прем'єра в Україні: 09.04.2015

Світова прем'єра: 27.08.2014

Тривалість: 102 хвилини

Початок о 12:45; 18:15.

тел. 52-33-33

Герою АТО, який переніс 30 операцій, президент приніс медаль додому

П'ятниця, 10 квітня 2015, 08:01


Найпочеснішу місію, яку Президент України Петро Порошенко виконав під час нещодавнього візиту до Тернополя — нагородив 31-річного кадрового військового, капітана-артилериста Дмитра Мерзлікіна орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня «за подвиг у боях поблизу Зеленопілля, а також за мужність, високий професіоналізм та вірність присязі», пише "Прес Центр".


Президент зайшов на чай



Оскільки Дмитро змушений пересуватися на милицях і нині перебуває на реабілітації, президент відвідав пораненого офіцера вдома.


– Для мене велика честь нагороджувати воїна, який боронить Батьківщину, – сказав Петро Олексійович, коли вручав орден військовослужбовцеві. – А ваша мужність і героїзм під Зеленопіллям – приклад того, як треба захищати рідний край від ворога.



Для сім’ї Мерзлікіних візит президента був приємною несподіванкою. За чаєм президент і сім’я мужнього воїна розмовляли про здоров’я Дмитра, про перебіг лікування і реабілітації, про ситуацію на сході країни.


Вмілий офіцер


Дмитро Мерзілікін отримав військову освіту, закінчивши Військовий інститут ракетних військ і артилерії імені Богдана Хмельницького Сумського державного університету, проходить військову службу з 2005 року. Одружений, має дворічну доньку.


Війна для нього почалася у червні 2014-го, коли його, військовослужбовця Тернопільського артилерійського підрозділу, мобілізували у складі 24-ої окремої механізованої бригади і відправили на Дніпропетровщину, потім – до Амвросіївки Донецької області, а згодом – під Зеленопілля. Дмитро був командиром самохідно-артилерійської батареї і забезпечував із бійцями супровід особового складу та техніки, а в разі нападу – перекриття артилерійським вогнем.


Як йдеться в офіційних документах, «під час виконання обов`язків у зоні конфлікту забезпечував розташування особового складу та техніки для прикриття підрозділів, котрі були задіяні для несення служби на блокпостах. Завдяки вмілому керівництву Д.Мерзлікіна, вогневими засобами неодноразово були нанесені ефективні удари по противнику, що дало змогу запобігти раптовим нападам сепаратистів. 8 липня 2014 року вогнем батареї було уражено автомобільну колону незаконно створених збройних формувань, яка здійснювала переміщення з н.п. Свердловськ до н.п. Ровеньки».


Страшне поранення під Зеленопіллям


У ніч з 11 на 12 липня, під час виконання бойового завдання, Дмитра поранили. Того дня в район базового пункту мали приїхати дві колони. Перша прибула ще за дня, а друга – о четвертій годині ранку, 12 липня. А вже через 20 хвилин почався обстріл… Тіло Дмитра пронизали десять осколків з «Града», один потрапив у голову, була понівечена права нога…


Життя Дмитрові врятували побратими. Перев’язали джгутом ногу, бо кров не зупинялася, і віднесли подалі від небезпеки – у пшеничне поле. Дмитро час від часу то приходив до тями, то знову втрачав свідомість. До нього долинали голоси побратимів, чув, як вони шукали машину, щоб вивезти поранених з поля бою. І знайшли… У лісосмузі розвантажили «Урал» від боєприпасів і ним доправили поранених на молочнотоварну ферму в Зеленопіллі. Там були лікарі, які надавали першу медичну допомогу бійцям і визначали, кого слід у першу чергу транспортувати літаком до шпиталю. Тих, хто отримав легші поранення, вивозили машинами вночі. Дмитро був серед важкопоранених. Їх поклали на «Урал» і повезли в поле, куди по них мав прилетіти гвинтокрил.


– Один боєць із мого екіпажу завжди був поруч, – пригадує капітан. – Коли я приходив до тями, подавав мені воду, затуляв від сонця, щоб не пекло, і просто говорив до мене. Ніколи не забуду крику і стогону воїнів і їхніх слів про те, що нас не заберуть, що ми нікому не потрібні… Але я вірив, що якщо не тепер, то через годину, дві нас обов’язково вивезуть. І за нами прилетіли…


Тридцять операцій і 110 днів виснажливих лікувальних процедур



Дмитро потрапив до Дніпропетровського військового шпиталю, потім його переправили до Київського. У Києві боєць три доби пролежав у реанімації, а коли медикам вдалося стабілізувати його стан, прооперували. У відділенні щелепно-лицьової хірургії Дмитрові витягли з голови осколок – це було те, за що найбільше хвилювалися лікарі. Однак проблеми на цьому не закінчилися. Після вдалої операції на голові у Дмитра почалося зараження і нагноєння понівеченої ноги. Два тижні йому вводили через крапельницю сильні антибіотики, якими спалили внутрішню флору шлунка і кишечника. Постало питання про ампутацію ноги. «Якщо без ноги ти житимеш, то без шлунка і кишечника – ні», – нічого не приховуючи, сказав Дмитрові лікар.


Нагноєння не припинялось, а навпаки, загострювалося. Курс лікування антибіотиками перервали і Дмитра знову прооперували. Ногу вдалося зберегти, але вона продовжувала гноїтися. Операції були одна за другою. Дмитрові поступово зрізали уражені шкіру, м’язи, кістку. Лікарі зі шпиталю звернулися до спеціалістів із Київського інституту імунології. У Дмитра взяли аналізи, перевірили на віруси, що могли спричиняти нагноєння. Тому щоранку забирали на процедури у барокамері, потім знову на перев’язку. Так тривало довгих 110 днів… Весь цей час поруч були або дружина Жанна, або мати і сестра Дмитра, а вдома чекала дворічна донечка Каролінка.



Нині Дмитро Мерзлікін разом із своєю сім’єю у Тернополі, проходить реабілітацію і насолоджується неповторними миттєвостями життя з рідними. З 23 лютого 2015 року він зарахований до списку особового складу Тернопільського обласного військового комісаріату на посаду старшого офіцера відділу обліково-мобілізаційної роботи. Та вже 13 квітня його знову чекає операція у Київському шпиталі. Чергова і не остання…


Орест СКОБЕЛЬСЬКИЙ.

"Прес Центр"

 

Сторінка 1662 з 1737

«ПочатокПопередня1661166216631664166516661667166816691670НаступнаКінець»
Банер
Банер
Банер
Банер

вугілля і дрова

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер