Репортаж

У Тернопільській області найближчими днями очікують морози, опади та ожеледицю на дорогах.

Про це повідомили у Тернопільському обласному центрі з гідрометеорології.

За прогнозом синоптиків, у вівторок, 4 лютого, в області буде хмарно. Вночі істотних опадів не прогнозують, однак у ранкові та денні години можливі опади. На автошляхах утвориться ожеледиця. Вітер південно-східний, швидкістю 9-14 м/с.

Температура повітря по області вночі становитиме від 8 до 13 градусів морозу, вдень – від 0 до 5 градусів нижче нуля. У Тернополі вночі прогнозують 10-12 градусів морозу, вдень – 1-3 градуси морозу.

У гідрометцентрі оголосили попередження про небезпечні метеорологічні явища.

«04 лютого на дорогах ожеледиця. Рівень небезпечності – жовтий», – йдеться у повідомленні.

У середу, 5 лютого, синоптики прогнозують хмарну погоду з невеликими опадами. На дорогах зберігатиметься ожеледиця. Вітер південно-східний, 7-12 м/с, удень місцями можливі пориви до 15-20 м/с. Температура вночі коливатиметься в межах 0–5 градусів морозу, вдень – від 2 градусів морозу до 3 градусів тепла.

У четвер, 6 лютого, погода суттєво не зміниться: хмарно, місцями невеликі опади та ожеледиця. Температура впродовж доби коливатиметься від 2 градусів морозу до 3 градусів тепла.

Поліцейський з Тернопільщини розшукував злочинців, а під час повномасштабної війни став зі зброєю в руках на захист української землі від окупантів.

 

Історію оперативника карного розшуку Романа Семенчука, який 76 днів тримав оборону Торецька повідомили у департаментікарного розшуку Національної поліції України.

Роман Семенчук – оперуповноважений карного розшуку, захисник України, боєць, який 76 діб утримував позиції у Торецьку.

Народився Роман Семенчук 24 березня 1989 року в місті Борщів Тернопільської області. Закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Службу в органах внутрішніх справ розпочав у 2012 році. Вже за рік обрав карний розшук і 12 років присвятив боротьбі зі злочинністю. З червня 2024 року — боєць стрілецького батальйону поліції Тернопільської області.

Роман ніс службу на передових позиціях: спочатку на кордоні з Республікою Білорусь, згодом на Донеччині, зокрема на Краматорському та Торецькому напрямках.

Захід на позицію тривав близько тижня – через інтенсивні ворожі обстріли та складні погодні умови бойова броньована машина не могла доставити особовий склад і провести ротацію.

«Поліцейські змінили 13 бійців, які до того утримували оборону 45 діб. Уже в першу добу відбувся вогневий контакт. Загинув медичний працівник. Тіло занесли до укриття. Протягом двох діб чекали на евакуацію загиблого, однак через постійні обстріли заїзд ББМ був неможливий. Згодом – новий бій: одного противника знищено, ще одного поранено. Ворог виявив позицію та почав масовані атаки дронами, мінометами й артилерією, застосовував отруйні речовини та запалювальні засоби. Так тривало два тижні», - зазначили у поліції.

Поховати загиблого медика одразу не мали змоги – весь цей час перебували з ним в одному укритті. Загалом 54 доби без підмоги, без провізії, без можливості евакуації. Погодні умови не сприяли маскуванню: туманів і тривалих дощів не було. Вихід із позиції неможливий. Бійців із суміжних позицій вдалося евакуювати, натомість Роман із побратимами залишилися утримувати лінію оборони.

Згодом піднявся сильний вітер, який ускладнив роботу ворожих безпілотників. Скориставшись моментом, полеглого медика поховали поблизу позиції. Зі зв’язку дізналися: на сусідній ділянці оборону тримають двоє українських захисників, яким терміново потрібна підмога. Група дісталася до них — там перебували бійці підрозділу «Хижак».

«Ми фактично залишилися самі, в напівоточенні. Ворог активно застосовував РЕБ — наші дрони до нас не долітали. Продовольства критично бракувало. Воду збирали після дощу або з роси. У таких умовах трималися ще близько трьох тижнів», — згадує Роман.

Загалом Роман Семенчук і його побратими провели в Торецьку 76 днів. За цей час він втратив 16 кілограмів ваги. Вистояв, тримаючись думками за родину, яка чекала вдома. Зв’язок вдавалося встановити лише зрідка, інколи на кілька хвилин. Кожен день міг стати останнім.

«Після отримання наказу на відхід бійці обрали єдину можливу мить і почали прорив. Утім, під час руху групу наздогнали ворожі безпілотники. Роман зазнав поранення, але міг продовжувати рух. Його побратим зі стрілецького батальйону був тяжко поранений. Усвідомлюючи, що група не зможе з ним дістатися до безпечної зони, він передав засоби зв’язку, аптечку, координати для евакуації та залишився», - зазначили у поліції.

До позицій Сил оборони України дісталися вісім бійців — поранені, виснажені, але живі та нескорені.

«На жаль, зв’язок із ним обірвався… Ми лише чули, як позаду працювали ворожі дрони…», — пригадує Роман.

Роман Семенчук був госпіталізований, пройшов курс лікування та реабілітації. Восени 2025 року повернувся до служби в Управлінні карного розшуку поліції Тернопільської області.

З фронту на нього чекали мати, дружина та донька. Батько, сестра, брати, дядьки, швагро — нині також захищають Україну. Батько Романа раніше проходив службу в карному розшуку, а після виходу на пенсію змінив поліцейський однострій на військову форму.

У вільний час Роман захоплюється подорожами та туризмом, у нових містах любить відкривати для себе архітектуру. Це його родинна віддушина. Після перемоги мріє разом із сім’єю вирушити у спільну подорож.

Нині продовжує стояти на варті закону, зберігаючи в серці пам’ять про побратимів, які назавжди залишилися на полі бою.

Лановецька громада в скорботі: на Запоріжжі загинув воїн Іван Бітківський.

"Із глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату — у боях за Україну, її свободу та незалежність загинув 26-річний земляк, старший солдат Іван Бітківський із села Білозірка. Воїн став на захист рідної землі з перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році. На превеликий жаль, загинув поблизу населеного пункту Барвінівка Запорізької області", - йдеться у дописі громади.

Схиляємо голови в скорботі. Щирі співчуття рідним…

У православній церкві московського патріархату села Сапанів, що на Кременеччині, на стінах храму намалювали янгола з крилами кольору прапора росії.

Дану деталь зауважила місцева журналістка Зоя Карпюк.

"Сьогодні побачила фото з вівтаря одного сільського храму УПЦ МП. З нашої Кременецької громади. Фото з доступних джерел, з мережі Фейсбук. Ангел. І крила в нього — кольорів прапора ворога. І знаєте, що вбило найбільше? Не сам факт. А те, що це — вівтар. Місце молитви. Місце правди. Місце, де не може бути двозначностей. Коли в країні щодня гинуть люди від рук цього прапора — він раптом «вписується» в церковний простір? Стає декоративним? Нейтральним? «Поза політикою»? Ні. Символи — це не дрібниці. Символи або зцілюють, або зраджують. Ангел з крилами кольору прапора того, хто нищить наші міста й дітей, — це не про віру. Це про моральну сліпоту. Або про свідомий вибір. І після цього хтось ще дивується, чому суспільство більше не довіряє? Чому люди виходять із храмів? Чому віра болить? Бо святе не може бути замішане на крові. Бо Бог — не про «і вашим, і нашим». Бо зрада, навіть прикрашена іконами, все одно залишається зрадою", - пише пані Зоя.